Григорій Іларіонович Деркач – видатний учений у галузі фосфорорганічних з’єднань, доктор хімічних наук (1965), професор (1966), член-кореспондент АН УРСР (1967).

Народився 26 березня 1932 р. в с. Вишневе Гуляйпільського району Запорізької області. Після закінчення хіміко-технологічного факультету Дніпропетровського металургійного інституту (1954) (нині – Національна металургійна академія України) працював в інституті лаборантом кафедри органічної хімії (1954–1955) та навчався в аспірантурі (1955–1958). Упродовж 1958–1969 рр. працював в Інституті органічної хімії АН УРСР – молодшим науковим співробітником (1958–1959), старшим науковим співробітником лабораторії хімії інсектицидів (1959–1963), завідувачем відділу хімії елементоорганічних ізоціанатів (1963–1966), заступником директора з наукової роботи (1967–1969).

Науковий доробок вченого становить понад 200 наукових праць, 59 авторських свідоцтв на винаходи. Г. І. Деркач – засновник нового наукового напряму в галузі хімії фосфороорганічних сполук – хімії ізоціанатів фосфору. Розробив зручні та прості методи синтезу ізоціанатів кислот фосфору на основі реакції окиснювального імінування сполук тривалентного фосфору діалкіловими естерами N-хлоріміновугільної кислоти, реакції амідів кислот п’ятивалентного фосфору з фосгеном або хлористим оксаліном, взаємодії хлорангідридів кислот фосфору з ціанатом натрію, реакції фосфінових кислот з хлорформілізоціанатом. Отримані ізоціанати фосфору є сировиною для отримання інсектицидів, різноманітних полімерних матеріалів, лікарських препаратів, гербіцидів та інших речовин, що мають велике практичне застосування. Під керівництвом вченого були створені нові фосфоровмісні антибластичні препарати, високоефективні інсектициди, фунгіциди, бактеріоциди, комплексоутворювачі для важких металів.

Нагороджений орденом «Знак пошани» (1967), за досягнуті успіхи в розвитку народного господарства СРСР – срібною медаллю ВДНГ СРСР (1968).

7 вересня 1969 р. Г. І. Деркач трагічно загинув в автомобільній катастрофі в Карпатах.