Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 150-річчю від дня народження академіка В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Поділитися: 
Дата події: 
Вівторок, Березень 12, 2013

12 березня 2013 року виповнюється 150 років від дня народження геніального вченого, видатного громадського діяча і організатора науки, першого президента Української академії наук академіка Володимира Івановича Вернадського. З цієї нагоди відбудеться ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України. 

Програма заходу:

·         Вступне слово президента НАН України академіка НАН України Б. Є. Патона

·         Доповідь голови Комісії НАН України з наукової спадщини академіка В. І. Вернадського академіка НАН України А. Г. Загороднього

·        Виступ генерального директора Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України академіка НАН України О. С. Онищенка

·         Виступ директора Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України академіка НАН України С. В. Волкова

·         Вручення Золотих медалей ім. В. І. Вернадського НАН України академіку НАН України М. В. Багрову і академіку РАН М. П. Лавьорову

·         Телеміст з Антарктичною станцією України ім. В. І. Вернадського

·         Прем’єра відеофільму про життя і діяльність академіка В. І. Вернадського

·         Закриття ювілейної сесії Загальних зборів

На ювілейну сесію запрошені вищі посадові особи держави та наукова громадськість.

Час та місце проведення: 12 березня 2013 р. о 15 годині в приміщенні Великого конференц-залу НАН України (м. Київ, вул. Володимирська, 55).

_________________

Володимир Іванович Вернадський – геніальний всесвітньо відомий вчений, видатний громадський діяч, організатор та перший президент Української академії наук, народився 12 березня 1863 р. у м. Петербурзі. Він походив з давнього освіченого українського роду.

Ґрунтовні знання Володимир Іванович одержав на природничому відділенні фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Володіючи майже всіма романськими, германськими і слов’янськими мовами, впродовж багатьох років він мав тісні наукові зв’язки з кращими школами Франції, Італії, Німеччини, Чехословаччини, Швейцарії, Греції, Англії.

Володимир Іванович належить до видатних постатей ХХ століття. Його всебічна діяльність залишила глибокий слід в історії світової науки.

Академік В.І. Вернадський збагатив природничі науки глибокими ідеями, що стали основою нових провідних напрямів у сучасній геології, мінералогії, гідрогеології; висунув наукові проблеми практичного значення: геохімію рідкісних та розсіяних елементів, пошуки радіоактивних мінералів, роль живих організмів у геохімічних процесах, визначення абсолютного віку гірських порід тощо.

Володимир Іванович – основоположник вчення про біосферу та ноосферу, він заснував всесвітньо відомі школи мінералогів і геохіміків, був першим дослідником основних біогеохімічних закономірностей будови і складу Землі. Особливу увагу вчений приділяв питанням хімічного складу земної кори, атмосфери і гідросфери.

Праці вченого стали основою нових наук і наукових напрямів у геохімії, біогеохімії, космохімії, радіохімії, радіогеології, гідрогеології. З часом з’ясувалося, що В.І. Вернадський створив дещо більше, ніж нові науки, він сприяв формуванню нового погляду на природу загалом. Аспекти природознавства тісно переплітаються з філософськими у його вченні про живу речовину і біосферу. Він є автором понад 400 наукових праць, опублікованих за життя, опублікованих пізніше і досі не опублікованих.

З іменем Володимира Івановича Вернадського тісно пов’язано заснування Української академії наук. В свій час Володимир Іванович критично проаналізував світовий досвід академій наук. Найважливіше те, що він розкрив вагоме значення академічної форми організації національної науки в нових умовах - коли зростало значення розвитку природничих наук для економічного поступу держави та гуманітарних – для національного самоствердження. Такий погляд об’єктивно був націлений на утвердження України як незалежної держави.

Володимир Іванович  розробив попередні концептуальні тези щодо створення Академії як загальнонаціонального масштабного наукового центру, потужного об’єднання державних наукових установ. Серед них: бібліотека, архів, геологічні установи, національні музеї, інститути для експериментальних та гуманітарних наук. За його безпосередньої участі підготовлено перший проект Статуту Української академії наук. Він же став першим президентом Академії. Завдяки В. І. Вернадському, вже на початковому етапі створення і функціонування Української академії наук, було закладено потужний потенціал подальшого розвитку академічної науки в Україні. Починаючи з 1973 р. у НАН України встановлена премія імені В. І. Вернадського.

Протягом усього життя Володимир Іванович відстоював людську гідність, людину як особистість, позапартійність науки.

Учений-мислитель помер 6 січня 1945 р.

Володимир Іванович Вернадський  був і назавжди залишиться в історії людства геніальним ученим, не лише людиною Землі і Космосу, а й великим Сином українського народу. Людиною, чиє ім’я навічно вписане в історію Національної академії наук України. 

 


Матеріали опублікували: Прес-служба Президії НАН України