Стародруки з бібліотеки короля Сигізмунда ІІ Августа у фонді Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського

Цьогоріч у серпні світова спільнота відзначає 500 років із дня народження Сигізмунда ІІ Августа – останнього польського короля з династії Ягеллонів, першого монарха Речі Посполитої, до складу якої входила значна частина території сучасної України, нащадка короля Данила Галицького. Сигізмунд ІІ Август був і бібліофілом, за життя сформував велике, у чотири тисячі томів, бібліотечне зібрання, котре не дійшло до нашого часу єдиним книжковим масивом. Значні його частини нині зберігаються у бібліотеках Литви, Німеччини, Польщі, Росії, Швеції, України тощо.

Ця унікальна королівська книгозбірня XVI ст., повний каталог якої не був укладений, упродовж багатьох років і до сьогодні закономірно привертає увагу дослідників. У 1988 р. у Вроцлаві вийшло друком одне з найґрунтовніших книгознавчих досліджень збірки – монографія професора Алодії Кавецької-Гричової «Biblioteka ostatniego Jagiellona. Pomnik kultury renesansowej», у якій на основі збережених джерел здійснено спробу реконструкції складу книгозбірні короля Сигізмунда ІІ Августа, подано описи близько тисячі видань, представлено типологію оправ, викладено історію збірки та долю книг після смерті власника. У 2015 р. в результаті реалізації спільного проекту Національної бібліотеки Польщі (Варшава) та Російської національної бібліотеки (Санкт-Петербург) було видано «Catalogue of books from the Library of Sigismund II Augustus, King of Poland, in the Collection of the National Library of Russia in Saint Petersburg», який доповнив бібліографічну інформацію, зібрану в монографії А. Кавецької-Гричової, описами 110 видань із фонду РНБ.

У Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського також зберігається частина бібліотечної колекції Сигізмунда ІІ Августа. Інформація про деякі книги зі складу цієї збірки відображена у друкованих каталогах. Так, чотири томи праць Аристотеля зареєстровано в «Каталозі інкунабул» Бориса Зданевича (Київ, 1974) та каталозі «Альдини в бібліотеках України» Маргарити Шамрай (Київ, 2008). Це томи 2–5 видання праць Аристотеля грецькою мовою, надруковані у Венеції у Альда Мануція в 1497–1498 рр. Томи оправлено в дошки, обтягнені брунатною шкірою. На нижніх кришках вміщено суперекслібрис із написом «SIGISMUNDI AUGUSTI REGIS POLONIAE MONUMENTUM 1549». Подібний суперекслібрис, датований 1555 р., міститься на оправі примірника видання коментарів Джованні Баттісти Камоцці на «Метафізику» Теофраста (Венеція, 1550/1551), оправленого разом із базельським виданням 1541 р. творів Теофраста; цей примірник зафіксований у каталозі «Альдини в бібліотеках України».

Спробу систематизувати всі відомості про київські примірники з цієї легендарної бібліотеки здійснила Маргарита Шамрай. У її статті «Київські примірники королівської бібліотеки» (Бібліотечний вісник, 2004, № 4) описано двадцять примірників «зигмундів», які дослідниця виявила у фонді НБУВ під час роботи над каталогом палеотипів. Примірники мають оправи з дощок, обтягнених темною шкірою, прикрашеною тисненням. На верхніх кришках у середнику витиснено герб (Польський Орел із літерою S і Литовська Погоня), на нижніх кришках – наведений вище текст суперекслібриса з зазначеним роком виготовлення оправи. Суперекслібриси, як і інші типи знаків власницької приналежності книг, можуть бути одним із ідентифікуючих елементів при пошуку складових частин історичних бібліотек, як і відбулося при виявленні книжок зі збірки Сигізмунда ІІ Августа.

Київські примірники містять також інші провенієнції, які дають можливість простежити шлях книг до теперішнього місця зберігання. Відомо, що Сигізмунд ІІ Август заповів свою книгозбірню Віленському єзуїтському колегіуму (пізніше – Академія та університет Віленського Товариства Ісуса, після 1773 р. – Головна школа Великого князівства Литовського), однак королівську волю не було виконано в повній мірі. Колекцію було розукомплектовано, частину книжок роздаровано та розпродано, частина загинула у воєнних подіях середини XVII ст. та кількох пожежах. Таким чином, окремі томи з часом потрапили у приватні зібрання князів Яблоновських, короля Станіслава Августа Понятовського (пізніше – бібліотеку Київського університету), збірки деяких установ, як наприклад бібліотеку Гродненського єзуїтського колегіуму тощо, що зафіксовано відповідними книжковими знаками у примірниках. Частину зібрання у складі бібліотеки Віленської академії, реорганізованої на початку ХІХ ст. в Імператорський Віленський університет, після його закриття в 1832 р. було передано до бібліотеки Київського університету св. Володимира, з якої через неповне століття вона надійшла до ВБУ (нині НБУВ).

Серед київських примірників переважають базельські видання першої половини XVI ст.: праці Агріколи, Візорія, Геродота, Демосфена, Еврипіда, Плутарха, Фукідіда. З інших видань: «Арифметика» Міхаеля Стіффелія (Нюрнберг, 1544), твори Діонісія (Париж, 1546–1548), Галеотті та Робортелло (Флоренція, 1546, 1548), Цицерона (Базель, 1551) та ін.

Як зазначає М. Шамрай, «королівська колекція задовольняла читацький попит не лише в різних галузях науки, але й естетичні смаки з огляду на мистецькі ренесансові оправи – результат праці краківських і віленських інтролігаторів».

У фондах НБУВ зберігаюся й інші бібліофільські зібрання монархів Речі Посполитої, насамперед багатотисячна бібліотека Станіслава Августа Понятовського, у складі якої є книжки зі збірок його попередників. Різні частини таких меморіальних книгозбірень є невичерпними об’єктами для досліджень бібліографів, істориків книги, зокрема й науковців НБУВ. Стрімкий розвиток сучасних електронних технологій, що надають дистанційний доступ до оцифрованих примірників із бібліотек різних країн, електронних каталогів і спеціалізованих баз даних, створює нові унікальні можливості для фахівців із історичного бібліотекознавства та книгознавства, розширює арсенал засобів для проведення комплексних студій, закладає підґрунтя для віртуального відтворення давніх книгозбірень. Маємо надію, що в майбутньому постане й цілісна віртуальна королівська книгозбірня цьогорічного ювіляра Сигізмунда ІІ Августа.

Матеріал підготувала Юлія Рудакова.

Контактна інформація