Семінар «Бібліометричні технології та наукометричні дослідження»

Поділитися: 

Останніми роками стає все більш відчутним інтерес до наукометрії з боку владних структур, оскільки оптимізація механізмів розподілу коштів державного бюджету та прискорення переходу України до інноваційної моделі розвитку потребують впровадження в практику управлінської діяльності методів бібліометричного та наукометричного аналізу інформаційних потоків. Свідченням цього є Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку проведення державної атестації наукових установ» № 540 від 19 липня 2017 р. Вона в значній мірі позначилась на проблематиці та тональності виступів на семінарі «Бібліометричні технології та наукометричні дослідження».

У першій доповіді «Суспільні функції бібліометричних профілів», з якою виступив завідувач відділу НБУВ, канд. техн. наук Леонід Костенко, було визначено тріаду основних функцій цих профілів і акцентувано увагу на науковому декларуванні, що має стати однією з форм звітності наукової спільноти перед суспільством. Декларування забезпечується бібліометричними профілями, де інтелектуальні напрацювання вченого оприлюднюються у вигляді уніфікованих веб-сторінок в системі Google Академія. У них наводиться упорядкований список публікацій науковця, індекси та діаграма їх цитувань тощо. До суспільних функцій бібліометричних профілів віднесено також аналітичну (розкриття галузевої, відомчої та регіональної структури вітчизняної науки) і наукометричну  (експертне оцінювання результативної наукової діяльності на основі даних бібліометричних профілів). Доповідач проінформував присутніх, що опрацювання даних з профілів здійснюється в створеній НБУВ  інформаційно-аналітичній системі «Бібліометрика української науки», де станом на початок жовтня 2017 р. представлено інформацію про наукові декларації понад 32 тис. дослідників.

Після першого виступу на семінарі його учасники висловили бажання обговорити доповідь старшого наукового співробітника Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України, канд. хім. наук Віктора Рибачука «Вебометричні параметри національних академій наук Європи», з якою він виступив на пленарному засіданні конференції. У його доповіді наведено широкий спектр статистичних даних щодо динаміки створення національних академій наук, їх рангового розподілу  за кількістю посилань у системах Google та Ranking Web of Research Centers. Доповідачем виокремлено дані про НАН України та академії, що входять до складу Міжнародної асоціації академій наук. Узагальнення наведених В. П. Рибачуком даних дозволяє стверджувати, що за останнє десятиріччя обсяг кластеру НАН України у веб-просторі Інтернету суттєво збільшився. Для посилення позитивної тенденції щодо інтеграції НАН України у науковий простір Європи необхідні подальші трансформаційні імпульси, насамперед у його соціально-інституціональній складовій.

Підвищену зацікавленість викликала доповідь директора Наукової бібліотеки Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, канд. іст. наук Вікторії Копанєвої «Когнітивні аспекти наукометрії». В ній наголошено на потребі врахування цих аспектів при проведенні державної атестації наукових установ. Зокрема, для налагодження конструктивної взаємодії з членами атестаційної комісії їм необхідно додатково надати   когнітивно-орієнтовні дані про установу. Їх сукупність визначено принципами Лейденського маніфесту з наукометрії (2014 р.). Про них багато говорять, однак  здебільшого ігнорують. Так, наприклад, один із принципів визначає ключовим чинником  при оцінюванні установи інформацію про отримані нею нові знання (закони, теорії тощо), а у чинних нормативних матеріалах з атестації акцентується увага на кількості публікацій у фахових виданнях. 

Заступник директора Інституту проблем реєстрації інформації НАН України, член-кореспондент НАН України Андрій Крючин і ст. наук. співроб. цього інституту, канд. техн. наук Ірина Балагура проінформували присутніх про використання реферативної бази даних «Україніка наукова» для проведення наукометричних досліджень і вдосконалення методики ранжування науковців на основі публікаційної активності у наукометричних базах даних. Ця методика дозволяє визначити вузли мережі співавторів, які вносять вагомий вклад у ту чи іншу галузь науки, підтримують зв'язки між науковими колективами і в той же час мають високий показник ефективності наукової діяльності. У цілому результати, отримані у згаданому інституті, дозволяють створювати сучасні інформаційні продукти та надавати якісні інформаційні послуги в науково-технічній сфері країни.

Доцент Київського національного університету культури і мистецтв, канд. наук із соціальних комунікацій Сергій Назаровець виступив з доповіддю «Особливості співпраці українських вчених з закордонними колегами на основі аналізу цитувань їхніх публікацій за період 2011-2015 рр.». Ним досліджувалось, чи має міжнародна співпраця визначальне значення для видимості та впливовості результатів досліджень українських науковців у порівнянні з одноосібними роботами та публікаціями, які написано без міжнародної участі. Джерельною базою дослідження слугували понад 2,5 тис. високоцитованих публікацій, представлених у системі Scopus. Зроблені доповідачем висновки полягають у наступному: попри велетенську кількість назв наукових журналів, що видаються в Україні, дані видання не виконують належним чином свою роль надійного каналу наукової комунікації; участь у міжнародних колабораціях для українських вчених значно ефективніший шлях представлення результатів досліджень, ніж одноосібні, чи національні публікації;

У інших представлених доповідях були розглянуто синергетичну парадигму наукометричної діяльності бібліотек (наук. співроб. НБУВ, канд. наук із соціальних комунікацій Т. В. Симоненко), альтернативні підходи у метричних дослідженнях (наук. співроб. НБУВ О. І. Жабін), напрямки розвитку системи «Бібліометрика української науки» (пров. інженер НБУВ О. Ю. Кузнєцов) і роль бібліометрії в менеджменті електронних ресурсів бібліотек (мол. наук. співроб. НБУВ  А. О. Жабін).

У цілому матеріали семінару дозволяють зробити висновок, що в Україні успішно опановується сучасна методологія та інноваційний інструментарій проведення  наукометричних досліджень, спостерігається позитивна динаміка кількості дослідників і публікацій з проблематики бібліометрії та наукометрії. Створюються та впроваджуються у практику нові, засновані на використанні бібліометричних індикаторів методи оцінювання результативності діяльності наукових працівників, дослідницьких груп, наукових установ і вищих навчальних закладів.

На основі обговорення доповідей і виступів учасники семінару «Бібліометричні технології та наукометричні дослідження» вважають за доцільне:

  • віднесення до основних результатів наукової і науково-технічної діяльності установ встановлені ними нові знання (закони, теорії), а не лише формальні показники (публікаційна активність і кількість захищених дисертацій);
  • представлення в мережі Інтернет наукових декларацій (бібліометричних профілів) науковими установами, підрозділами установ і особами, які обіймають наукові та науково-педагогічні посади;
  • викладання навчальних курсів з бібліометрії та наукометрії магістрам, аспірантам і докторантам усіх спеціальностей.
Леонід Костенко,
зав. відділу НБУВ
 
Олександр Жабін,
наук. співроб. НБУВ

Опубліковано: прес-служба НБУВ

Довідка прес-служби НБУВ

Відеозапис доповідачів під час пленарного засідання, секцій, круглих столів та семінарів виконала громадська організація «Наукова світлиця»,  яка цього року долучилася до кола партнерів НБУВ в організації міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація». Переглянути відеозаписи виступів учасників конференції можна на сайті «Банк лекцій» у рубриці «Конференції».

Фотоматеріали: