Савін Гурій Миколайович (01.02.1907 – 28.10.1975) – вчений у галузі механіки, академік НАН України. До 110-річчя від дня народження

     Гурій Миколайович Савін – відомий вчений в галузі механіки, заслужений діяч науки і техніки УРСР (1966), лауреат Державної премії СРСР (1952) та премії НАН України імені О. М.  Динника (1973).
     Народився вчений 1 лютого 1907 р. у м. Весьєгонськ (РФ). Закінчив математичний факультет Дніпропетровського фізико-хіміко-математичного інституту (1932). У 1932–1941 рр. працював у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті асистентом, доцентом, професором кафедри будівельної механіки. У 1935 р. захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата математичних наук, у 1940 р. – на здобуття ступеня доктора фізико-математичних наук. В цьому ж році вченому було присвоєно звання професора по кафедрі «будівельна механіка». Після захисту дисертації загальними зборами Відділу технічних наук АН УРСР Г. М. Савіна було обрано на посаду директора Інституту гірничої механіки АН УРСР, на якій він перебував від жовтня 1941 р. до листопада 1945 р.
     У 1945 р. вченого обрали до складу членів-кореспондентів АН УРСР і призначили уповноваженим Президії АН УРСР по Львівських установах АН УРСР. Цю посаду він займав до 1950 р. З переїздом до Львова у 1945 р. Г. М. Савін також розпочав викладацьку роботу у Львівському державному університеті ім. Івана Франка. Спочатку завідував кафедрою теоретичної механіки, а в 1948 р. став ректором університету. Того ж року вченого було обрано до складу академіків АН УРСР.
     Протягом 1952–1957 рр. Г. М. Савін – віце-президент АН УРСР і голова Ради по вивченню продуктивних сил УРСР (до 1956 р.). У 1957–1958 рр. він завідував відділом теорії пружності та прикладної математики Інституту математики АН УРСР. Протягом 1958–1959 рр. знову очолював Інститут механіки АН УРСР, а потім завідував відділами теорії пружності та реології цього інституту. У 1955 р. Г. М. Савіна було обрано відповідальним редактором журналу «Прикладна математика». Наукову діяльність вчений поєднував з викладацькою – з 1956 р. він викладав на кафедрі теорії пружності Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. У тому ж 1956 р. його було включено до складу Національного комітету СРСР з теоретичної і прикладної механіки.
     До наукових інтересів Г. М. Савіна належать питання теоретичних і практичних проблем механіки суцільного середовища, механіки композиційних, полімерних матеріалів, теорії пружності, концентрації напружень в елементах конструкцій, теорії гірничого тиску, динаміки шахтних підйомних канатів. Він автор понад 300 наукових праць.
     Наукові здобутки Г. М. Савіна відзначені державними нагородами: медаллю «За трудову доблесть» (1944), орденами «Знак Пошани» (1945, 1956), Трудового Червоного Прапора (1952).
     Обірвалося життя вченого 28 жовтня 1975 р. Він похований у Києві на Байковому кладовищі. На знак вшанування пам’яті Г. М. Савіна в 1985 р. на фасаді будинку Інституту механіки ім. С. П. Тимошенка НАН України вченому встановлено меморіальну дошку.
                                                        * * *
     На виставці представлені різні групи документів зі складу особового архівного фонду Г. М. Савіна, який зберігається у Інституті архівознавства НБУВ (фонд № 158, 666 одиниць зберігання за 1927–1975 рр.).
     Праці вченого – доповіді, статті, дисертація на здобуття ступеня кандидата математичних наук «Розподіл напружень в плоскому полі, послабленому будь-яким отвором», авторське свідоцтво на винахід «Машина для випробування дроту на втому циклічним змінним навантаженням», відгук на дисертаційне дослідження майбутнього академіка НАН України Ю. О. Митропольського – представляють його наукову діяльність. Цікавим у цьому блоці є листування з різними вченими з питань відвідування наукових конгресів, публікації за кордоном праць Г. М. Савіна, обговорення окремих наукових проблем, обміну науковою літературою. Серед адресатів і кореспондентів представники АН СРСР О. Ю. Ішлінський та М. М. Моїсеєв, академіки Югославської академії наук К. П. Воронець та Польської академії наук В. Новацький, член Секції гірничої справи Академії наук НДР професор Бількенрот та інші. Хронологічні межі документів 1935–1966 рр.
     Документи біографічного характеру представлені свідоцтвом про закінчення Дніпропетровського фізико-хіміко-математичного інституту, характеристикою наукової діяльності Г. М. Савіна, наданою президентом АН УРСР О. О. Богомольцем, дипломами академіка АН УРСР та почесного члена Польського товариства теоретичної і прикладної механіки, лауреата премії АН УРСР імені О. М. Динника, низкою посвідчень з різних місць роботи вченого, вітальною кореспонденцією з нагоди ювілеїв та іншими, що хронологічно репрезентують життєвий шлях Г. М. Савіна протягом 1932–1973 рр.
     Фотодокументи за 1949–1969 рр. відображають діяльність вченого у Львівському державному університеті (Г. М. Савін у робочому кабінеті ректора Львівського державного університету), Інституті механіки НАН України (вчений у наукових лабораторіях інституту), його участь у наукових заходах (конференції з прикладної аеродинаміки у Київському інституті інженерів цивільної авіації, Міжнародному конгресі математиків у Москві), історичний момент одного з відвідувань академіка ВУАН С. П. Тимошенка Батьківщини, яку він змушений був покинути у 1920 р.
     Всі зображення документів анотовані. Анотації включають заголовок і дату документа, інформацію про спосіб його відтворення та автентичність, місце зберігання документа. Наближені дати документів подані в квадратних дужках.

Виставку підготувала
завідувач відділу археографії С. В. Старовойт

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 4-й поверх, к. 416;
надання архівних довідок - 1-й поверх, к. № 104.
9.15 - 18.00 (понеділок - п’ятниця)