Георгій Гдалевич Гнесін ‑ вчений в галузі матеріалознавства, доктор технічних наук (1972), професор (1982), член-кореспондент Національної академії наук України (1990).

Народився майбутній вчений 6 квітня 1932 р. у Києві. В 1955 р. Г. Г. Гнесін закінчив металургійний факультет Київського політехнічного інституту за спеціальністю «металознавство, устаткування та технологія термічної обробки металів». Його трудовий шлях пройшов в Інституті проблем матеріалознавства НАН України (далі – ІПМ), де протягом 1956–2016 рр. вчений працював над розробленням нових функціональних матеріалів на основі тугоплавких сполук.

В 1962 р. Г. Г. Гнесін захистив кандидатську дисертацію, а в 1971 р. – докторську. В 1982 р. йому присвоєно вчене звання професора.

У 1974 р. в ІПМ НАН України Г. Г. Гнесін організував відділ функціональних і високотемпературних матеріалів, одним з основних напрямів якого стали дослідження в галузі магнітної кераміки, які дали змогу налагодити промислове виробництво магніто-твердих феритів на заводі «Ферокерам» (м. Біла Церква).

Головною сферою наукових інтересів вченого був напрям, пов`язаний зі створенням нових неоксидних керамічних матеріалів на основі карбіду і нітриду кремнію. В 1978‑1982 роках розвиток досліджень гарячого пресування нітриду кремнію завершився розробкою сімейства високоефективних інструментальних матеріалів (торгова марка «силініт») для обробки різанням термооброблених і гартованих сталей.

В 1989‑1991 роках приймав участь у створенні спільного підприємства «НЕОКС» із серійного виробництва інструментальної кераміки у Югославії (м. Яйце).

У 1994‑2000 роках під керівництвом Г. Г. Гнесіна вперше в світовій практиці здійснено синтез надстехіометричного твердого розчину вуглецю в карбіді кремнію і на цій базі розроблено технологію напівпромислових партій порошку.

Найбільшу увагу в своїй діяльності матеріалознавець приділяв дослідженню карбіду кремнію та створенню на його основі кераміки для ракетно-космічної техніки, гірничо-добувної та хімічної промисловості, машинобудування, спеціальної техніки та засобів захисту від стрілецької зброї, а також для металургійних і хімічних виробництв, металообробки, енергетики й електроніки.

Вчений був засновником наукового напряму «Теорія та практика високотехнологічної неоксидної кераміки» як одного з найголовніших і найперспективніших розділів сучасного матеріалознавства.

Г. Г. Гнесіна активно займався викладацькою діяльністю і вихованням наукових кадрів: читав курси лекції «Тугоплавкі сполуки», «Керамічні матеріали на основі карбіду кремнію», «Матеріалознавство» студентам фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Під керівництвом вченого підготовлено дві докторські і 18 кандидатських дисертації.

Автор понад 300 наукових праць, у тому числі одинадцяти монографій та довідників. Вченому належить 63 авторські свідоцтва та патенти. Його наукова продукція та технологічні розробки широко визнані серед вітчизняних і зарубіжних матеріалознавців.

Двічі лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки ‑ 1969, 1989, лауреат премій Президії НАН України ім. І. М. Францевича (2001) та ім. М. М. Доброхотова (2010), нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2003), грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1982), Почесною грамотою Верховної Ради України (2009).

Помер Г. Г. Гнесін 23 жовтня 2016 р. в м. Київ, де і похований.

***

До експозиції увійшли наукові праці та винаходи Г. Г. Гнесіна, зокрема, авторські свідоцтва на вироби «Вертикальний теплообмінник» (1970), «Керамічний інструментальний матеріал» (1986), «Спосіб отримання виробів із самозв’язувального карбіда кремнію» (1989). Представлено тези доповіді «Основні напрямки роботи ІПМ» та розділ наукової праці «Кераміка в лазерній і радіоелектронній техніці».

З документів біографічного характеру репрезентовано контрольний диктант учня 4 «А» класу чоловічої середньої школи № 399 у м. Москва, де Георгій із сім’єю перебував в евакуації (1944); письмова робота з алгебри на випускних іспитах в 7 класі чоловічої середньої школи № 399 (1947); особовий листок з обліку кадрів (1987); автобіографія (1987); характеристика завідувача ІПМ АН УРСР Г. Г. Гнесіна, яку було дано для представлення до Президії АН УРСР у зв’язку з висуванням вченого кандидатом на посаду члена-кореспондента АН УРСР за спеціальністю «Керамічні матеріали» (1987); вітальна телеграма від Президента України Л. Кучми з нагоди нагородження орденом «За заслуги» (2003); вітальний адрес науково-педагогічного колективу та студентів Київського політехнічного інституту до 80-річчя вченого, за підписом ректора КПІ М. З. Згуровського (2012).

Наукову та науково-організаційну діяльність представляють свідоцтво Президії НАН України про присудження премії імені І. М. Францевича (2001), почесна грамота Президії НАН України за багаторічну плідну наукову і науково-організаційну працю, значні творчі здобутки у розробці технологій отримання новітніх керамічних матеріалів (2007), почесна грамота Верховної Ради України за особливі заслуги перед Українським народом (2009), диплом лауреата в номінації «Гран-прі» за підготовку та випуск книги «Неорганическое материаловедение» (2010), свідоцтво бюро Українського матеріалознавчого товариства про нагородження відзнакою імені Г. В. Самсонова (2010), диплом Президії НАН України про присудження премії імені М. М. Доброхотова за енциклопедичне видання «Неорганическое материаловедение» (2010).

Вагомим джерельним ресурсом для детального ознайомлення з життям, професійною й науковою діяльністю Г. Г. Гнесіна є комплекс фотодокументів. На виставці представлено фотопортрети вченого, зроблені в різні роки його життя (1950-і, 60-і, 70-і рр.).

Виставка містить фотодокументи, на яких вченого зображено в родинному колі. Репрезентовано світлини, де Г. Г. Гнесіна зображено з батьком Гдалієм Ізрайлевичем (кінець 1940-х рр.), з мамою Галиною Петрівною Костровою (1961), під час реєстрації шлюбу (1961), в колі дружини Вілени Шорхєївни та його батьків (1961).

Представлено фотодокументи, що ілюструють наукову та професійну діяльність вченого, серед них: Г. Г. Гнесін з к. ф.-м. н. М. П. Гадзирою та іншими вченими під час Міжнародної конференції в м. Києві (2002) та під час Міжнародної конференції в Політехнічному інституту в м. Варшава (Польща) (2008).

Завершують експозицію ряд фотознімків, на яких зображено Г. Г. Гнесіна в колі колег, зокрема з: академіком НАН України, д. т. н. Ю. В. Найдічем, д. т. н. В. О. Лавренком, академіком НАН України, д. т. н. А. Г. Косторновим (поч. 2000-х рр.); директором Інституту газу НАН України, академіком НАН України І. М. Карпом і д. т. н. Б. Х. Ханом (2010-і рр.); членом-кореспондентом НАН України О. О. Шульженком під час сесії НАН України (2012).

Під кожним зображенням документа розташовано анотацію до нього, що включає: заголовок, дату документа, спосіб відтворення, місце зберігання документа.

Виставку підготувала

с. н. с. відділу археографії Інституту архівознавства,

к. і. н. А. А. Майстренко