29 січня 2018 р. у читальній залі Відділу формування та використання газетних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського розпочалася експозиція газетних публікацій «Пам’яті Героїв Крут». Виставку приурочено до 100-річчя бою під Крутами.

З середини 1917 р. процес встановлення радянської влади в Україні почав відбуватися збройним шляхом. За відсутності відповіді від уряду УНР Ультиматум більшовицького російського уряду 4 грудня призвів до відкритої війни. З прийняттям Четвертого універсалу 22 січня 1918 р. ситуація лише загострилася. Озброєний наступ більшовиків супроводжувався насаджуванням радянської влади, тож до кінця 1917 р. під більшовицьку владу уряду Леніна відійшли Харківська, Катеринославська та Полтавська губернії.

Загроза подальшого просування більшовиків на Київ підштовхнула українську патріотичну молодь до поповнення армійських лав. На початку січня 1918 р. відбувалося формування Студентського куреня ім. Січових Стрільців одночасно зі створенням Гайдамацького коша Слобідської України. До куреня вступали студенти Київського університету Святого Володимира, Українського народного університету, гімназисти старших класів 2-ї української гімназії Кирила і Мефодія, курсанти юнацької школи, а під час бою під Крутами – 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина. Дві сотні юнаків очолив студент Українського народного університету – Андрій Омельченко.

Захоплення більшовиками сучасних українських територій відбувалося з двох напрямків: армією під командуванням Антонова-Овсієнка з південного, а армією Муравйова – з північного сходу. 28 січня ці дві радянські армії з’єдналися у Бахмачі. Загін російських більшовиків нараховував 4-6 тисяч вояків (червоногвардійці, солдати-росіяни та балтійські матроси). Головним супротивником під час бою був загін матросів на чолі з Ремньовим. Український загін очолив сотник Аверкій Гончаренко. У бою брали участь чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи ім. Б.Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових Стрільців (разом понад 500 вояків і 20 старшин). На озброєнні вони мали 16 кулеметів і саморобний бронепотяг.

Юнаки 25–27 січня героїчно обороняли вузлову станцію Бахмач, однак А.Гончаренко наказав відступити до залізничної станції Крути. Цьому посприяли сумніви сотника щодо двох тисяч робітників Бахмача, прихильних до більшовиків. Ранком 29 січня 1918 р. розпочався бій під Крутами. Він тривав 5 годин, упродовж яких українці відбили кілька атак. На допомогу Ремньову почали надходити інші загони Муравйова, що дозволило обійти позиції захисників з лівого флангу. Небезпека оточення українців спонукала їх до відходу до Києва. Забравши вбитих і поранених, більшості вдалося відступити на потязі. У той же час у столиці відбулося повстання на заводі "Арсенал", у чому уряд УНР вбачав загрозу. Більшовики продовжували наступ на Київ, але українці заздалегідь розібрали залізницю ще в Крутах.

При відступі у сутінках хлопці втратили орієнтир та знову вийшли на станцію Крути, захоплену червоногвардійцями. Червоний командир Є.Попов, розлючений втратами радянських військ, наказав знищити полонених.

Пошкодження залізничного полотна українськими юнаками значно затримало просування Муравйова. Київ більшовики змогли взяти лише 5 лютого 1918 року. За цей час вдалося закінчити переговори між урядом УНР та державами Четверного союзу, що закінчилося підписанням Брестського мирного договору 9 лютого 1918 року. Документ визнавав самостійну Українську Народну Республіку суб’єктом міжнародних відносин, а це давало підстави вважати більшовиків окупантами території суверенної держави. Зокрема, згідно договору у квітні 1918 року українці отримали допомогу від австро-німецьких військ, завдяки чому звільнили від більшовиків майже всю Україну.

Незважаючи на десятикратну перевагу більшовицьких військ обидві сторони зазнали значних втрат. За різними оцінками кількість загиблих українців становили від 70 – 300 осіб, з яких на сьогодні відомі імена похованих у Києві. 19 березня 1918 р. УЦР було прийнято рішення  урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві.

На виставці представлені видання від 1918 р. до початку Другої світової війни, тобто період найбільш гучного та відкритого обговорення бою під Крутами на шпальтах преси. Для користувачів репрезентовано періодику, яка видавалася на територіях сучасної України та за її межами. Експоновано не тільки репортажі, а й спогади, промови, вірші, некрологи тощо. Газетні публікації повідомляють про хід події та її наслідки. На сторінках преси підіймається питання щодо української армії, порівняння події під Крутами з битвою під Фермопілами тощо.

Запрошуємо на виставку політологів, істориків, біографістів та всіх бажаючих. Експозиція триватимете до 5 лютого у читальній залі Відділу газетних фондів НБУВ за адресою вул.Володимирська, 62, 2-й поверх, кім. 207.

Прес-служба НБУВ