1903 народився Терень Масенко, український письменник, перекладач. Навчався у Єлисаветградському педагогічному технікумі (нині Кропивницький), на робітфаці при Кам’янець-Подільському сільсько-господарському інституті (1924–1925), закінчив Харківський інститут народної освіти (1930); курси журналістики при ЦК КП(б)У; закінчив Комуністичний університет ім. Артема (Харків). Працював у редакції журналу "Молодняк", "Перець" та газеті "Соціалістична Харківщина" (від 1944); у роки 2-ї світової війни – репортер радіостанції ім. Т. Шевченка у м. Саратов (РФ). Член-засновник групи молодих літераторів "Молодняк". Дебютував 1924 віршем "Марш робітфаківців". Перша збірка поезій "Степова мідь" вийшла 1927 року. У поезії продовжував традиції Олександра Олеся. Лірика Масенка, заснована на українському народному мелосі, стоїть поряд із творами В. Сосюри й А. Малишка. Низку його віршів поклали на музику композитори Г. і П. Майбороди, Г. Жуковський, Г. Верьовка, М. Колесса, А. Філіпенко, М. Дремлюга, Л. Ревуцький (зокрема "Пісня про Дніпро", "Дніпровські хвилі"), К. Домінчен, І. Шамо, Я. Цегляр та ін. Працював письменник також як нарисовець та автор книжок для дітей – твори "Казка нашого лісу" (1959), "Леся і сонце" (1964). Значне місце у творчості поета належить епічному жанру – віршований роман "Степ" (1938, кн. 1; 1968, кн. 2) – історія українсько-російських воєн першої чверті ХХ ст. Уклав книгу спогадів про класиків української культури "Роман пам’яті" (1970). Перекладав з білоруської, узбецької, таджицької мов, а також рубаї О. Хайяма.