Рекомендації
(Київ, 12-14 жовтня 2004 р.)

12-14 жовтня 2004 р. в м. Києві Національною бібліотекою України імені В.І.Вернадського спільно з Асоціацією бібліотек України і Радою директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук — членів Міжнародної асоціації академій наук було проведено міжнародну наукову конференцію "Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ".

На конференції розглянуто комплекс проблем, пов'язаних з участю бібліотек та інформаційних центрів у реалізації національної інформаційної політики; визначенням напрямів розвитку інформаційно-аналітичної діяльності бібліотечно-інформаційних установ, інтеграції на цьому підґрунті національного інформаційного ресурсу для забезпечення інноваційної діяльності в країні; науковим забезпеченням інноваційного розвитку бібліотек, технологій інформаційного сервісу; зі значенням історико-культурної спадщини у формуванні стратегії суспільних перетворень; проаналізовано міжнародний досвід та правове забезпечення бібліотечно-інформаційної діяльності.

Констатувалося, що вітчизняні бібліотеки та інформаційні центри України є потужними складовими інформаційної інфраструктури держави, їх розвиток характеризується визначенням і впровадженням ефективних механізмів забезпечення науково-інформаційного супроводу політичних та соціально-економічних реформ.

Водночас підкреслювалося, що запровадження в суспільний та науковий обіг значного інформаційного потенціалу бібліотек та науково-інформаційних центрів України гальмується слабкою матеріально-технічною базою. Недостатньо ефективно використовуються наявні електронні інформаційні ресурси, зокрема ресурси глобальних інформаційних мереж. Дедалі зростає гострота проблеми кадрового забезпечення бібліотечно-інформаційної сфери. Потребують посилення наукові дослідження у галузі інформаційно-аналітичного забезпечення процесів суспільних реформ.

З огляду на необхідність активізації участі бібліотечних установ та науково-інформаційних центрів у формуванні системи інформаційного супроводу суспільних реформ в країні, розвитку аналітичного та прогнозно-маркетингового напряму діяльності бібліотечно-інформаційної сфери, конференція рекомендує:

У напрямі вдосконалення нормативно-правової бази:

• підготувати пропозиції для внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів України щодо визначення нової сфери науково-інформаційної діяльності та її розвитку в електронному середовищі, ролі та місця бібліотек та інформаційних центрів у цьому середовищі;
• порушити питання щодо надання працівникам бібліотек і науково-інформаційних центрів статусу наукових працівників.

У напрямі формування інформаційних ресурсів:

• формувати універсальний фонд національних інформаційних ресурсів на всіх видах носіїв інформації, що включає цілісну колекцію документів, які стосуються країни, наукові та суспільно значущі зарубіжні видання;
• організувати наповнення корпоративних електронних сховищ інформації як засобу інтеграції інформаційних ресурсів бібліотек та інших центрів документальних комунікацій і формування єдиного науково-інформаційного простору України;
• започаткувати науково-інформаційний Інтернет-портал України з системами пошуку й архівування наявної в глобальних інформаційних мережах інформації про Україну і наукової та суспільно значущої інформації.

У напрямі наукового опрацювання інформаційних ресурсів:

• створити інтегровану довідково-пошукову систему розкриття змісту сукупних фондів вітчизняних наукових бібліотек і засобів навігації в глобальних інформаційних мережах, розповсюдження та популяризації відомостей про інформаційні ресурси країни;
• організувати систему корпоративної каталогізації поточних надходжень до сукупного фонду загальнодержавних і наукових бібліотек з підсистемою формування та розповсюдження файлів авторитетних записів як засобу забезпечення інформаційної сумісності бібліографічних ресурсів країни;
• забезпечити формування національної бібліографії як складової частини світової системи обліку документів, здійснення міжнародного співробітництва у галузі бібліографії;
• ініціювати створення на базі НБУВ зведеного каталогу-репертуару україномовної книги з 1798 по 1923 роки незалежно від місця видання;
• розробити під егідою НБУВ проект шевченкіани, в рамках якого опрацювати бібліографію видань творів Т. Г. Шевченка, літератури про нього;
• розвивати корпоративні форми аналітико-синтетичної обробки інформації, забезпечити повноту відображення в системі реферування вітчизняної наукової літератури відомостей щодо публікацій українських учених і фахівців.

У напрямі інформаційного обслуговування:

• створити систему загального доступу до інформації та знань для всіх категорій користувачів, що сприятиме наданню їм рівних можливостей у задоволенні інформаційних потреб і отриманні послуг у сфері інформаційних комунікацій;
• розвивати поточну підготовку та поширення на дисках для лазерних систем зчитування галузевих серій електронних видань "Бібліотека — суспільству", що створюються шляхом обробки новітніх вітчизняних і світових потоків електронної інформації;
• організувати системи науково-інформаційного забезпечення інноваційної діяльності, формування масивів бізнес-інформації;
• розвивати дистанційне інформаційне обслуговування, систему електронної доставки документів;
• удосконалювати бібліотечно-бібліографічне обслуговування на основі розвитку корпоративних форм взаємодії бібліотек;
• розвивати міжнародний бібліотечний абонемент та обмін електронною інформацією.

У напрямі інформаційно-аналітичного забезпечення процесів розвитку українського суспільства:

• формувати документальні масиви (енциклопедичні, науково-оглядові, фактографічні, довідкові тощо) для підготовки інформаційно-аналітичних і прогностичних продуктів;
• створити систему комплексного інформаційно-аналітичного забезпечення Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади і органів місцевого самоврядування;
• організувати вивчення та застосування зарубіжного досвіду інформаційно-аналітичної роботи в практиці вітчизняних бібліотек і науково-інформаційних установ.

У напрямі розвитку комп'ютеризації та телекомунікацій:

• розвивати корпоративну комп'ютерну мережу, що інтегрує територіально-розподілені бібліотечні структури та інформаційні ресурси;
• забезпечити інтеграцію в глобальну інформаційну мережу наукових установ і навчальних закладів "Інтернет-2";
• розробити програмні засоби нового покоління для реалізації технологій інтелектуальної обробки інформації та знань.

У напрямі запровадження історико-культурної спадщини до суспільного, наукового і культурного обігу:

• залучати унікальні рукописні та книжкові фонди бібліотечних колекцій і зібрань до аналізу процесів сучасних соціокультурних перетворень України через розвиток комплексних і міжвідомчих досліджень, формування електронних ресурсів рукописної та книжкової україніки, публікації пам'яток історії та культури з використанням сучасних технічних засобів та новітніх технологій;
• створити електронний масив рукописної, архівної та книжкової спадщини "Пам'ять України" — складову частину міжнародної програми "Пам'ять світу";
• формувати архів копій рукописів, стародруків, рідкісних і цінних видань, які зберігаються за межами України і є духовними символами нації;
• брати участь у загальнодержавних і відомчих програмах підготовки, видання та поширення: багатотомного енциклопедичного видання "Звід пам'яток історії та культури України", серій "Книга від Президента України", "Президентська бібліотека: духовні першоджерела України", "Українська держава", що розкривають процеси історії та сучасного державотворення в Україні;
• започаткувати віртуальну Всеукраїнську біографічну лабораторію з метою розгортання в електронних інформаційних мережах країни відкритого для користувачів Українського біографічного архіву.

У напрямі наукових досліджень і підвищення кваліфікації кадрів:

• розробити стратегію розвитку бібліотек та інших центрів документальних комунікацій України в глобальному електронному середовищі, напрямів формування єдиного науково-інформаційного простору держави;
• розвивати бібліотечно-бібліографічні класифікації, інформаційно-пошукові мови, україномовну комп'ютерну лінгвістику, національні формати представлення бібліографічних даних у інформаційних системах;
• здійснювати підготовку та видання фахових енциклопедій, словників, довідників і підручників, представлення електронних версій цих видань у глобальних інформаційних мережах;
• організувати систему безперервної освіти та підвищення кваліфікації науково-інформаційних і бібліотечних фахівців, розвивати новітні форми навчання (дистанційні, модульні тощо).