Рідкісні та цінні видання зі спеціалізованого фонду читального залу бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Для професійної спільноти  надзвичайно цінним та унікальним за своїм змістом є спеціалізований фонд читального залу бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. На сьогодні фонд становить понад 19 тис. документів, хронологічне охоплення – середина ХIX ст. до наших днів. Фундаментальні монографії, збірники наукових праць, матеріали і тези доповідей та повідомлень наукових конференцій, автореферати дисертацій, наукові довідники й енциклопедії, наукові джерелознавчі та періодичні видання з питань книгознавства, бібліотекознавства та бібліографії – найвагоміша частина спеціалізованого фонду, джерельна база для подальшого розвитку бібліотечної наукової думки України. Більшість з цих видань – українською і російською мовами. Решта – англійською, німецькою, французькою, польською, китайською та іншими мовами народів світу. Окремий комплекс – ретроспективна частина фонду, де зберігаються понад  2600 прим. документів: видання за 1835–1948 рр., серед них: Звіти Київської міської публічної бібліотеки за 1895–1906 рр.; Звіти Одеської міської публічної бібліотеки за 1875–1915 рр.; Історичний нарис про міську публічну бібліотеку в Одесі за 1830–1910 рр.; Звіти Харківської та Херсонської громадських бібліотек за 1889–1915 рр. та інші. Неабиякий інтерес для дослідників становлять праці, в яких висвітлено роботу наукових, технічних, сільських, колгоспних, профспілкових та військових бібліотек, виданих в різні роки, починаючи з 1911 р. Історичну цінність становлять прижиттєві праці визначних українських бібліотекознавців Д. Балики, Я. Маяковського, Ю. Меженка, С. Постернака, Л. Хавкіної та інших. Також найважливішу складову фонду представляє українська бібліотечна періодика 20 – 30 років ХХ ст., яка нараховує близько десяти найменувань документів. Серед них: велике історичне і науково-практичне значення мають журнали ВБУ (нині НБУВ): «Книжний вісник» (1919), «Бібліотечний журнал» (1925–1926), «Бібліотечний збірник» (1926–1927), «Журнал бібліотекознавства і бібліографії» (1927–1930), до творення яких долучилися провідні бібліотекознавці того часу: Д. Балика, Л. Биковський, Б. Зданевич Г. Житецький, В. Козловський, О. Полулях, М. Сагарда, М. Ясинський та інші; журнал «Бібліологічні вісті» (1923–1930) Українського наукового інституту книгознавства, редактором якого був видатний книгознавець і бібліотекознавець Ю. Меженко; критико-бібліографічні журнали Української книжкової палати (створена у Харкові 1922 р.) «Книга» (1923 – 1924), «Нова книга» (1924 – 1925); започаткований у 1931 р. у Харкові суто бібліотечний журнал «Бібліотекар у соціялистичному будівництві». З листопада 1932 р. він виходив під назвою «Бібліотека у соціялістичному будівництві», у 1933 – 1934 рр. – «Бібліотека у соціалістичному будівництві» та ін. Дослідження цих періодичних видань як історичного джерела стають все більш поширеними в сучасній історичній науці. Слід сказати, періодичні видання є багатоплановим і унікальним історичним джерелом, специфічною рисою якого є комлексний синтечний характер подачі інформації як за змістом, так за формою. В них представлені різноманітні за жанром та походженням матеріали: офіційні повідомлення та документи, законодавчі акти, публіцистика, листи, хроніка, оголошення, некрологи тощо. Не менш цінною та важливою є окрема частина фонду – «Архів видань НБУВ», де зберігаються планово-звітна документація, методичні розробки, інструкції, матеріали Міжнародних науково-практичних конференцій, посібники, бібліографічні покажчики літератури та ін., підготовлені Бібліотекою в різні роки, починаючи з 1940 р. ХХ ст.

Всіх охочих, хто цікавиться історією бібліотечної справи в Україні, запрошуємо ознайомитися з цінними та рідкісними виданнями, відвідавши читальний зал бібліотекознавчої літератури НБУВ (кімн. 333-334).

Виставку підготували:

наукова співробітниця відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства

С. Масловська

наукова співробітниця відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства

Н. Білінець