28–29 січня цього року в Києві працюватиме Січнева школа УБА «Інтелектуальна свобода та доступність інформації: роль бібліотек і професійних асоціацій». Програма школи передбачає проведення двох фахових заходів, організованих УБА спільно з  Програмою «Бібліоміст», IREX, Національною парламентською бібліотекою України, Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського та Асоціацією бібліотек України.

Перший захід – науково-методичний семінар «Бібліотеки у системі європейських цінностей» – відбувся сьогодні (28.01.2015) у Національній парламентській бібліотеці України. Його учасників гостинно привітала Тамара Вилегжаніна, генеральний директор Національної парламентської бібліотеки України.

Основним доповідачем на семінарі був Мартин Вейд, професор Університету Роберта Гордона, колишній директор Національної бібліотеки Шотландії, а нині голова комітету ІФЛА зі свободи доступу до інформації та свободи висловлення (FAIFE).

Пан Вейд запропонував українським бібліотекарям презентацію «Національна бібліотека Шотландії: традиції та інновації». Свою розповідь про бібліотеку він розпочав з історії її створення, наголосивши, що за час свого існування Національна бібліотека Шотландії стала однією з найбільших бібліотек у Великій Британії та однією з шести бібліотек, які отримують обов’язковий примірник кожного видання, що вийшло друком у Великій Британії та Ірландії. Це дає бібліотеці можливість формувати найкращі книжкові колекції з усіх галузей знань.

Щодо місії Національної бібліотеки Шотландії, то Мартин Вейд сформулював її так: «Поширювати загальний доступ до знань про Шотландію та в Шотландії». Аби виконувати свою місію в повній мірі, бібліотека використовує традиційні та інноваційні методи роботи. Пан Вейд повідомив, що інновації знайшли відображення у звіті Національної бібліотеки Шотландії за 2010 р. «Thrivyng or surivyng» («Жити або виживати?»), який вміщує і план діяльності бібліотеки до 2030 р. Основні інновації в звіті сформульовано так:

«… 1. Від інтенсивного збору фондів до селективного (аспект на широкому спектрі матеріалів (тексти, фільми, аудіозаписи, зображення, цифрові документи тощо)).

2. Перехід від збереження фондів до поєднання (тісна співпраця з іншими закладами, що зберігають культурне надбання (музеї, архіви, бібліотеки)).

3. Більш різноманітніші та територіально розповсюджені групи відвідувачів (користування ресурсами на відстані стає нормою).

4. Від індивідуальної роботи до співпраці (необхідно підтримувати своїх партнерів для досягнення результатів).

5.   Безкоштовно чи платно? (нові моделі платних послуг)…».

Окрім того Мартин Вейд підкреслив, що до інновацій можна віднести також зміни у бібліотечному законодавстві, показавши на прикладі Акту про Національну бібліотеку Шотландії (прийнятому в 2012 р.), як мають бути прописані мета та функції бібліотеки, умови виконання цих функцій, а також норма про неможливість втручання уряду в політику комплектування фондів Національної бібліотеки Шотландії.

Мартин Вейд висловив думку, що будь-яка бібліотека може стати більш відкритою до відвідувачів, якщо:

усуне бар’єри (рамки мають бути не на вході до бібліотеки, на вході до кожного залу);

позбудеться охоронців у формі;

запропонує відвідувачам нові можливості (зал цифрових ресурсів, магазин тощо);

активізує роботу з читачами (майстер-класи, творчі майстерні, виставки та ін.).

Важливими інноваціями є потужні маркетингові програми розвитку послуг бібліотеки, активізація зв’язків з громадськістю та підготовка статей (на основі ресурсів бібліотеки) для Вікіпедії. Мартин Вейд зауважив, що до такої роботи необхідно залучати професіоналів із цих питань, а не бібліотекарів.

Другий виступ Мартина Вейда відбувся під час круглого столу «Бібліотеки та інтелектуальна свобода». Пан Вейд наголосив, що підтримка інтелектуальної свободи – ключова функція бібліотечних та інформаційних професій. А дотримуватися суворих стандартів під час виконання цієї функції бібліотекарям мають допомогти, зокрема: Загальна декларація ООН з прав людини, Декларація про бібліотеки, інформаційні служби та інтелектуальну свободу, прийнята в Глазго, Кодекс професійної етики. Водночас об’єктивно існують юридичні, культурні, соціальні та ресурсні обмеження на шляху дотримання інтелектуальної свободи. На думку Мартина Вейда, подолати ці обмеження можна за допомогою адвокації бібліотек.

Тему дотримання бібліотеками інтелектуальної свободи продовжила  Валентина Пашкова, координатор американських центрів Посольства США в Україні, член комітету ІФЛА зі свободи доступу до інформації та свободи висловлення, віце-президент Української бібліотечної асоціації. Вона зауважила: «Якщо українські бібліотеки не зможуть дотримуватися принципів інтелектуальної свободи, то ми не зможемо бути партнерами для зарубіжних бібліотек». З огляду на це Валентина Пашкова нагадала присутнім основні міжнародні документи (у т.ч. ІФЛА), які декларують принцип свободи слова та право кожної особи на вільне висловлювання; проаналізувала роль бібліотекарів у забезпеченні інтелектуальної свободи та особливості її дотримання в умовах запровадження нових інформаційних технологій; наголосила на необхідності співпраці з мас-медіа, громадськими організаціями та іншими партнерами в питаннях позиціювання бібліотеки, як інституції, що захищає інтелектуальну свободу.

Ірина Шевченко, президент Української бібліотечної асоціації, зазначила, що УБА постійно опікується питаннями інтелектуальної свободи в бібліотеках. У цьому контексті розроблено навчальний курс, який допомагає слухачам усвідомити роль бібліотек у захисті інтелектуальної свободи, сформувати навички обслуговування читачів з урахуванням вимог доступності до інформації та ін. Завершуючи свій виступ, Ірина Шевченко наголосила на доцільності навчання бібліотекарів за цим курсом у Головному тренінговому центрі для бібліотекарів в Інституті післядипломної освіти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Прес-служба НБУВ