ПЕЙЗАЖ В ТВОРЧОСТІ РОСІЙСЬКИХ ГРАФІКІВ ХХ ст.

Виставка Відділу образотворчих мистецтв репрезентує шедеври видатних російських графіків на матеріалах факсимільних репродукцій з альбомів: А. А. Сидоров. Графика первого десятилетия. 1917-1927. Рисунок. Эстамп. Книга. – М.: Искусство, 1967; А. Д. Чегодаев. Русская графика 1928-1940. Рисунок. Эстамп. Книга. – М.: Искусство, 1971; А. Д. Чегодаев. Русская графика 1941-1960. Рисунок. Эстамп. Книга. – М.: Искусство, 1979. Автори-укладачі цих ґрунтовних видань – Олексій Олексійович Сидоров та Андрій Дмитрович Чегодаєв – всесвітньовідомі дослідники історії російської графіки – характеризуючи окреслений історичний період із притаманним їм витонченим смаком відібрали кращі твори найбільш знакових майстрів, що були виконані у різноманітних графічних техніках: рисунок, акварель, естамп.

Розквіт російської графічної школи  припадає на період першої половини ХХ ст. і пов‘язаний із творчістю таких блискучих художників, як Олександр Бенуа, Георгій Верейський, Сергій Герасимов, Мстислав Добужинський, Володимир Конашевич, Олексій Кравченко, Борис Кустодієв, Євгеній Лансере, Дмитро Митрохін, Петро Митурич, Ганна Остроумова-Лебедєва, Павло Павлінов, Іван Павлов, Леонід Хижинський, Олександр Дейнека, Юрій Пименов, Аркадій Пластов та багато інших.

У творчому доробку кожного з названих (і не названих) майстрів пейзажний жанр займає вагоме місце. Загалом, практично немає художника, який, незалежно від «основної спеціалізації», не звертався б до пейзажного жанру. Твори майстрів, експоновані на виставці, це – золотий фонд графічного пейзажу. Витонченістю почуттів, емоційністю, поетичністю відзначаються різні за технікою і манерою виконання акварелі Г. Остроумової-Лебедєвої «Павловськ. Вольєр» (1921), М. Тирси «Пейзаж з парканом» (1926), О. Дейнеки «Париж. Набережна Сєни» (1935), О. Могілевського «Водна станція» (1933), В. Бехтєєва «Чикмент. Дорога до міста» (1944), А. Кокоріна «Углич» (1955), П. Кончаловського «Кутаїсі. Будинок актора Немо» (1935), Лева Бруні «Самаркандський дворик» (1934); літографії М. Добужинського «Ісаакій в заметіль» (1921), В. Конашевича «Павловськ. Холодна лазня» 1922, П. Кузнєцова «Кишлак» (1923), Є. Лансере «Вуличка у Ангорі» (1923), М. Родіонова «Вулиця у кишлаку» (1942); ксилографії І. Павлова «Куточок Москви на Моховій» (1920), Л. Хижинського «Руїни Петергофа» (1944), ліногравюри І. Голіцина «На терасі» (1958), рисунки тушшю П. Мітурича «Берег моря. Судак» (1939), вугіллям та білилами Ю. Пименова «Димок потяга» (1953), сепією Д. Митрохіна «Алма-Ата. Велика тополя» (1943), олівцем Є. Кибрика «Земля, вода і персик у цвіту» (1943), А. Кокоріна «У Білорусії. Фронтова дорога на Могильов» (1944) та багатьох інших. Кожен із цих художників має свою неповторну манеру, прийоми, тематичні уподобання, а твори їх об‘єднує віртуозна майстерність, надзвичайно висока художня культура, що ґрунтується на кращих традиціях світової класики та національного мистецтва. Досконало володіючи технічними засобами, російські графіки завжди прагнули не до формальних ефектів, а до глибини змістовної, втілення свого особистого сприйняття й зображення природи. Узагальненість форм, лінійний і кольоровий ритми, композиція стають основними носіями емоційності. А це відповідає і прагненню до мелодійності й поетичності, які є безпосереднім, прямим висловленням глибоко особистих почуттів й переживань художників, закоханих у неповторну красу і велич Природи.  

Виставку «Пейзаж в творчості російських графіків ХХ ст.» можна оглянути у приміщенні філії НБУВ (Володимирська, 62) з 1 до 30 вересня 2013 р.

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 3-й поверх, к. 302.
9.15 - 18.00 (понеділок - субота)