МАЙСТРИ УКРАЇНСЬКОЇ ГРАВЮРИ (Оригінали творів з фонду Відділу образотворчих мистецтв)

Великі бібліотеки світу, окрім книжкових зібрань, традиційно зберігають й колекції оригіналів творів графіки – виду образотворчого мистецтва, що є органічною складовою книги. Адже книгу завжди прикрашали – спочатку мініатюрами, а з винайденням книгодрукування – оригінальними гравюрами. З появою репродукційної гравюри у європейських країнах з‘явилися розкішні видання, так звані увражі (фр. оuvrage – робота) – добірки окремих аркушів ілюстрацій, виконаних у різних графічних техніках, що супроводжуються пояснювальним текстом, надрукованим типографським способом. Рукописні книги й стародруки зосереджені, переважно, у фондах Інституту рукописів та Відділу стародруків та рідкісних видань. У фондах Відділу образотворчих мистецтв, окрім оригіналів гравюр, що містяться у книгах та альбомах, зберігається чимало творів графічного мистецтва на окремих аркушах (станкових гравюр, екслібрисів та авторських відбитків книжкових ілюстрацій).

На виставці «Майстри української гравюри» представлено роботи трьох видатних українських графіків другої половини ХХ століття з фондів Відділу – Георгія Васильовича Малакова (1928–1979), Івана Васильовича Батечка (1926–1981) та Василя Євдокимовича Перевальського (1938 р. н.). Надзвичайно яскраві особистості і за тематичним спрямуванням, і за формальними ознаками, вони є  творцями кращих здобутків української графіки другої половини ХХ століття.

Георгій Малаков у своїх станкових аркушах, книжкових ілюстраціях, екслібрисах – справжній епікуреєць, інтелектуал. Дивовижна фантазія, витончений гумор, неперевершена віртуозна техніка в його ліноритах гіпнотизують глядача. Розглядаючи лінорити серій «Завойовники морів» (1963) та «Середньовічні сюжети» (1962—1967), станкові ілюстрації до твору Джованні Боккаччо «Декамерон» (1965—1966) не перестаєш дивуватися змістовній глибині, вивіреності композицій, органічному поєднанню монументальної форми і деталізації, основаних на філософському баченні історії та енциклопедичному інтелекті художника, а також досконалості техніки, бездоганнім відчутті чорного і білого як безкінечно багатої кольорової палітри.

 

Іван Батечко – блискучий майстер гравюри на дереві – техніки, до якої у другій половині ХХ ст. звертається небагато художників. Стихією майстра є ліричний пейзаж, образи старовинної української архітектури, історичний портрет, екслібрис. Стилістика його ксилографій основана на органічному поєднанні глибинної національної традиції та кращих технічних досягнень українських й зарубіжних майстрів гравюри на дереві.

Василь Перевальський, насамперед, – майстер книги. Це його стихія. Та у багатому творчому доробку графіка є чимало прекрасних історичних портретів, станкових гравюр та екслібрисів. Художник закоханий в українську класичну поезію та народну пісню. Глибоке відчуття національного колориту, вміння відтворити мелодійну основу української народної пісні та поетичного твору чітко простежуються в ілюстраціях до «Думи про втечу трьох братів з Азова», «Народних пісень на слова Тараса Шевченка», «Українських народних пісень про кохання»,  до поезій Івана Франка, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Андрія Малишка та багатьох інших.  

Виставку «Майстри української гравюри» можна  оглянути  у  приміщенні  філії НБУВ   (вул. Володимирська, 62) з 1 до 30 серпня 2013 р.   

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 3-й поверх, к. 302.
9.15 - 18.00 (понеділок - субота)