Міжнародна щорічна конференція «Promoting innovation in Europe: The European Library partnership of research and national libraries»

Поділитися: 
Дата події: 
Четвер, Жовтень 17, 2013 до П'ятниця, Жовтень 18, 2013

Annual meeting The European Library «Promoting innovation in Europe: The European Library partnership of research  and national libraries», on the 16th and 17th September 2013 at the Amsterdam Central Public Library

17 – 18 вересня 2013 р.  у м. Амстердам, Нідерланди в Амстердамській центральній публічній бібліотеці відбулась щорічна  міжнародна конференція Європейської бібліотеки «Promoting innovation in Europe: The European Library partnership of research  and national libraries» («Сприяння інноваціям в Європі: Партнерство науково-дослідних і національних бібліотек у рамках проекту Європейської бібліотеки»),  яка була організована за підтримки CENL, LIBER і CERL. Конференція була присвячена питанням інноваційних технологій в Європі, новим стратегіям розвитку Європейської бібліотеки (The European Library, TEL) управлінню великими міжнародними проектами в епоху цифрових технологій, створенню електронних, взаємопов’язаних колекцій і європейським перспективам до 2020 року (Javier Hernández-Ros Horizon 2020 and CEF (Connecting Europe Facility): opportunities for libraries - Javier Hernandez-Ros, European Commission).

Переваги участі у проектах TEL

Декілька доповідей були присвячені обговоренню ролі The European Library у розвитку бібліотек, інформаційні ресурси яких представлені в рамках проекту TEL. Підкреслювалось, що в епоху стрімкого розвитку електронних ресурсів надзвичайно важливою є можливість представити свою велику або маленьку бібліотеку так, щоб її помітили, щоб про неї дізналися. Очевидно, що представлення оцифрованих документів на власному сайті бібліотеки заохочує читачів його відвідувати, але представлення документів в ресурсах TEL не помножує кількість користувачів в декілька разів, а збільшує їх кількість на порядок. Сьогодні на порталі новин TEL можна також розмістити інформацію про важливі бібліотечні події. [6].

Стратегічні задачі проекту «Europeana»

Доповіді щодо стратегічного плану проекту «Europeana» стосувались головних аспектів і підходів, які поділяються на чотири стратегічні ланки:

  • Збирання контенту з метою створення відкритого, надійного джерела європейської культурної спадщини;
  • Сприяння розповсюдженню знань, інноваціям та просвітницькій діяльності у сфері культурної спадщини;
  • Надання доступу до культурної спадщини користувачам, у будь-якому місці і у будь-який час;
  • Заохочення нових користувачів до участі у збиранні і дослідженні європейської культурної спадщини.

Головна мета проекту Europeana знаходити нові ідеї та взаєморозуміння в процесі світового онлайнового обміну багатствами культурної спадщини. Люди зі всього світу отримують можливість досліджувати цифрові ресурси музеїв, бібліотек, архівів та аудіовізуальних колекцій Європи, що сприяє розкриттю змісту історико-культурних ресурсів у багатомовному інформаційному просторі, де користувачі можуть спілкуватись, ділитися думками і шукати натхнення серед багатого розмаїття культурної і наукової спадщини Європи [1], [2].

Проекти TEL та європейських бібліотек

Europeana Newspaper – проект спрямований на відбір та агрегацію європейських газет. Проект спрямовано на цілісне вирішення проблем, пов'язаних з оцифруванням газетних матеріалів:

  • використання методів розпізнавання тексту (OCR), постатейної сегментації матеріалів (OLR), визначення імен осіб (NER);
  • оцінка якості оцифрування;
  • перетворення локальних моделей метаданих до моделі метаданих Європейської бібліотеки (EDM);
  • стандартизація метаданих у співпраці з зацікавленими спеціалістами державного та приватного сектору [1], [19].

Europeana Cloud – це проект який передбачає вдосконалення каналів обміну інформацією, він координується Europeana Foundation і призначений для створення хмарної системи проекту Europeana та інших агрегаторів, яка має забезпечити нову якість змісту, нові метадані, нову систему зберігання даних, нові інструменти і послуги для дослідників і нову платформу Europeana,  призначену для наукових досліджень [1], [14], [18]

Europeana 1914 – 1918 – електронна колекція, започаткована за ініціативою Оксфордського університету, в рамках якої люди з усієї Великобританії надали сімейні листи, фотографії та сувеніри часів Першої світової війни для створення спільного цифрового ресурсу. Успіх ідеї Оксфордського університету став підґрунтям створення загальноєвропейського цифрового ресурсу архівів, бібліотек, музеїв, інших національних та місцевих культурних установ Європи. Спільно з британськими, німецькими, словенськими, люксембурзькими, ірландськими та іншими учасниками Першої світової війни Europeana формує онлайнову історичну колекцію. Проект залучає пам'ятні речі періоду Першої світової війни (1914-1918): листи, листівки, фотографії та розповіді [15].

CENDARI (Collaborative European Digital Archive Infrastructure)  (об’єднана європейська цифрова архівна інфраструктура) – це науково-дослідне співробітництво, спрямоване на інтеграцію цифрових архівів і ресурсів з метою проведення досліджень середньовічної та сучасної європейської історії. Проект інтегрує інформаційні ресурси, залучає провідних істориків та історичні дослідницькі інфраструктури (архіви, бібліотеки, історико-культурні цифрові проекти), з метою полегшення і покращення зручності роботи істориків. CENDARI збирає європейські «приховані» архівні колекції документів часів середньовіччя та епохи Першої світової війни, які можуть бути в даний час невідомі науковцям. Інформаційні ресурси наукових бібліотек України також могли б бути представлені у цьому проекті [25], [26].

Найближчим часом планується започаткувати проект TEL для бібліотек Східної Європи, який більш повно буде розкривати фонди бібліотек цієї частини Європи. Назва проекту ще не затверджена. Тематика колекцій, керівні групи, джерела фінансування та інші організаційні питання поки що в розробці.  Намічено цілі проекту:

  • представлення фондів бібліотек-партнерів;
  • популяризація послуг, що надаються бібліотеками-партнерами;
  • залучення бібліотек-партнерів до участі у різних проектах TEL;
  • забезпечення доступу до мало досліджених матеріалів, які можуть представляти інтерес для широкої групи європейських дослідників [27].

Research Library UK (RLUK)спільний проект TEL і наукових бібліотек Великобританії. До TEL приєднався консорціум наукових бібліотек  Сполученого Королівства Великобританії – Research Library UK (RLUK). RLUK надає доступ до ресурсів TEL і TEL має доступ до ресурсів RLUK. Першим результатом приєднання до TEL була інтеграція дуже великої кількості linked open data (LOD) – приблизно 20 млн. бібліографічних записів, які описують і дають посилання на найбагатші бібліотечні колекції Великобританії, за тематикою: від антропології до зоології. Наукові національні колекції Великобританії, у тому числі фонди трьох національних бібліотек, тепер будуть доступні на сайті TEL. У співпраці з TEL, планується розширення агрегації метаданих, які вже налічують близько 200 мільйонів записів, і це має стратегічне значення і актуальність для поширення наукового доробку Великобританії за рахунок більш тісної співпраці з європейськими партнерами та зацікавленими сторонами. Крім того, RLUK зможе досягти багатьох своїх стратегічних і тактичних цілей завдяки цьому партнерству з TEL, зможе зробити доступними знання національних скарбів для більш широкої аудиторії, у відповідності з принципами відкритості та доступності ресурсів [3], [5].

Проект British Library Labs – створив інтерактивне середовище для науковців і дослідників з метою обговорення ідей з оцифрування, розпізнавання тексту, тощо (доповіді про проект). Проект передбачає отримання матеріальної винагороди і можливість втілити свою ідею в життя за допомогою команди British Library. Ідеї обговорюються прямо на сайті, з них обираються найперспективніші. British Library організує зустрічі, в рамках яких обирається команда і куратор проекту [22].

Система CORE (COnnecting REpositories) – пропонує технічну платформу для підтримки трьох основних фаз проектів відкритого доступу до наукових публікацій: 1) метадані, 2) агрегація повнотекстового контенту, 3) обробка інформації, поповнення, та представлення веб-ресурсу. Основною метою CORE є агрегація дослідницьких документів з різних джерел і організація вільного доступу до них. Метою використання платформи CORE є створення технічної інфраструктури відкритого доступу до дослідницької інформації з урахуванням різних потреб користувачів. Система CORE створена з метою підтримки широкого кола користувачів, які мають потребу у адмініструванні даних, управлінні колекціями, організації доступу до них, аналітичних дослідженнях  тощо [23].

Служба EOD (eBooks on Demand) – створення електронних колекцій за замовленням користувачів. В межах цієї послуги користувачі можуть замовити книгу на оцифрування через бібліотечні каталоги і отримати її через мережу обслуговування EOD. Книги оцифровані в такий спосіб, включаються в електронні ресурси бібліотек-учасниць проекту і стають  доступними в Інтернеті. З 2009 р. ці книги можна замовити у вигляді репринтних видань на додаток до цифрової версії. Служба EOD була реалізована в рамках проекту «Оцифрування на вимогу». Цей проект було започатковано у жовтні 2006 року 13-ма бібліотеками з 8 європейських країн, а з 2008 він став самостійною мережею. Інші бібліотеки з інших країн також можуть підключатися до мережі EOD. З 2013 року 20 бібліотек з 10 європейських країн беруть участь у цьому проекті [16].

Проект OAPEN library пропонує видавцям, науково-дослідним інститутам та бібліотекам нові ефективні способи поширення наукових публікацій. В рамках цього проекту розроблено нову модель наукових публікацій. Члени OAPEN library мають цифрові видавничі програми, використовують електронні сховища, публікуються на різних європейських мовах, вони відомі через Інтернет у всьому світу (включно з США), тісно співпрацюють з університетськими бібліотеками.  Відкритий доступ має багато переваг для всіх зацікавлених сторін у науковій комунікації. Для авторів, він розширює їх творчі можливості, шляхом забезпечення доступу до їх творів у всьому світі. Необмежений доступ покращує використання наукових матеріалів, збільшує суспільний вплив та цитованість публікацій [17].

Розвиток та підтримка систем метаданих

В рамках конференції було розглянуто нові підходи у створені метаданих цифрових ресурсів.

Europeana Data Model (EDM) цей проект було започатковано як експериментальний пілотний проект у лютому 2012 року за участі невеликої кількості постачальників даних. Сьогодні у поточній версії цієї моделі містяться метадані 20 млн текстів, зображень, відео та звукозаписів що зібрані у проекті Europeana. Модель EDM призначена замінити існуючу модель семантичних елементів проекту Europeana (ESE). Проект EDM має на меті поступову адаптацію ресурсів Europeana відповідно до стандартів мережевого середовища даних. EDM має рівень складності вищий того, який на даний час підтримується проектом Europeana. Слід відзначити, що EDM використовує елементи з вже розроблених словників метаданих, таких як Dublin Core, OAI-ORE, SKOS і CIDOC-CRM, що знижує витрати на їх створення і прийняття. Частиною моделі EDM є система Linked Open Data (LOD) – гіпертекстова система, призначена для публікації структурованих даних, яка зв’язує метадані між собою і має можливість для масштабування, представлення різних аспектів змісту, виявлення і створення перехресних посилань між відповідними ресурсами  [13], [14], [18], [20].

ISNI – міжнародний стандартний ідентифікатор імені. ISNI –стандарт, призначений для ідентифікації осіб, які є автором суспільнозначимих творів, наприклад книги, телевізійної програми або газетної публікації. Ідентифікатор складається з 16 цифрових знаків що поділені на чотири блоки. ISNI був розроблений під егідою Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) як проект міжнародного стандарту 27729. ISNI використовується для усунення неоднозначності імен. ISNI може використовуватися бібліотеками та архівами у спільних інформаційних каталогах, для більш точного пошуку інформації в Інтернеті та базах даних. Це може допомогти управлінню авторськими правами у міжнародних проектах та в цифровому середовищі. Для досягнення цих цілей ISNI стане важливим компонентом у Linked Open Data і семантичних веб-ресурсів [24].

Співпраця  бібліотек і Google Book

Презентація Ghent University library (Бельгія) була присвячена можливостям взаємодії бібліотек з глобальними проектами Google. Бібліотека Гентського університету оцифрувала свої фонди за допомогою глобального проекту «Google Book Search». Тепер університетські ресурси доступні через Інтернет у форматі PDF на ресурсах Google і їх може вільно завантажити собі на комп’ютер будь-який користувач. Таке рішення є ефективним для університетської бібліотеки, де фондами користуються багато студентів. Це дає змогу розповсюдити навчальні матеріали і забезпечити збереженість фондів [7].

Співпраця Europeana та Wikipedia

Головною проблемою для Wikipedia сьогодні є забезпечення надійності та достовірності інформації. Матеріали опубліковані у рамках проекту Wikipedia мають спиратися на надійні джерела. Так, під час оновлення інформації, автори повинні переконатися, що всі факти, які вони наводять є достовірними. Важливим фактором повноцінності представленої інформації є те, що метадані добре документовані. Описи об'єктів наводяться у структурованому вигляді, що дає змогу легко знаходити необхідну інформацію. Зі своєї сторони, від Wikipedia Europeana отримала пропозицію щодо поліпшення сервісів для редагування розпізнаних текстів (систему «registry fix»), за допомогою якої відвідувачі Europeana можуть пропонувати виправлення помилок автоматично розпізнаного тексту [8].

Інтеграція бібліотечних ресурсів до соціальних мереж

Сьогодні TEL представляє кожен свій проект не тільки на власних ресурсах, а також і у соціальних медіа: Youtube, SlideShare, в соціальних мережах Європи, таких як Facebook, Twitter, LinkedIn, Flickr, Pinterest і Google +. Така маркетингова діяльність забезпечує надзвичайну популярність ресурсів. SMM (Social Media Marketing) – маркетинг в соціальних мережах – дає змогу привернути значну увагу до інформаційних ресурсів. Метою такої роботи є збільшення трафіку шляхом залучення відвідувачів на ресурс із соціальних мереж. Цей тип популяризації веб-ресурсів стає все більш актуальним останнім часом. Як з причини зростання популярності соціальних мереж, так і з причини плавного зниження ефективності класичних методів інтернет-маркетингу. Сучасні соціальні мережі – це гігантська за чисельністю аудиторія. Інформація в соціальних мережах поширюється з величезною швидкістю, і якщо вдається створити привабливий для користувачів соцмережі проект, то ефект від SMM-груп в соціальних мережах може перевершити всі очікування! [9], [10], [11]

Бібліотечні інновації та ефективне керівництво

Національні бібліотеки зустрічаються з численними проблемами у сучасному динамічному середовищі. Бібліотеки не працюють для отримання прибутку, але їх діяльність має суспільну цінність та суспільне значення. Зміни в навколишньому середовищі змушують національні бібліотеки реалізовувати інноваційні проекти. Інновації – це не винахід, а нові ідеї та технічні досягнення, які застосовуються на практиці (нові продукти, нові методи роботи) і зміни в організації, ринку або суспільних відносинах. Постійне вдосконалення продуктів і процесів, які можуть в кінцевому рахунку призвести до оновлення продуктів та різних способів роботи, але не дати очікуваних результатів. Класичне визначення інновації: «процес творчого руйнування, в якому нові комбінації існуючих ресурсів приносять більшу користь» (Schumpeter, 1947). Це можна сприймати як створення або прийняття нової ідеї або моделі поведінки в організації (Лам, 2006). Інновації в приватному секторі забезпечують конкурентні переваги, інновації у державному секторі, такому як національні бібліотеки, забезпечують безперервне оновлення та розвиток [12].

Сучасне суспільство живе у постійних швидких і далекосяжних змінах, а саме у цифровому світі, який постійно перебудовується. Технічний розвиток, соціальні комунікації, електронні продукти і послуги – це  лише деякі з речей, які вимагають від національних бібліотек нових моделей управління. Завдання сучасного керівника – це, у першу чергу, постійний особистий розвиток, який одночасно має сприяти розвитку інших людей, співробітників і менеджерів, піднімати їх на інший вищий рівень [4].

Бібліотечні ресурси та правове поле

Для бібліотечних цифрових проектів актуальними є також правові питання створення міжнародних електронних колекцій. Ініціативною групою «Creative Commons» нещодавно сформовано нову типову ліцензію, на умовах якої пропонується поширювати твори, захищені авторським правом. Ліцензія має назву "СС0" або "СС Zero", вона є функціональним еквівалентом публічного домену. Ліцензія дає змогу автору поставити умови, на яких він відмовляється від прав на опублікований матеріал. Ліцензія дозволяє іншим поширювати, редагувати, виправляти і брати за основу авторський твір, навіть комерційний, з умовою обов’язкового посилання на автора матеріалу  [21].

 

Інформацію підготувала: Клочок С. Г., м. н. с.

Доповіді

 

  1. Louise Edwards “Conference opening and overview of the programme
  2. Bas Savenije “Outcomes of Strategic review
  3. Dr. Paul Ayris “Why does The European Library matter to Research Libraries?
  4. Gunnar Sahlin “Leadership in the Digital Age
  5. Mike Mertens ”Why RLUK became Members of TEL
  6. Adam Sofronijevic “Joining The European Library: Members’ Perspectives
  7. Sylvia Van Peteghem “Ghent University library: "a" European Library
  8. Andrew Gray ”Wikipedia in the Library. Wikipedia in Residence Program”.
  9. Aubéry Escande “The European Library – Council of Europe representation
  10.  Aubéry Escande  “Defining services to researchers”.
  11.  Mar Pérez Morillo “Enhanced Library Collections and Services through Social Media”.
  12.  Hildelies Balk “Innovation in (national) Libraries”.
  13.  Valentine Charles “Collection Descriptions at The European Library
  14.  Valentine Charles “Recommendations from the Technical and Interoperability Working Group”
  15.  Frederic Lemmers “Europeana Collections 1914-1918 and the Great War Online: the set up of huge thematic portal
  16.  Õnne Mets  “eBooks Demand: creating digital collections on users’ request”.
  17.  Ronald Snijder “Making monographs available”.
  18.  Alastair Dunning “Open Data at The European Library
  19.  Alastair Dunning “Europeana Newspaper”.
  20.  Nuno Fraire “Developing Linked Open Data”.
  21.  Julia Fallon “Licensing Metadata”.
  22.  Aly Conteh “British Library Labs”.
  23.  Petr Knoth “CORE: Aggregating Open Access Content from Repositories Worldwide
  24.  Anila Angeli “ISNI: Global persistent identifier bridging identities across domains”.
  25.  Deirdre Burne “CENDARI and the Future of Reseach
  26.  Dr. Anna Bohn “CENDARI: Collaborative European Digital Archaval Infrastructure. Building up a research Infrastructure on the First World War across borders
  27.  Svetlana Epema “The European Library: Communication with Partners”
Фотоматеріали: 
 Амстердамська центральна публічна бібліотека

Контактна інформація

Головний корпус,
просп. Голосіївський, 3, к. 209.
+38 (044) 525-36-24
Корпус №2,
вул. Володимирська 62, 2-й поверх, к. 204.
+38 (044) 234-16-28

Контактна інформація