Є традиції незмінні й непорушні навіть попри всі складні й, здавалось би, непереборні обставини. Однією з таких у нашій Бібліотеці є щорічне проведення міжнародної наукової конференції. Адже наука – сфера, яка просто не може стояти на місці чи зупинитись, вона акумулює й об’єднує в синергію силу й прогрес  дослідницької думки, вона продуктивна й ресурсна саме своїм розвитком. Навіть у найтяжчому для України 2022 році в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського теж була організована й проведена міжнародна наукова конференція.

Вона побажала форуму успішного проведення, продуктивного викладення ідей, їхнього обговорення. І, зокрема, зазначила, що під час російсько-української війни головним завданням є збереження людей, фондів, ресурсів, стійкого морального і фізичного стану та готовності до боротьби. Л.А Дубровіна нагадала, що наступного року світова бібліотечна спільнота відзначатиме сторіччя Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA – International Federation Associations and Institutions), членом якої є й НБУВ, тож  бібліотека запланувала низку заходів, присвячених цій даті.

У доповіді «Стратегія розвитку Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) у 2026–2030 рр.» Л. А. Дубровіна виклала основні пріоритети, завдання й кроки з їхньої реалізації в науковій і бібліотечній діяльності НБУВ з урахуванням основних функцій та завдань установи, змін у політичних, соціально-економічних, соціокультурних і фінансових умовах розвитку держави у ситуації викликів воєнного часу та плануванні повоєнної відбудови України, орієнтирів Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року. Стратегія враховує світові тенденції визначення напрямів діяльності передових національних бібліотек та міжнародних організацій. 

Специфічні умови діяльності НБУВ на перспективу визначаються сучасним воєнним станом України, зменшенням бюджетного фінансування, небезпекою для збереженості бібліотечних фондів і забезпеченням у цих умовах відкритого доступу користувачів до бібліотечних ресурсів, наголосила очільниця Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

У доповіді йдеться про місію й конкретні завдання НБУВ як найбільшої бібліотечної установи країни, фонди якої нараховують 17 мільйонів одиниць зберігання, як науково-дослідної установи Національної академії наук України, провідного соціокультурного та науково-інформаційного центру держави. Серед  пріоритетів названо такі:

1. Удосконалення інноваційного механізму комплектування, організації та зберігання бібліотечних фондів, формування інтегрованих бібліотечних ресурсів ретроспективної і сучасної інформації

2. Прагнення до прийняття і затвердження нової редакції законів України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» та «Про обов’язковий примірник».

3. Розвиток дослідницької інфраструктури та цифрової наукової комунікації повнотекстової та реферативної інформації, забезпечення наукометричного моніторингу стану і розвитку досліджень в Україні.

4. Формування інтегрованих національних наукових електронних інформаційних ресурсів: розвиток електронного архіву наукової періодики України; наукової електронної бібліотеки; реферативних і бібліографічних баз даних, сприяння їх представленню в міжнародних світових та європейських системах наукової інформації.

5. Розбудова Бібліотечного порталу та Репозитарію наукових праць НАН України, підтримка інноваційних проєктів НБУВ: цифрової платформи підтримки наукових досліджень, порталу «Наука України: доступ до знань», порталу НАН України LibNAS UA, електронних цифрових бібліотек «Україніка» і «Цифрові колекції історико-культурної спадщини». участь у світових та європейських програмах і проєктах Європейського Союзу, ЮНЕСКО, IFLA, CENL, зокрема «Горизонт Європа», сприяючи науковому прогресу, сталому розвитку та вирішенню важливих глобальних викликів побудови соціального суспільства.

6. Проведення систематичних наукових досліджень фондів у контексті розвитку актуальних напрямів соціальних наук, упроваджування результатів діяльності в практику та систематичне оприлюднення результатів науково-дослідної роботи як на порталах НБУВ і НАН України

7. Орієнтування науково-інформаційної роботи на створення системи традиційних аналогових та електронних каталогів і науково-довідкових видань, спеціалізованих баз даних, багатосторонньої комунікації, прискорення обміну інформацією.

8. Інтенсивне формування нових інформаційно-аналітичних продуктів високого наукоємного рівня, орієнтованих на забезпечення потреб обслуговування владних структур, сфер управління, науки, освіти, культури, громадянського суспільства та населення України з урахуванням забезпечення інформаційної безпеки національного інформаційного простору, протидії суперечливій інформації та дезінформації, яка поширюється в українському і зарубіжному соціокультурному середовищі.

9. Цифрова трансформація системи збереження фондів історико-культурної та наукової спадщини, впровадження новітніх технологій дослідження фізичного стану, реставрації та консервації унікальних і особливо цінних фондів НБУВ, що ґрунтуватимуться на створенні вперше в Україні внутрішньої бази даних, де буде враховані всі аспекти роботи з фізичним станом документів, також відомостей про обладнання.

10. Зосередження науково-освітньої діяльності на розвиткові системи підвищення кваліфікації та підготовки бібліотечних кадрів різної спеціалізації, а також підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації в аспірантурі та докторантурі НБУВ.

11. Розширення співпраці та партнерських відносин з іншими бібліотеками, архівами, музеями, науковими й освітніми установами, видавництвами як в Україні, так і за кордоном, участь у діяльності споріднених міжнародних організацій, членом яких є НБУВ: СENL, CDNL,  IFLA, ЮНЕСКО, бібліотечній мережі ООН та інших, участь у міжнародних наукових проєктах і культурних заходах з метою забезпечення розвитку та соціокультурної єдності українського й світового співтовариства. 

12. Підпорядкування соціокультурної діяльності потребам соціально-орієнтованого інформування для надання громадянам України конструктивної інформації з метою піднесення морального духу суспільства в цілому.

13. Як методичний центр бібліотек наукових установ НАН України  НБУВ сприятиме оновленню архітектури інтегрованої мережі бібліотек, розвитку комплексу корпоративних бібліотечно-інформаційних ресурсів; збереженню фондів, посиленню координації та корпоративної співпраці.

14. Забезпечення НБУВ методичного керівництва архівами наукових установ НАН України, розширення діяльності з комплектування та наукового використання інформаційних ресурсів Архівного фонду НАН України.

15. Постійне вдосконалення процесів управління, комунікації та прозорості управління НБУВ, наукової та бібліотечної звітності, моніторингу й аналізу діяльності Бібліотеки у складний історичний час.

Завідувачка відділу бібліотечної освіти Національної бібліотеки Польщі (Варшава) Йованна Пєкарська в презентації на тему «Діяльність Національної бібліотеки Польщі зі зміцнення компетенцій бібліотек у Польщі» представила установу не тільки як традиційну книгозбірню, а як  освітній, культурний, соціальний центр, статутом якого передбачено ведення бізнесу. Тут є різноманітні курси, зокрема мовні для жінок з України, тренінги, послуги з надання інформації, заміни документів, охорони природи і навіть навчання працівників закладів пенітенціарної системи, зокрема, майстер-класи для тюремних працівників, які є батьками, тощо. Всі ці та інші нові функції бібліотек мають вагому соціальну місію в суспільстві, водночас залучають до читання якомога більше людей. Йованна Пекарська констатувала збільшення кількості  користувачів, котрі за рік прочитали  не по одній книжці, як  раніше, а, скажімо, по сім.

Виконувачка обов’язків директора Державної науково-технічної бібліотеки України, докторка економічних наук, професорка, заслужена діячка науки і техніки України Алла Георгіївна Жарінова у доповіді «Наукова бібліотека як цифрова інфраструктура відкритої науки: досвід Державної науково-технічної бібліотеки України» виклала основні аспекти сучасних перетворень у галузі відповідно до новітніх потреб інформаційного суспільства і науки в цілому.

Разом з Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського, Національною науковою сільськогосподарською бібліотекою Аграрної академії наук та Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документування Державна науково-технічна бібліотека України створили центр колективного користування науковим обладнанням «Цифрові технології та управління дослідницькими даними». Це дуже важливий аспект, бо ми всі разом рухатимемося до набуття цифрових навичок, до розвитку управління науковими даними, а відтак – нашого майбутнього, зазначила доповідачка. «Бібліотека – це гарантія доступу до знань, а з розвитком цифрових технологій бібліотека стає одним з ключових гравців на інформаційній платформі. І постає питання ролі бібліотекарів у цифровому світі. Досвід Державної науково-технічної бібліотеки дає відповідь на це питання. У 2024 році наша бібліотека стала технічним адміністратором національної електронної наукової інформаційної системи (URIS), і ця система є важливою структурною одиницею Міністерства освіти і науки України, бо через неї проходять конкурси, державні атестації, а також формування переліку наукових фахових видань, тобто проводиться збирання, оброблення, аналізування даних про наукову і науково-технічну діяльність. У співпраці з технічною бібліотекою Німеччини в Ганновері, Британською бібліотекою, бібліотекою Швейцарської вищої технічної школи Цюріха Державна науково-технічна бібліотека упевнено позиціонує себе як передовий дослідницький науковий центр. 21 вересня набрали чинності зміни до закону України про наукову і науково-технічну діяльність, яким регламентується робота з науковою інформацією й відповідні функції. Це відкрило великі можливості розвитку бібліотеки і розвитку наукової інформаційної системи. Водночас загострилися проблеми кадрового голоду щодо фахівців, які працюють з метаданими».

Генеральна директорка Національної бібліотеки України для дітей, кандидатка культурології, заслужена працівниця культури України Алла Іванівна Гордієнко у виступі й презентації на тему: «Бібліотеки для дітей та для юнацтва: розвиток для майбутнього через інновації, партнерство та трансформацію» ознайомила аудиторію з упровадженням нової американської системи виховання читачів від пасивних у молодшому віці до активних -- в юнацькому, а відповідно до нових умов інформаційного суспільства збереження інформації, надання доступу до неї, а також створення умов для психологічного розвантаження, зокрема, для протистояння і подолання наслідків булінгу, надання безпечного середовища, простору для фізичного захисту під час війни. У Національній бібліотеці України для дітей таким став простір психологічного розвантаження «Затишний світ дитинства», створений за підтримки швейцарської агенції розвитку та співробітництва в межах проєкту «Психологічне здоров’я для України».

Водночас промовиця загострила увагу на потребі убезпечити дітей від шкідливого впливу різноманітних технологій, застосування яких здатне  призвести до трагічних наслідків, котрі час від часу переживає людство. Тому сучасні бібліотекарі мають орієнтуватися не лише в книжковому фонді, а бути і модераторам програм, і медіа педагогами, фасилітатороми підліткових спільнот, організаторами партнерських проєктів. Для цього необхідне навчання для бібліотекарів, щоб напрацьовувати спільний досвід трансформації, розширювати коло тісної співпраці з освітніми, науковими, культурними закладами, ІТ фахівцями, бізнесом.

А. І. Гордієнко порушила низку питань про підходи у використанні штучного інтелекту, практиці популяризації історичної спадщини України, викладанні мови і літератури, а також розповіла про такі проєкти як «Камуфляж», «Вишиванка для Героя», «Скатертина Перемоги». Вона зосередила увагу й на проблемах майнових прав, бюджетного фінансування, коштів залучення грантів та бізнесу на потреби бібліотечних установ.

Заступник керівника Дослідницької служби Верховної Ради України, доктор історичних наук, професор Іван Миколайович Мищак у доповіді «Інформаційно-аналітична підтримка законодавчого процесу: досвід та нові грані співпраці Дослідницької служби Верховної Ради України та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» зазначив, що скорочення часу на реагування і вирішення проблем, що виникають в державах, прискорення прийняття управлінських рішень є однією з ознак сучасного світу. Правильно зорієнтуватися в масиві інформації, яка потребує оперативного аналізу, надзвичайно складно без відповідних навичок і застосування систем обробки даних, щоб отримати інформацію, яка базується на доказах. І якщо в органах виконавчої влади такі тенденції зі створення відповідних аналітичних центрів уже давно працюють, то в парламентах вони лише набирають обертів за зразком дослідницької служби Конгресу США, яка працює вже понад сотню років. Але навіть в країнах Західної Європи ця тенденція тільки формується, в Європейському парламенті дослідницька служба створена лише 2013-го року. В Україні після тривалих дискусій щодо створення такої служби вона зорганізувалася через нагальну потребу отримання відповідної інформації для прийняття необхідних виважених рішень тільки після початку російсько-української війни. Парламент нині потребує обробки і верифікації величезного масиву інформації, бо щороку приймає кілька сотень законодавчих актів, і це масив, який потребує й наукового дослідження, й обробки інформації. Левову частку цієї роботи покладено на дослідницьку службу. Тож ми намагаємося задіяти весь потенціал партнерів, з якими співпрацюємо. І Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського – це наш перший партнер, до якого ми звернулися, знаючи про високий потенціал установи, наявність аналітичних структур, гідний рівень фахівців, які можуть виконувати цю роботу, в тому числі для органів влади,-- підкреслив І. М. Мищак.

Доповідач означив напрями співпраці, серед яких – моніторинг інформаційного поля і відбір матеріалів певного тематичного спрямування. Перший проєкт, який вже реалізується разом, – «Путівник законодавчої діяльності в Україні. Громадське обговорення». Другий напрям – формування бази даних систематизованої інформації, зокрема, форсайт досліджень, тобто довгострокового прогнозування. Третій напрям – відбір, систематизація та верифікація матеріалів за конкретними запитами. Тож  потенціал у співпраці з бібліотекою за цими напрямами величезний, бо установа вже десятки років працює за такими аналітичними системами. Щодо застосування штучного інтелекту для оброблення інформації, то доповідач застеріг, що для індивідуальних дослідників похибки, які допускає ШІ, не несуть особливих збитків, а от ціна помилки управлінських рішень у державі є надзвичайно високою. Тому в Дослідницькій службі ШІ використовується з низкою застережень і обмежень, регламентується відповідним положенням. Визначено завдання, що не підлягають обробці ШІ, наприклад, вироблення правових позицій.

Співпраця з Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського забезпечує ефективну роботу з інформацією, яка передається парламенту. І нині йдеться про вироблення практичних рішень щодо алгоритму співпраці, щоб повніше задіяти можливості бібліотеки і для інших органів влади, зазначив доповідач.