На 91-му році життя завершив свій земний шлях Іван Михайлович Дзюба… Згасла свічка символу патріотизму і справедливості…

  Іван Дзюба – одна зі знакових особистостей когорти українських шістдесятників, з яскравих їхніх символів нонконформізму. Блискучий літературний критик, він узяв  тоді на себе місію повернути українській історії її правдиве обличчя, будувати нову систему цінностей, нову філософію постсталінської епохи. Його відома праця «Інтернаціоналізм чи русифікація» стала маніфестом для однодумців, свідченням активного національного спротиву частини українського суспільства і текстом-викликом для тодішньої влади. За це він заплатив п’ятьма роками ув’язнення (з 1973 року) і п’ятьма роками заслання. Але не зрадив собі й ідеї.

Дисидент радянських часів, у незалежній Україні, якій частково й сам допомагав прокладати дорогу до волі, він став  Героєм України, академіком  Національної академії наук, очолював Міністерство культури і Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Був одним із співзасновників "Народного руху України". Та жоден пост і жодне звання не змінили його людської сутності – істинного інтелігента, відповідального за свою справу, уважного до інших, скромного й вимогливого до себе.

Останніми роками І. М. Дзюба займався наукою й літературою – тим, чого завжди прагнув ще від 60-70-х. Він  – автор багатьох книг, десятків публікацій, понад 400 наукових праць, зокрема більше 20 монографій, присвячених актуальним проблемам історії й сучасного стану української культури, літератури, мистецтва. У його творчому доробку – дослідження, присвячені національним історичним і культурним цінностям, питанням стану та розвитку української мови, культурології, історії української літератури.

Іван Михайлович був багаторічним читачем і другом Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Працюючи над підготовкою монографій, наукових доповідей, лекцій чи статей, він віднаходив у наших залах різноманітну інформацію, досліджував першоджерела. А потім неоднораз навідувався до Бібліотеки уже з подарунками – своїми творами й іншими раритетними виданнями. Його книги – відкриття для багатьох поколінь українців, наповнення нашої історії й культури його особистісними знаннями, енергетикою й думкою.

 «Є поети для епох» – так назвав він свою книгу, присвячену Ліні Костенко, рядком з її ж таки поезій. Переосмислюючи ці слова, можемо стверджувати, що є ще й постаті для епох.

Такою Постаттю, яка вивищувалась у своїй духовності, інтелігентності,  відчутті справедливості й правди, патріотизмові, був Іван Михайлович Дзюба.

Колектив НБУВ глибоко сумує з приводу смерті видатного Українця і Патріота Івана Дзюби та висловлює співчуття його рідним. Це втрата для багатьох нас,  для епохи і для України…