Микола Феофанович Кащенко – видатний біолог, ембріолог, селекціонер, доктор медицини (1884) та зоології (1901), приват-доцент порівняльної анатомії (1884), заслужений професор (1909), академік ВУАН (1918).
Народився 7 травня 1855 р. в с. Веселому Олександрійського повіту Катеринославської губернії (нині – с. м. т. Веселе Запорізької області).
Упродовж 1875–1880 рр. навчався на медичних факультетах імператорських Московського та Харківського університетів, після закінчення якого отримав звання повітового лікаря. Вивчав курс зоології, порівняльної анатомії й ембріології на природничому відділенні фізико-математичного факультету (1880–1881), працював приватним асистентом ембріологічного кабінету (1881–1882) Імператорського Харківського університету. Паралельно у 1881–1882 рр. працював лікарем у приватному жіночому пансіоні мадам Бауман (м. Харків) та помічником директора земської повивальної школи, де читав курси анатомії, гістології, ембріології, вів акушерську практику.
У 1884–1885 рр. викладав курс порівняльної анатомії на фізико-математичному факультеті, у 1885–1886 рр. – курс гістології й ембріології на медичному факультеті Імператорського Харківського університету. У 1886–1888 рр. стажувався в Німеччині та Італії, де працював у лабораторіях В. Гіса, Г. Вальдейєра, О. Гертвіга, на зоологічній станції А. Дорна в Неаполі.
Після повернення із-за кордону М. Ф. Кащенко розпочав роботу у Томському університеті, де працював екстраординарним професором (1888–1891), ординарним професором та завідувачем (1891–1912) кафедри зоології і порівняльної анатомії медичного факультету, директором Зоологічного музею (1889–1912) та ректором університету (1893–1895).
М. Ф. Кащенко був дійсним статським радником (1902), членом Комісії з реорганізації вищих навчальних закладів у Санкт-Петербурзі (1903), почесним мировим суддею Томського міського управління (1907–1912).
Після переїзду до Києва упродовж 1912–1921 рр. працював професором кафедри зоології сільськогосподарського факультету Київського політехнічного інституту. М. Ф. Кащенко входив до складу Комісії з розробки законопроекту зі створення Всеукраїнській академії наук (1918). Упродовж 1918–1935 рр. працював у ВУАН. Був головою Фізико-математичного відділу (1918–1919), завідувачем Кафедри акліматизації, Зоологічного кабінету (1918–1921), директором Акліматизаційного саду в Києві (1918–1935), організатором і першим директором Зоологічного музею (1919–1926), членом Комісії з вивчення природних багатств України та Комітету з вивчення фауни України.
Був почесним членом Західносибірського товариства сільського господарства (1925), Омського товариства плодівництва (1926), Мінусинського товариства краєзнавства (1927); членом Міжнародного анатомічного товариства, Московського товариства любителів акваріуму і кімнатних рослин, Київського товариства сільського господарства, товариств природодослідників при Київському, Московському, Петербурзькому, Томському та Харківському університетах та ін.
М. Ф. Кащенко є автором понад 200 наукових праць, присвячених вивченню проблем ембріології хребетних тварин і людини, гістології, мікроскопічної техніки, теріології, герпетології, археологічної палеонтології, зоології, акліматизації та селекції рослин в умовах Сибіру і України. Здійснив дослідження з акліматизації плодових і квіткових рослин, був одним з основоположників наукового плодівництва в Сибірі. Вивів багато сортів яблук (Багряна Кащенко, Бугристе наливне, Сибірське біле плямисте, Сибірське золото, Сибірська зоря, Сибірська зірка, Сибірська янтарка та ін.). Встановив низку нових для науки видів хребетних тварин.
Здійснив декілька наукових експедицій: на річку Об (1890), на Барабинські озера (1891), до центрального Алтаю (1898), уздовж сибірської залізниці між містами Омськ, Томськ та Красноярськ (1899), до приалтайських степів (1900) та ін., в яких досліджував сибірську фауну.
Організував Західносибірське товариство сільського господарства (1898), дослідні акліматизаційні сади в Томську (1902), у садибі Київського політехнічного інституту (1915). Ініціював створення багатьох наукових видань: «Вісник Фізико-математичного відділу», «Праці Акліматизаційного саду», «Український зоологічний журнал», «Записки Фізико-математичного відділу» та ін.
Нагороджений орденами Св. Станіслава II ступеня (1894), Св. Ганни II ступеня (1899), Св. Володимира IV ступеня (1906) та III ступеня (1909), срібною медаллю «В пам’ять царювання імператора Олександра III».
М. Ф. Кащенко помер 29 березня 1935 р., похований на Лук’янівському цвинтарі м. Києва.
Ім’ям вченого названа вулиця в Голосіївському районі м. Києва (1955).
* * *
Експозиція виставки приурочена до 160-річчя від дня народження видатного вченого-біолога, ембріолога, селекціонера, академіка ВУАН Миколи Феофановича Кащенка (07.05.1855–29.03.1935).
На виставці представлені ілюстративні матеріали – фотографії М. Ф. Кащенка 1875, 1880-х, 1902, 1926 рр.; художній портрет М. Ф. Кащенка, який намальований його онуком Д. О. Табенецьким у 1950 р.; біографічні документи за 1880–1919 рр.; документи з науково-дослідної діяльності за 1883–1918 рр. (дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медицини «Эпителий человеческого хориона и его роль в гистогенезе последа», список фауністичних екскурсій і експедицій, здійснених М. Ф. Кащенком, статті, брошури, доповідь); документи з науково-популярної та педагогічної діяльності за 1913–1916 рр. (афіші лекцій «Смерть и долголетие с биологической точки зрения», «Акклиматизация и зоологический сад», екзаменаційна програма курсу з лікарських рослин, складена М. Ф. Кащенком); листування М. Ф. Кащенка з президентом Української академії наук М. П. Василенком та з директором Британського музею природничої історії С. Ф. Хармером за 1918–1922 рр. Завершують експозицію вірші написані М. Ф. Кащенком у 1886 р. «Ей», «Тебе» з посвятою невідомій особі.
Загалом на виставці представлено 33 документи за 1875–1922 рр. з його особового фонду, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ф. 11 «М. Ф. Кащенко», 478 справ за 1872–1982 рр.).
Під кожним зображенням документа розташована анотація до нього, що включає: заголовок, дату документа, спосіб відтворення, місце зберігання документа. Наближені дати документів подані в квадратних дужках.
Всі права захищено ©
2013 - 2024 Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Працює на Drupal | За підтримки OS Templates
Ми в соціальних мережах