ВІДЕНЬ НА КАРТАХ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ,

 

Кінець Х1Х – початок ХХ ст. не дуже тривалий за часом, але досить насичений і значимий для Відня період, коли місто було столицею Австрії а з 1867р. -  столицею Австро-Угорської  імперії (розпалася в 1918 році). З 1848 по 1916 р., тобто 68 років, Австрією та Австро-Угорською імперією правив імператор Франц – Йосиф з династії Габсбургів.

Після буржуазної революції 1848р. і створення Австро-Угорської імперії, у місті починається інтенсивний розвиток промисловості, транспортної  інфраструктури - залізничного  і річкового транспорту, міського транспорту, що був  представлений трамваєм та міською залізницею – штадтбаном. В цей період проводяться значні гідротехнічні роботи, спрямовані на запобігання затоплення міських територій водами рр. Дунай та Відень. Особливості рельєфу міста (перепади висот), наявність річок, та залізничних колій, які необхідно було долати,  спонукали до будівництва мостів, яких в місті чимало (це мости через рр. Дунай, Дунайський канал, Відень, а також залізничні мости).

Як і багато міст Європи, Відень, навіть, на початку другої половини Х1Х ст. зберігав всі атрибути середньовічного міста – фортеці і існування таких елементів, як фортечний мур, рів, еспланада, що оточували місто, не давали йому можливостей для територіального розвитку.

У 1857р. імператором Францем - Йосифом було прийняте історичне рішення про знесення старих фортечних укріплень і приєднання 36 пригородів (Vorstadte), після чого місто було поділено на 10 округів, 1-им округом стало «Старе» або «Внутрішнє» місто.

На місці еспланади було прокладено широку кільцеву вулицю – Рінгнштрассе (довжина 5,3 км, ширина 60м), яка півкільцем охоплювала старе місто. Забудова її тривала з 1860 по 1890рр., її прикрасили такі монументальні будівлі, як парламент, ратуша, університет, Бургтеатр, оперний театр, музеї: історії мистецтва, природознавства, прикладного мистецтва, Академія образотворчих мистецтв, розкішні палаци. Окрасою Рінгнштрассе  та місцем відпочинку віденців стали створені тут сади та парки : біля ратуші, міський парк, парк  Бурггартен та ін..

У 1873 році в місті відбулася перша всесвітня виставка. Місцем її проведення було обрано відоме у Відні місце відпочинку  -  парк Пратер. З 233 га  під. експозиції були виділені  16 га. Учасниками Віденської виставки стали 35 країн, її відвідало понад 7 млн. осіб. Центральний павільйон і символ виставки – залізо-скляна Ротонда показана на багатьох картах того періоду.

Саме до цієї виставки в 1873р.був підготовлений план - путівник (поз. №  2  Переліку). На плані відображені визначні пам’ятки історії і культури міста, вулична мережа, квартали житлової забудови, залізничні вокзали і т. ін.

В тому ж році для виставки була надрукована панорама старого міста, де можна побачити видатні будівлі Відня, що стали його символами: собор св. Стефана, оперний театр, ратушу, зимню резиденцію Габсбургів – Хофбург, музей Альбертіна, церков св. Карла та ін.

До 1890р. місто ще було обнесене ровом і валом ( побудовані в 1704р. для захисту його мешканців від набігів турків), які відділяли місто від передмість (Vororta) і мали назву «Лінієвал» або «Лінія». І хоча ще в 1871р. обговорювалося питання про знищення «Ліній» і повне адміністративне об’єднання міста і передмість, реалізувати це вдалося лише після 1890 року. Після приєднання передмість, з’явилося ще 9 нових округів, а Відень перетворився  на «Великий Відень» («Grossburg» або «Gross-Wiena»), поділений на 19 округів. Як виглядали округи, їх назви та розташування  схематично показано на  звороті плану Відня  (поз .№ 7 Переліку). З зовнішнього боку «Лінієнвалу» була прокладена Гюртельштрасе, що стала другою кільцевою вулицею Відня.

Округи Відня, що відображалися, практично,на всіх картографічних документах того періоду, мали цифрове позначення (римські цифри), а також назви, на деяких планах вони  крім того, виділялися різними кольорами.

Після об’єднання, «Великий Відень», з його 19 округами, мав площу приблизно 18 000 га, при тому, що площа середньовічного міста не перевищувала 5 540 га. Згідно з переписом, що був проведений 31.12. 1890р., в місті на той час мешкало 1 380 917 осіб. За  цим  показником Відень займав 4-те місце в Європі після таких великих міст, як Лондон, Париж та Берлін. В місті на той час налічувалося  29 322 будівлі.

На початку ХХ ст. в Відні було вже 22 округи, з них на правому березі Дунаю - 18   , на лівому -  4.

В культурному житті міста кінець Х1Х – початок ХХ ст.  це період, коли у Відні жили і творили видатні музиканти і композитори – Йоган Брамс, Йоган Штраус-син, художники – Густав Клімт, Егон Шиле, Коломан Мозер, архітектори - Отто Вагнер, Йозеф Хоффман та ін. Більше 50 років з 1886 по 1938р. прожив у місті всесвітньовідомий вчений - фундатор психоаналізу Зігмунд Фрейд.

Сектор картографічних видань має небагато  картографічних документів кінця Х1Х - початку ХХст. , як безпосередньо Відня, так і Австро-Угорської імперії, на яких показано Відень, але ці документи дозволяють простежити важливі зміни як в планувальній структурі міста, так і оцінити місце Відня в тогочасній транспортній інфраструктурі Австро-Угорської імперії і всієї Центральної Європи.

Практично, всі картографічні документи, що представлені на виставці, виконані на дуже високому поліграфічному рівні, переважно, багатокольорові, хоча і в різній мірі інформативні.

Більшість планів міста складені і мають обкладинки, декілька планів мають коштовні палітурки. Невеличкі розміри планів в складеному вигляді дозволяли носити їх з собою подорожуючи містом, що було дуже зручно. Також обкладинки мають декілька карт Австро-Угорської імперії (поз. №№ 8, 10, 18 Переліку). Сімнадцять з двадцяти картографічних документів, що  представлені на виставці,  надруковані німецькою, два атласи - французькою, один план міста – російською (поз № 14 Переліку). Деякі плани  Відня вражають безліччю реклами підприємств і їх виробів, різноманітних товарів і послуг (поз. № 12, 14 Переліку), реклама розміщена не тільки на вільних від плану  місцях, але й на самому плані (поз № 12 Переліку). Складається враження, що ці плани  є носіями реклами і друкувалися за для неї і за кошти рекламодавців. Реклама відволікає, але в той же час дає можливість ознайомитися  з тим, що вироблялося безпосередньо у Відні, які тут надавалися послуги, дізнатися про місця розташування кафе, ресторанів, магазинів, готелів тощо.

«Монументальний план Відня» [1887] року, а точніше перспектива (поз. № 5 в Переліку), охоплює територію від Арсеналу до Каленбергу, від Обсерваторії до Кайзермюлле. План дозволяє не тільки побачити місце розташування найвідоміших архітектурних і історичних пам’яток міста (на плані є вулична мережа, основні вулиці підписані), але й уявити як вони виглядали, адже ці об’єкти показані малюнками, що дуже точно повторюють контури  реальних  об´єктів і дозволяють їх ідентифікувати, адже підписи під ними  відсутні. Крім того, на плані показані трамвайні лінії, залізничні колії, та залізничні вокзали, мости.

Місто виникло на берегах Дунаю і його правої притоки р. Відень і тому все життя міста пов’язане з ними. Особливу роль відігравав, безпосередньо, Дунай, як транспортна артерія, а його береги, як місця складування вантажів і місця відпочинку. Але води Дунаю завдавали і шкоди місту, адже під час повеней затоплювалися прилеглі території. Х1Х і ХХ ст. це період, коли відбувалися значні перетворення, пов’язані зі змінами русла його і приток. Всі ці зміни відображені на картографічних документах, представлених на виставці.

На всіх планах міста ми бачимо, переважно,  тільки Дунайський канал і невеличку ділянку Дунаю адже за час існування міста Дунай невпинно відходив від нього  на північний схід. В той же час, карти Австро-Угорщини, що містять у врізках чи на зворотах плани Відня, дають можливість побачити, який вигляд мав Дунай з притоками, як в самому місті, так і вище і нижче за течією, в певний відрізок часу. (наприклад, поз № 9 Переліку).

За своєю інформативністю, детального розгляду заслуговує також план Відня 1886 р. (поз № 4 Переліку), на якому показано все найбільш цінне.і цікаве для користувача, що на той час було в місті. Нажаль, за межами плану залишилася така архітектурна перлина, як літня резиденція Габсбургів – Шенбрун.  План має  координатну сітку, яка допомагає віднайти той чи інший об»ект. Округи виділено кольором і підписано. Місто поділено на квартали, з нумерацією будинків, На плані показані також трамвайні маршрути, р. Дунай і Дунайський канал.

Об’єкти, що розміщені на плані, розподілені в експлікації за рубриками, а проти кожного об’єкту наведені його координати.  За чисельністю найбільшу групу складають храми різних конфесій (всього показано - 26), серед яких необхідно виділити найбільш визначні споруди, це - собор Святого Стефана, що вражає своїми розмірами, віком і архітектурою, Капуцинеркирхе, що містить склеп, в якому з часів імператора Матвія ховали всіх членів  імператорського дому. Заслуговують на увагу своєю архітектурою – Августінкірхе (побудована 1339р) з чудовим мавзолеєм ерцгерцогині   Христини, Петерскірхе, Міхаельскірхе, Міноретенкірхе, Карлскірхе, Універсітетскірхе, та інші наведені в експлікації храми, розташовані в Старому місті. Серед порівняно нових храмів, розташованих за межами Старого міста, своєю архітектурою вражає Вотієвкірхе, побудована в 1854 р. на честь спасіння від смерті імператора Франца-Іосіфа.

На плані показано 16 пам´ятників визначним діячам в тій чи іншій сфері – в т.ч -ерцгерцогу Карлу, принцу Євгену Савойському,  кайзерам Францу 1 і Іосифу 11,  Шиллеру на Шиллерплац, Бетховену на Бетховенплац, Шуберту в міському парку, фельдмаршалу Карлу Шварценбергу на Шварценбергплац. Також на плані показані 16 палаців, в т.ч. – Хофбург (зимова резиденція Габсбургів), Бельведер (літня резиденція Євгена Савойського), палац ерцгерцога Альбрехта – Альбертіна (знаменита картинна галерея), палац Шварценберга, палац Кінскі та ін.

На плані показано також 9 театрів, в т.ч. старий і новий бургтеатри, оперний театр, Венський театр; 8 музеїв, в т.ч. – музеї мистецтва та природознавства в Хофбурзі, мистецтва та індустрії, Східний музей, музей зброї в Арсеналі, картинні галереї в Бельведері, палаці Альбертина; 9 садів, в т.ч. Пратер (найбільший за розмірами)., Аугартен, сади Бельведера,  біля ратуші, міський, громадський, Шварценбергпарк; 12 монументальніх фонтанов, в т.ч. два фонтани перед оперним театром, у дворе ратуші, перед палацем Карла Шварценберга, на Новому та Високому ринках; 5 залізничних вокзалів; 10 мостів через Дунай та Дунайський канал

Також на плані показано  парламент, ратушу, 10 міністерств, старий та новий університети, поштамт, телеграф.

Загальна кількість об’єктів позначених на плані – 232.

Картографічні документи, представлені на виставці, дають можливість ознайомитися з Віднем, його історією і культурою, навіть, не відвідуючи його. Перелік і опис 20-ти картографічних документів наведено нижче.

ПЕРЕЛІК І ОПИС КАРТОГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ,

1. Plan der k. k. Reichshaupt u. Residenzstadt Wien [Карти] = Plan de la ville de Vienne : . - Wien : Verlag von A. Wenedikt, 1855. - 1 к. ; 43х56см, 14х9 см склад. : каpта, багатокольор. + 4 с. текст. - Назва обкл. : Neuester zuverlässigster plan von Wien mit seinen Vorstädten. - (у паліт.). - Нім.
План імператорської та королівської столиці Відня.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань: 2677.
Шифр зберігання в секторі картографічних видань: А53к.  
2.Plan der Stadt Wien, 1873 [Карти] : mit einem Verzeichnissder Strassen und Plätze des Wiener Gemeindegebietes und der Vororte und einer Uebersicht der wichtigeren öffentlichen Gebäude, Sammlungen, Kirchen und Klöster, Denkmäler, Gärten, Bäder, Bahnhöfe etc. - Wien : F. Rollinger : Gerold & Comp., 1873. - 1 s. ; 52х56 см, 14х9 см склад., двокольор. + 20 с. текст. - Назва обкл. : Plan von Wien, 1873. - Назва карти : Plan der Stadt Wien, 1873. - Тираж к. - (у паліт.). - Нім.
План міста Відня: з переліком вулиць і площ та передмістями.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань: 2626.
Шифр зберігання в секторі картографічних видань: А17к.    
3. Plan von Wien [Текст] : so wie von den Ortschaften: Wienhaus, Währing, Herrnals, Neulerchenfeld, Fünf-und-Scechshaus Rudolfsheim, (enth: Braunhirschen, Rustendorf, Reindorf), Gaudenzdorf, und Theilen von Ottarkin, Meidling u. Simering : mit den neuisten Requlirungen / [gestochen D. Biller]. - Wien : Artaria & Comp., 1875. - 1 к. ; 68х92 см; склад. 29х13 см. - (у паліт.).- Нім.
План Відня, а також населених місць: Вайнхауз, Веріна, Герналс та ін. з урахуванням останніх змін.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань: 2735.
Шифр зберігання в секторі картографічних видань: А139к.
4.  Neuster plan von Wien mit den Hausernimern und vororten [Карти] : nach den besten u. verlasslichsten : Quellen bearbeitet / Geografisches Institut v. F. Köke (Wien). - 5. Aufl. - Wien : R. Lechner's k.k. Hof- und Universitäts-Buchhandlung, 1886. - 1 к. ; к. 54х81 см, 15х9 см склад. + 72 с. текст. - Назва обкл. : Neuester Plan und Führer durch Wien und nächste Umgebung. - Назва на корінці : Plan und Führer durch Wien. - (у паліт.). - Нім.
Новітній  план  Відня з номерами будинків та передмість. 
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань: 2616.
Шифр зберігання в секторі картографічних видань: А8к.
5. Monumental-Plan der Haupt-und Residenzstadt Wien [Карти] :  / Ladislav Evg. Petrovits, gezeichnet. - Wien : Eigenthum und Verlag von Carl Gerold's Sohn, [1887]. - 1 к. ; 70х88,5 см, склад. 24,5х18 см : каpта, багатокольор.- Нім.
 Карта у пошкодж. вигляді.
Монументальний план столиці та імперського міста Відня.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань: 2907
Шифр зберігання в секторі картографічних видань:  В 243.                       
 6. Atlas de Géographie Moderne / керів. F. Schrader, уклад.: F. Prudent, E. Anthoine ; М-би різні. - Paris : Libr. Hachette & Cie, 1891. - 1 атл. ([205 с.]) : кольор., текст, довід. інф., покажч., печатка, екслібрис ; 38х27 см. - Дублюра. - Фр.
Переклад назви: Атлас сучасної географії
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань: 4350.
Шифр зберігання в секторі картографічних видань: С 254.   
7. Strassen- und Nummern Plan von Wien und Vororten, 1891 [Карти] : . - 1 : 14 000. - Wien : Artaria & Co., [1891]. - 1 к. ; 84х68 см, 18х11 см склад. : каpта, багатокольор. - Нім.
 Додаток: "Gross Wien" und die neue Bezirkseintheilung. - 1 к. 16х15 см
План вулиць Відня з номерами будинків та передмістями.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань: 2638.
Шифр зберігання в секторі картографічних видань: А30к.
8. Artaria's Eisenbahn- Post-Communications-Karte von Oesterreich-Ungarn, 1893 [Текст] / [bearbeited F. R. Skrzeszewski]. - Wien : Artaria & Co., 1893. - 1 к. ; 76х97 см; склад. 19х12см. - Нім.
 Опис склад. згідно оригиналу.
Карта австрійської залізниці і поштових адміністрацій Австро-Угорщини.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань 2729.
Шифр зберігання в секторі картографічних видань: А134к.
9. Eisenbahn-Karte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie [Карти] / entworfen, gezeichnet und bearbeitet von Jos. Broditzky ; herausgegeben vom Post-Cours-Bureau des k. k. Handelsministeriums. Eisenbahn-Routen-Karte von Mittel-Europa / entworfen von Julius Ritter. - Wien : Druck und Verlag von R. v. Waldheim, 1899. - 2 к. (1 арк.) ; 53х75 см : каpта, багатокольор.- Нім.
Eisenbahn-Routen-Karte von Mittel-Europa - 1900 Jahr.
Карта залізниць Австро-Угорської монархії.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань 9200к.
10. Artaria's Eisenbahn- uns Postkarte von Oesterreich-Ungarn [Карти] :  / [nach ofiziellen Quellen zusammengestellt von Alexander Freud]. - 4. Neubearb.4. Aufl. - 1 : 1500000. - Wien : Artaria & Co., 1904. - 1 к. ; 83х116 см, склад. 21х15 см : каpта, багатокольор. + 33 с. дод. - Назва обкл. : Artaria's Eisenbahnkarte von Österreich-Ungarn mit Stationsverzeichnis. - Нім.
 Опис склад. згідно оригиналу.
Додаток: Eisenbahn-Stationsverzeichnis zu Artarias Eisenbahn- und Postkarte von Österreich-Ungarn. - Wien : Artaria & Co., 1904. - 33 S.
Залізниці Австро-Угорщини зі станціями.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань 3730.
Шифр зберігання в секторі картографічних видань: А699к.          
11. Atlas de Géographie Moderne / керів. F. Schrader, уклад.: F. Prudent, E. Anthoine ; М-би різні. - Paris : Libr. Hachette & Cie, 1905. - 1 атл. ([205 с.]) : кольор., текст, довід. інф., покажч., печатки ; 38х27 см. - Дублюра. - Фр.
Переклад назви: Атлас сучасної географії
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань 4346.
Шифр зберігання в секторі картографічних видань: С 256.          
12. Plan von Wien [Карти]. Plan der inneren Bezirke. Fridrich Siemens fabrik k.k. priv. Beleuchtungs-u.Heizapparate / [Entworfen Anton Tuch]. - 7 Aufl. - Wien : Bruno Bartelt, 1908. - 1 к. ; 62х94 см; склад. 22х15 см. - Назва обкл. : Wegweiser mit Haupt Verkehrs Plan von Wien. - Нім.
План Відня.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань 3048.
Шифр зберігання в секторі картографічних видань: А266к
13. Eisenbahn-Routen-Karte für Österreich-Ungarn [Карти] :  / [entworfen von J. Ritter]. - [Wien] : [s. n.], [19--]. - 1 к. ; 53х76 см : каpта, багатокольор. - Нім.
Карта залізничних маршрутів  Австро-Угорщини.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань 16963к.        
14. План города Вены [Карти] : Б. м-ба. - Вена : [б. и.], [190-]. - 1 к. ; 35х50 см, склад. 18х10 см : каpта, однокольор. - Назва обкл. : План города Вены на русском языке. - Текст дореформ. рос.
Опис склад. згідно з нормами сучас. орфографії.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань: 2704.
Шифр зберігання в секторі картографічних видань: А102к.
15. Dislokation der österr.-ungar. Wehrmacht, 1910 [Карти] : . - 1 : 1800000. - Wien : G. Freytag & Berndt, 1910. - 1 к. ; 71х100 см, склад. 25х18 см : каpта, багатокольор. + 6 с. текст. - Назва тит. арк. : Dislokationskarte des K. u. k. österr.-ungar. Heeres, der Landwehren und der Gendarmeriekorps im Jahre 1910.
Карта дислокації Австро-Угорської армії. - Нім.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань 2904.
16. G. Freytags Verkehrs-Karte von Österreich-Ungarn [Карти] : . - 1 : 1500000. - Wien : G. Freytag & Berndt, 1911. - 1 к. ; 72х101 см : каpта, багатокольор.- Нім.
Додаток: . - 1 арк.
Карта шляхів сполучення Австро-Угорщини.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань: 16609к.
17.  Osterreich-Ungarn und Bosnien-Hercegovina ; Б. м-бу. - Wien : Waldheim-Jos.Eberle, 1914. - 4 к. (1 арк.) : 2 колір., 3 дод. к., 19 дод. пл. ; 66х81 см. - Двосторон. друк. - Нім.
Дод. карти: Ubersichtskarte zum Osterreichischen Kursbuche; Schiffskurse nach Indien und China; Transsibirische-Eisenbahn.
Дод. плани: Wien; Budapest; Prag; Triest; Innsbruck; Graz; Salzburg; Teplitz; Aussig; Karlsbad; Bodenbach-Tetschen; Krakau; London; Paris; Berlin; Hamburg; Breslau; Dresden; Leipzig.
Переклад назви: Австро-Угорщина, Боснія та Герцеґовина.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань: 45056.
18. G. Freytags Karte der österreichisch-russischen und deutsch-russischen Grenzgebiete [Карти] : . - Neue erw. Ausg. - 1 : 1000000. - Wien : G. Freytag & Berndt, [1916]. - 1 к. ; 100х80 см, склад. 24х14,5 см : каpта, багатокольор.- Нім.
Карта австрійсько-російських та німецько-російських прикордонних районів.
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань: 18467.
Шифр зберігання в секторі картографічних видань: В1204к      
19. Österreich-Ungarn und Bosnien-Hercegowina [Карти] : . - [Wien] : [s. n.], 1918. - 1 к. ; 67х83 см, склад. 21х11 см : каpта, багатокольор.- Нім.
Австро-Угорщина, Боснія і Герцоговина
Інв.№ зберігання в секторі картографічних видань: 5883к.
 20. Wagner, Wilhelm J. (1938–).
Die Österr.[eichisch]-Ung.[arische] Monarchie. Die illustrierter Atlas des Habsburgerreiches. Mächte und Menschen [Текст]. [Bd. 2] / Wilhelm J. Wagner. - Berndorf : Kral Verlfg, 2013. - 157, [2] S. : Abb. - Назва обкл. : Der grosse illustrierte Atlas Österreich-Ungarn. Mächte und Menschen. - Назва на корінці : Österreich-Ungarn. Der grosse illustrierte Atlas - Mächte und Menschen. Band II.- Нім.
 Номер частини (випуску) зазначен на корінці.
Австро-Угорсщина. Великий ілюстрований атлас .
Інв.№ зберігання в Австрійській бібліотеці Österr. Bibl. № 8698.
 
 
Підготували:
молодший науковий співробітник Сагетдінова Н.В.
провідний бібліотекар Козякова О.В.
провідний бібліотекар Рубльова В.А.
провідний бібліотекар Ямкова С.В.