До 100-річчя з дня народження Бориса Ієремійовича Вєркіна (08.08.1919 – 12.06.1990) – академіка АН УРСР за спеціальністю «фізика і техніка низьких температур, матеріалознавство» (1972)

Борис Ієремійович Вєркін народився 8 серпня 1919 р. у Харкові в родині вчителів. У 1940 р. закінчив з відзнакою фізико-математичний факультет Харківського державного університету, де слухав лекції професора Л. Д. Ландау. По закінченні університету працював інженером магнітної лабораторії Харківського електромеханічного заводу та навчався в аспірантурі лабораторії фізики низьких температур Українського фізико-технічного інституту АН УРСР у Харкові, якою керував професор Б. Г. Лазарєв. У роки Другої світової війни був науковим співробітником фізико-хімічної лабораторії військово-інженерного складу, служив у лавах Червоної армії. Після демобілізації у 1946 р. повернувся до наукової роботи в кріогенній лабораторії Фізико-технічного інституту АН УРСР у Харкові спочатку молодшим, а потім старшим науковим співробітником (1946–1960). Дослідження Б. І. Вєркіна цього періоду з низькотемпературних осциляцій сприйнятливості ряду металів набули широкого розголосу в країні та за кордоном.

Вчений став ініціатором виокремлення у самостійну галузь фізики низьких температур. У 1958 р. він захищає докторську дисертацію і очолює ініціативну групу зі створення Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР. У цій справі Б. І. Вєркін заручається підтримкою незаперечних авторитетів – академіків АН СРСР С. П. Корольова та П. Л. Капиці. У 1960 р. його призначають директором новоствореного інституту, який він очолював до 1988 р., а після і до останніх днів – був почесним директором інституту. З 1992 р. Фізико-технічний інститут низьких температур носить ім’я Б. І. Вєркіна.

Вчений є автором понад 400 наукових праць у галузі фізики і техніки низьких температур, електронних властивостей металів, надпровідності, низькотемпературного матеріалознавства, кріогенної медицини та біології, фізики кріогенних рідин, надпровідникових магнітних систем і приладів. Розробив метод тунельної спектроскопії, розв’язав проблему моделювання поведінки рідини в невагомості.

Б. І. Вєркін є засновником харківської наукової школи фізиків-кріогенників. Серед його учнів академіки В. В. Єременко, І. М. Дмитренко, В. Г. Манжелій, І. К. Янсон, член-кореспондент І. О. Кулик, професори І. В. Свєчкарьов, І. Я. Фуголь, Ю. П. Благой, Ю. А. Кириченко та ін.

Досвідчений вчений суміщав роботу з фундаментальної науки та практики з викладанням у харківських вишах: Харківському державному університеті, Харківському політехнічному інституті, Харківському інституті радіоелектроніки.

Б. І. Вєркін став лауреатом Державних премій УРСР (1973) та СРСР (1978), був нагороджений п’ятьма орденами та дев’ятьма медалями.

Помер 12 червня 1990 р. у м. Харків. На знак вшанування вченого у 1997 р. НАН України було засновано премію Б. І. Вєркіна за видатні праці в галузі фізики і техніки низьких температур.

***

Виставку підготовлено на документах особового фонду № 282 «Вєркін Борис Ієремійович (08.08.1919–12.06.1990) – академік АН УРСР за спеціальністю «фізика і техніка низьких температур, матеріалознавство» (1972)», що зберігається у Інституті архівознавства НБУВ. З фонду відібрано 16 документів, які експонуються за хронологічним принципом. Найбільш раннім з документів є витяг з протоколу про захист Б. І. Вєркіним кандидатської дисертації в Інституті фізики АН УРСР у 1950 р.

Наступний документ відображає участь вченого у заснуванні Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР. Це рукопис доповнення до планового завдання на проектування комплексу лабораторних споруд майбутнього інституту 1959–1960).

Переважна частина експонатів виставки – це фотодокументи. Вони зафіксували зустрічі Б. І. Вєркіна з вченими: П. Л. Капицею, Б. Є. Патоном, А. П. Александровим тощо. Інші фотознімки свідчать про участь Б. І. Вєркіна у міжнародних та вітчизняних конференціях. Представлено зображення в робочих кабінетах та біля будівлі Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР, одним з засновників і директором якого був Б. І. Вєркін.

Цікавими, навіть ліричними, є аркуші машинописного тексту зі сценарію телевізійної передачі «Академік АН УРСР Б. І. Вєркін», у яких академік-фізик зізнається у любові до музики, до балету, що супроводжували його все життя.

Завершує візуальний ряд фотознімок академіка Б. Г. Лазарєва, який у 1992 р. виступив на відкритті меморіальної дошки Б. І. Вєркіна на будівлі Фізико-технічного інституту низьких температур АН України. Цікаво, що саме Б. Г. Лазарєв був наставником починаючого молодого вченого Б. І. Вєркіна в кріогенній лабораторії Фізико-технічного інституту АН УРСР та пережив свого учня.

Ювілейна виставка до 100-річчя академіка АН УРСР Б. І. Вєркіна має на меті привернути увагу до непересічної особистості вченого та його внеску у вітчизняну науку.

Кожне зображення супроводжується текстівкою та інформацією про місце зберігання документа. Наближені дати подано у квадратних дужках.

 

Виставку підготували

старший науковий співробітник Інституту архівознавства Ю. В. Булгаков,

молодший науковий співробітник Інституту архівознавства І. Г. Кіржаєва

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 4-й поверх, к. 416;
надання архівних довідок - 1-й поверх, к. № 104.
9.15 - 18.00 (понеділок - п’ятниця)