Народився Пантелеймон Куліш, прозаїк, поет, драматург, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, громадський діяч

Дата події: 
7-08-1819

1819 народився Пантелеймон Куліш, прозаїк, поет, драматург, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, громадський діяч. Член Сербської академії наук та мистецтв (від 1892). Автор першого фонетичного правопису (кулішівки) для української мови, що ліг в основу сучасного. Діяч «Наддніпрянської Трійці», поряд із Тарасом Шевченком і Миколою Костомаровим, яка заклала підвалини розвитку модерної української культури. Здійснив перший повний переклад Біблії українською мовою (працю завершили Іван Пулюй та Іван Нечуй-Левицький), переклав 13 п’єс Шекспіра, твори Байрона, Шилера тощо. Автор першого історичного роману в українській літературі «Чорна рада». Роман «Чорна рада» існує у двох різномовних версіях ‒ українській і російській, тотожних за сюжетом, але відмінних у багатьох деталях і навіть сценах. Це два самодостатні твори, які вийшли в один і той самий рік, але в різних містах: український ‒ у Петербурзі, російський ‒ у Москві. І водночас ці тексти є вільними авторськими перекладами один одного. Якби Куліша не заарештували навесні 1847 у справі Кирило-Мефодіївського братства, українська «Чорна рада» неодмінно з’явилася б уже того року. Першим літературним твором Пантелеймона Куліша була оповідка «Циган», яку він створив на основі почутої від матері народної казки. Згодом про перші свідомі роки свого життя Пантелеймон Куліш розповів у повістях «История Ульяны Терентьевны» (1852 рік), «Феклуша» (1856 рік), «Яков Яковлевич» (1858 рік). Заснувавши 1856 року в Петербурзі власну друкарню, Пантелеймон Куліш уперше здійснив багатотомне наукове видання творів Миколи Гоголя, відредагував і видав «Народні оповідання Марка Вовчка», двотомник творів Григорія Квітки-Основ’яненка, твори Івана Котляревського, «казання» (проповіді для народу) Василя Гречулевича. Серйозним досягненням Куліша-видавця стала за початкова ним серія книжечок-«метеликів» під спільно назвою «Сільська бібліотека». Протягом 1860-1862 років вийшло 39 видань цієї серії. У той час, коли Тарас Шевченко ще чекав дозволу на повернення із заслання, а заборона друкувати його твори не була знята, Пантелеймон Куліш надрукував у «Граматці» значну частину «Давидових псалмів». Окрім цього, у «Записках о Южной Руси» (1856-1857 роки) ним була надрукована поема Шевченка «Наймичка», а в альманасі «Хата» 1860 року – десять Шевченкових поезій період заслання. Протягом 1861-1862 років за редакцією Пантелеймона Куліша, Михайла Драгоманова, Василя Білозерського й Олександра Кістяківського видавався перший український щомісячник «Основа». Перших дванадцять книжок «Основи» вийшло у 1860 році, а решта – десять – у 1861-му. В цьому журналі Куліш умістив кілька своїх літературних творів та історичних розвідок із часів козаччини, зокрема один розділ «Історії України од найдавніших часів» (вона задумувалася як суто наукова праця, оперта на документальні джерела та забгачена науковим апаратом), а також популярні нариси «Хмельнищину» та «Виговщину», які було опубліковано 1861 року. Також сюди увійшли матеріали з підготовлені Кулішем, але не виданих альманахів «Левада», «Пасіка», «Гумно». «Основа» стала осередком згуртування провідних учених, діячів культури та літератури України.

Підготовано за матеріалом сайту "Читомо", автор Олександр Трохимчук.