Україна має немало державних свят. Та головне з них, звичайно, – День Незалежності.

24 серпня 1991 року без перебільшення стало доленосним для нашої країни. Слова «незалежна самостійна держава» набули відтоді для українців абсолютного змісту. Різним за політичними поглядами, ментальністю, рівнем усвідомлення своєї історичної місії був тодішній парламент. Але голоси за незалежність держави були віддані в безпрецедентній єдності.

Збулася віковічна мрія багатьох поколінь українців – вистраждана, виплекана, мічена великими втратами, позначена багатьма розчаруваннями, але втримана невимовно потужною вірою й переконаністю синів та дочок. За цю ідею з часів знищення Гетьманщини та останнього оплоту волі й сили українського народу – Запорізької Січі – боролося й загинуло більш як вісім поколінь. Нарешті 1991 року Україна постала на повен зріст вільною державою, розправила плечі, визначила свій шлях розбудови майбутнього.

Про ці видатні й хвилюючі часи написано чимало книг і знято фільмів. Більшість з нас стали свідками цієї історичної події та наступної ходи України, її демократичного вибору на користь суспільства, в якому «усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними» (Конституція України). Історія свободи країни творилась на наших очах, і спеціально підібрана нині в НБУВ тематична виставка – лише одне з багатьох тому літописів і підтверджень.

Проте засвоювати уроки історії вміють не всі імперії. Найближча до нас, маскуючи свою хижу сутність під демократичну, після кількох десятиліть проголошення України самостійною державою вдерлась у нашу країну війною.

32-у річницю нашої незалежності Україна зустрічає у військових строях, зі зброєю, під звуки сирен повітряної тривоги і частих вибухів, але зі змужнілим,  нескореним народом. Кожен українець всіма можливими зусиллями намагається допомогти своїй державі, кожен з наших колег – науковців і працівників бібліотек – вкладається у справу захисту безцінних духовних скарбів, створених людським розумом, у справу допомоги нашим захисникам. 

Сьогодні ми – «воїни, не ледарі, не лежні, і наше діло праведне й святе».  У нас немає вищої цінності, аніж своя держава, у нас немає нині жаданішої мети, аніж перемога.

І ми її неодмінно здобудемо.

З Днем Незалежності України, гідні громадяни вільної держави!