Нинішнє 30 вересня подвійно святкове для колективу Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Крім Всеукраїнського дня бібліотек, ми відзначаємо також ювілей нашої очільниці – визначної  вченої, дослідниці за покликанням, за діяльністю й за науковою пристрастю, талановитої організаторки, досвідченого керівника, а назагал надзвичайно харизматичної й чарівної жінки Любові Андріївни Дубровіної.

Долею судилося їй зустріти це життєве перехрестя на високій керівній посаді – генерального директора Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. А високий пост ходить обіруч з великою відповідальністю,  і тільки сильним особистостям до снаги з честю їх поєднати. Бо сильна людина торує свій шлях за покликом долі та всупереч усім перешкодам і викликам.

Ювілейною цифрою вже позначений і трудовий шлях Любові Андріївни Дубровіної. Понад 40 років свого життя присвятила вона служінню обраній справі й нашій Бібліотеці. Пройшла шлях від старшого наукового співробітника відділу рукописів ЦНБ АН УРСР, археографа, старшого наукового співробітника, завідувачки відділу рукописів, директора Інституту рукопису до генерального директора Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Кермо Бібліотеки разом з довірою вона отримала від колег, які віддали їй голоси на виборах у колективі.

40 років її наукової та організаційної діяльності пов’язані з розвитком української академічної науки. Це, зокрема, фундаментальні й прикладні аспекти історії рукописної, книжкової та архівної історико-культурної спадщини, документознавства та джерелознавства, дослідження інтеграційних процесів у галузі розвитку спеціальних історичних дисциплін, дослідження організації системи різноманітних джерел національного культурного надбання, структури наукового опису, а також інтелектуального доступу до цих ресурсів через різновидові наукові довідники, які вперше представляли у науковому просторі процес історичного розвитку системи історико-культурних джерел.

До кола її професійних інтересів належать методологія архівознавства, історичного документознавства, кодикології та кодикографії, камеральної й едиційної археографії, історичного книгознавства. Вона розвиває основні наукові засади формування, опису та використання рукописних та книжкових колекційних фондів бібліотек і архівів в умовах інформатизації суспільства й освоєння новітніх документально-інформаційних технологій. Під керівництвом Любові Андріївни створено низку комплексних архівних і рукописних довідників нового покоління.

Посада генерального директора головної бібліотеки країни не зменшила в Любові Андріївні її дослідницької спраглості, керівні турботи не сповільнили її власної наукової діяльності. Серед низки наукових розробок очільниці НБУВ особливе місце займають питання формування національного науково-інформаційного простору та дослідження розвитку науки в Україні й історії Бібліотеки. Це передусім її провідна роль в організації видання багатотомних публікацій наукової спадщини засновника НАН України та Національної бібліотеки в 1918 році академіка Володимира Вернадського, де оприлюднено цілі масиви практично нової документальної інформації щодо життя та науково-організаційної діяльності вченого у період заснування та становлення Академії, його праці київського періоду, широке листування з різними вченими – головним чином на базі архівної інформації, що вперше увійшла до наукового обігу. Серед цих видань – том публікації його щоденника київського періоду і окремий том – бібліографічний покажчик праць вченого та досліджень його життя й наукової діяльності станом на час видання цього покажчика. Це вагомий колективний доробок за наукової організації Л.А. Дубровіної  та її залучення до цієї роботи колективу відомих науковців НАНУ і НБУВ, які розшифрували складні рукописні тексти і підготували розгорнуті коментарі, що висвітлили всю велич вченого, його особистість та роль у заснуванні української Національної Академії і Бібліотеки. Сама Любов Андріївна доклала не лише організаційних зусиль, а й безпосередньо брала участь у написанні статей, коментарів, популяризації спадщини вченого та його оточення, передусім у підготовці численних статей з історії заснування НАН України та її фундаторів до 100-річного ювілею Академії.

Важливим напрямом діяльності Л. А. Дубровіної є й дослідження історії бібліотек.  Окремий внесок зробила вона в дослідження історії бібліотеки та бібліотечної справи ХХ століття разом з академіком Олексієм Семеновичем Онищенком. Вони започаткували розвиток цього напряму в Україні, починаючи з 90-х років ХХ століття, вперше висвітлили реальні історичні події створення НБУВ та її складну долю, основні віхи її подальшого розвитку, повернули з небуття багато забутих імен учених, істориків, бібліотекарів та бібліографів нашої Бібліотеки, а також висвітлили історію найціннішого рукописного фонду, який представляв усю історичну документальну та книжкову спадщину. Низка виданих ними фундаментальних праць заповнили цю білу пляму в історії науки та бібліотечної справи.

За останні сім років потужно розкрився організаційний талант Л. А. Дубровіної як видатного організатора науки. Вона забезпечила успішну діяльність найбільшої наукової установи України, виконання на постійній основі її традиційних бібліотечних функцій, зважаючи на універсальний характер діяльності НБУВ, а також завдань розвитку цифрової дослідницької інфраструктури ресурсної бази науки і культури та цифрової наукової комунікації. Це надає у користування найбільші цифрові наукові ресурси за всіма науковими напрямами, дозволяє забезпечити інформаційні потреби сучасних користувачів, а також активно розвивати цифрову гуманітаристику в Україні.

 Шлях, пройдений Любов’ю Андріївною Дубровіною, – многотрудний і подвижницький, за ним – висока відповідальність науковця, людини державницького мислення й громадянського обов’язку, людини слова й честі. Високі державні нагороди та інші численні її відзнаки – промовисте тому підтвердження. В непростий час,  який переживає нині наша країна, її позиція професіонала й організатора, безкомпромісність у принципах, виваженість і відповідальність у прийнятті рішень підтверджують роль і значення Бібліотеки як унікального соціального організму і скарбниці культурних здобутків українського народу, публічного надбання людства, носія національної пам’яті і загальнолюдських духовних цінностей, невід’ємної складової світової культурної спадщини.

Час для Любові Дубровіної – берегині всесвіту людських знань і скарбів духовності, берегині колективу, в якому близько 800 працівників з усіма їх потребами, радостями й печалями – спресований і напружений. Але вона встигає все – і досліджувати важливі наукові теми, і чітко організовувати робочі процеси, і дійти до турбот кожної людини, бути менеджером та чуйним психологом водночас. Кількість її талантів і вмінь дивує й радує. Вона йде  своїм шляхом упевнено і з посмішкою. Вона знає, що перемагають лише ті, хто націлений на перемогу.  І надихає цією впевненістю інших.

Колектив і колеги сердечно вітають Вас, шановна й дорога Любове Андріївно! Щиро бажаємо наснаги, впевненості й наполегливості на обраному шляху, сили духу, витривалості, надійної підтримки однодумців! Нехай завжди сприяють цьому й тепло родинного багаття, розуміння та підтримка близьких людей, душевна гармонія! Нехай кожен день починається з любові!

Ваші «вернадківці»