В Українському  кризовому медіа-центрі відбулося публічне обговорення культурно-мистецького проєкту «Місце спротиву: проєкти інфраструктури Металургійного комбінату «Азовсталь».

Цей проєкт реалізується Центральним державним науково-технічним архівом України (ЦДНТА України) під егідою Українського культурного фонду.  Мета проєкту – створення мультимедійної виставки, присвяченої унікальним архівним документам з фондів ЦДНТА України, які відображають історію деяких інфраструктурних об’єктів металургійного комбінату «Азовсталь». Проєкт виконує просвітницьку місію, популяризуючи інноваційні розробки українських фахівців та їхній внесок у розвиток промисловості, а також акцентуючи увагу суспільства на історії об’єктів, що стали символами російсько-української війни, та важливості збереження історико-культурної спадщини.

Він також прагне не лише зберегти пам’ять про унікальний індустріальний об’єкт «Азовсталь», але й розкрити його значення для сучасного суспільства через архівні та бібліотечні матеріали, які допоможуть не лише зберегти пам’ять, а й оживити історію. У сучасному медіапросторі тема «Азовсталі» та її героїчного минулого залишається однією з найбільш обговорюваних. Вона знаходить відгук як серед українців, так і на міжнародному рівні. Проте важливо, щоб ця тема не залишалася виключно у площині новин, а отримала системне висвітлення через проєкти культурного та історичного значення. Водночас проєкт спрямований на руйнування російських пропагандистських наративів, які намагаються применшити значення «Азовсталі» або представити її як об’єкт, що не має історичної та культурної цінності.

Відкриваючи обговорення, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов підкреслив важливість архівів у збереженні пам’яті про війну та національної ідентичності, зазначивши: «У нас величезна система державних архівів, які попри війну стають дедалі доступнішими. Та суспільство досі сприймає архіви як щось другорядне. Насправді ж технічна документація — це не лише ресурс для відбудови. Це потенціал культурного продукту. І ми, як архівна служба, беремо на себе відповідальність за документування подій війни, зокрема оборони Маріуполя».

За повідомленням директора Центрального державного науково-технічного архіву України  Марата Балишева, відповідальними особами  вже опрацьовано вісім фондів і відібрано понад 60 архівних документів, серед яких креслення об’єктів інфраструктури комбінату. Кінцевим результатом стане окремий веб-ресурс, який планується презентувати у вересні 2025 року.

Одним із партнерів проєкту є Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського разом із громадською організацією «Музей відкрито на ремонт», Харківською державною науковою бібліотекою імені В. Г. Короленка, Центральним державним аудіовізуальним та електронним архівом, прес-службою групи Метінвест.

Представляючи в обговоренні Національну бібліотеку України імені В.І. Вернадського, завідувачка відділу формування та використання газетного фонду НБУВ Наталія Носкіна розповіла, що в бібліотеці зібрано найбільші фонди, які мають історичну цінність і важливість, серед яких і періодичні видання, зокрема газетна періодика. Тільки за інтернет-пошуком «Азовсталь» пропонується для використання понад 200 посилань, серед яких і реферативна база наукових статей, і наукова періодика, автореферати дисертацій, фотоальбоми, література, присвячена ювілейним датам «Азовсталі» тощо. Є у відділі перший номер місцевої газети, присвячений відкриттю  підприємства, який вийшов у вересні 1931 року і мав назву «За 17 мільйонів тонн чавуну!». Саме газети комбінату передають історичний шлях цього велетня й звитягу та мужність колективу людей, які будували, працювали, виплавляли тонни металу й чавуну. У часописах є й креслення, й технічні, новаторські, раціоналізаторські сторінки, та навіть літературні, бо цього теж потребували читачі. Там тисячі розповідей і фотографій, за якими життя конкретних людей. «Тож перед нашою установою стоїть важливе завдання, – відзначила вона, – саме оцифрувати колекцію газет «Азовсталі», яка у нас є в наявності до шостого номера 2022 року, й надати для цього проєкту. Це безцінний літопис, який доповнить розповідь і вияскравить особливо хвилюючі сторінки його історії – безпрецедентний подвиг захисників «Азовсталі».

Символічний зміст мала розповідь керівника пресслужби Групи «Метінвест» Андрія Бурлакова про захист комбінату й самого Маріуполя після підступного російського вторгнення, про мужність людей і важкі втрати. Своєрідним символом тих днів став культурний проєкт, який народився у дні оборони й виходу з «Азовсталі»:  із залишків металу підприємства виготовити пам’ятні браслети. Виявилось, що величезна кількість людей захотіла мати такий браслет з частинки металу «Азовсталі»,  щоб хоч такою мірою долучитись до подвигу оборонців Маріуполя й підприємства. «Після тих трьох місяців боротьби, – сказав він, – ми зрозуміли: якщо до війни можна було говорити, що «Азовсталь» – це сталь України, то після початку війни ми говоримо, що це – символ сталевих українців. «Азовсталь» стала символом оборони всієї України, і не тільки для нас, а й для всього світу, який побачив нашу стійкість і незламність духу».

Хвилюючими були виступи безпосередніх оборонців Маріуполя – полковника Національної гвардії України Олександра Кратя  та морського піхотинця, ветерана, амбасадора ГО “Серце Азовсталі”  Олександра Дідура.

У заході й обговоренні проєкту взяли також участь голова ГО “Музей відкрито на ремонт” Леонід Марущак, директорка Харківської державного наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка Наталя Петренко.