До 120-річчя з дня народження Окснера Альфреда Миколайовича – видатного вченого-ботаніка, члена-кореспондента НАН України

Альфред Миколайович Окснер народився 15 лютого 1898 р. у м. Єлисаветград (тепер Кропивницький). Після закінчення гімназії у 1917 р. поступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Перший досвід наукової роботи отримав як практикант у лабораторії ботанічного саду університету в 1919 р. Цього ж року його навчання було перервано з закриттям учбового закладу. У 1920–1922 рр. викладав природознавство в школах рідного Єлисаветграду та займався вивченням флори своєї малої батьківщини. У 1922–1924 рр. поновив студіювання на біологічному відділенні Вищого інституту народної освіти, як тоді було перейменовано Київський університет. Науковий світогляд молодого вченого формувався під впливом від лекцій видатних вчених – О. В. Фоміна, М. Г. Холодного, І. І. Шмальгаузена та ін. Під час студентства у 1922 р. його було призначено науковим співробітником Ботанічного кабінету і Гербарію ВУАН. По закінченню у 1926 р. аспірантури при ВУАН працював старшим науковим співробітником науково-дослідної кафедри ботаніки при Київському ботанічному саду Наркомосу УСРР. З реформуванням цієї кафедри у 1927 р. в Інститут ботаніки Наркомосу УСРР (з 1931 р. – Інститут ботаніки ВУАН) А. М. Окснер став завідуючим відділом спорових рослин, а з 1931р. – відділом ліхенології, яким з перервами керував до кінця життя. За значний науковий вклад у ліхенологію в 1935 р. А. М. Окснер отримав науковий ступінь кандидата біологічних наук без захисту дисертації. У 1935–1937 рр. суміщав роботу в Києві з завідуванням кафедрою спорових рослин Азербайджанського державного університету.    

Під час війни у 1941–1942 рр. учителював у м. Кіров (РРФСР). У 1942–1943 рр. – старший науковий співробітник евакуйованого Інституту ботаніки АН УРСР в Уфі (РРФСР). Науковий ступінь доктора біологічних наук отримав у 1942 р., а у 1943 р. його затверджено у вченому званні професора. Після повернення в 1944 р. Інституту ботаніки АН УРСР до Києва А. М. Окснер очолив в ньому відділ спорових рослин, яким керував до останніх днів свого життя. Водночас у 1945–1947 рр. був завідуючим кафедрою ботаніки Київського гідромеліоративного інституту. У 1968–1970 рр. вченого призначили на посаду директора Інституту ботаніки, яку він суміщав з завідуванням відділом.    

Щодо наукових інтересів А. М. Окснера, то вони були спрямовані у флористичному, систематичному, філогенетичному та географічному напрямках. Теоретичні висновки вченого базувалися на експедиційних дослідженнях, які він проводив в різний час на території України, Білорусії, на Уралі, Далекому Сході, Прибайкаллі, Кавказі, Алтаї, Кольському півострові. Зібраний в експедиціях матеріал став основою великого гербарію лишайників, створеного А. М. Окснером. Саме ліхенологія (наука про лишайники) була одним з наукових пріоритетів вченого. Серед виданих майже 90 наукових праць А. М. Окснера найґрунтовнішими є «Визначник лишайників УРСР» (1937), монографія «Флора лишайників України» у двох томах (1956, 1968) та колективна монографія «Визначник лишайників СРСР» (1972–1977).    

Авторитетний вчений, окрім вже зазначених вчених звань та наукових ступенів, був удостоєний звання «Заслужений діяч науки УРСР» (1968), його було обрано почесним членом Українського ботанічного товариства (1968) та Всесоюзного ботанічного товариства (1969), мав державні нагороди та ін.     

У 1972 р. Альфреда Миколайовича Окснера було обрано членом-кореспондентом АН УРСР.    

20 листопада 1973 р. А. М. Окснер помер; його було поховано на Байковому кладовищі у Києві.    

До 100-річчя видатного вченого у 1998 р. на базі Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України було засновано премію А. М. Окснера для молодих науковців за найкращу роботу в галузі практичного використання лишайників.

***

Для експозиції відібрано 27 оригінальних документів з особового фонду № 199  «Окснер Альфред Миколайович (15.02.1898–20.11.1973) – член-кореспондент АН УРСР за спеціальністю «ботаніка» (1972)», який зберігається в Інституті архівознавства НБУВ.    

Розпочинає виставку фотопортрет та автограф біографії вченого (1968). Про наукове зростання А. М. Окснера свідчить ряд документів: довідка про роботу аспірантом в групі академіка О. В. Фоміна, робочий план, характеристика старшого наукового співробітника та посвідчення завідувача відділом Інституту ботаніки АН УРСР; автографи наукових праць, посвідчення про присвоєння почесного звання «Заслужений діяч науки УРСР», дипломи про обрання до складу Українського та Всесоюзного ботанічних товариств та ін. Авторське свідоцтво на винахід «Спосіб вирощування водоростей, наприклад, хлорели» є однією з ілюстрацій практичного застосування наукових розробок А. М. Окснера.    

Представлено деякі фотознімки, що фіксують моменти з життя вченого в експедиціях у Криму, серед колег, на  громадських заходах та ін.    

Звертають на себе увагу вітальні адреси від колег з Інституту ботаніки АН УРСР, Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка та Українського ботанічного товариства у зв’язку з 60- та 75-річчям від дня народження А. М. Окснера. Кожне з поздоровлень оздоблено рослинним орнаментом (лишайники, гриби) та містить щирі, неформальні привітання, в яких дано характеристику наукового доробку та вкладу вченого в ботанічну науку. Серед численних підписів під текстом привітання можна ідентифікувати прізвища відомих вчених.

Кожен архівний документ супроводжується текстівкою та інформацією про місце його зберігання. Наближені дати подано у квадратних дужках.

Виставку підготувала
молодший науковий співробітник відділу археографії
Інституту архівознавства НБУВ НАН України
І. Г. Кіржаєва

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 4-й поверх, к. 416;
надання архівних довідок - 1-й поверх, к. № 104.
9.15 - 18.00 (понеділок - п’ятниця)