1938 народився Леонід (Лесь) Танюк, український режисер, сценарист, політичний діяч. Закінчив культосвітній технікум, працював актором у Волинському облдрамтеатрі. 1958–1963 роках навчався на режисурі у Київському театральному інституті ім. Карпенка-Карого. 1959–1963 роках президент Клубу творчої молоді, навколо якого гуртувалися І. Світличний, А. Горська, В. Стус, В. Чорновіл. Вів правозахисну діяльність. 1986–1988 рр. – головний режисер Київського молодіжного театру. Звільнений без права на режисуру. Згодом, на керівних посадах у Спілці театральних діячів. 1990–1994 рр. – голова Комісії ВРУ з питань культури та духовного відродження. Автор понад 600 публікацій на теми культури, політики, мистецтва, книг: "Марьян Крушельницкий", "Хроніка опору", "Твори у 3-х томах. Слово. Театр. Життя"; упорядник і автор статей в книгах: "М. Куліш. Твори в 2-х т.", "Лесь Курбас. Статті і спогади", "В'ячеслав Чорновіл. Пульс української незалежності"; "Щоденники без купюр" (вийшло 37 томів). Перекладач творів Шекспіра, Мольєра, Брехта, Піранделло, Апполлінера, Дж. Кері, Ж. Кесселя, Г. Креґа. Режисер понад 50 вистав, зокрема "Маклена Граса", "Патетична соната" М. Куліша, "Ніж у сонці" за І. Драчем, "Матінка Кураж" за Б. Брехтом, "Месьє де Пурсоньяк" за Мольєром, "Принц і жебрак" за М. Твеном. Режисер фільму "Десята симфонія", сценарист "Голод-33", автор серії телефільмів про Розстріляне Відродження. Один з ініціаторів створення Антикомуністичного антиімперіалістичного фронту. Засновник і голова Всеукраїнського товариства "Меморіал" ім. В. Стуса (1989–2014), з 2014 – почесний голова. Народний депутат 1–5-го скликань.