Українська мала проза у фондах Британської Бібліотеки

Поділитися: 

Ольга Керзюк, Британська  Бібліотека

18 червня Український Читацький клуб у Лондоні під головуванням Володимира Олейка збереться на останню перед літніми канікулами зустріч. Темою обговорення цього разу стане нещодавно видана прозова книжка з інтригуючою назвою «Остання жінка, останній чоловік» відомої авторки Людмили Таран (Львів:  Видавництво Старого Лева,  2016). З-поміж нових книжок – оригінальних та перекладних – мала проза посідає почесне місце на українському книжковому ринку. Раджу ознайомитися з рекомендаціями (на літо!) цікавого молодого критика Євгена Стасіневича, котрий вибрав 10 значущих книжок малої прози (http://starylev.com.ua/news/korotko-i-po-suti-10-znakovyh-knyzhok-maloyi-prozy-ostannih-rokiv)

Пару тижнів тому я повернулася з короткої мандрівки в Україну. Відвідала надзвичайно цікавий Міжнародний фестиваль оповідання, котрий відбувався у Вінниці 26-29 травня. Вже вдруге! І має цей фестиваль промовисту назву – «Intermezzo». Адже недарма у цьому гарному подільському місті жив і творив майстер української малої прози Михайло Коцюбинський. Низка заходів фестивалю відбувалася в садибі-музеї Коцюбинського.

На фестиваль зібралося понад 50 митців із різних країн світу. В останній день цього літературного свята мені вдалося послухати виступи двох цікавих авторів – Артема Чапая з України ти Альгерда Бахаревіча з Білорусі (серія зустрічей «Острів Європа»). Дуже приємно відзначити, що обидва автори говорили рідною мовою, без послуг перекладачів! Книги обох авторів є у фондах Української та Білоруської секцій. Про роман «Понаїхали» Артема Чапая можна почитати і на сайті Британської Бібліотеки у блозі Європейських студій (гостьовий блог про висвітлення міграції в сучасній українській літературі написала Світлана Пиркало). Згаданий вище критик та журналіст Євген Стасіневич презентував свою книгу «Ціна питання. 27 інтерв’ю» –розмови з сучасними українськими та російськими інтелектуалами, котрі відповідають на питання, що хвилюють і цікавлять багатьох. Зустріч відбулася у вінницькій книгарні «Є» .

Програма фестивалю була дуже насиченою, молоді та енергійні організатори доклали чимало зусиль для його проведення. Раджу ознайомитися з програмою (http://intermezzofest.com/programa/)  і планувати мандрівку у Вінницю наступного року!

А тим часом з багатьма майстрами української короткої прози можна ознайомитись у читальних залах Британської бібліотеки. Спеціальна рубрика в бібліографічних описах (Short stories, Ukrainian) дає можливість відшукати значну частину творів в електронному каталозі. Є понад три сотні книжок із такою рубрикою: від збірника кількох авторів «Півцукерки» (Харків: Фоліо, 2015) до видання «По́вістки: наро́дні оповідання» ... Другимъ виданнемъ (С.-Петербургъ, 1861) Марії Маркович, відомої як Марко Вовчок.

Ясна річ, що у фондах Бібліотеки є книжки про Коцюбинського (з-поміж них «Рай і Пекло Михайла Коцюбинського» Олександра Балабка), прижиттєві видання його творів - як-от: «В путах шайтана і иньші оповіданя» (у Львові: Накладом Українсько-Руської Видавничої Спілки, 1899) та «По людському: Оповіданя з бесарабського житя» (у Львові: Накладом Українсько-Руської Видавничої Спілки, 1900), а також пізніші видання. Маємо деякі переклади іншими мовами, зокрема німецькою, зроблені Анною-Галею Горбач. На жаль, англомовні переклади Якова Гуральського зроблено з російського перекладу («Chrysalis, and other stories»,[1965]. Київське видання 1973 р. «The birthday present and other stories» містить переклади з оригіналу,  зроблені Абрагамом Містецьким.

Укотре мрію про компетентні переклади англійською творів Михайла Коцюбинського на полицях лондонських книгарень..