Протягом 2024 року НБУВ здійснювала дослідження за 12 науково-дослідними темами (10 за відомчою тематикою, 2 за програмно-цільовою та конкурсною тематикою НАН України, 5 фундаментальних, 7 прикладних; 8 наукових проєктів завершено).

Завершилося виконання другого етапу науково-дослідного проєкту, що отримав підтримку програми розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень (КПКВК 6541230) «Цифрові інформаційні ресурси наукових бібліотек України: формування, збереження та використання в умовах воєнного стану та повоєнного розвитку» (керівник – чл.-кор. НАН України Л.А. Дубровіна). Відбувався розвиток онлайнових цифрових бібліотечних сервісів підтримки наукових досліджень: цифрової платформи ResearchUA та бібліотечного порталу НАН України LibNAS UA. Протягом звітного періоду на порталі LibNAS UA додано 27 нових журналів, засновником або співзасновником яких є НАН України та/або її установи, а загальна кількість статей сягнула 171 тисячі. В базі даних «Наукова періодика України» (протягом звітного періоду поповнена на понад 70 тисяч статей) здійснювалися роботи з зазначення цифрового ідентифікатора DOI, індексування українських журналів базами даних наукової інформації Scopus, Web of Science, Index Copernicus, DOAJ, зазначаються категорії журналів відповідно до Реєстру наукових фахових видань України. Всі введені ідентифікатори надають можливість автоматичного переходу за гіперпосиланнями до відповідних зовнішніх інформаційних ресурсів та забезпечують реалізацію принципів Відкритої науки на Бібліотечному порталі НАН України LibNAS UA. Здійснювалося щоквартальне оновлення бібліометричних показників профілів установ та вчених НАН України на Бібліотечному порталі LibNAS, результати моніторингу передано до Президії НАН України. Пакет документів для реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності НБУВ – цифрової платформи ResearchUA, репозитарію НБУВ eVerLib, бази даних «Бібліометрика української науки» – підготовлено й передано на розгляд в Український інститут інтелектуальної власності. Забезпечувалися формування, розвиток та актуалізація електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів (інформаційно-аналітичні матеріали та ресурси національної спадщини). За результатами дослідження підготовлено та розміщено на сайті НБУВ аналітичну записку «Інноваційні бібліотечні наукові ресурси, цифрові колекції та сервіси у розвитку дослідницької інфраструктури» та реферативний огляд «Цифрові ресурси наукових бібліотек в умовах війни» (чл.-кор. НАН України Л. А. Дубровіна, С. С. Гарагуля та ін.).

У 2024 р. завершений проєкт «Удосконалення функціоналу сайту наукових періодичних видань НАН України відповідно до вимог централізованої інфраструктури відкритих публікацій», що виконувався в межах цільового науково-технічного проєкту НАН України «Створення й впровадження інфраструктури відкритої науки в НАН України (OPENS)» (С. С. Гагаргуля). У 2024 р. створювався один із сегментів інфраструктури відкритої науки НАН України – Репозитарій наукових текстів НАН України. Згідно з технічним завданням на 2024 р., це передбачало створення електронного архіву академічної періодики (сайт журналів НАН України jnas.nbuv.gov.ua) та його інтеграцію до централізованої інфраструктури відкритих публікацій. Метою створення цього ресурсу була нагальна потреба в консолідації та уніфікації подання інформації щодо широкого спектра наукових публікацій, які є результатом наукової діяльності Національної академії наук України.

В Інституті рукопису НБУВ (член-кореспондент НАН України Л. А. Дубровіна) продовжуються кодикологічні дослідження кириличної рукописної книги XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії (виявлення, атрибуція, вивчення оздоблення та оправи рукописної книги, науковий опис), науковий опис єврейської рукописної книги. Триває робота з фондами ІР для виявлення рукописних книг XVII ст. та внесення їх до БД «Кодекс: рукописні книги». Здійснюється кодикологічне та археографічне дослідження, підготовка до публікації Турівського Євангелія ХІІ ст., яке зберігається у Бібліотеці Академії наук Литви імені Врублевських (м. Вільнюс) (спільний проєкт з видавництвом «Горобець»); Оршанського Євангелія ХІІІ ст., яке зберігається в ІР НБУВ (спільний проєкт з Інститутом українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (м. Львів). Проаналізовано філігранознавчий склад поголосників з колекції партесної музики за каталогами Н.О. Герасимової-Персидської. Проведено ґрунтовні історико-джерелознавчі дослідження документів ІР в аспекті вивчення складу, змісту та походження фондів, зокрема рукописів польською, латинською, грецькою мовами, що зберігаються у фондах ІР НБУВ; рукописних документів з колекції Межигірського монастиря; списків Українського хронографа; рукописних документів у діяльності єврейських партій в Українській центральній раді; актових документів з історії землеволодіння Північно-Східної України XVIІ–XVIII ст. Вийшли друком: колективна монографія «Історико-культурологічні дослідження рукописної спадщини в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» (Л. Дубровіна, О. Іванова, Т. Коваль та ін.), колективна монографія «Антикварій ХХ століття: матеріали до життєпису Павла Попова)» (О. Степченко та ін.), наукове видання «Оршанське Євангеліє ХІІІ століття : Дослідження, метаграфований текст, покажчики словоформ» (Л. А. Гнатенко та ін.); науковий каталог «Актові документи з історії землеволодіння Північно-Східної України XVII–XVIII століть з колекційних фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського» (Т. Міцан); публікація документів ««Збіркa для кухмістера, з приготування як страв, так і випіків, переписана року 1757 дня 24 липня» / Monumenta Poloniae Culinaria. Польські кулінарні пам’ятки, Т. VIII.» (С. Булатова); публікація документів «Ревізія Полтавського полку 1732 року. Серія «Джерела з історії Полтавського полку». Том IV» (О. Степченко, В. Сукалова та ін.); 4 випуски наукового журналу «Рукописна та книжкова спадщина України» (вип. 1(32), 2(33), 3(34), 4(35).

У межах проєкту «Інформаційні технології наукової бібліотеки в розвитку інфраструктури знань цифрового суспільства» (Т. В. Симоненко) співробітники Інституту інформаційних технологій здійснювали аналіз та дослідження джерел наукової інформації з питань принципів розвитку сучасної цифрової інфраструктури знань, визначення ролі наукових бібліотек в формуванні інфраструктури знань цифрового суспільства, зокрема моніторинг та аналітичне опрацювання матеріалів з передплачених баз даних (наукові профілі вчених та установ, інституційні репозитарії, електронна наукова періодика, науково-інформаційні та реферативні бази даних, індекси цитування, наукові соцмережі) за науковою темою. На основі проведеного аналізу було з’ясовано, що формування та наукова організація інфраструктури знань необхідні для активного розвитку та впровадження широкого спектру новітніх бібліотечних послуг, створення та організації наукових електронних інформаційних ресурсів, їх збереження та забезпечення відкритого доступу до них через бібліотечні веб-сайти. Підтримувалось функціонування, формування, удосконалення інформаційної архітектури та актуалізація інформації національних наукових електронних інформаційних ресурсів. Здійснювався бібліометричний моніторинг стану та розвитку наукової діяльності в Україні. За результатами опубліковано науково-методичні посібники «Таблиця відповідності між рубрикатором НБУВ і УДК. Розділ «П5/6 Тваринництво / 636/639 Тваринництво. Продукти тваринництва. Мисливство. Рибне господарство» (С. В. Галицька), «Таблиця відповідності між рубрикатором НБУВ і УДК. Розділ «П8 Ветеринарна медицина / 636.09 Ветеринарія»» (С. В. Галицька).

Інститут архівознавства (акад. НАН України О. С. Онищенко) у 2024 р. розпочав наукові дослідження за темою визначення шляхів інтеграції архівної наукової спадщини України в європейський інтелектуальний простір. Здійснювались виявлення, історіографічний та джерелознавчий пошук і аналіз літератури та архівних документів за цим напрямом НДР, їх науково-археографічне опрацювання, а також розробка концепції, структури, текстового наповнення до створення колективної монографії за результатами дослідження «Архівна наукова спадщина України: шляхи інтеграції в європейський інтелектуальний простір». Також дослідження спрямовувалися на аналітичну роботу з визначення інформаційного потенціалу документів Архівного фонду НАН України з історії розвитку української науки та розкриття інформації архівних документів з метою її актуалізації та використання у подальших дослідженнях. Проводилося комплексне розроблення документних ресурсів архівних фондів, що відклалися в наукових архівах академічної системи за період 1966–1970 рр. з метою формування відповідних інформаційно-довідкових ресурсів. Опубліковано монографію  «Українські обрії Василя Щавинського: мистецтвознавця, колекціонера, бібліофіла»  (А. І. Шаповал); колективну монографію «Аудіовізуальні документи як складник Національного архівного фонду: поняття, теоретичні й прикладні аспекти організації, формування, збереження, доступу» (Т. Ємельянова, Л. Приходько, О. Січова); науково-довідкове видання «Академік Михайло Птуха: з архівної спадщини» (С.М. Кіржаєв, Л.М. Яременко).
Інститутом книгознавства (Г. І. Ковальчук) було здійснено всебічне дослідження книжкових та інших пам’яток, що зберігаються у фондах відділів ІК НБУВ, як історії видань, так і характерних особливостей примірників, пов’язаних з життям конкретної книги впродовж тривалого часу. Книгознавчі методи досліджень включають друкарський метод (визначення за шрифтами та прикрасами певної типографії чи друкаря);  філігранологічний (дослідження водяних знаків на папері ручного виробництва, що дозволяють в т. ч. визначати час і місце друку книги, на якій відсутні вихідні відомості); історико-книгознавчий, який розглядає видання, його роль і значення в контексті певної епохи; мистецтвознавчий, що вивчає художнє оформлення книги, визначаючи шедеври книжкової графіки та ін. Відбувалося інформування світової спільноти про давні традиції України як освіченої держави, з багатою книжковою спадщиною, яка дбайливо зберігається, а інформація про неї вводиться різними засобами в світове інформаційне поле.  Опубліковано: монографія «Видання Івана Федорова і  Петра Мстиславця: філігранологічнйи аспект» (Н. П. Бондар), монографія «Бібліотека Київського комерційного інституту (1906–1920)» (З. Б. Афанасьєва), довідник «Історичні бібліотечні зібрання та колекції у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 2: Історичні бібліотеки монастирів та релігійних навчальних закладів» (О. В. Заєць), довідник «Історичні бібліотечні зібрання та колекції у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 3: Приватні (родові та особові) бібліотеки» (Т. Є. Мяскова), наукове видання «Багатий сад» Івана Орновського 1705 р. : перевидання, текст, дослідження» (Ю. К. Рудакова), науковий каталог «Видання друкарні Унівського Успенського монастиря у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: Дослідження. Науковий каталог» (Н. В. Заболотна).
Співробітники Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (В. М. Горовий) та Фонду президентів України  (В. М. Удовик) досліджували  питання еволюції бібліотечної системи в національному інформаційному комплексі та ролі інформаційно-аналітичних підрозділів бібліотек у системі соціальних комунікацій в умовах війни (зокрема, протидії ворожим інформаційно-психологічним спеціальним операціям в інформаційному просторі України, використання акумульованої бібліотеками інформації в інтересах стратегічних комунікацій, подальшої популяризації в українському інформаційному просторі досягнень науки). Продовжено науково-дослідну й інформаційно-аналітичну роботу з метою забезпечення органів державної влади і суспільства якісною і об’єктивною інформацією та створення науково-теоретичної основи подолання деструктивних впливів у інформаційній сфері. Проведено комплексний аналіз електронних інформаційних ресурсів з проблематики інституту президентства. Опубліковано колективну монографію «Ресурси  наукових  бібліотек як  складова інформаційної  основи сучасного національного  розвитку» (В. М. Горовий, С. В. Горова, М. Б. Закіров та ін.), 7 найменувань інформаційно-аналітичних журналів та бюлетенів. Загалом протягом звітного року видано 312 випусків. На замовлення користувачів підготовлено біля 100 інформаційно-аналітичних матеріалів з актуальних суспільно-політичних та соціально-економічних питань.

Національна юридична бібліотека (Ю. М. Половинчак) працювала над науковою темою, що мала на меті отримання  теоретичних та практичних результатів, пов’язаних із  дослідженням трансформації можливостей для реалізації громадянських прав, самореалізації особистості і, відповідно, підвищення рівня правової культури суспільства під впливом технологічного розвитку інформаційної сфери в системі соціальних комунікацій. Дослідження передбачало визначення основних напрямів соціально-правового інформування, яке відбувається через розгалужену мережу соціальних інститутів, в тому числі бібліотечних установ, з використанням сучасних цифрових технологій. Опубліковано колективну монографію «Комплексні бібліотечно-інформаційні продукти і послуги в галузі соціально-правового інформування в умовах інформаційного суспільства» (Ю. Половинчак, С. Закірова, Н. Іванова, Т. Дубас та ін), довідкове видання «Інформаційне забезпечення прав і потреб біженців та внутрішньо переміщених осіб», науково-довідкове видання «Правотворчість в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України. Реферативний огляд наукових публікацій з правничої тематики», три збірники наукових праць «Наукові праці НБУВ» (вип. 70, 71, 73), 22 випуски бюлетеню «Громадська думка про правотворення», 12 випусків бюлетеню «Конституційний процес в Україні: політико-правові аспекти»; 45 випусків «Адаптація переселенців в Україні», 2 випуски «Реферативний огляд наукових досліджень», 12 випусків аналітичного проєкту «Україна у фокусі іноземних ЗМІ». У співпраці з Дослідницькою службою Верховної Ради України підготовлено 6 випусків бюлетня «Законотворча діяльність: громадське обговорення» для комітетів Верховної Ради України, започатковано підготовку реферативної бази «Форсайт» (розроблено концепцію, розпочато моніторинг, збір та систематизацію інформації світових форайт-центрів). 
Наукові дослідження співробітників Інституту бібліотекознавства (О. М. Василенко) були спрямовані на розробку теоретичних засад, науково-методичного інструментарію і практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективного функціонування бібліотечного науково-інформаційного комплексу в умовах несприятливих зовнішніх впливів і чинників. Отримані в процесі виконання НДР теоретичні та прикладні результати певною мірою вплинули на розвиток бібліотекознавства та бібліотечної справи України, насамперед, в аспектах історії, термінології, нормативно-методичної бази, технологічних процесів бібліотечної діяльності, міжбібліотечної та суспільної комунікації, спеціальної освіти та міжнародної інтеграції.  Опубліковано: збірник матеріалів конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір : матеріали Міжнародної наукової конференції (Київ, 8–10 жовтня 2024 р.) : у 2 т.»; науковий збірник «Наукові праці НБУВ», вип. 72; інформаційно-аналітичний огляд «Робота бібліотек наукових установ Національної академії наук України в 2023 році», вип. 29; бібліографічний покажчик «Обмінний фонд Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у 2024 році». Надруковано 4 номери науково-практичного журналу «Бібліотечний вісник» (щоквартальник).

Інститутом біографічних досліджень НБУВ (чл.-кор. НАН України В. І. Попик) вивчалися здобутки європейської і світової біографіки, нові спрямування й тенденції в розвиткові зарубіжної і вітчизняної наукової, літературної, медійної біографіки, видавничо-інформаційної справи, комунікацій на рівні дослідників – видавництв – інформаційних центрів – бібліотек – читачів. Опубліковані новаторські, за постановкою теоретичних і методичних проблем, праці з питань освоєння сучасних досягнень світової біографіки, вдосконалення її теоретичного й методичного арсеналу, творчого інструментарію біографів. Здійснені дослідження відповідають міжнародним стандартам високого рівня, мають високу теоретичну й практичну значимість для розвитку вітчизняної біографіки і біографістики як теоретико-методологічної дисципліни. Опубліковано: монографія «Українська мемуарна традиція: еволюція у вимірах часу (ХІІ ст. – перша третина ХХ ст.)» (Н. І. Любовець), монографія «Постать Миколи Ілліча Стороженка в сучасному біографічному просторі» (Г. А. Александрова), науково-бібліографічне дослідження «Українські мемуари (1816–1917). Серія «Джерела української біографістики» ; вип. 6» (Н. І. Любовець та ін.), науково-бібліографічне дослідження «Книжкові джерела української біографістики (2014–2016). Серія «Джерела української біографістики»  вип. 7» (О. М. Яценко); науковий збірник  «Українська біографістика» (вип. 25), електронний науковий збірник  «Biography. Біографіка. Біографістика» (вип. 3), у якому вміщено матеріали ХХ Біографічних читань «Сучасна біографіка та біобібліографія: нові форми і методи дослідницької й інформаційної роботи, інтеграції та поширення біографічних знань», які відбулися 5 червня 2024 р. у Києві.
Метою наукового проєкту з розроблення теоретичних, методичних та прикладних аспектів формування національної бібліографії в контексті вивчення спадщини діячів української науки та культури (С. С. Кіраль) було системно дослідити періодику українською та іншими мовами, лесезнавство, шевченкіану та біобібліографію для збереження національної пам’яті. Здійснювалося системне, комплексне дослідження газетної періодики в контексті вивчення теоретичних, методичних та прикладних проблем національної бібліографії. Виконавці проєкту проводили виявлення, науковий опис та аналіз бібліографічних покажчиків української періодики, їх пошук у фондах НБУВ та електронному середовищі. Опубліковано: науковий каталог «Фабрично-заводські газети України 1917–1991 рр. у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І Вернадського » (Білименко Л. А., Дригайло С. В., Гайдай В.В.), науково-довідкове видання «Українська революція і державність (1917–1921 рр.): наук.-бібліогр. вид. [у 2 кн.]. Кн. 1, кн. 2» (С. С. Кіраль та ін.).
В межах наукового проєкту «Цифрова трансформація системи збереження фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» (Ю. С. Ковтанюк) дослідження були зосередженні у площині вивчення моделей систем збереження раритетних бібліотечних документів НБУВ. З метою осучаснення наявних у НБУВ державних інформаційних ресурсів спеціалізованих фондів, покращення доступу до них користувачів та працівників НБУВ, суттєвого збільшення обсягів інформації для наповнення цих ресурсів проведена модернізація автоматизованої бібліотечної інформаційної системи із застосування нових серверів, реалізована оптимізація баз даних. У рамках удосконалення системи збереження фондів на сучасному етапі виконавцями НДР здійснено розробку та впровадження практичних рекомендацій для забезпечення збереження унікальних рукописних та книжкових документів перед копіювальними операціями відповідно до виду матеріального носія інформації, його фактичного фізичного стану, умов подальшого зберігання та використання. Продовжувався збір, аналітико-синтетична переробка наукової інформації про новітні методи знешкодження та профілактичні засоби для унеможливлення появи та розвитку біологічних шкідників, які пошкоджують матеріальну основу особливо цінних документів у бібліотеках світу. Виконано експериментальні дослідження нових фунгіцидів з використанням спеціального обладнання акредитованої лабораторії грибостійкості та мікробіологічних досліджень технічних, медичних виробів і матеріалів Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України.

Міжнародна діяльність НБУВ спрямовувалася на організацію міжнародного книгообміну, розвиток наукової співпраці з провідними європейськими бібліотеками щодо підтримки забезпечення дослідження та збереженості фондів та участі в міжнародних форумах і конференціях.  Відбувалася активна співпраця НБУВ з Конференцією європейських національних бібліотек (CENL) та Консорціумом європейський наукових бібліотек (CERL), участь у діяльності комітетів та конференцій, ініційованих цими організаціями, щорічних зборах. Зокрема, Л.А. Дубровіна виступила на засіданні 38-х щорічних загальних зборів CENL з доповідю «Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського у соціальних катаклізмах ХХ та ХХІ століть: наслідки та сучасні ризики для культурної спадщини». У листопаді 2024 р. НБУВ долучилася до щорічної ініціативи CENL «2024 in Review: Looking Back and Ahead».

Активну участь НБУВ брала у встановленні та зміцненні комунікації з Бібліотекою імені Даґа Гаммершельда, що входить у підпорядкування Департаменту глобальних комунікацій ООН. Важливою подією лютого стало й відкриття 15 лютого в Музеї шведської армії в Стокгольмі знакової міжнародної музейної виставки «Перехрестя: 1000 років спільної історії Швеції та України». У червні 2024 р. в Україні розпочалась реалізація проєкту Horizon Europe Policy Support Facility «PSF Country: Support to Ukraine on Research Infrastructure Policy» (PSF-аналіз). НБУВ представляв С. С. Гарагуля з доповіддю «Створення і впровадження інфраструктури відкритої науки в НАН України (OPENS)». Такі заходи не тільки підсилюють професійний потенціал бібліотеки, але й слугують платформою для міжнародного діалогу, який сприяє вирішенню актуальних питань бібліотечної справи та створенню спільних проєктів.