Кінець Х1Х – початок ХХ ст. не дуже тривалий за часом, але досить насичений і значимий для Відня період, коли місто було столицею Австрії а з 1867р. -  столицею Австро-Угорської  імперії (розпалася в 1918 році). З 1848 по 1916 р., тобто 68 років, Австрією та Австро-Угорською імперією правив імператор Франц – Йосиф з династії Габсбургів.

Після буржуазної революції 1848р. і створення Австро-Угорської імперії, у місті починається інтенсивний розвиток промисловості, транспортної  інфраструктури - залізничного  і річкового транспорту, міського транспорту, що був  представлений трамваєм та міською залізницею – штадтбаном. В цей період проводяться значні гідротехнічні роботи, спрямовані на запобігання затоплення міських територій водами рр. Дунай та Відень. Особливості рельєфу міста (перепади висот), наявність річок, та залізничних колій, які необхідно було долати,  спонукали до будівництва мостів, яких в місті чимало (це мости через рр. Дунай, Дунайський канал, Відень, а також залізничні мости).

Як і багато міст Європи, Відень, навіть, на початку другої половини Х1Х ст. зберігав всі атрибути середньовічного міста – фортеці і існування таких елементів, як фортечний мур, рів, еспланада, що оточували місто, не давали йому можливостей для територіального розвитку.

У 1857р. імператором Францем - Йосифом було прийняте історичне рішення про знесення старих фортечних укріплень і приєднання 36 пригородів (Vorstadte), після чого місто було поділено на 10 округів, 1-им округом стало «Старе» або «Внутрішнє» місто.

На місці еспланади було прокладено широку кільцеву вулицю – Рінгнштрассе (довжина 5,3 км, ширина 60м), яка півкільцем охоплювала старе місто. Забудова її тривала з 1860 по 1890рр., її прикрасили такі монументальні будівлі, як парламент, ратуша, університет, Бургтеатр, оперний театр, музеї: історії мистецтва, природознавства, прикладного мистецтва, Академія образотворчих мистецтв, розкішні палаци. Окрасою Рінгнштрассе  та місцем відпочинку віденців стали створені тут сади та парки : біля ратуші, міський парк, парк  Бурггартен та ін..

У 1873 році в місті відбулася перша всесвітня виставка. Місцем її проведення було обрано відоме у Відні місце відпочинку  -  парк Пратер. З 233 га  під. експозиції були виділені  16 га. Учасниками Віденської виставки стали 35 країн, її відвідало понад 7 млн. осіб. Центральний павільйон і символ виставки – залізо-скляна Ротонда показана на багатьох картах того періоду.

Саме до цієї виставки в 1873р.був підготовлений план - путівник (поз. №  2  Переліку). На плані відображені визначні пам’ятки історії і культури міста, вулична мережа, квартали житлової забудови, залізничні вокзали і т. ін.

В тому ж році для виставки була надрукована панорама старого міста, де можна побачити видатні будівлі Відня, що стали його символами: собор св. Стефана, оперний театр, ратушу, зимню резиденцію Габсбургів – Хофбург, музей Альбертіна, церков св. Карла та ін.

До 1890р. місто ще було обнесене ровом і валом ( побудовані в 1704р. для захисту його мешканців від набігів турків), які відділяли місто від передмість (Vororta) і мали назву «Лінієвал» або «Лінія». І хоча ще в 1871р. обговорювалося питання про знищення «Ліній» і повне адміністративне об’єднання міста і передмість, реалізувати це вдалося лише після 1890 року. Після приєднання передмість, з’явилося ще 9 нових округів, а Відень перетворився  на «Великий Відень» («Grossburg» або «Gross-Wiena»), поділений на 19 округів. Як виглядали округи, їх назви та розташування  схематично показано на  звороті плану Відня  (поз .№ 7 Переліку). З зовнішнього боку «Лінієнвалу» була прокладена Гюртельштрасе, що стала другою кільцевою вулицею Відня.

Округи Відня, що відображалися, практично,на всіх картографічних документах того періоду, мали цифрове позначення (римські цифри), а також назви, на деяких планах вони  крім того, виділялися різними кольорами.

Після об’єднання, «Великий Відень», з його 19 округами, мав площу приблизно 18 000 га, при тому, що площа середньовічного міста не перевищувала 5 540 га. Згідно з переписом, що був проведений 31.12. 1890р., в місті на той час мешкало 1 380 917 осіб. За  цим  показником Відень займав 4-те місце в Європі після таких великих міст, як Лондон, Париж та Берлін. В місті на той час налічувалося  29 322 будівлі.

На початку ХХ ст. в Відні було вже 22 округи, з них на правому березі Дунаю - 18   , на лівому -  4.

В культурному житті міста кінець Х1Х – початок ХХ ст.  це період, коли у Відні жили і творили видатні музиканти і композитори – Йоган Брамс, Йоган Штраус-син, художники – Густав Клімт, Егон Шиле, Коломан Мозер, архітектори - Отто Вагнер, Йозеф Хоффман та ін. Більше 50 років з 1886 по 1938р. прожив у місті всесвітньовідомий вчений - фундатор психоаналізу Зігмунд Фрейд.

Сектор картографічних видань має небагато  картографічних документів кінця Х1Х - початку ХХст. , як безпосередньо Відня, так і Австро-Угорської імперії, на яких показано Відень, але ці документи дозволяють простежити важливі зміни як в планувальній структурі міста, так і оцінити місце Відня в тогочасній транспортній інфраструктурі Австро-Угорської імперії і всієї Центральної Європи.

Практично, всі картографічні документи, що представлені на виставці, виконані на дуже високому поліграфічному рівні, переважно, багатокольорові, хоча і в різній мірі інформативні.

Більшість планів міста складені і мають обкладинки, декілька планів мають коштовні палітурки. Невеличкі розміри планів в складеному вигляді дозволяли носити їх з собою подорожуючи містом, що було дуже зручно. Також обкладинки мають декілька карт Австро-Угорської імперії (поз. №№ 8, 10, 18 Переліку). Сімнадцять з двадцяти картографічних документів, що  представлені на виставці,  надруковані німецькою, два атласи - французькою, один план міста – російською (поз № 14 Переліку). Деякі плани  Відня вражають безліччю реклами підприємств і їх виробів, різноманітних товарів і послуг (поз. № 12, 14 Переліку), реклама розміщена не тільки на вільних від плану  місцях, але й на самому плані (поз № 12 Переліку). Складається враження, що ці плани  є носіями реклами і друкувалися за для неї і за кошти рекламодавців. Реклама відволікає, але в той же час дає можливість ознайомитися  з тим, що вироблялося безпосередньо у Відні, які тут надавалися послуги, дізнатися про місця розташування кафе, ресторанів, магазинів, готелів тощо.

«Монументальний план Відня» [1887] року, а точніше перспектива (поз. № 5 в Переліку), охоплює територію від Арсеналу до Каленбергу, від Обсерваторії до Кайзермюлле. План дозволяє не тільки побачити місце розташування найвідоміших архітектурних і історичних пам’яток міста (на плані є вулична мережа, основні вулиці підписані), але й уявити як вони виглядали, адже ці об’єкти показані малюнками, що дуже точно повторюють контури  реальних  об´єктів і дозволяють їх ідентифікувати, адже підписи під ними  відсутні. Крім того, на плані показані трамвайні лінії, залізничні колії, та залізничні вокзали, мости.

Місто виникло на берегах Дунаю і його правої притоки р. Відень і тому все життя міста пов’язане з ними. Особливу роль відігравав, безпосередньо, Дунай, як транспортна артерія, а його береги, як місця складування вантажів і місця відпочинку. Але води Дунаю завдавали і шкоди місту, адже під час повеней затоплювалися прилеглі території. Х1Х і ХХ ст. це період, коли відбувалися значні перетворення, пов’язані зі змінами русла його і приток. Всі ці зміни відображені на картографічних документах, представлених на виставці.

На всіх планах міста ми бачимо, переважно,  тільки Дунайський канал і невеличку ділянку Дунаю адже за час існування міста Дунай невпинно відходив від нього  на північний схід. В той же час, карти Австро-Угорщини, що містять у врізках чи на зворотах плани Відня, дають можливість побачити, який вигляд мав Дунай з притоками, як в самому місті, так і вище і нижче за течією, в певний відрізок часу. (наприклад, поз № 9 Переліку).

За своєю інформативністю, детального розгляду заслуговує також план Відня 1886 р. (поз № 4 Переліку), на якому показано все найбільш цінне.і цікаве для користувача, що на той час було в місті. Нажаль, за межами плану залишилася така архітектурна перлина, як літня резиденція Габсбургів – Шенбрун.  План має  координатну сітку, яка допомагає віднайти той чи інший об»ект. Округи виділено кольором і підписано. Місто поділено на квартали, з нумерацією будинків, На плані показані також трамвайні маршрути, р. Дунай і Дунайський канал.

Об’єкти, що розміщені на плані, розподілені в експлікації за рубриками, а проти кожного об’єкту наведені його координати.  За чисельністю найбільшу групу складають храми різних конфесій (всього показано - 26), серед яких необхідно виділити найбільш визначні споруди, це - собор Святого Стефана, що вражає своїми розмірами, віком і архітектурою, Капуцинеркирхе, що містить склеп, в якому з часів імператора Матвія ховали всіх членів  імператорського дому. Заслуговують на увагу своєю архітектурою – Августінкірхе (побудована 1339р) з чудовим мавзолеєм ерцгерцогині   Христини, Петерскірхе, Міхаельскірхе, Міноретенкірхе, Карлскірхе, Універсітетскірхе, та інші наведені в експлікації храми, розташовані в Старому місті. Серед порівняно нових храмів, розташованих за межами Старого міста, своєю архітектурою вражає Вотієвкірхе, побудована в 1854 р. на честь спасіння від смерті імператора Франца-Іосіфа.

На плані показано 16 пам´ятників визначним діячам в тій чи іншій сфері – в т.ч -ерцгерцогу Карлу, принцу Євгену Савойському,  кайзерам Францу 1 і Іосифу 11,  Шиллеру на Шиллерплац, Бетховену на Бетховенплац, Шуберту в міському парку, фельдмаршалу Карлу Шварценбергу на Шварценбергплац. Також на плані показані 16 палаців, в т.ч. – Хофбург (зимова резиденція Габсбургів), Бельведер (літня резиденція Євгена Савойського), палац ерцгерцога Альбрехта – Альбертіна (знаменита картинна галерея), палац Шварценберга, палац Кінскі та ін.

На плані показано також 9 театрів, в т.ч. старий і новий бургтеатри, оперний театр, Венський театр; 8 музеїв, в т.ч. – музеї мистецтва та природознавства в Хофбурзі, мистецтва та індустрії, Східний музей, музей зброї в Арсеналі, картинні галереї в Бельведері, палаці Альбертина; 9 садів, в т.ч. Пратер (найбільший за розмірами)., Аугартен, сади Бельведера,  біля ратуші, міський, громадський, Шварценбергпарк; 12 монументальніх фонтанов, в т.ч. два фонтани перед оперним театром, у дворе ратуші, перед палацем Карла Шварценберга, на Новому та Високому ринках; 5 залізничних вокзалів; 10 мостів через Дунай та Дунайський канал

Також на плані показано  парламент, ратушу, 10 міністерств, старий та новий університети, поштамт, телеграф.

Загальна кількість об’єктів позначених на плані – 232.

Картографічні документи, представлені на виставці, дають можливість ознайомитися з Віднем, його історією і культурою, навіть, не відвідуючи його. Перелік і опис 20-ти картографічних документів наведено нижче.

ПЕРЕЛІК І ОПИС КАРТОГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ,