Вольтер, (Voltaire; автонім: Аруе, Марі Франсуа (фр. Voltaire, François Marie Arouet (1694–1778)) – всесвітньо відомий французький письменник, історик і філософ. Французи часто невипадково називають XVIII століття «століттям Вольтера». За словами В. Гюго: «Вольтер не тільки людина, це ціла епоха». Вольтер осяяв своїм генієм вік Просвітництва в Європі, вплинувши на погляди тогочасних європейських монархів, мислителів, багато з яких вважали себе його учнями. До сьогодні актуальні філософські афоризми Вольтера, які звертаються  до душі та розуму людини і закликають до гармонії в суспільстві: «Ніколи не буває великих справ без великих труднощів», «Пам’ятки науки існують вічно», «Знати багато мов – означає мати багато ключів від одного замка» та ін. Вольтер залишив після себе багатющу творчу спадщину: книги з літератури, філософії, історії, епістолярію. Вже у XVIII ст. П. О. К. де Бомарше видав два зібрання його творів у 70 і 90 томах. Творча спадщина Вольтера у виданні Молана складала 50 томів.

   Ця виставка презентує видання Вольтера, які входили до складу книжкових  колекцій приватних і публічних бібліотек  у XIX − на поч. XX ст., а в наш час зберігаються у франкомовному, польськомовному, німецькомовному фондах Відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі ВБЗІК, НБУВ). У названих фондах представлені енциклопедичні видання Франції та Польщі, у  яких надруковані  біографічні статті про Вольтера.

Франкомовні довідкові видання, що входять до складу історико-культурних фондів, НБУВ успадкувала переважно від бібліотек Київської духовної академії та Київського Імператорського університету св. Володимира. Чільне місце у франкомовному фонді НБУВ посідає 36-томна «Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв та ремесел»  («Encyclopédie,  ou dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des  métiers») за редакцією Дені Дідро, яка мала велике значення для розвитку просвітницької ідеології. Серед авторів енциклопедії були Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж.  Руссо, Ж. д’Аламбер, Вольтер та інші відомі мислителі і вчені епохи. Видання цієї енциклопедії – видатна подія XVIII ст. Вольтер назвав її найвеличнішою і найчудовішою пам’яткою французької нації та французької літератури. Енциклопедію називали ще Біблією нового часу. Видавалася вона протягом 30 років з 1751 по 1780 р.

Усі заможні, освічені люди ХІХ ст. вважали за потребу мати зібрання творів Вольтера – це було ознакою прогресивного мислення.

У 2008 р. співробітниками ВБЗІК був укладений каталог, що презентував універсальні та спеціалізовані енциклопедії, словники XVIII – початку XX ст. французькою мовою у фондах НБУВ. У багатьох виданнях, що увійшли до названого каталогу, містяться статті про Вольтера [1].  

Серед французьких енциклопедій з фонду НБУВ, у яких є статті про Вольтера варто виділити: «Louis Grégoire. Dictionnaire encyclopédique d’histoire de biographie de mythologie de géographie» (Paris, 1875) [2], Bouillet M. N. «Dictionnaire universel d’histoire et de geographie» ( Paris, 1893) [3], Paul Robert «Dictionnaire universel des noms propres» T. IV (Paris, 1974) [4], Laffont-Bompiani «Le nouveau dictionnaire des auteurs» T. III ( Paris, 1994.)  [5].   

Серед польських енциклопедій варто відмітити відому «Encyklopedja Powszechna» С. Оргелбранда (Warszawa, 1903) [6], у якій розміщена стаття про Вольтера і його портрет У цій статті надається перелік найбільш відомих праць Вольтера, назви  праць біографів Вольтера, які досліджували його творчість у різних країнах.

 Статтю про Вольтера на початку XX ст. розмістила «Podreczna Encyklopedya powszechna» Адама Вислицького (Warszawa, 1901) [7].

  У франкомовному фонді зберігається повне зібрання праць Вольтера  (Т.  2–91) [8]. Частина книг цього видання має назву «Theatre». У цій серії книг представлені праці з літератури: знаменита трагедія «Zaire» (1732 р.), сатирична поема «La pucelle d’Orleans» (1730–1735 рр.) та інші.  

Книги Вольтера опинились у різних  бібліотечних  фондах завдяки ініціативам відомих європейських бібліофілів. Шляхетні та відомі у Польщі, в Україні, Росії власники приватних бібліотек у XIX ст. купували книги Вольтера та збагачували ними свої бібліотеки протягом багатьох років. Книги Вольтера мовою оригіналу мають печатки та екслібриси бібліотек відомих польських, українських, російських  бібліофілів: Загінецького,  барона  Шадуара, О. В. Кочубея, графа О. Уварова.

   Праці Вольтера перекладалися слов’янськими мовами, зокрема польською. У бібліотеці Загінецькій зберіглась  книга «Poema Woltera o zapadnieniu Lisbony» (Warszawa, 1815), на форзаці якої  знаходиться  екслібрис «Biblioteka Zahiniecka» [9]. Переклад  книги Вольтера зробив відомий польський філософ і публіцист Станіслав Сташиц.        «Поема про загибель Лісабони» (1756 р.) розглядає філософську проблему зла в суспільстві, страждання жертв жахливого землетрусу в Лісабоні 1 листопада 1755 р.

Варто відмітити книги авторства Вольтера, на яких є екслібрис «Из библиотеки Ал. Вас. Кочубея. Elevor ubi consumer» [10]. Є книги Вольтера з екслібрисом «Из книг графа Алексея Уварова». Можливо відмітити книгу з екслібрисом та печаткою «Миколаївський іст.-археолог. Музей» [11]. Книги Вольтера були в багатьох бібліотеках Києва: Київського інституту шляхетних дівчат (печатка «Киевский Институт благородних девиц. 4 апреля 1912»), Києво-Печерської лаври [12].

 Після 1917 р. книги Вольтера мовою оригіналу потрапляють до бібліотек освітянських та державних установ. На них з’являються печатки: «Бібліотека Українського Інституту марксизму-ленінізму», «Наукова бібліотека Інституту історії України Академії Наук УРСР», «Бібліотека Академії наук УРСР», «Миколаївський іст.-археологіч музей».

  В Україні в історичній науці праці Вольтера наприкінці XX – на поч. XXI ст. стають актуальними у зв’язку з дослідженнями біографії гетьмана І. Мазепи. Українська «Мазепіана» призвела до нового звернення до праць Вольтера, пов’язаних з Північною війною. У книгах «Історія Карла XII» (1731 р.) та «Історія Росії за Петра Великого» Вольтер згадує про Україну.

 Перша дослідниця франкомовного фонду НБУВ на початку XXI ст. Р. С. Кириченко представила праці Вольтера щодо Північної війни в другому розділі своєї дисертації: «Франкомовна україніка кінця  XVII − початку XX ст. у бібліотечних колекціях України: походження, склад, зміст, історико-книгознавча реконструкція» (Київ, 2005). У французькому фонді зберігаються різні  видання  книги Вольтера «Історія Карла XII» [13; 14; 15].

«Історія Росії за Петра Великого» Вольтера також зберігається у франкомовному фонді [16.].

 Постать І. Мазепи в творчості  Вольтера розглядає історик Є. М. Луняк  у статті «Історичні дослідження українського козацтва у Франції» [17]. Сучасний український історик зазначив, що велику роль у перетворенні гетьмана України на романтичного героя-коханця, яким він почав сприйматись в Європі, відіграв Вольтер. Саме він у своїй «Історії Карла XII» (1731 р.), співчутливо поставився до постаті козацького ватажка, подав популярну історію про відомий на Волині роман І. Мазепи з дружиною знатного польського шляхтича Фальбовського. Вольтерівське бачення козацької України було визначено типовим для Франції XVIII ст. Про свій твір Вольтер так зазначав у листі до відомого урядовця Шуазеля 16 грудня 1767 р.: «Щоб не казали, а над історією Карла XII я багато працював…, треба мати на увазі, що я був перший, хто писав про це. Наприклад про Україну. У нас знали тільки книжку Боплана, але цю книжку написано людиною, прихильною до поляків. За цей час Україна була за гетьмана Хмельницького майже незалежною державою…».

В Україні окремі епіграфи та вірші Вольтера перекладали П. Грабовський, Х. Алчевська. Комедію «Наніні» у 1885–1896 рр. було представлено на сцені Харківського Вільного театру. Українською мовою повість «Кандід» (1927 р.) перекладав В. Підмогильний, а у 1955р. –М. Терещенко; «Вибрані твори» (1932 р.) – Л. Івченко. «Орлеанську діву» (1937 р.) – М. Рильський.

Книгознавчі дослідження видань творів Вольтера в різних бібліотечних колекціях Відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій не завершено.

Виставку підготувала Якубова Т. А., к. і. н., науковий співробітник відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій.

Література

1. Франкомовні довідкові та бібліографічні видання XVIII – початку XX ст. у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: каталог / Уклад. М. А. Стельмашева, А. М. Беба, Р. С. Кириченко; НАН України. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. – К., 2008. – 272 с.
2. Voltaire (François-Marie Arouet de) // Louis Grégoire. Dictionnaire encyclopédique d’histoire de biographie de mythologie de géographie. − Paris, 1875. − P. 2012−2015.
3. Voltaire (François–Marie Arouet de) // Bouillet M.N. Dictionnaire universel d’histoire et de geographie. – Paris, 1893. − P. 2025−2027.
4. Voltaire (François Marie Arouet, dit) // Paul Robert. Dictionnaire universel des noms propres. T. IV: Q−Z. – Paris, 1974. – Р. 661.
5. Voltaire (pseud. de François-Marie Arouet) // Laffont-Bompiani. Le nouveau dictionnaire des auteurs. T. III. N−Z. – Paris, 1994. − P. 3352−3356.
6. [Voltaire Franciszek Marja Arouet (1694−1778) // S. Orgelbranda Encyklopedja Powszechna. T. XV. – Warszawa,  1903. – S. 90−91.    
7. Voltaire Franciszek Marya  Arouet de, pisarz i poeta francuzki (1694–1778) // Wiślickiego Adama. Podreczna Encyklopedya powszechna. T. VI. S–Z. – Warszawa, 1901. – S. 501–502.
8. Oeuvres completes de Voltaire. –  De L’Imprimerie de la société littéraire typographique, 1785 р.
9.  Poema Woltera o zapadnieniu Lisbony. – Warszawa: W Drukarni Rzadowei, 1815. – 4–11;[8] s.
10. Oeuvres de Voltaire avec prefaces, avertissements, notes etc. Par M. Beuchot. Tome XLIII. Mélanges. – T. VII. – Paris: Lefévre, 1831. – 625 р.
11. Oeuvres complètes de Voltaire. Théatre. – Paris: Desoer, Libr, 1817 – 1156 p.
12. Voltaire. Essay sur L’Histoire Générale. T. 16. – MDCCLXI. – 388 p.  Ouvrages dramatiques. Tome neuvieme. M.DCC. LXXV. − 407; [49] p.
13. Voltaire Histoire de Charles XII. – Paris: S. a. Ernest Flammarion, Editeur. –366 p.
14. Voltaire histoire de Charles XII. – Paris: S. a. Bibliothèque Larousse.  – 225 p. 
15. Histoire de Charles XII. Oeuvres completes de Voltaire. T. 25. − S. l.  L’Impr de la Soc. Litt. Typographique, 1785. – 367 p.
16. Histoire de l’Empire de Russie, sous Pierre le Grand. Oeuvres completes de Voltaire. – S. l. L’Impr. De la Soc.Litt. Typographique, 1785. – 435 р.
17. Луняк Є. М. Історичні дослідження українського козацтва у Франції // Сіверщина в історії України. – Київ-Глухів, 2010. – С. 119–124.