Меценатство на освітянській ниві М. А. Терещенка. До 195-річчя з дня народження (1819-1903)

«Прагнення суспільного добра».

Гасло на гербі роду Терещенків.

 

Микола Артемійович Терещенко – старший син купця Першої гільдії Артемія Яковича Терещенка, український землевласник, підприємець, громадський діяч та благодійник.

Ще з юнацьких років Микола допомагав батькові та захоплювався його справами. На волах він перевозив сіль, рибу та хліб з Криму до рідного міста Глухова (Сумської області). Згодом він став головним заготівником цих товарів у місті. У роки Кримської війни (1853-1856) виконував державні замовлення для військового відомства, завдяки яким значно збільшив свій капітал. Великі прибутки підприємцю принесла аграрна реформа 1861 р., в той час коли багато поміщиків не змогло зорієнтуватись у нових економічних умовах і скористатися можливостями збільшити свої капітали, Микола Артемійович завдяки своєму природному підприємницькому хисту, швидко примножив свій статок. Як результат, вже у 1870 р. він був власником більше десяти цукрових та рафінадних заводів, розташованих навколо міста Глухова, а також йому належало близько 80 тис. десятин землі, винокурні, парові і водяні млини, цегельні та ремонтні майстерні, які були розташовані у Чернігівській, Київській, Волинській, Харківській, Подільській, Курській та Тульській губерніях.

У 1870 р. Микола Артемійович отримав спадкове дворянство, а згодом – чин таємного радника, кілька найвищих державних орденів, в тому числі французький орден Почесного легіону. Усі ці звання, чини й нагороди М. А. Терещенко отримав здебільшого за широку добродійну діяльність.

М. А. Терещенко активно займався не тільки підприємництвом і торгівлею, а також і громадською діяльністю – у 1851-1860 рр. його було обрано на посаду старшого бургомістра міста Глухова, і він обіймав цю посаду впродовж 9-ти років, а потім протягом 14-ти років був міським головою. Микола Артемійович більше 20-ти років стояв на чолі глухівського міського самоврядування, що було яскравим свідоцтвом загальної пошани земляків до його плідної діяльності.

В своїй громадській діяльності Микола Артемійович особливу увагу приділяв доброчинним справам – допомагав дитячим притулкам, міській лікарні і навіть ув’язненим, очолюючи місцеве відділення піклування про в’язниці. У Глухові коштами та пожертвою мецената Терещенка були побудовані: чоловіча та жіноча гімназії, ремісниче училище, пансіон для гімназистів, дитячий притулок, міська лікарня, учительський інститут, ряд приватних житлових будинків.

У 1875 р. Микола Артемійович переїхав до Києва, економіка якого з будівництвом Південно-західної залізниці і відкриттям біржі перетворила місто на справжню «цукрову столицю». У Києві не було жодного благодійного і просвітнього закладу, якому М. А. Терещенко не надав би доброчинну допомогу у тій чи іншій формі. Серед навчальних закладів Києва, які одержали його підтримку як мецената, були: Київська перша гімназія, Київська четверта гімназія, Київське перше комерційне училище, засноване Київським купецьким товариством, Київське реальне училище, Чоловіча торгівельна школа ім. М. А. Терещенка і Торгівельні класи ім. М. А. Терещенка та Жіноча торгівельна школа ім. П. Г. Терещенко, яка носила ім’я дружини мецената Пелагеї Георгіївни.

Експоновані книжки походять із бібліотеки Київського університету Св. Володимира, яка нині зберігається у Відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ.

Виставку підготувала м. н. с. Відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Афанасьєва З. Б.

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська, 62, 3-й поверх, приміщення № 307-3.
+38 (044) 234-02-45 (відділ)
+38 (044) 235-41-96 (пункт запису читачів)
Інститут книгознавства