19-22 травня 2026 року в Берліні пройшов 114-й німецький бібліотечний конгрес BiblioCon 2026, в якому за підтримки CENL узяла участь заступниця генерального директора НБУВ Юлія Половинчак. 

Головною темою заходу стала теза «Аналогове зустрічає алгоритмічне» (Analog Meets Algorithm). Понад 4000 учасників із німецькомовних країн та всього світу в ході лекцій, панельних дискусій, воркшопів та презентацій обговорювали поєднання традиційної роботи бібліотек з цифровою трансформацією, штучним інтелектом та відкритими науковими даними.  

Значна частина програми фокусувалася на доступі до знань та ролі бібліотек у часи загроз для демократії, і українська тема була важливою для всього конгресу. Окрема панель «Під атакою, з України до інших країн: бібліотеки, наука та демократія» (Under Attack, from Ukraine to Elsewhere: Libraries, Science & Democracy) була безпосередньо присвячена українським бібліотекам.  

У ході дискусії Юлія Половинчак зупинилася на проблематиці умов роботи українських бібліотек останніх років,зокрема, наголосила на загрозах безпеці бібліотек та їхніх співробітників, а також надійності цифрової інфраструктури для захисту культурної спадщини. 

Водночас вона підкреслила, що попри воєнні загрози українська наука не зупинилася під час війни, навпаки, гуманітарні науки, частиною яких є Національна бібліотека імені В.І. Вернадського, активізували свою роботу. Наразі колекція нашої бібліотеки налічує 17 мільйонів одиниць зберігання, чотири мільйони з яких є оригінальними зразками унікальної культурної спадщини. Пріоритетним завданням нашої бібліотеки під час російської агресії є збереження та оцифрування культурної спадщини для майбутніх поколінь. Бібліотека активно співпрацює з міжнародними партнерами в галузі оцифрування та захисту культурної спадщини. Зокрема, це робиться в рамках проекту Вікімедіа «Open GLAM Ukraine», ініціатив Єврейського дослідницького інституту, зосереджених на українсько-єврейській спадщині, та проекту оцифрування шеллакових записів у співпраці з RISM. 

Незважаючи на складні умови з електроенергією та інтернетом, наш веб-сайт у 2025 році відвідало 18 мільйонів людей, 3,5 мільйона з яких мали унікальні IP-адреси. Зріс попит на доступ до матеріалів, що мають стратегічне значення для національної ідентичності. Загальновідомо, що історія також була об'єктом маніпуляцій та спотворень у цій війні. Наші колеги з Литви, Латвії, Естонії та Польщі – країн, яким колись не пощастило розділити історію з Росією, – чітко усвідомлюють цю загрозу. З цієї причини наші фахівці з історії книги та дослідники рукописної спадщини працюють   інтенсивніше, ніж коли-небудь – постійно складають каталоги, поповнюють бази даних, описують та публікують унікальні артефакти, а також розробляють теоретичні та методологічні підходи до роботи з ними. У виступі перед європейськими колегами Юлія Половинчак наголошувала на зацікавленості НБУВ у спільних проектах оцифрування, які захистять українську спадщину та збагатять ширшу європейську культурну спадщину. 

Вона також відзначила, що попит на доступ до інформації через онлайн-ресурси зріс через війну – від українських дослідників, які активізували свою роботу, від колег, які були змушені шукати притулку за кордоном, але продовжують свої дослідження, та від іноземних науковців, які зосереджуються на українознавстві. Важливість наукових ресурсів продовжує зростати, про що свідчить статистика запитів до баз даних Open Science, розроблених та підтримуваних нашими фахівцями. Бібліотеки дедалі частіше беруть на себе роль постачальників ресурсів та послуг для досліджень: організовують доступ до джерельних баз, даних та відкритих результатів досліджень; забезпечують підтримку дослідницької інформації в системах наукових ідентифікаторів; проведення наукометричного аналізу результатів досліджень; надання інформаційно-консультативної підтримки цифровій науковій комунікації. 

 Особливо важливим є Репозитарій наукових текстів Національної Академії наук України, який забезпечує вільний доступ до публікацій Академії та інтегрований у міжнародні наукові інформаційні системи. 

Надзвичайно актуальним аспектом нашої діяльності є забезпечення відкритого доступу до цифрових колекцій. Під час воєнного часу це надає можливість дослідникам, студентам та всім зацікавленим особам продовжувати свою освітню та академічну діяльність незалежно від їхнього місцеперебування. Це служить ефективним інструментом підтримки інтелектуальної стійкості суспільства. Цифрові проекти Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського відіграють важливу роль у збереженні національної спадщини, розвитку науки та забезпеченні відкритого доступу до знань відповідно до Цілей сталого розвитку Організації Об'єднаних Націй. 

Під час панельної дискусії активно обговорювалось, як бібліотекарі, експерти з даних та інші фахівці різних країн можуть надати корисну підтримку своїм українським колегам, наголошувалося на важливості взаємодії міжнародної мережі науковців для захисту культурних та наукових даних. 

Водночас фокус уваги було розширено, оскільки в інших частинах світу бібліотеки як інституції відкритого суспільства, заснованого на освіті та знаннях, також дедалі частіше стають мішенями, хоча й не військовими засобами.  

Ішлося також про стійкість міжнародної мережі бібліотек та стратегії, котрі можуть бути корисними для забезпечення місії бібліотек як інституцій вільного суспільства, заснованого на знаннях та різноманітності думок.  

https://bibliocon2026.abstractserver.com/program/#/details/presentations/92