В Інституті архівознавства підготовлена електронна виставка з нагоди 110-річчя від дня народження академіка НАН України Серафима Івановича Субботіна, на якій експонується 28 документів за 1935–1976 рр. з архівного фонду вченого, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ф. 256 «С. І. Субботін», 104 справи за 1931–1980 рр.).
     

Серафим Іванович Субботін – видатний вчений у галузі геофізики, доктор геолого-мінералогічних наук (1955), професор (1956), академік АН УРСР (1961), академік-секретар Відділення наук про Землю АН УРСР і член Президії АН УРСР (1963–1976)‎, заслужений діяч науки УРСР (1966).
     

Народився 3 травня 1906 р. у м. Казані (РФ). Закінчив астрономо-геодезичне відділення фізико-математичного факультету Казанського державного університету (1931), де отримав спеціальність гравіметриста. Працював обчислювальником Астрономічної обсерваторії Казанського державного університету (1928–1931), інженером-геофізиком Закавказького геологорозвідувального управління в м. Тбілісі та Ленінградського науково-дослідного інституту прикладної геофізики (1931), керівником геофізичних партій Українського геологічного управління (1931–1939), старшим інженером-геофізиком Українського відділення Державного союзного геофізичного тресту Наркомнафти СРСР (1940–1941).
     

Упродовж 1941–1944 рр. перебував в евакуації у м. Бугуруслан Оренбурзької області, де працював старшим інженером-геофізиком Середньоволзького відділення Державного союзного геофізичного тресту Наркомнафти СРСР. Після реевакуації, працював у м. Києві старшим науковим співробітником Інституту геологічних наук АН УРСР (1944–1945) та директором Інституту геофізики АН УРСР (1960–1976), у м. Львові – старшим науковим співробітником відділу геофізики Інституту геологічних наук АН УРСР (1945–1951) та завідувачем відділу геофізики Інституту геології корисних копалин АН УРСР (1951–1960).
     

Одночасно працював за сумісництвом: асистентом Київського гірничо-геологічного інституту (1933–1936), в. о. доцента Дніпропетровського гірничого інституту (1936–1938), в. о. старшого наукового співробітника Інституту геологічних наук АН УРСР (1938–1941), доцентом (1945–1950) та професором (1956–1959) Львівського державного університету імені Івана Франка, доцентом Львівського політехнічного інституту (1950–1956).
     

С. І. Субботін був членом комітету з Державних премій УРСР в галузі науки і техніки (1973). Упродовж 1960–1975 рр. був представником УРСР у Карпатсько-Балканській геологічній асоціації Міжнародного Геологічного конгресу, членом Ради з питань сейсмології, Тектонічного комітету АН СРСР, координатором радянсько-індійських досліджень глибинної будови Індостану та Паміро-Гімалайського проекту.
     

Був головним редактором «Геофизического сборника АН УССР», членом редакції журналів «Вісник АН УРСР», «Геологія і геохімія нафтових і газових родовищ», «Геологічний журнал», «Доповіді АН УРСР», «Наука і суспільство».
     

Брав активну участь у вітчизняних і міжнародних семінарах, конференціях і конгресах, на яких виступав з доповідями, що проходили в Австралії (1969), Австрії (1946), Болгарії (1961), Угорщині (1946), Німецькій Демократичній Республіці (1946, 1972), Індії (1964, 1975), Мексиці (1967), США (1970) та ін.
     

С. І. Субботін є автором багатьох наукових праць, присвячених вивченню глибинної будови кори, верхньої мантії Землі й теорії тектогенезу. Опрацював оригінальні схеми утворення основних геоструктур земної кори, глибинних розломів, платформних прогинів, складчастих гірських споруд, походження і розвитку магматичних осередків. Один з перших серед українських геофізиків розпочав узагальнення матеріалів геофізичних досліджень у районі Дніпровсько-Донецької впадини, Донбасу, Західної України, Кривого Рогу, Приазовської частини Українського щита та інших районів України й Республіки Білорусь. Працював над проблемами нафтоносності Дніпровсько-Донецької впадини, Приазов’я, Другого Баку – Волго-Уральської нафтоносної провінції.
     

Нагороджений орденом Леніна (1971), орденом Трудового Червоного Прапора (1963) та медалями. За розробку і впровадження методики геологічного картування, пошуків і вивчення глибинної будови родовищ Української залізорудної провінції геофізичними методами вченого нагороджено Державною премією УРСР (1972, 1976, посмертно); за цикл праць «Структура земної кори» – премією імені В. І. Вернадського АН УРСР (1976, посмертно).
     

Помер С. І. Субботін 16 січня 1976 р., похований на Байковому цвинтарі в Києві.
     

На вшанування пам’яті про вченого 21 квітня 1978 р. його ім’я присвоєно Інституту геофізики АН УРСР, на фасаді будівлі якого 13 липня 1981 р. було встановлено меморіальну дошку. В 1998 р. за видатні наукові роботи в галузі геофізики, гідрофізики, наукового приладобудування, метрології та фізики атмосфери Відділенням наук про Землю НАН України було засновано премію імені С. І. Субботіна.
                                                        * * **
     

На виставці представлені біографічні документи за 1946–1976 рр.: автобіографія, документи про присудження вчених звань старшого наукового співробітника, доцента, професора, члена-кореспондента АН УРСР, посвідчення академіка-секретаря Відділення наук про Землю АН УРСР; документи з науково-дослідної та науково-громадської діяльності за 1935–1973 рр.: стаття «Гравитационная съемка вариометром в Роменском соленосном районе в 1934 году» (перша опублікована праця вченого), доповіді, постанова Президії АН УРСР про присудження премії імені І. В. Вернадського АН УРСР, сертифікат, виданий вченому Геологічним комітетом Карпатсько-Балканської геологічної асоціації, запрошення взяти участь у засіданні ювілейної сесії Відділу хімічних і геологічних наук АН УРСР, лист-запрошення Американського геофізичного союзу стати членом союзу та ін.; ілюстративні документи за 1956–1970 рр.: фотознімки С. І. Субботіна з президентом АН СРСР академіком М. В. Келдишем, президентом АН УРСР академіком Б. Є. Патоном, віце-президентом АН СРСР О. П. Виноградовим, членом-кореспондентом АН УРСР Г. Н. Доленком, льотчиком-космонавтом Є. В. Хруновим та зі своїм онуком Андрієм; ювілейно-поздоровні телеграми з нагоди 60-ти річчя від дня народження вченого: від академіка АН СРСР В. О. Магницького, сім’ї академіка АН УРСР А. Г. Колесникова, членів-кореспондентів АН УРСР А. Є. Бабинця і В. Я. Дідковського, від учнів С. І. Субботіна та вітальна листівка від його онуків – Катерини й Андрія.
     

Під кожним зображенням документа розташована анотація до нього, що включає: заголовок, дату документа, спосіб відтворення та автентичність документа, місце зберігання документа. Наближені дати документів подані в квадратних дужках.