У рамках роботи Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек» відбулась робота секції «Наукова бібліотека в соціокомунікативних процесах сучасності: завдання, напрями, продукти, технології».

У роботі секції взяли провідні інформаційні фахівці Конституційного Суду України, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Наукової бібліотеки Університету менеджменту освіти НАПН України, НТБ Національного авіаційного університету, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Роботу секції відкрив заступник гендиректора НБУВ, керівник СІАЗ, доктор історичних наук, професор Валерій Горовий, який акцентував проблемні аспекти сучасного стану розвитку бібліотечної справи в Україні та окреслив підходи до вирішення актуальних завдань. Зокрема, йшлося про потребу розроблення стратегії формування електронного фонду суспільно значущої інформації в масштабах держави, напрацювання в рамках такої стратегії єдиної програми та уніфікованої методики оцифрування паперового фонду бібліотек, вироблення ефективних підходів до акумуляції електронної інформації та введення її в науковий обіг, розроблення методик пошуку потрібної замовникам інформації в цифровому середовищі.

У своєму виступі В. М. Горовий наголосив, також, на необхідності концептуального осмислення іміджево-репутаційного компоненту в діяльності бібліотек, реалізації кроків з підвищення їх суспільного авторитету і затребуваності, розкриття інформаційно-комунікативного потенціалу бібліотечних інституцій для вирішення актуальних завдань суспільного розвитку. Зокрема – шляхом вироблення методик співпраці з різними державними і недержавними структурами, оновлення форм роботи, продуктів і послуг, розвитку дистантного обслуговування користувачів. Вирішення цих завдань сприятиме покращенню ситуації з фінансуванням бібліотек – залученню додаткових фінансових надходжень як з боку бюджетного фінансування, так і за рахунок спонсорської допомоги, що необхідно для модернізації бібліотек та досягнення відповідності їх діяльності розвитку користувацьких потреб і сучасним технологічним можливостям.

Під час роботи секції, також, було обговорено актуальні питання конвергентних процесів в сучасному інфопросторі, участі бібліотек у здійсненні державної політики пам’яті, формуванні національного інформаційного простору, українського сегменту інтернет-середовища, наповненні їх інформацією, яка відповідає актуальним завданням зміцнення національної ідентичності та забезпечення інформаційного суверенітету держави, протидії інформаційній агресії, впровадження в бібліотечну практику інноваційних, зокрема мобільних та мережевих, технологій з метою розкриття бібліотечних фондів та введення в суспільний обіг їх інформації, науково-аналітичної діяльності бібліотек,  вдосконалення іміджевих комунікацій сучасної бібліотеки.

Розглянуто комплекс проблем, пов’язаний із забезпеченням бібліотеками інформаційного супроводу життєвого циклу наукового дослідження, бібліотечно-інформаційним обслуговуванням правовими ресурсами, ефективністю використання бібліотеками соціальних мереж, впровадженням в бібліотечну практику мобільних застосунків як одного з інструментів сучасних комунікацій з  популяризації та надання широкого доступу до наукових та соціокультурних інформаційних ресурсів, науково-методичним забезпеченням видавничої діяльності наукової бібліотеки в сучасних умовах, перспективами впровадження та розвитку мультимедійних технологій в бібліотечних бездротових (Wi-Fi) мережах з інтеграцією послуг та ін.

Керівник Національної юридичної бібліотеки НБУВ, , канд. іст. наук Юлія Половинчак присвятила свій виступ трансформаціям текстів, практик та ієрархій в контексті конвергентних процесів у сучасному інфопросторі. Було окреслено характерні тенденції розвитку сучасного медіапростору, серед яких – поява поряд з оригінальним професійним контентом любительського, користувацького контенту як індивідуального, так і різного рівню колаборації, інформаційних продуктів штучного інтелекту, що виводить на порядок денний поряд з дослідженням інституційної та функціональної конвергенції питання суб’єктної конвергенції – змішування ролей  читача, автора, співавтора, перекладача, критика, видавця, коректора, дистриб’ютора інформації. Звертаючи увагу на урізноманітнення медіатрансляторів інформації, ускладнення їх функціоналу, посилення горизонтальних зв’язків, доповідач наголосила на необхідності організації міждисциплінарних досліджень тих змін, що відбувають в сучасному інфопросторі та соціальних комунікаціях, і підкреслила потужний потенціал в організації таких досліджень наукових бібліотек.

Шляхи адаптації діяльності науково-інформаційних центрів до умов інтенсифікації інформаційних обмінів було розглянуто в доповіді старшого наукового співробітника відділу оперативної інформації СІАЗ, канд. іст. наук Валентини Пальчук. Було зазначено, що зростання потреб в ефективній інформаційній координації, наданні користувачам доступу до сформованої в процесі науково-аналітичної діяльності інформаційної моделі певного проблемного поля, зумовлює розвиток таких напрямів інформаційної діяльності, як інформаційна аналітика, медіааналітика в роботі сучасних інформаційних центрів. Попит на науково-аналітичні продукти і послуги, своєю чергою,  вимагає підвищення відповідних якісних параметрів, розроблення і впровадження сучасних методологічних, організаційних засад та програмно-технологічних засобів забезпечення результативності інформаційної діяльності, пов’язаної з дослідженням інформаційних процесів, і відповідно, із технологіями інформаційного обігу, опрацюванням, аналізом, узагальненням інформації, що функціонує в соціальних інформаційних комунікаціях та відображає результат (представленість) чи авторську тональність стосовно суспільної діяльності окремих державних, політичних, економічних, наукових, громадсько-суспільних та інших суб’єктів.

Вплив сучасних інформаційно-комунікативних технологій в контексті культурно-ідеологічної експансії як інструмента досягнення політичних цілей було розглянуто в доповіді завідувача відділом політологічного аналізу СІАЗ,  канд. іст. наук Марата Закірова,  який з огляду на масштаби і характер цього впливу охарактеризував його як інформаційно-комунікативну революцію у політичній сфері. Йшлося, з одного боку, про медіатизацію політики, а з іншого – про наповнення діяльності від початку неполітичних інститутів політичним змістом, актуалізацію проблеми посилення захисту культурно-духовного компоненту безпеки держави.

Проблемі збереження культурної спадщини нації та забезпечення широкого доступу до історико-культурних фондів бібліотек у рамках участі бібліотечних інституцій у здійсненні державної політики пам’яті, збереження національної ідентичності та зміцнення національної самосвідомості було присвячено виступ старшого наукового співробітника відділу політологічного аналізу СІАЗ, доктора наук із соціальних комунікацій Тетяни Гранчак. У доповіді на прикладі ідентичнісних практик соціокультурного дискурсу Бібліотеки Конгресу було окреслено можливі підходи до участі у формування національної ідентичності вітчизняних бібліотек національного рівня.

Старший науковий співробітник НБУВ, канд. соц. ком. Вікторія Бондаренко присвятила свій виступ «Мобільні застосунки як інструмент в соціокультурних комунікаціях» висвітленню результатів дослідження особливостей використання бібліотеками мобільних за стосунків як перспективного та ефективного інструменту популяризації соціокультурних інформаційних ресурсів та надання до них широкого доступу. Як зазначалось, розширення асортименту мобільних застосунків підвищує ефективність залучення потенційних партнерів, клієнтів, користувачів та відкриває нові можливості в процесі реалізації наукових досліджень та освітніх програм завдяки доступності використання, легкості транспортування мобільних пристроїв та можливості перегляду потрібної інформації у реальному часі. Було, також, наголошено на ефективності кооперативного підходу установ (як державних, так і не державних) соціокультурної сфери – бібліотек, музеїв, архівів – до створення мобільних застосунків шляхом реалізації спільних проектів задля задоволення інформаційних потреб користувачів, залучення потенційних користувачів та підвищення рівня комунікації. Спеціальну увагу доповідач приділила використанню мобільних застосунків як інструменту наукової комунікації, зокрема використанню мобільних застосунків для представлення інформації наукометричної бази даних EBSCO, серед яких «EBSCOhost», «EBSCOeBooks», «EBSCOAudiobooks». Застосунки дають можливість доступу до великої кількості різноманітних ліцензованих повнотекстових загальнодоступних баз даних та повнотекстових ресурсів від провідних постачальників інформації.  

Секція обговорила і схвалила до прийняття Проект рекомендацій до підсумкового документа конференції і пропозиції до нього, в яких було зроблено наголос на тому, що:

• У зв’язку з входженням сучасного суспільства в інформаційний етап свого розвитку конференція констатує зростаюче значення бібліотек як науково-інформаційних центрів, що забезпечують інформаційне підґрунтя процесу суспільних трансформацій. Бібліотеки мають стати осередками консолідації достовірної, актуальної, якісної, необхідної для суспільного розвитку інформації, спрямовуючи свою діяльність на урізноманітнення форм обслуговування користувачів, модернізацію продуктів і послуг з метою їх відповідності сучасним потребам користувачів. Враховуючи масштаби продукування інформації, проблеми її систематизації та забезпечення до неї широкого доступу, ініціювати розроблення стратегії формування електронного фонду суспільно значущої інформації в масштабах держави, напрацювання в рамках такої стратегії єдиної програми та уніфікованої методики оцифрування паперового фонду бібліотек.
• У контексті актуалізації проблеми зміцнення національної ідентичності, забезпечення інформаційного суверенітету та протидії інформаційним загрозам, ініціювати на державному рівні розроблення концепції державної політики пам’яті, визначення її мети, завдань, учасників, форм і методів реалізації, розробити методичні рекомендації щодо участі бібліотек у здійсненні державної політики пам’яті;
• З урахуванням міждисциплінарності проблематики трансформацій сучасних соціальних комунікацій, сприяти створенню на базі Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського платформи для організації міжінституційної взаємодії, залучення експертів різних галузей знань для дослідження актуальних проблем розвитку інформаційної сфери.
• З метою підвищення ролі бібліотек у суспільних процесах, формування позитивного іміджу бібліотек та позиціювання бібліотечних установ як наукових, освітніх, культурних, громадських центрів розробити рекомендації щодо представлення бібліотек в інформаційному середовищі, популяризації їх продуктів і послуг серед користувачів, інтенсифікації взаємодії з представниками засобів масової комунікації, організації PR-заходів, які б сприяли відкритості і прозорості діяльності бібліотечних інституцій.
• З урахуванням позитивного досвіду роботи бібліотек з використання інструментарію соціальних медіа для вирішення завдань бібліотечно-інформаційної діяльності з просування бібліотечних продуктів та послуг, розширення користувацької аудиторії, розробити і унормувати науково-методичне забезпечення, критерії ефективності діяльності бібліотечних співробітників з підтримки функціонування бібліотечних представництв у соціальних медіа, внести відповідні корективи до посадових інструкцій та планів роботи;
• Констатуючи поширення в суспільній практиці мобільних технологій та з метою забезпечення різноформатного інформаційного підґрунтя для наукової комунікації, розробити комплексний підхід до впровадження в процес бібліотечного обслуговування на базі національних бібліотек мобільних технологій – QR-кодів, мобільних застосунків, СМС-бібліотеки, ініціювати  та обґрунтувати програму державної підтримки відповідних бібліотечних проектів.

Довідка прес-служби НБУВ

Відеозапис доповідачів під час пленарного засідання, секцій, круглих столів та семінарів виконала громадська організація «Наукова світлиця»,  яка цього року долучилася до кола партнерів НБУВ в організації міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація». Переглянути відеозаписи виступів учасників конференції можна на сайті «Банк лекцій» у рубриці «Конференції».