Фахівці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського взяли участь у роботі ХІХ Міжнародної науково-практичної конференції «Короленківські читання 2016. Бібліотеки, архіви, музеї: інтеграція до світового наукового та історико-культурного простору» (12.10.16, Харків, ХДНБ ім.В.Г.Короленка).

Програма щорічних Короленківських читань Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка (цьогоріч присвячена 130-річчю від дня заснування) була цікавою і насиченою.

Під час пленарного засідання з вітальним словом до учасників конференції звернувся голова Північно-Східного наукового центру НАН та МОН України академік НАН України Володимир Семиноженко.

Вітаючи ХДНБ ім. В. Г. Короленка з ювілеєм,  академік вручив колективу бібліотеки Подяку Національної академії наук України, і на завершення зазначив: «Сьогодні бібліотека Короленка відзначає 130-річчя. Вона багато в чому унікальна: одна з найстаріших (ділить цей статус лише з бібліотекою Львівського університету), має масштабний бібліотечний фонд (другий після бібліотеки Вернадського), може похвалитися джерелами, датованими IV століттям до н. е. Але для нас, харків’ян, Бібліотека Короленка – це той центр думки, науки, прогресу, який разом з Каразінським університетом, зробити наше місто загальновизнаною інтелектуальною столицею. Єдине, про що я шкодую, що Бібліотека не має статусу національної, як, наприклад, бібліотеки імені Вернадського та імені Стефаника. Обіцяю, що докладу максимум зусиль, щоб виправити цю несправедливість».

Директор ХДНБ ім. В. Г. Короленка, заслужений працівник культури України Валентина Ракитянська у своїй доповіді окреслила здобутки колективу за останні п’ять років, зосередивши увагу, зокрема, на результатах інноваційних проектів, що успішно реалізуються в партнерстві із зацікавленими інституціями («Школа бібліотечного журналіста», Веб-ресурс «Краєзнавство», «Бібліотечна енциклопедія Харківщини» та ін.). Бібліотека уже втретє проводить регіональний конкурс наукових робіт та інноваційних проектів імені Л.Б. Хавкіної, ретельно досліджує свою історію. Так, результати тривалого і копіткого дослідження історії ХДНБ ім. В. Г. Короленка стали справжньою сенсацією, позаяк дають підстави стверджувати: бібліотека «подорослішала» на 56 років і віднині її справжній день народження, заявила доповідач, – 30 серпня 1830 року.

У межах конференції також відбулися:

• секційні засідання;
• круглий стіл «Молода бібліотечна наука» молодих дослідників спільно з Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених ХДАК за підсумками Регіонального конкурсу імені Л. Б. Хавкіної – 2016 на кращу наукову роботу та інноваційний проект;
• бінарний тренінг на тему «Соціальні медіа та крос-медійна платформа як інструмент інформаційно-інтеграційного процесу»;
• презентація демоверсії електронного ресурсу «Бібліотечна енциклопедія Харківщини»;
• відкриття історичного музейного стенду «Харківська губернська публічна бібліотека»;
• презентації нових професійних видань, книжкових експозицій;
• постерна сесія матеріалів та повідомлень;
• дискусії та обговорення.

З доповіддю «Участь відділу бібліотечних зібрань на історичних колекцій у міжнародних проектах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського» перед учасниками секції  «Пам'ятки друку та писемності у бібліотеках, архівах, музеях: формування колекцій, інтеграція, до світового наукового та історико-культурного простору» виступила завідувач відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства, ст. наук. співробітник НБУВ, канд. іст. наук Оксана Рабчун.

Керівник прес-служби НБУВ Лідія Поперечна у співпраці з методистом відділу науково-методичної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка Олегом Соцковим провела бінарний тренінг «Соціальні медіа та крос-медійна платформа як інструмент інформаційно-інтеграційного процесу», учасники якого обговорити загальні тенденції, успішні практики та проблеми ефективного використання в інформаційно-інтеграційних процесах бібліотек, архівів, музеїв та інших інформаційних інституцій їх представництв у соціальних медіа та напрацювали рекомендації щодо налагодження ефективної мережевої комунікації.

Окрім цього, під час постерної сесії конференції демонструвалися матеріали доповідей ст. н. с. відділу політологічного аналізу НБУВ, д-ра наук із соц. комунікацій Тетяни Гранчак («Соціальні мережі візуального контенту як інноваційний інструмент розкриття бібліотечних фондів: досвід національних бібліотек»), а також роботи фахівців відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій  Інституту книгознавства НБУВ – н. с., канд. іст. наук Тетяни Якубової («Провенієнції теологічних видань: книгознавчі особливості») та м.н.с. Зої Афанасьєвої («Наукове дослідження музею товарознавства при Київському комерційному інституті (1908–1919): формування та збереження національної історичної пам’яті»).

Конференція пройшла в атмосфері урочистості й ефективного професійного спілкування.