Звітна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, яка відбулася 6 жовтня 2025 року, підбила підсумки діяльності Академії у 2020-2025 роках.

У звітній доповіді Президент НАН України академік Анатолій Загородній підсумував головні результати діяльності Національної академії наук України за останні п’ять років, зазначивши, що це було особливе п’ятиріччя, упродовж якого Академія пройшла через безпрецедентні виклики. Він охарактеризував роботу установ Академії за широким спектром напрямів діяльності, а також акцентував на реформуванні системи управління Академією, підвищенні ефективності роботи відділень, розвитку співпраці з державою, бізнесом і громадянським суспільством.

В обговоренні доповіді виступили низка керівників наукових підрозділів НАНУ та інші науковці. Генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, член-кореспондент НАНУ Любов Андріївна Дубровіна  представила діяльність нашої установи та бібліотечної сфери у своєму виступі «Бібліотечно-інформаційний комплекс НАН України в розвитку наукових знань».

Вона, зокрема, підкреслила, що пріоритетним завданням бібліотечно-інформаційного комплексу НАН України є накопичення знаннєвого ресурсу та забезпечення доступу до цих джерел у науковій, а також у культурній, освітній галузях, та галузях державної діяльності.

На сьогодні цей комплекс складають Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ), Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (ЛННБ) та 90 бібліотек наукових установ НАН України. На 1 січня 2025 року  сукупні ресурси бібліотечної мережі НАН України на паперових носіях перевищили 33 мільйони одиниць зберігання, зокрема близько 17  мільйонів  – у НБУВ, 8 мільйонів  – у ЛННБ України ім. В. Стефаника і 8,1 мільйона  – у книгозбірнях академічних установ. 

Л.А. Дубровіна констатувала, що наповнення фондів академічних бібліотек виданнями обов’язкового примірника на паперових носіях суттєво зменшується з року в рік через небажання значної кількості видавців передавати видання  безоплатно. На жаль, у нашому законодавстві й досі не відрегульоване питання про обов’язковий примірник для бібліотек, у тому числі й про примірник електронних видань, що суттєво б покращило ситуацію.

З огляду на зростаючі вимоги щодо цифровізації продукції бібліотечних установ вона також представила стислий огляд сучасної системи цифрових бібліотечних баз даних наукових бібліотек.  Нині найбільші обсяги електронних ресурсів мають НБУВ та ЛННБ України, які націлені на вирішення проблем створення системи електронних ресурсів, каталогів, інших пошукових і довідкових систем і цифрових ресурсів наукових текстів та колекцій історико-культурної спадщини, оскільки їхні фонди законодавчо визнані національним культурним надбанням Україні.

         Одним із досягнень бібліотек упродовж останніх п’яти років є впровадження системних підходів до консолідації національних наукових електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів, управління ними та вдосконалення онлайн доступу. Створено потужні портали – Бібліотечний портал НАН України LibNAS UA та Цифрову платформу ResearchUA, що охоплює 20 баз даних наукової інформації та містить наукові портфоліо вчених Академії, авторитетні файли у загальновизнаних світових форматах, повнотекстові публікації, загальнодержавний репозитарій «Наукова періодика України». Введено до наукового обігу понад мільйон джерел наукової інформації. Розбудовано портал «Наука України: доступ до знань» про об’єкти державної дослідницької інфраструктури. Це значний здобуток НАН України для розвитку науки в Україні в цілому.

Окремо будуються цифрові бібліотеки наукової та історико-культурної спадщини, в доступі є 77 проблемно-тематичних баз даних: НБУВ – 65, ЛННБ – 12 баз даних. Оцифровування книжкової та архівної спадщини, в тому числі і створення електронних колекцій зібрань виданих академічних вчених, почалось і в деяких академічних інститутах та музеях. Проте переважна більшість бібліотек не змогла розгорнути цю роботу через брак належного матеріально-технічного та кадрового забезпечення.

Важливим напрямом цієї роботи є створення Репозитарію  наукових  текстів  НАН України.  Вирішено проблема відкритого доступу до  архіву академічної періодики, на часі – ресурсне наповнення Репозитарію неперіодичним сегментом наукових текстів (монографії, збірники праць, довідкові та енциклопедичні видання тощо) задля повноти репрезентації публікаційної активності вчених Академії, актуалізації взаємопов’язаних наукових портфоліо дослідника та установи, інтеграція в міжнародні платформи збору метаданих. Крім того, формується загальнодержавна реферативна база даних наукової інформації, а також база даних бібліометрика української науки.  Це значний здобуток НАН України.

На порталі НБУВ «Центр досліджень соціальних комунікацій»  розміщується актуальна науково-аналітична продукція, тісно пов’язана з  проблемами воєнного часу, бюлетені і бази даних, якими користується 1191 колективний абонент центральних та регіональних органів державної влади, відомств і установ, громадських організацій, в тому числі й на замовлення РНБОУ.

У той же час, зауважила Л.А. Дубровіна,  формування установами НАН електронних ресурсів своїх видань, здійснення ними оцифрування джерельно-документного та культурно-мистецького ресурсу ще не є задовільним. Крім декількох інститутів, бібліотечні ресурси недостатньо відображаються на сайтах установ НАН України, повільно йде формування електронних ресурсів та модернізація цифрового контенту.

Уваги та свідомого ставлення потребує й  система розподіленого формування зведеного каталогу мережі бібліотек науково-дослідних установ НАН України. Сьогодні на порталі НБУВ представлено електронні каталоги лише 24 бібліотек. Отже, перспектива корпоративної каталогізації фондів бібліотек установ НАН України ще залишається актуальною проблемою в подальшому розвитку цифрової інфраструктури НАН України.

Ми свідомі того, підсумувала генеральний директор НБУВ, що для розвитку бібліотечно-інформаційного комплексу НАН України необхідне забезпечення потужного фінансування, і сподіваємось на це в період післявоєнної відбудови. Але вже сьогодні зазначені електронні ресурси, створені у важких умовах, є ключовим ресурсним капіталом цифрової наукової інформації України та провайдером впровадження інфраструктури Відкритої науки в Україні.