З нагоди 120-річчя А. К. Бабка (15.10.1905–07.01.1968) – академіка НАН України за спеціальністю «аналітична хімія» (1957)

Анатолій Кирилович Бабко народився 15 (2) жовтня 1905 р. в родині залізничника у с. Судженське (нині – м. Анжеро-Судженськ, РФ). У 1908 р. його родина переїхала до м. Сновськ на Чернігівщині.

У 1927 р. А. Бабко закінчив хімічний факультет Київського політехнічного інституту (нині – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»). Залишився в Alma mater спочатку асистентом, а згодом – аспірантом, доцентом кафедри аналітичної хімії (1927 – 1930 рр.).

У 1930 р. його було призначено доцентом кафедри аналітичної хімії Київського технологічного інституту харчової промисловості, який відокремився від політехнічного інституту.

З 1934 р. вчений став викладати на кафедрі аналітичної хімії Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Спочатку він був на посаді доцента, у 1944–1960 рр. – завідувача, а потім до кінця життя залишався професором цієї кафедри.

Водночас з 1937 р. А. Бабко почав працювати старшим науковим співробітником в Інституті загальної та неорганічної хімії АН УРСР, з 1941 по 1968 рр. він очолював в ньому відділ аналітичної хімії. Під час Другої світової війни перебував з інститутом в евакуації в Уфі, де виконував важливі роботи для оборонної промисловості.

Результатом плідної наукової роботи стали захист у 1937 р. кандидатської дисертації, отримання у 1940 р. ступеня доктора хімічних наук за дослідження “Вивчення процесів комплексоутворення – до застосування внутрішньокомплексних сполук в колориметри”, затвердження у 1943 р. в званні професора та обрання у 1947 р. до складу членів-кореспондентів, а у 1957 р. академіків АН УРСР.

В перші роки наукової діяльності дослідження А. Бабка стосувалися аналізу силікатів і гірських порід. Наступним етапом було вивчення загальних питань аналітичної хімії, застосування органічних реактивів у неорганічному аналізі, хімії комплексних сполук, у тому числі гетерополікіслот, застосування комплексних сполук у колориметрії та люмінесценції, хемілюмінесцентного аналізу і хроматографічного розділення іонів. В останні роки життя вчений розглядав фізико-хімічні методи аналізу речовин особливої чистоти.

А. Бабко написав понад 400 наукових праць, багато з яких було перекладено іноземними мовами та мали високий рейтинг цитувань. Він став засновником київської школи аналітичної хімії, підготував 50 кандидатів та 9 докторів наук.

Окрім наукової діяльності А. Бабко виконував важливу науково-організаційну роботу: був вченим секретарем президії АН УРСР у 1942–1948 рр., заступником голови Відділу фізико-математичних і хімічних наук АН УРСР у 1948–1954 рр., заступником голови Відділу хімічних і геологічних наук АН УРСР у 1955–1956 рр. У 1958—1968 рр. він перебував на посаді головного редактора «Українського хімічного журналу».

Про міжнародний авторитет українського вченого свідчить його обрання у 1963 р. титулярним членом Комісії з аналітичної хімії Міжнародного союзу теоретичної та прикладної хімії (IUPAC).

Досягнення А. Бабка неодноразово відзначалися високими державними нагородами, у 1966 р. він став заслуженим діячем науки УРСР.

Помер А. Бабко 7 січня 1968 р. у Києві.

Виставку з нагоди 120-річчя академіка НАН України А. Бабка підготовлено на базі документів особового фонду № 33 «Бабко Анатолій Кирилович (15.10.1905–07.01.1968) – академік АН УРСР за спеціальністю «аналітична хімія» (1957)», що зберігається у Інституті архівознавства НБУВ. Для експозиції з фонду відібрано 23 документи (26 аркушів).

Експозиція знайомить з деякими автографами статей та доповідей А. Бабка, наукові праці якого досі не втратили своєї актуальності й широко цитовані багатьма вченими.

З біографічних документів А. Бабка експонуємо посвідчення завідувача кафедри та професора Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, академіка АН УРСР, посвідчення з допуском до закритих лабораторій та виробництв, книжку академічного пенсіонера.

Маємо його лабораторний зошит та складену ним характеристику наукової діяльності лабораторії аналітичної хімії Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР, яку він очолював.

Уявлення про роботу А. Бабка як академічного вченого дає його звіт про роботу члена-кореспондента АН УРСР за 1949 р.

Про активну участь А. Бабка у численних наукових симпозіумах свідчить його листування з іноземними вченими та фотографії, що зафіксували ці події.

Презентуємо фотознімки науковця: фотопортрети, фото студентських років та в статусі викладача з в’єтнамськими студентами.

Експоновані документи розташовано за тематико-хронологічним принципом. Кожне зображення супроводжується текстівкою та інформацією про місце зберігання документа. Наближені дати подано у квадратних дужках.

Виставку підготувала

наукова співробітниця Інституту архівознавства

І. Кіржаєва