Білай Віра Йосипівна (12.07.1908 – 12.06.1994) – вчений-ботанік, член-кореспондент НАН України. До 110-річчя від дня народження

Народилася Віра Йосипівна Білай в м. Нікополь (нині Дніпропетровська обл.) і в дуже малому віці залишилася без батька, який помер у 1910 р. У 1925 р. закінчила Нікопольську середню сільськогосподарську профшколу та протягом 1925–1929 рр. продовжувала навчання на факультеті рільництва Криворізького сільськогосподарського інституту. Отримала фах агронома-рільника і після закінчення інституту деякий час працювала на Донбасі агрономом у Артемівському колгоспсоюзі. Упродовж 1930–1933 рр. навчалася в аспірантурі, закінчивши яку до січня 1935 р. працювала асистентом у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрової промисловості.

У 1935 р. В. Й. Білай розпочала свою довгу, майже шістдесятирічну та надзвичайно плідну діяльність у Інституті мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного АН УРСР. Працювала в ньому лаборантом (1935 р.), науковим (1935–1942 рр.) та старшим науковим співробітником відділу мікології (1942–1958 рр.), завідувачем лабораторії, а згодом відділу фізіології та систематики мікроміцетів (1958–1987 рр.), радником при дирекції (1988–1994 рр.). Одночасно завідувала кафедрою мікробіології Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1970–1975 рр.).

Науковий ступінь кандидата біологічних наук Віра Йосипівна Білай отримала у 1942 р., а ступінь доктора біологічних наук – у 1955 р. за широко відому працю «Систематика грибів роду Fusarium». У 1960 р. вона отримала вчене звання професора.

У 1938–1939 рр. В. Й. Білай долучилася до розв’язання проблеми дендродохіотоксикозу коней на півдні України, у 1942–1946 рр. – до проблеми фузаріотоксикозу людей на сході колишнього Радянського Союзу, на теренах якого вона була провідним ученим у галузі фізіології грибів. Керований В. Й. Білай відділ проводив велику наукову роботу по вишукуванню нових антибіотиків, токсинів, інгібіторів і стимуляторів росту рослин з метою їх впровадження в народному господарстві. Вона – один із співавторів винайденого нового антибіотика «Мікроцид», за широке впровадження якого в медичну практику в 1952 р. В. Й. Білай було присуджено Державну премію СРСР. Велике значення для народного господарства країни також мало впровадження ферменту глюкооксидази, яка зараз активно використовується, наприклад, в хлібопекарській промисловості.

Докладаючи багато зусиль до підготовки молодих наукових кадрів (а під її керівництвом захищено понад 30 дисертацій), учена створила свою наукову школу фізіологів грибів. За свідченням В. Й. Білай, на час закінчення її діяльності на посаді завідувача відділу фізіології та систематики мікроміцетів Інституту мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного АН УРСР, вона була автором 315 наукових праць, в т. ч. 14 монографій, та мала 15 авторських свідоцтв на винаходи.

В. Й. Білай займала активну громадську позицію і одночасно з науковою діяльністю була членом правління Всесоюзного товариства «Знання» та його українського відділення, віце-президентом Українського республіканського відділення мікробіологічного товариства, членом Українського відділення албано-радянської дружби. У 1956–1957 рр. як член делегації Української РСР брала участь у роботі ХІ та ХІІ сесій Генеральної Асамблеї ООН.

На знак визнання наукових здобутків В. Й. Білай у 1961 р. її було обрано до складу членів-кореспондентів АН УРСР. У 1968 р. присвоєно звання «Заслужений діяч науки УРСР» (1968), у 1970 р. удостоєно премії ім.  Д. К. Заболотного АН УРСР, у 1978 р. – Державної премії України, у 1983 р. – премії Ради Міністрів СРСР.

Також В. Й. Білай нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора (1954, 1978), «Знак Пошани» (1960, 1973), Леніна (1986) та низкою медалей.

Обірвалося життя вченої 12 червня 1994 р. В. Й. Білай похована на Байковому кладовищі у Києві.

                                                                  * * *

На виставці представлено різні групи документів зі складу особового архівного фонду В. Й. Білай, який зберігається у Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (фонд № 45, 133 одиниці зберігання за 1942–1989 рр.).

Наукові дослідження репрезентують такі документи, як: план роботи В. Й. Білай над докторською дисертацією, статті «В гостях у американских микробиологов», «Видатний міколог – Микола Макарович Підоплічко (до 60-річчя від дня народження та 40-річчя наукової діяльності)», «Микологические аспекты алиментарных грибных токсинов», доповіді «Токсинообразующие грибы на зерне и кормах и вопросы здравоохранения», «Токсинообразующие микроскопические грибы, задачи их изучения» та «Основные направления исследований в области экспериментальной микологии в Институте микробиологии и вирусологии им. акад. Д. К. Заболотного АН УССР», авторські свідоцтва на винаходи «Мікроцид», «Спосіб підготовки волокнистої маси для виготовлення паперу та картону» та «Штам гриба Humicola gricea-11816-181 – продуцент кормового білка», протокол засідання комісії з встановлення етіології септичної ангіни, членом якої у складні воєнні роки була В. Й. Білай.

Науково-організаційна діяльність В. Й. Білай представлена запрошеннями від організаційного комітету IV Конгресу євпропейських мікологів взяти участь у роботі конгресу та від Королівського ветеринарного та сільськогосподарського коледжу у Копенгагені (Данія) прочитати цикл лекцій про біологічно активні речовини, що утворюються грибами, науковим повідомленням «У вчених Чехословацької Народної Республіки», витягом з протоколу засідання бюро Відділу біохімії, біофізики і фізіології АН УРСР про включення В. Й. Білай до складу конкурсної комісії з розгляду робіт, поданих на здобуття премії ім. Д. К. Заболотного АН УРСР, посвідченням експерта Комітету з державних премій УРСР в галузі науки і техніки при Раді Міністрів УРСР.

Громадську діяльність та участь у роботі наукових товариств відтворюють виступ В. Й. Білай на засіданні ХІІ Генеральної Асамблеї ООН, присвячений питанню забезпечення державою права на освіту, посвідчення члена Національного географічного товариства США та мандат делегата ІІІ з’їду Всесоюзного мікробіологічного товариства, почесна грамота Всесоюзного товариства «Знання», вручена В. Й. Білай за активну участь у проведенні Днів науки УРСР у Москві.

З біографічних документів на виставці презентовано нагородний лист про представлення В. Й. Білай до нагородження орденом «Знак Пошани», особовий листок з обліку кадрів, автобіографія.

Фотодокументи відображають діяльність В. Й. Білай. Серед них фото В. Й. Білай з членами Ради наставників Інституту мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного АН УРСР, з учасниками Всесоюзної наради з проблеми «Біотехнологія збагачення кормів грибним білком», яка проходила у Полтавському науково-дослідному інституті свинарства, з колегами – членами Українського мікробіологічного товариства.

Всі зображення документів анотовані. Анотації включають заголовок і дату документа, інформацію про спосіб його відтворення та автентичність, місце зберігання документа. Наближені дати документів подано в квадратних дужках.

 

Виставку підготувала
завідувач відділу археографії
к. і. н. С. В. Старовойт

 

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 4-й поверх, к. 416;
надання архівних довідок - 1-й поверх, к. № 104.
9.15 - 18.00 (понеділок - п’ятниця)