Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. – Київ, 2026.

Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу бібліотечної підтримки наукових досліджень як складника сучасної дослідницької інфраструктури. В умовах цифрової трансформації науки, розвитку відкритої науки, управління дослідницькими даними та посилення вимог до якості наукової комунікації бібліотеки трансформуються з традиційних сховищ документів у багатофункціональні сервісні центри підтримки дослідників. Актуальність теми зумовлена необхідністю теоретичного осмислення нових ролей бібліотек, розроблення моделей системної підтримки наукової діяльності, удосконалення ресурсного, сервісного та технологічного забезпечення дослідницьких процесів у наукових бібліотеках.

У дисертаційному дослідженні проаналізовано еволюцію ролі бібліотек у забезпеченні наукової діяльності – від традиційних книгозбірень до активних учасників дослідницького процесу. Встановлено, що цифровізація, розвиток електронних ресурсів, поява відкритого доступу та концепції відкритої науки суттєво змінили функціональну модель бібліотеки. Вона набуває ознак інформаційно-аналітичного центру, що забезпечує повний супровід життєвого циклу дослідження: від формування ідеї до архівування результатів. Проаналізовано теоретичні концепції інформаційного циклу та моделі інформаційної поведінки дослідників, які пояснюють механізми взаємодії науковців із джерелами інформації. Бібліотека розглядається як посередник між дослідником, інформаційними ресурсами та цифровими інструментами. Окрему увагу приділено моделям наукової комунікації – традиційній (журнали, монографії, конференції) та цифровій (репозитарії, препринти, відкриті платформи). Бібліотека визначається як суб’єкт генерації, поширення та збереження знань. Розкрито методологічні підходи до вивчення бібліотечно-інформаційної підтримки науки. Системний підхід дозволив розглядати бібліотеку як елемент дослідницької екосистеми, сервісно-орієнтований – як  інституцію, що формує клієнтоцентричні послуги для науковців. Проаналізовано нормативно-правові та стратегічні засади розвитку бібліотек у контексті відкритої науки, управління дослідницькими даними, авторського права та інституційних стратегій розвитку.

Проаналізовано ресурсну основу бібліотечної підтримки науки (репозитарії відкритих публікацій, репозитарії даних тощо). Особливу увагу приділено порталам знань, що домінують у сучасному науковому середовищі. Обґрунтовано роль бібліотек у розробленні дата-політик, планів управління даними та створенні дата-репозитаріїв.

Обґрунтовано сервісну модель бібліотеки як центру підтримки дослідника на основі повного циклу дослідження. Описано інформаційно-пошукові та консультаційні сервіси, включаючи традиційні довідкові служби та цифрові інструменти, персоналізовані консультації, віртуальні довідки, сучасні пошукові системи. Охарактеризовано навчальні послуги бібліотек, спрямовані на розвиток цифрової та інформаційної грамотності дослідників, організацію тренінгів із роботи з базами даних, академічного письма, управління даними. Розкрито сервіси відкритої науки, консультації щодо відкритого доступу, ліцензування, грантової діяльності, підтримку підготовки планів управління даними та впровадження відкритих дослідницьких практик.

Запропоновано технологічні моделі організації системної підтримки науки. Проаналізовано впровадження систем дослідницької інформації, хмарних сервісів, інструментів штучного інтелекту, цифрових лабораторій. Визначено вплив цифрових технологій на пошук інформації, каталогізацію, аналітичну діяльність. Окреслено перспективи розвитку бібліотек як центрів системної підтримки досліджень: упровадження ШI-асистованих сервісів, інтеграція з науковими інформаційними системами, розвиток дата-інфраструктури, формування лабораторій цифрової науки.

Дисертація спрямована на формування сучасної парадигми бібліотеки як інтегрованого центру системної підтримки наукових досліджень у цифровому середовищі.