Художнє оздоблення видань львівської друкарні братства Трійці

Друкарня братства св. Трійці була помітним гравцем на поліграфічному ринку Львова у XVIII ст. Вона діяла з близько 1707 р. до 1786 р. при львівському кафедральному костелі під керівництвом одного зі священників кафедральної парафії, видавала продукцію латинським шрифтом польською та латинською мовами.

Репертуар друкарні – досить типовий для тогочасних українських друкарських осередків, які діяли при церковних інституціях. З-під її верстатів виходили різноманітні молитовники, збірники церковних документів і пастирські послання, статути католицьких орденів, теологічні трактати, агіографічні твори та збірники, полемічні трактати, збірки повчань, порадники для священників, поетичні збірки релігійної тематики. Численні проповіді друкувалися переважно самостійними виданнями, а також у складі тематичних або авторських збірників, особливо в останній період діяльності друкарні. Чимало уваги видавці також приділили історії окремих місцевих церковних інституцій, регіональних санктуаріїв і святинь.

Велику групу складають видання панегіричного змісту – прозові та віршовані вітальні твори з нагоди весілля чи вступу на посаду, жалобні промови та проповіді при похованні, описи поховальних обрядів тощо. За приблизними підрахунками частка панегіричних творів у репертуарі друкарні братства св. Трійці становить понад п’яту частину.

Серед видань світського характеру виділяються характерні для всіх друкарень календарі, також програми вистав, тези диспутів. Інші теми представлені нечисленними публікаціями. Це посібники з риторики, граматики латинської та польської мов, словники, збірки світської поезії, публіцистичні та драматичні твори тогочасних авторів, енциклопедичні збірники, історичні розвідки, описи подорожей, твори з медицини та ветеринарії тощо.

Окремі видання передруковувалися по декілька разів, а також повторно виходили окремі публікації інших львівських друкарень.

З точки зору поліграфічного оформлення виділяються два об’ємні видання форматом у двійку. Перше з них – це збірник маріологічної тематики «Syllabus Marianus» А. Венгжиновича (1717; № 940 за каталогом Я. Запаска, Я. Ісаєвича). Його прикрашає форта-мідерит із тематичною емблемною композицією, гравюра на друкованому титулі, яку вважають видавничою маркою друкарні братства Трійці, дві овальні гравюри в тексті з зображеннями друкарського процесу. Статті тексту, укладеного в алфавітному порядку, починаються з незвичних заставок, що являють собою групи з двох або трьох відповідних ініціалів (виключно з комплекту чорних ініціалів із орнаментальним квітковим візерунком, описаних нижче). Завершують образ декілька вишуканих заставок і кінцівок (заставки – перші дві в першій колонці на іл. 1, більшість кінцівок – іл. 5).

Друге видання – це збірка «Hasło słowa Bożego» (1754; № 1888 за каталогом Я. Запаска, Я. Ісаєвича), що містить 40 проповідей, виголошених із нагоди коронації львівської ікони Богородиці в 1751 р., а також першої річниці цієї церемонії. Кожна проповідь оформлена окремим заголовком, прикрашена ініціалом із згаданого вище комплекту чорних ініціалів, також деякі – кінцівкою. Після проповідей видання містить опис історії чудотворної ікони з переліком чудес і описом церемонії коронації, 26 мідеритів із малюнками чудес і підписами різними мовами та шрифтами, а також аркушеву емблемну композицію з зображенням Богородиці.

У фонді відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ налічується близько 90 видань друкарні братства св. Трійці, що становить трохи більше четвертої частини її репертуару, зафіксованого в каталозі української стародрукованої книги «Пам’ятки книжкового мистецтва» Я. Запаска та Я. Ісаєвича (Львів, 1981–1984).

Видання друкарні традиційно прикрашені різними елементами художнього оздоблення: ініціальними літерами, заставками та кінцівками, смужками з виливних прикрас, тематичними гравюрами та зображеннями гербів. Перегляд de visu примірників дозволив зібрати зображення використаних для їх оздоблення художніх елементів, зокрема заставок, кінцівок, ініціалів.

У примірниках фонду відділу стародруків зафіксовано 78 ініціалів, 30 заставок, 36 кінцівок. Друкарня братства Трійці використовувала велику кількість прямих і курсивних шрифтів різних розмірів, і загалом її продукція відзначається достатньо високим рівнем виконання. Однак якщо детально розглянути застосування оздоблювальних елементів, можна помітити, що вони часто розташовуються нерівно щодо рядків, нерівномірно змащені фарбою та продруковані. З точки зору стилістики елементи оздоблення видань являють собою еклектичний набір зображень, створених у різні епохи та в різних мистецьких стилях. Деякі дошки «прийшли» від друкарень Замойської академії, краківської Шеделів і львівської Павла Йосифа Гольчевського, деякі запозичалися на час у друкарнях Львівського єзуїтського колегіуму, Шліхтинів, або ж навпаки надавалися іншим львівським друкарням. Характерне використання елементів, що втратили цілісність (іл. 7) або є фрагментами більших художніх композицій.

Заставки в цьому плані – досить показові. Видання свідчать, що окремих дощок для друку заставок, тобто художніх елементів для оздоблення чи виділення початку тексту, було в друкарні братства Трійці небагато (іл. 1, 2), натомість часто на позиції заставок застосовувалися фрагменти гравірованих рамок або інших зображень (іл. 3, 4). Причому складальники не зважали на те, що композиційно такий фрагмент може мати непідходяще положення зображених постатей або предметів. Щодо хронології використання можна виокремити стилістично близькі заставки з акантовим листям (іл. 2), які з’являються у виданнях із 1740-х рр.

Кінцівки друкарні демонструють значно більше різноманіття, причому як кількісно, так і якісно в плані стилістики зображень і їх стану збереженості. На підставі наявних примірників продукції друкарні складно встановити якусь хронологію появи та застосування тих або інших елементів. Серед кінцівок наявні як плетінки (іл. 6), характерні для попереднього століття, так і барокові плодово-квіткові композиції XVIII ст. (іл. 7, 8). І всі ці елементи застосовувалися впереміж упродовж усього часу функціонування друкарні.

63 ініціали, виявлені у примірниках відділу стародруків, розподіляються на 6 груп, які за розмірами (висота х ширина), тематикою зображення та часом використання можуть складати комплекти. Крім того, зафіксовано 6 ініціалів із комплектів друкарні Львівського єзуїтського колегіуму (іл. 13) та 9 «самостійних» ініціалів (іл. 14; можливо літери А, M походять із одного комплекту).

Найбільша група – чорні літери без рамки з орнаментальним квітковим візерунком на білому тлі, розмірами 18–19 х 18–19 мм (іл. 9) – є найбільш уживаним і найпоказовішим ідентифікатором продукції друкарні братства Трійці. Хоча часом їх можна побачити у виданнях інших львівських друкарень (наприклад, у єзуїтів, Шліхтинів), у поєднанні з іншими поліграфічними елементами вони є практично безпомилковим маркером.

Інші виділені групи:

– Білі ініціали K, N, P, S, T у подвійній рамці (ініціал P без рамки, очевидно пошкоджений) з біблійними та міфологічними сценами, розміри 40–41 х 40–41 мм, зафіксовані у виданнях 1717–1754 рр. (іл. 10, верхня група).

– Білі ініціали A, C, E, H, J, M, N, Q, Y у рамці з постатями янголів і святих, розміри 23–24 х 21–23 мм, зафіксовані у виданнях 1718–1760 рр. (іл. 10, нижня група).

–  Білі ініціали A, C, D, G, H, K, L, N, O, P, Q, R, V у рамці з композиціями з квітів у глечиках, плодів і віночків, розміри 31–32 х 30–31 мм, зафіксовані у виданнях 1721–1769 рр. (іл. 11). В одному з видань ініціал G використано замість С.

– Білі ініціали C, G, I, P, Q без рамки з орнаментальним рослинним візерунком, розміри 24–25 x 23–24 мм, зафіксовані у виданнях 1738–1760 рр. (іл. 12, верхня група). У виданнях ініціал G використано замість С.

– Білі ініціали A, I, N, Z в одинарній або подвійній рамці з орнаментальним рослинним візерунком, розміри 48–49х46, 43–44x45 мм, зафіксовані у виданнях 1751–1760 рр. (іл. 12, нижня група).

Великий ініціал-мідерит С із зображенням св. Климента (іл. 14) виготовив, очевидно на замовлення, львівський гравер і друкар Іван Филипович. За деякими свідченнями, цей ініціал також використовували майстри друкарні Львівського єзуїтського колегіуму.

В деяких виданнях великі літери чи ініціали додатково прикрашені широкою гравірованою рамкою (іл. 15), яка також є відмінною рисою продукції друкарні.

Залучення більшої кількості видань для аналізу їх художнього оформлення дало б можливість збільшити базу художніх елементів друкарні львівського братства св. Трійці та розширити можливості для ідентифікації її видань, випущених без вказівки місця друку, а також збережених у дефектному стані.

На заголовному зображенні – друкарська марка друкарні братства Трійці, використовувалася також на позиції заставки.

Юлія Рудакова, старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань ІК НБУВ

Контактна інформація