Штучний інтелект у бібліотечній практиці

У сучасному інформаційному суспільстві бібліотеки виступають важливим каталізатором доступу до знань та культурної спадщини. Однією з останніх інноваційних технологій, що привносить значні зміни до галузі бібліотечного обслуговування, є використання нейронних мереж, які також називають мовними моделями штучного інтелекту.

Запуск у кінці 2022 року ChatGPT некомерційною організацією OpenAI викликав стрімку появу інших генеративних мовних моделей на основі штучного інтелекту. Відтоді інтеграція не лише ChatGPT 3.5, а й таких програм, як Gemini та Grok, у сферу публічних бібліотек відкриває нові перспективи щодо забезпечення інформаційної підтримки та спілкування з користувачами інформаційних ресурсів. Цей інноваційний підхід дозволяє створювати унікальні можливості для ефективної передачі знань, допомоги в пошуку інформації та підвищення рівня обслуговування, поєднуючи високий ступінь технологічного розроблення з потребами сучасного читача.

Серед найавторитетніших бібліотечних асоціацій та організацій, які вже почали визнавати роль штучного інтелекту у майбутньому бібліотечної галузі, необхідно назвати Міжнародну федерацію бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), Американську бібліотечну асоціацію (ALA), Канадську федерацію бібліотечних асоціацій (CFLA), Австралійську бібліотечно-інформаційну асоціацію (ALIA).

З появою першої мовної моделі штучного інтелекту ChatGPT 3.5 напрямок практичного використання нейронних мереж став актуальним також для української практики. Це відбувається не лише під час динамічних змін інформаційних технологій, але й в умовах постпандемічного часу, воєнного стану, економічних та соціальних потрясінь суспільства. Однак нові виклики для бібліотечної інфраструктури співзвучні із пріоритетними напрямками діяльності бібліотек на найближчі роки, що зазначено у Стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України». У ній наголошено, що бібліотеки повинні стратегічно перекодуватися із включенням глибинного потенціалу штучного інтелекту для визначення, а саме: формування спрямувань, трансформації резервності та вироблення продукту впливу на суспільство (Кабінет Міністрів України, 2016).

Дослідження в галузі штучного інтелекту мають давню історію, і багато вчених зробили свій внесок у цю область. Одним із перших науковців, чиї ідеї започаткували вивчення ШІ, можна вважати Алана Тьюринга (Turing, 1950). Його робота «Обчислювальні машини та розум» (Computing Machinery and Intelligence) містила відомий «тест Тьюринга», який запропонував критерії для визначення інтелектуально обумовленої поведінки машин.

Актуальність теми в українському бібліотечному середовищі досліджували, зокрема, О. Воскобойнікова-Гузєва, О. Івашкевич, С. Назаровець, К. Лобузіна. З досвіду зарубіжних бібліотек в інтеграції штучного інтелекту, О. Івашкевич (2023) зазначає, що бібліотеки переосмислюють свою місію в суспільстві, трансформуючись в інтелектуальний центр і технологічний хаб. Н. Маранчак (2023) вважає використання штучного інтелекту можливістю трансформувати спосіб взаємодії українських книгозбірень зі своєю аудиторією та оптимізувати маркетингові стратегії. А. Гуралюк (2023) зазначає, що саме штучний інтелект як основний засіб Web 3.0 дасть змогу працювати з релевантними пов’язаними даними. Але через новизну сфери переважна більшість досліджень лише відокремлюють ті чи інші аспекти використання мовних моделей ШІ, що працюють на основі нейронних мереж, у бібліотечній галузі, а дискусії довкола доцільності їх використання усе ще точаться.

Дана електронна виставка містить добірку наукових статей, в яких досліджено сучасний розвиток штучного інтелекту в Україні, висвітлені стратегії, візії та підходи міжнародних і провідних зарубіжних бібліотечних організацій щодо інтегрування штучного інтелекту у бібліотечну галузь, проаналізовано ініціативи, спрямовані на просування штучного інтелекту.

Вітчизняні публікації та видання

1. Андрощук Г. О. 
Штучний інтелект: економіка, інтелектуальна власність, загрози (1 ч.) [Електронний ресурс] / Г. О. Андрощук // Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2021. - № 2. - С. 56-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpiv_2021_2_8

2. Андрощук Г. О. 
Штучний інтелект: економіка, інтелектуальна власність, загрози (2 ч.) / Г. О. Андрощук // Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2021. - № 3. - С. 45-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpiv_2021_3_6

У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучного інтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності (ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироблено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід’ємної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучного інтелекту» ЄС. Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним із ключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економіки України.

Шифр НБУВ: Ж23880

3. Бостром, Нік.

Суперінтелект. Стратегії і небезпеки розвитку розумних машин [Текст] / Нік Бостром ; пер. з англ. Антон Ящук, АнтонінаЯщук. - Київ : Наш Формат, 2020. - 406, [1] с. : рис. - Назва на корінці : Суперінтелект. - Бібліогр.: с. 318-345. - Пер. вид. :Superintelligence: Paths, Dangers, Strategies / NickBostrom. - Oxford, 2014. Дод. тит. арк. англ.

Штучний інтелект - це бомба в руках дитини. Що як одного дня з’явиться розум, який перевершить наш – досі найбільшим на планеті? Чи стане він руйнівною загрозою, що змінить історію людства? Професор Оксфорду Нік Бостром досліджує наукові теорії, що стали передумовою відкриття штучного інтелекту та наслідки його впливу. Автор розглядає важливі аспекти: швидкість поширення штучного розуму, його форми і здібності, варіанти стратегічного вибору, перед якими опиниться суперінтелект, щойно отримає вирішальну перевагу. Та найголовніше, Бостром не кидає людство на призволяще, а пропонує конкретні запобіжні заходи, які допоможуть контролювати штучний інтелект у майбутньому.

Шифр НБУВ: ВА843402

4. Босяк А. І.

Перспективи впровадження технологій штучного інтелекту для оптимізації роботи бібліотеки (на прикладі Центральної бібліотеки Полтавської міської ради) : кваліф. робота бакалавра зі спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» / А. І. Босяк. – Полтава : Нац. ун-т ім. Юрія Кондратюка, 2024. – 55 с.

Визначено зміст поняття «бібліотечна цифровізація», виявлено основні її напрями, проаналізовано способи та сфери застосування цифрових технологій. Охарактеризовано особливості використання новітніх технологій у роботі бібліотеки, проаналізовано їхні переваги та недоліки, розглянуто програмні продукти для побудови автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи. Надано практичні рекомендації щодо впровадження технологій штучного інтелекту для оптимізації роботи Центральної бібліотеки ПМТГ.

URL: https://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/16977

5. Булгакова, Олександра Сергіївна.

Методи та системи штучного інтелекту: теорія та практика [Текст] : навч. посіб. / О. С. Булгакова, В. В. Зосімов, В. О. Поздєєв ; Миколаїв. нац. ун-т ім. В. О. Сухомлинського. - Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2020. - 353 с. : рис., табл. - Бібліогр. в кінці розд.

У навчальному посібнику розглянуто моделі й методи, які застосовуються в системах штучного інтелекту. Значну увагу приділено питанням проєктування систем штучного інтелекту, розгляду основних напрямів розвитку інтелектуальних систем.

Шифр НБУВ: ВА845052

6. Бутко М. П. 
Сучасні аспекти цифровізації і впровадження штучного інтелекту в діяльності закладів вищої освіти України / М. П. Бутко, М. І. Мурашко, С. О. Назарко // ЕкономікаУкраїни. - 2022. - № 11. - С. 76-86. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2022_11_6

Сформульовано проблематику щодо сучасних аспектів цифровізації і впровадження штучного інтелекту в діяльність закладів вищої освітиУкраїни, обумовлених пандемією COVID-19 і особливо широкомасштабним вторгненням РФ в Україну. Розглянуто стан упровадження цифрових технологій у діяльність вищої школи. Запропоновано трикомпонентну блок-схему "дорожньої карти" наступальних дій щодо впровадження штучного інтелекту в освітній сфері.

Шифр НБУВ: Ж28099

7. Голубенко І. І. 
Щодо авторського права на тексти створені за допомогою штучного інтелекту [Електронний ресурс] / І. І. Голубенко // Креативний простір. - 2023. - № 12. - С. 58-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/krpr_2023_12_24

Стаття присвячена дослідженню питання виникнення та можливості визнання авторського права на тексти створені за допомогою штучного інтелекту. Проаналізовано поняття авторства на твір, проаналізовано підходи до визначення авторства творів, створених штучним інтелектом.

URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/krpr_2023_12_24

8. Гризун Л. Е. 
Штучний інтелект і його застосування у системах педагогічної діагностики : навч. посіб. / Л. Е. Гризун; Харків. нац. пед. ун-тім. Г.С. Сковороди. - Харків : ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2014. - 151 c. - Бібліогр.: с. 144-151 - укp.

Висвітлено основні теоретичні засади педагогічної діагностики, визначено її сутність, функції, цілі, а також вимоги до її здійснення, окреслено актуальні проблеми педагогічної діагностики. Викладено стислий опис предметної галузі "Штучний інтелект". Висвітлено її основні поняття, підходи до моделювання мислення, основні напрями досліджень цієї галузі інформатики. Виокремлено найбільш перспективні напрями з точки зору залучення їх потенціалу до вирішення деяких проблем педагогічної діагностики. Розкрито сутність знань як головного об'єкта обробки інтелектуальних систем, особливості основних моделей представлення знань та їх застосування для моделювання певної предметної області. Висвітлено основні постулати нечіткої логіки як засобу формалізації знань у штучно-інтелектуальних системах, наведено приклади застосування нечіткої логіки для прийняття рішень.

Шифр НБУВ: ВА793642

9. Дем’янюк Л. 
Стратегії світової бібліотечної спільноти щодо інтеграції штучного інтелекту у бібліотечну галузь / Л. Дем’янюк // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - 2023. - Вип. 68. - С. 102-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/npnbuimviv_2023_68_8

doi: https://doi.org/10.15407/np.68.102

Мета статті – дослідити стратегії, візії та підходи міжнародних та провідних зарубіжних бібліотечних організацій щодо інтегрування штучного інтелекту у бібліотечну галузь, проаналізувати ініціативи, спрямовані на просування штучного інтелекту. Висвітлено стратегії міжнародних бібліотечних організацій та провідних зарубіжних бібліотечних спільнот для успішної інтеграції штучного інтелекту у роботу бібліотек, їх вплив на трансформацію бібліотечної галузі. Констатується, що авторитетні світові бібліотечні спільноти визнають неминучу інтеграцію штучного інтелекту у бібліотечну галузь, активно організовують свою готовність та спрямовують зусилля на реалізацію практичних заходів, спрямованих на впровадження штучного інтелекту.

Шифр НБУВ: Ж70113

10. Дем’янюк Людмила Миколаївна.

Штучний інтелект у бібліотечній практиці: зарубіжний досвід // Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг: матеріалиМіжнар. наук. конф. (4–6 жовт. 2022 р.) / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, відп. ред. О. М. Василенко. Київ, 2022. 588 с. С. 33–35.

Розглянуто стан впровадження систем штучного інтелекту у зарубіжних бібліотечно-інформаційних установах, висвітлені основні напрями використання інтелектуальних технологій та існуючі обмеження щодо їх інтенсивної інтеграції у бібліотечну практику.

Шифр НБУВ: URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004349

11. Jatto E. O. 
Librarians’ Readiness for Artificial Intelligence Integration in Nigerian Academic Libraries: A Review of Literature / E. O. Jatto, A. Tella // Бібліотечний вісник. - 2024. - № 3. - С. 92-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2024_3_10

[Джатто Олувейемі Естер, Телла Адеїнка. Готовність бібліотекарів до інтеграції штучного інтелекту в академічні бібліотеки Нігерії: огляд літератури]

doi: https://doi.org/10.15407/bv2024.03.092

Мета статті – надати інформаційним професіоналам, у тому числі бібліотекарям, краще розуміння концепцій і потенційних застосувань штучного інтелекту (ШІ) в бібліотечних послугах. Надано огляд літератури щодо готовності впровадження штучного інтелекту у бібліотечну практику. Впершее розглянуго компоненти моделі теорії запланованої поведінки у зв’язку з управлінням надання бібліотечних послуг за допомогою інструментів ШІ. Нарешті, буде прийнята позиція щодо готовності бібліотекарів до інтеграції ШІ в університетські бібліотеки. Інтеграція штучного інтелекту в академічні бібліотеки Нігерії набирає обертів, що може повністю змінити те, як бібліотеки функціонують і надають послуги своїм відвідувачам. Однак для успішного впровадження вирішальне значення має готовність бібліотекарів. Зроблено огляд літератури про те, як наукові бібліотеки в Нігерії зараз інтегрують штучний інтелект та їхню готовність використовувати ці інструменти. Результати показують, що академічні бібліотеки в Нігерії знають про потенційні переваги штучного інтелекту, але існують такі проблеми, як фінансування, інфраструктура та брак досвіду. Щоб ефективно використовувати інструменти штучного інтелекту, бібліотекарям необхідно набути нових компетенцій і навичок. Нарешті, огляд містить пропозиції щодо підвищення готовності бібліотекарів до повного використання потенціалу ШІ. У нігерійському контексті існує значний дефіцит літератури, яка б досліджувала готовність бібліотекарів до впровадження штучного інтелекту в академічній бібліотеці: аналіз літературного огляду поточного обсягу та необхідних навичок і компетенцій, необхідних за допомогою якісного дослідження.

Шифр НБУВ:  Ж14595

12. Доценко С. 
Імплементація штучного інтелекту в наукове  середови-ще закладів вищої освіти України [Електронний ресурс] / С. Доценко, Т. Собченко // Новий Колегiум. - 2024. - № 1. - С. 11-16. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NovKol_2024_1_4

Проаналізовано сучасний розвиток штучного інтелекту в Україні та визначено шляхи впровадження штучного інтелекту в наукове та освітнє середовище закладів вищої освіти. Представлено аналіз стану сучасного розвитку штучного інтелекту в Україні на законодавчому державному рівні. Визначено виклики, що пов’язані із впровадженням штучного інтелекту в наукове та освітнє середовище. Зроблено висновок про те, що штучний інтелект є одним з найефективніших інструментів, які освітяни та науковці можуть мати у своєму розпорядженні за умови професійного використання. Перспективами подальших досліджень є вивчення можливостей штучного інтелекту та його використання в освітньому середовищі закладів вищої освіти.

URI: https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/15096

Шифр НБУВ: Ж16855

13. Івашкевич О. В. 
Штучний інтелект в акустиці функціонування книгозбірень України [Електронний ресурс] / О. В. Івашкевич // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2023. - № 2. - С. 97-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2023_2_15

DOI: https://doi.org/10.32461/2409-9805.2.2023.284672

Окреслено здобутки, перспективи трансформації та визначено перепони на шляху впровадження систем, елементів штучного інтелекту (ШІ) й алгоритм їх подолання у вітчизняних бібліотечно-інформаційних установах. Відображено напрацювання, основні напрями використання та причини обмеження інтенсивної інтеграції систем та елементів ШІ у бібліотечну практику; особливості застосування складових ШІ, практичний потенціал ресурсності надвисокочастотних технологій у вітчизняних бібліотеках. Досліджені тенденції щодо додавання інтелектуальних систем, елементів штучного інтелекту сприятимуть еволюціонуванню технологічних пропозицій у бібліотечно-інформаційних установах. Розглянуто питання щодо сумісності додавання інтелектуальних складових у роботу бібліотечної галузі в умовах нинішніх реалій у країні та відповідний алгоритм дій на довгострокову перспективу.

Шифр НБУВ: Ж24838

14. Ідеї академіка В. М. Глушкова і сучасні проблеми штучного інтелекту [Текст] : матеріали VIII Всеукр. наук.-практ. конф. "Глушковські читання" 29 лист. 2019 р. / [уклад.: Ю. В. Крак та ін.] ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ф-т комп'ютер. наук та кібернетики [та ін.]. - Київ : Ліра-К, 2019. - 155 с. : рис., табл. – Назва обкл. : Глушковські читання 2019 до 50-річчя факультету комп'ютерних наук та кібернетики КНУ "Ідеї академіка В. М. Глушкова і сучасні проблеми штучного інтелекту". Матеріали VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції "Глушковські читання". - Текст укр., рос. та англ. - Бібліогр. в кінці ст.

Шифр НБУВ: ВА846542

15. Інформаційні технології і системи в документознавчій сфері : Збірник матеріалів конференції - 2024 ; матеріали IХ Всеукр. наук. студ. конф., 12 квіт. 2024 р., Вінниця. – Вінниця: ДонНУ ім. Василя Стуса, 2024. - 182 c. URL: https://jitas.donnu.edu.ua/issue/view/525

Зі змісту:

Шишкіна О. С. Використання штучного інтелекту в бібліотечній діяльності. С. 124–126.

Розглянуто запровадження штучного інтелекту у бібліотечну практику, що є актуальним питанням сьогодення та дієвим засобом процвітання книгозбірень у новій економіці знань. Зазначено, що штучний інтелект значно покращить роботу бібліотек та якість надання послуг, а також підвищить значимість книгозбірень у майбутньому цифровому суспільстві, яке постійно змінюється. URL: https://jitas.donnu.edu.ua/article/view/15956.

Шафорост В. В., Хмель А. Є. Використання штучного інтелекту в документознавчій сфері. С. 20-22

Розкривається питання щодо використання технологій штучного інтелекту в управлінні документами, що здатні допомогти підвищити ефективність і точність обробки документів, забезпечити безпеку даних і полегшити доступ користувачів до необхідної їм інформації. URL: https://jitas.donnu.edu.ua/article/view/15867

URL: https://jitas.donnu.edu.ua/issue/view/525

16. Капіца Ю. М. 
Тексти, музика, зображення, що створюються штучним інтелектом: до визначення моделі правової охорони / Ю. М. Капіца // Інформація і право. - 2021. - № 1. - С. 45-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Infpr_2021_1_7

Розглядаються підходи до охорони прав на об’єкти, що створюються штучним інтелектом, авторським правом, суміжними правами, правом suigeneris, правом на інформацію.

Шифр НБУВ: Ж100647

17. Мамедова С. І.

Застосування штучного інтелекту в бібліотеках у контексті цифрової трансформації суспільства. Культурологічний альманах. 2023. (4). С. 231–238.

Сьогодні бібліотеки зберігають цифрові ресурси, а також традиційні матеріали та пропонують різноманітні цифрові послуги для полегшення доступу до інформації, крокуючи в ногу з технологічним розвитком. Разом із цифровими послугами з’явилися також технології штучного інтелекту як можливий інструмент, який можна використовувати для підвищення ефективності діяльності бібліотек. Використання штучного інтелекту в бібліотеках може полегшити роботу як бібліотечного персоналу, так і користувачів, покращити бібліотечне обслуговування. Слід зазначити, що напрями застосування штучного інтелекту в бібліотеках – розв’язання проблем та прийняття рішень у сферах виявлення інформації за допомогою голосової ідентифікації та ідентифікації зображень, каталогізації документів, підготовки колекції, технічних послуг, довідкових послуг, запитів, предметного індексування, визначення інформаційних потреб користувачів, пошуку в базі даних та постачання документів. Як видно з цього, штучний інтелект здатний виконувати багато бібліотечних функцій, таких як каталогізація, довідкові служби та засоби колекціонування з додатками.

DOI: https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.32

18. Маранчак Н. М. 
Використання штучного інтелекту в цифровому маркетингу бібліотечної галузі України: зарубіжний досвід і перспективи / Н. М. Маранчак // Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері. - 2023. - Т. 6, № 1. - С. 172-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dpitsca_2023_6_1_17

DOI: https://doi.org/10.31866/2617-796X.6.1.2023.283986

Проаналізовано зарубіжний досвід використання штучного інтелекту в цифровому маркетингу бібліотек, окреслено основні напрями, перспективи та проблеми застосування цих технологій в Україні, сформульовано рекомендації для успішного впровадження ШІ в цифровому маркетингу українських бібліотек.

Шифр НБУВ: Ж74805 

19. Маранчак М. 
Перспективи застосування публічними бібліотеками України технологій штучного інтелекту / М. Маранчак // Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук. - 2024. - Вип. 13. - С. 61-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujlis_2024_13_7

Розглянуто перспективи застосування публічними бібліотеками України технологій штучного інтелекту в умовах цифрової трансформації суспільства.

DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7654.13.2024.307118

Шифр НБУВ: Ж101715 

20. Мар’єнко М. 
Штучний інтелект та відкрита наука в освіті [Електронний ресурс] / М. Мар’єнко, В. Коваленко // Фізико-математична освіта. - 2023. - Т. 38, № 1. - С. 48-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2023_38_1_9

Досліджено значущість штучного інтелекту та відкритої науки для освіти та визначено їх взаємозв’язки.

Шифр НБУВ: Ж101424

21. Міжнародна інформація: терміни і коментарі [Текст] : навч. посіб. / Є. А. Макаренко [та ін.] ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Вид. 5-те, допов. та перероб. - Київ : Вадекс, 2024. - 539 с.

Навчальний посібник присвячено теоретичним та прикладним питанням міжнародної інформації і комунікації як складової сучасних міжнародних відносин. Подано тлумачення основних понять міжнародної інформації та розширений коментар до них, проаналізовано сучасні теорії та практику міжнародних інформаційних відносин, представлено тематичну антологію наукових праць відомих українських вчених-дослідників щодо модерних міжнародних комунікацій з використанням технологій штучного інтелекту, кібердипломатії, квантової та кліматичної дипломатії, цифрових медіаплатформ та соціальних мереж.

Шифр НБУВ: ВА874855

22. Міліцина К. М. 
Авторське право України та виклики, які виникають у зв’язку із штучним інтелектом / К. М. Міліцина, І. І. Новосельцев // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. - 2019. - Вип. 56(1). - С. 92-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2019_56%281%29__20

Стаття аналізує та ставить під сумнів охороноздатність об’єктів, які створені за допомогою штучного інтелекту та штучним інтелектом безпосередньо, за українським законодавством. Вона встановлює два основні критерії для отримання охорони за авторським правом: оригінальність та вимога, що автором має бути людина, яка прямо передбачена в Законі України «Про авторське право та суміжні права». Таким чином, об’єкти, які створені штучним інтелектом безпосередньо, не зможуть отримати охорону за українським законодавством. Якщо штучний інтелект залишатиметься засобом, то об’єкт може бути охороноздатним за умови відповідності іншим вимогам. Автором вважатиметься людина, яка використовувала штучний інтелект.

Необхідність зберегти стимули для розвитку штучного інтелекту вимагає об’єднання зусиль для пошуку рішення, яке б змогло відповісти виклику, який є предметом статті. Таке рішення повинно зберегти баланс між приватними і публічними інтересами.

Шифр НБУВ: Ж68850

23. На шляху до індустрії 4.0: інформаційні технології, моделювання, штучний інтелект, автоматизація [Текст] : монографія / [В. Б. Артеменко та ін.] ; за заг. ред. С. В. Котлика ; Одес. нац. акад. харч. технологій. - Одеса : Астропринт, 2021. - 542 с. : рис., табл. - Бібліогр. в кінці ст.  

Шифр НБУВ: ВА858301

24. Олтрейд, Даґоґо.

Нове мислення. Від Айнштайна до штучного інтелекту: наука і технології, що змінили наш світ [Текст] / ДаґоґоОлтрейд ; [пер. з англ. І. Возняка]. - Харків :Віват, 2022. - 365, [1] с. :іл. - (Актуальнатема). - Бібліогр.: с. 352-365. - Пер. вид. :New Thinking: From Einstein to Artificial Intelligence, the Science and Technology that Transformed our World / DagogoAltraide. - Coral Gables, 2019. Дод. тит. арк. англ.

Ця книжка розповість, як змінювався наш світ разом з ідеями, що вийшли за межі звичного уявлення про повсякденні речі: від батарейок, фотографій і літальних апаратів до перших відеоігор, становлення Microsoft і Apple та зростання ролі соцмереж. Від часів промислової революції до сьогодення людство безперервно створювало й винаходило нові способи поліпшити життя, і цей шлях точно ввійде в історію. А ще книжка неабияк здивує і переверне ваше уявлення про те, звідки з’явилися автомобілі, комп’ютерні програми чи штучний інтелект.

Шифр НБУВ: ВА854066

25. "Освітня робототехніка та штучний інтелект", всеукраїнська науково-практична конференція (4 ; 2024 ; Дніпро).

Збірник тез IV Всеукраїнської науково-практичної конференції "Освітня робототехніка та штучний інтелект", 11-12 квітня 2024 року, м. Дніпро [Текст] / [редкол.: О. В. Батурліна, О. В. Пилипенко] ; Держ. наук. установа "Ін-т модернізації змісту освіти" [та ін.]. - Дніпро : Ліра, 2024. - 129 с. : рис., табл. - Назва обкл. : Збірник матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної конференції "Освітня робототехніка та штучний інтелект". 11-12 квітня 2024 року, м. Дніпро. - Бібліогр. в кінці ст.

Шифр НБУВ: СО39678

26. Петренко, Віталій Олександрович.

Сучасні аспекти менеджменту організацій: штучний інтелект у створенні креативної інформації для менеджерів [Текст] :монографія / В. О. Петренко, Т. А. Фонарьова, К. М. Бушуєв. - Дніпро : ЮК ЮРСЕРВІС, 2020. - 69 с. : рис., табл. - Бібліогр. в кінці розд.

Шифр НБУВ: ВА854191

27. Положення Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (далі – IFLA) щодо бібліотек і штучного інтелекту.

Впровадження штучного інтелекту (далі – ШІ) і машинного навчання у приватній та публічній сферах стрімко зростає. Мета цього программного положення – окреслити ключові міркування і питання, пов’язані з використанням цих технологій у бібліотечному секторі та запропонувати ролі, які бібліотеки мають прагнути взяти на себе в суспільстві, в якому зростає інтеграція штучного інтелекту.

URL: http://odnb.odessa.ua/img/novini_2021/3181/ifla_statement_on_libraries_and_artificial_intelligence_ukr.pdf

28. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: Із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 1787-р від 29.12.2021 / Кабінет Міністрів України. Розпорядження від 2 грудня 2020 р., № 1556-р., м. Київ)

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text

29. Реалізація потенціалу, підтримка користувачів: Заява IFLA щодо авторського права та штучного інтелекту (29 березня 2025 р.)

URL: https://repository.ifla.org/items/e9f1f982-7876-46ed-91f9-e508a60cda72

30. Синиця А. С. 
Вступ до філософії штучного інтелекту : підручник / А. С. Синиця; Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2023. - 290 c. - Бібліогр.: с. 255-280 - укp.

Висвітлено філософські аспекти штучного інтелекту. Розглянуто процес становлення та розвитку філософії штучного інтелекту. Розкрито специфіку способів пізнання розуму та вираження смислів формальними засобами. Охарактеризовано філософські та наукові підходи до дослідження суб'єктивності досвіду. Висвітлено співвідношення понять самості та штучної особистості. Розкрито основні аспекти проблеми свободи волі. Увагу приділено різноманітним етичним питанням штучного інтелекту.

 Шифр НБУВ: ВА871001

31. Сокіл М., Зворський, А.

Перспективи застосувння штучного інтелекту для оптимізації роботи академічної бібліотеки. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Технічні науки  (Herald of Khmelnytskyi National University. Technical Sciences). 2024. Том 333. (2). С. 55-60. https://doi.org/10.31891/2307-5732-2024-333-2-9

У роботі розглядається теоретичне підґрунтя можливості покращення сервісів та оптимізації процесів в академічних бібліотеках шляхом використання засобів та технологій, які гуртуються на застосуванні програм та засобів штучного інтелекту. Такі нові підходи в роботі бібліотек дозволять покращити якість обслуговування користувачів, створити нові сервіси, які пов’язані з пошуком літератури, каталогізацією ресурсів, тематичним підбором літератури та ін. Використання нових сучасних технологій дозволить оптимізувати процеси, пов’язані з задоволенням інформаційних  потреб  користувачів,  а  також допоможуть оптимізувати  роботу  для  самих працівників, а в деяких випадках замінити функціональні завдання персоналу автоматизованими програмними агентами. У підсумку зроблено висновок про те, що застосування сучасних технології в такій класичній інституції як бібліотека є необхідним кроком, проте перш ніж приступити до тотального трансформування її функцій необхідно вирішити ряд проблем, пов’язаних з технічними та інтелектуальними процесами.

DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5732-2024-333-2-9

32. Шевченко А. І.

Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні: монографія / А. І. Шевченко, С. В. Барановський, О. П. Мінцер, О. Є.Стрижак, та ін; за заг. ред. А. І. Шевченка. Київ: ІПШІ, 2023. 305 с.

У монографії розглядаються передумови та наукові основи створення Стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні, а також засоби та шляхи її ефективної реалізації.

DOI:  https://doi.org/10.15407/development_strategy_2023

URL: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4748

URL: https://jai.in.ua/archive/2023/ai_mono.pdf

33. Швантнер М. 
Правова охорона творів, які генеруються системами штучного інтелекту: досвід ЄС, Великої Британії та США / М. Швантнер, Є. Сесицький // Часопис Київського університету права. - 2018. - № 4. - С. 210-219. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2018_4_47

У статті розглядаються питання правової охорони творів, які генеруються системами штучного інтелекту. На основі аналізу ситуації в ЄС, Великій Британії та США констатується, що охороноздатними як об’єкти авторських прав визнаються лише

оригінальні твори, які є результатом самостійної інтелектуальної діяльності автора. Тобто оригінальний твір має відображати творчу індивідуальність автора, що є необхідною умовою для визнання факту існування охороноздатного твору.

Нині відсутні країни, в яких на законодавчому рівні належним чином врегульовано питання забезпечення правової охорони та належності прав на потенційно охороноздатні об’єкти авторського права, які генеруються системами штучного інтелекту, навіть у таких країнах, як Велика Британія та деяких інших держави Британської співдружності націй. Водночас здатність машин автономно генерувати потенційно охороноздатні твори стимулюють дебати у всьому світі про необхідність перегляду традиційних стандартів охорони авторського права з урахуванням розвитку технологій штучного інтелекту.

Шифр НБУВ: Ж23574

34. Шемаєва Г. В., Костирко Т. М.

Імплементації штучного інтелекту в бібліотечну діяльність: тези ІХ Міжнар. конф., (м. Дніпро, НБ УДУНТ, 3–4 жовт. 2024 р.). Бібліотека університету на новому етапі розвитку соціальних комунікацій. Матеріали конференції.

[Shemaieva H. V., Kostyrko T. M. Implementation of Artificial Intelligence in Library Activities. University Library at a New Stage of Social Communications Development].

Висвітлюються напрями впровадження штучного інтелекту в бібліотечну діяльність. Відзначається, що українські бібліотеки започатковують використовувати різні інструменти штучного інтелекту. Найактивніше використовують Chat GPT для створення медіаконтенту, редагування тексту та перекладу. 

URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/ https://crust.ust.edu.ua/server/api/core/bitstreams/613464d0-8904-4e56-ab17-e2e3a987ae1d/content    

35. Шемаєва Г. В., Костирко Т. М., Прилуцька А. Є.

Штучний інтелект у наукових бібліотеках: зарубіжний та український досвід. Університетська бібліотека на новому етапі розвитку соціальних комунікацій. Матеріали конференції. 2024. (9). 316–324.

[Shemaieva, H. V., Kostyrko, T. M., & Prilutska, A. E. Artificial Intelligence in Academic Libraries: Foreign and Ukrainian Experience. University Library at a New Stage of Social Communications Development. Conference Proceedings, (9), 2024. P. 316–324].

Визначено напрями впровадження штучного інтелекту (ШІ) у діяльність закордонних та вітчизняних наукових бібліотек. Встановлено, що загальними напрямками практичного застосування технологій ШІ в академічних бібліотеках зарубіжних та українських країн є: навчання, довідкова робота, інтелектуальне обслуговування користувачів, управління фондами. Основним напрямком роботи програми ChatGPT є вивчення даного інструменту та його застосування в довідковій та рекламній діяльності. Встановлено, що в бібліотеках закордонних університетів започатковуються: створення інтелектуальних просторів (США); використання робототехніки (Канада, Китай); та формування розумної бібліотеки (США, Китай).  Підтверджується важливість впровадження технологій ШІ в діяльність академічних бібліотек, що створює нові можливості для наукових досліджень та освіти. Водночас дослідження підтверджує недостатній рівень впровадження ШІ університетськими бібліотеками для надання інноваційних альтернативних послуг. Необхідно терміново розробити стратегію університетської бібліотеки щодо впровадження технологій ШІ та розвитку відповідних компетенцій співробітників.

DOI: https://doi.org/10.15802/unilib/2024_318411

36. Штучний інтелект: досягнення, виклики та ризики: матеріали Міжнародної наукової конференції (Київ, 15–16 берез. 2024 р.). – Київ: ІПШІ «Наука і освіта». – 550 с.

Обговорення напрямів фундаментальних досліджень у сфері штучного інтелекту, об'єднання учених у розвитку досліджень, аналіз впливу сучасних розробок із застосуванням ШІ на трансформацію суспільних процесів, інформаційно-комунікаційних технологій в різних сферах діяльності.

URL: https://www.ipai.net.ua/docs/ai_conf_15.03.2024.pdf

37. "Штучний інтелект у вищій освіті: ризики та перспективи інтеграції", всеукраїнське науково-педагогічне підвищення кваліфікації (2024 ; Львів / Торунь).

Всеукраїнське науково-педагогічне підвищення кваліфікації "Штучний інтелект у вищій освіті: ризики та перспективи інтеграції", 1 липня - 11 серпня 2024 року [Текст] : [зб. матеріалів] / Нац. ун-т "Одес. юрид. акад.", Центр укр.-європ. наук. співробітництва. - Львів ; Торунь : LihaPres, 2024. - 327 с. - Назва на корінці : Штучний інтелект у вищій освіті: ризики та перспективи інтеграції. 1 липня - 11 серпня 2024 року. – Текст укр., англ. - Бібліогр. в кінці ст.   

У збірнику представлено 319 матеріалів всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації «Штучний інтелект у вищій освіті: ризики та перспективи інтеграції» (1 липня - 11 серпня 2024 року).

Шифр НБУВ: ВА875799

38. Ярошенко, Тетяна.

Штучний інтелект у бібліотеках: бути чи не бути? Бібліотечна планета. 2023. 2(100). С. 39–41.

Подано рецензію на збірник під назвою «Зростання ШІ: наслідки та застосування штучного інтелекту в академічних бібліотеках» (The Rise of Ah Implications and Applications of Artificial Intelligence in Academic Libraries), який побачив світ у 2022 р. (207 с.) у видавництві Асоціації університетських та наукових бібліотек (ACRL) США під редакцією С. Ерв'є (Sandy Hervieux) та А. Вітлі (Amanda Wheatley), бібліотекарок університету Макгілл (Канада).

URL: https://libkor.com.ua/storage/php/periodic_theme_files/SHI_u_bibliotekah.pdf

Публікації у зарубіжних періодичних виданнях

39. Гаррі Е. Пенс.

Майбутнє штучного інтелекту в бібліотеках // Бібліотекар-довідник. – 2022. – Т. 63 № 11.

Існує ряд способів, якими ШІ розглядається для застосування в бібліотеці, зокрема аналіз даних, підтримка віддаленого доступу до бібліотечних послуг та перетворення бібліотеки на центр досліджень з використанням великих даних. ШІ має потенціал для виконання рутинних завдань, які зараз потребують людини, що звільнить бібліотекарів для надання глибоких знань, необхідних для передових досліджень.

URL: https://www.researchgate.net/publication/365698429_Future_of_Artificial_Intelligence_in_Libraries

40. Джйоті, Панкадж Кумар.

Зміна бібліотечного ландшафту: вивчення інтеграції штучного інтелекту в бібліотеки // Індійський журнал бібліотекознавства та інформаційних технологій. – 2024. – Т. 9, № 1, С. 29-36.

Очевидно, що інтеграція штучного інтелекту (ШІ) в бібліотеки змінює традиційні бібліотечні послуги, пропонуючи нові можливості для покращення взаємодії з користувачами та оптимізації операцій. Інтеграція штучного інтелекту стає революційною тенденцією в бібліотеках, змінюючи традиційні бібліотечні послуги та функції, оскільки вони адаптуються до цифрового світу, що розвивається. Щоб краще зрозуміти, як технології ШІ можуть покращити взаємодію з користувачами, пришвидшити операції та трансформувати управління інформацією, це дослідження розглядає наслідки, проблеми та можливості, пов'язані з їх інтеграцією в бібліотеки. Використання алгоритмів штучного інтелекту, обробки природної мови та інших форм інноваційних технологій для автоматизації процедур, покращення прийняття рішень та надання індивідуальної допомоги – це процес інтеграції штучного інтелекту (ШІ) в бібліотеки. Також ця стаття містить деякі ключові моменти, оскільки віртуальні помічники можуть допомогти користувачам орієнтуватися у величезних ресурсах, доступних у бібліотеках, полегшуючи їм пошук відповідної інформації.

URL: https://www.ijlsit.org/html-article/22422#idm140537340486560

41. Джуні К'ят, Сурьякант Халбург, Прашант Мукарамбі.

Подолання дезінформації, створеної штучним інтелектом: використання бібліотек як опікунів у цифрову епоху //  UGC C ARE  Group I Listed. – 2025. – Т. 15, Вип.2, № 03.

У сучасному цифровому середовищі надзвичайно важко поширювати точну інформацію, оскільки неправдива інформація поширюється швидко. Дві одночасні операційні можливості штучного інтелекту (ШІ) покликані сприяти поширенню інформації, що вводить в оману, і протидіяти дезінформації. Використовуючи технології ШІ в бібліотечних послугах, валідність контенту захищена відповідно до норм традиційних інформаційних установ. Дослідження розглядає, як бібліотеки можуть боротися з неправдивою інформацією, реалізуючи фундаментальні завдання, які ШІ може покращити. 

URL: https://www.researchgate.net/publication/389758455_Addressing_AI-generated_misinformationusing_libraries_as_guardians_in_digital_age

42. Едмунд Балнавес , Леда Бултріні , Ендрю Кокс , Реймонд Узвишин.

Нові горизонти штучного інтелекту в бібліотеках // IFLA. – 2025.

Цей том, створений на основі конференції IFLA SIG Satellite Conference та членства в секції інформаційних технологій IFLA , об’єднує думки провідних експертів з усього світу. Він досліджує передовий перетин технологій штучного інтелекту, цифрових інфраструктур та бібліотечних послуг, пропонуючи як теоретичні основи, так і практичні впровадження. 

URL:https://www.ifla.org/news/just-published-new-horizons-in-artificial-intelligence-in-libraries/

43. Емілі Уделл.

Світ ШІ. Як бібліотеки інтегрують і використовують цю потужну технологію // Аmerican Libraries Magazine. – 2024.

Спілкування Американських бібліотек з п’ятьма технологічними експертами, викладачами та бібліотекарями, які є піонерами у використанні генеративного ШІ у своїх установах.

URL: https://americanlibrariesmagazine.org/2024/03/01/the-world-of-ai/

44. Живий репозиторій для сприяння навчанню та обміну інформацією щодо грамотності ШІ // European Commission. Формування цифрового майбутнього Європи. Брошура. – 2025.

Як організації Пакту про штучний інтелект мають справу з грамотністю ШІ. Живий репозиторій є частиною ширших зусиль Офісу ЄС щодо штучного інтелекту. 

URL: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/living-repository-foster-learning-and-exchange-ai-literacy

45. Ісая Омаме, Джульєт Чінеду Алекс-Нмеча.

Штучний інтелект у бібліотеках // Управління та адаптація бібліотечних інформаційних послуг для майбутніх користувачів. – 2020. С. 120 – 144.

Штучний інтелект (ШІ) є однією з нових тенденцій і застосувань обчислювальної техніки в бібліотеках. Основна перспектива штучного інтелекту в бібліотеках полягає в тому, щоб розробити комп’ютерні системи або машини, які думають, поводяться та фактично конкурують з людським інтелектом, і це, очевидно, має серйозні наслідки для бібліотечної справи. Хоча впровадження штучного інтелекту в бібліотеки може сприйматися як відштовхування бібліотекарів від їхніх користувачів, це, ймовірно, допоможе бібліотекам зробити більше, а не забирати роботу бібліотекарів. Це покращить надання їхніх послуг. Штучний інтелект значно покращить бібліотечну діяльність і послуги, а також покращить і підвищить актуальність бібліотек у цифровому суспільстві, що постійно змінюється.

URL: https://www.researchgate.net/publication/338337072_Artificial_Intelligence_in_Libraries

46. Комісія публікує Керівні принципи щодо заборонених практик штучного інтелекту (ШІ), як це визначено Законом про ШІ // European Commission. Формування цифрового майбутнього Європи.  – 2025.

Рекомендації містять огляд практик штучного інтелекту, які вважаються неприйнятними через їхні потенційні ризики для європейських цінностей і основних прав.

URL: https://surl.li/wldnlv

47. Окунлая, Р.О., Сайєд Абдулла, Н., Аліас, Р.А.

Інноваційна концептуальна основа бібліотечних послуг зі штучним інтелектом (ШІ) для цифрової трансформації університетської освіти // Library Hi Tech . –2022 р. –  Т. 40, № 6, С. 1869 – 1892. 

Штучний інтелект (ШІ) — це одна з останніх технологічних тенденцій цифрової трансформації (DT), яку університетська бібліотека може використовувати для надання користувачам бібліотеки альтернативних освітніх послуг. ШІ може сприяти прийняттю розумних рішень для отримання та обміну інформацією для навчання та досліджень. Однак наявна література підтверджує низький рівень впровадження університетськими бібліотеками використання штучного інтелекту для надання інноваційних альтернативних послуг, оскільки це відсутнє в їхньому стратегічному плані. Дослідження розробляє (AI-LSICF) інноваційну концептуальну структуру бібліотечних послуг зі штучним інтелектом, щоб надати нове розуміння того, як технологію штучного інтелекту можна використовувати для надання інноваційних бібліотечних послуг із доданою вартістю для досягнення цифрової трансформації. Це також заохочуватиме бібліотечних та інформаційних спеціалістів використовувати штучний інтелект для доповнення ефективного надання послуг.

URL:  https://doi.org/10.1108/LHT-07-2021-0242

48. Основна група за інтересами «Штучний інтелект і машинне навчання в бібліотеках» // URL:  https://connect.ala.org/core/communities/community-home?CommunityKey=c6ad80f9-1866-4041-801e-a9bccb7c9a72

Група забезпечує форум для дослідження потенційних застосувань машинного та глибокого навчання в бібліотечній справі, включаючи обговорення, публікації та охоплення ширшої бібліотечної спільноти. Мета групи — навчити бібліотекарів використанню складних методів машинного навчання та надати простір для критичного осмислення як нових програм, так і етичного та соціального впливу цих технологій, оскільки ця сфера швидко розширюється в найближче десятиліття.

Будь-хто може переглядати весь вміст у групі, але публікувати в ній можуть лише люди, які приєдналися до неї. Будь-хто може приєднатися до участі.

49. Подкаст Call Number : розшифровка ШІ. Епізод 93 досліджує штучний інтелект у бібліотеках // Аmerican Libraries Magazine. – 2024.

Від чат-ботів до генераторів зображень і роботів-компаньйонів, штучний інтелект (ШІ) зараз є гарячою темою в багатьох галузях. У серії 93 Call Number досліджує, як штучний інтелект з’являється в бібліотеках.

URL: https://americanlibrariesmagazine.org/blogs/the-scoop/call-number-podcast-decoding-ai/

50. Рашид Ахмед, Мухаммад Рафік,  Ахмед Аммар.

Роль штучного інтелекту в трансформації публічних бібліотек: покращення користувацького досвіду та операційної ефективності // Міжнародний журнал міждисциплінарної освіти та досліджень. Північний прикордонний університет. Арар, Саудівська Аравія. – 2024. – Т. 9, Вип.4, С. 24 – 33. 

У статті представлено огляд літератури щодо інтеграції штучного інтелекту (ШІ) в діяльність публічних бібліотек, що знаменує собою трансформаційний зсув у тому, як ці установи надають послуги та взаємодіють зі своїми громадами. Досліджуються багатогранні застосування ШІ, такі як персоналізовані системи рекомендацій, автоматизовані процеси каталогізації та віртуальні довідкові служби. Ці інновації не лише покращують взаємодію користувачів, забезпечуючи індивідуальну взаємодію, але й оптимізують операції, дозволяючи бібліотекам адаптуватися до потреб користувачів, що змінюються.

URL: https://surl.li/ajwzlo

51. Розробка стратегічної відповіді бібліотеки на штучний інтелект // IFLA. – 2024. 

Мета цього робочого документа - представлення думок, щодо бібліотек, які розробляють стратегічну відповідь відносно ШІ. Текст структуровано з добірки запитань, які спонукають до роздумів і дій щодо ШІ. Цей  документ для обговорення підготував Ендрю Кокс, керівник SIG зі штучного інтелекту. 

URL: https://www.ifla.org/g/ai/developing-a-library-strategic-response-to-artificial-intelligence/

52. Сара Трібелхорн. 

Оцінка ШІ як бібліотеки можуть зменшити енергетичний вплив штучного інтелекту // Аmerican Libraries Magazine. – 2025. 

Штучний інтелект (ШІ) революціонізує цілі галузі, включно з бібліотеками. Хоча ця технологія пропонує величезний потенціал для покращення послуг, бібліотечні працівники повинні враховувати її вплив на довкілля.

URL: https://americanlibrariesmagazine.org/2025/03/03/assessing-ai/

53. Саскія Ховінг.

ШІ в бібліотеках: покращення традицій через інновації // Інформаційний бюлетень The Link. –  2024. 

Публікація висвітлює практичне застосування штучного інтелекту в бібліотеках.

URL: https://www.springernature.com/gp/librarians/the-link/technology-blogpost/ai-libraries-tradition-innovation/27407176

54. Сурьякант Халбург, Прашант Мукарамбі.

Використання технологій штучного інтелекту (ШІ) у майбутньому в бібліотеці // Міжнародний журнал досліджень у бібліотечній науці. – 2023. –  Т. 9, Вип. 2,  С. 14 – 19.

Технологія ШІ швидко змінює те, як бібліотеки працюють і обслуговують своїх відвідувачів. Застосування штучного інтелекту (AI) в освіті та наукових дослідженнях стає все більш значущим. Продукти покращуються, поведінка відвідувачів прогнозується, запаси відстежуються, а великі дані аналізуються за допомогою ШІ. Крім того, агенти ШІ використовуються для покращення функціональності мобільних пристроїв і пошукових систем. Аналіз даних, віддалений доступ до бібліотечних ресурсів і перетворення бібліотеки на центрів дослідження великих даних – це лише деякі способи, за допомогою яких ШІ перевіряється на предмет використання в бібліотеках.

URL: https://www.researchgate.net/publication/370340271_Use_of_Artificial_Intelligence_AI_Technology_Futures_in_Library

55. Сурьякант Халбург, Прашант Мукарамбі.

Вічна актуальність бібліотек в епоху штучного інтелекту: огляд // IP Індійський журнал бібліотекознавства та інформаційних технологій. – 2023. – Вип. 8, С. 84 – 87. 

Бібліотеки мають багатовікову історію, слугуючи охоронцями знань і сприяючи інтелектуальному зростанню. Бібліотеки вже давно є наріжним каменем людської цивілізації, слугуючи сховищами знань, культурними центрами та центрами навчання. Проте в епоху штучного інтелекту (ШІ) дехто ставить під сумнів актуальність бібліотек. Ця стаття досліджує позачасову актуальність бібліотек в епоху, позначену стрімким технологічним прогресом. У статті представлено огляд наукових статей, досліджень і практик в  бібліотеках щодо штучного інтелекту (ШІ) і цифровізації.

URL: ttps://www.researchgate.net/publication/377427907_The_timeless_relevance_of_libraries_in_the_age_of_artificial_intelligence_A_review

56. Сьюзан Дженкінс, Боруй Чжан.

Роль ШІ в бібліотечному обслуговуванні // Книговидавнича компанія «Elsevier». – 2024. URL: https://www.elsevier.com/connect/the-role-of-ai-in-library-services

57. Хуан Й., Кокс А.М., Кокс Дж.

Штучний інтелект у стратегії академічних бібліотек у Великій Британії та материковому Китаї // Журнал академічного бібліотекознавства. – 2023. – № 49 (6)

В статті досліджується стратегія, стан застосування ШІ в академічних бібліотеках Великої Британії та Китаю. Вибірка складалася з 25 найкращих університетів Великої Британії та 25 найкращих університетів материкового Китаю згідно зі світовим рейтингом університетів QS. 

URL: https://eprints.whiterose.ac.uk/id/eprint/202883/

58. Чарла Вієра.

«5 способів впливу штучного інтелекту на бібліотеки» // American Journal Experts, LLC. – 2023.

У статті досліджується вплив штучного інтелекту на бібліотеки та спеціалістів, підкреслюється, як ШІ може покращити організацію інформації, доступність, користувацькі послуги та бібліотечну аналітику.

URL: https://www.aje.com/arc/ways-artificial-intelligence-impacts-libraries/

59. Штучний інтелект, нові технології та демократія // European Commission. Путівник бібліотеки Європейської комісії. – 2025.

Про «Посібник ЕС Library Guide», який  представляє  добірку відповідних джерел на тему : веб-сайти ЄС, публікації ЄС, законодавство ЄС, міжнародні публікації, рецензовані дослідницькі журнали та статті, книги та оновлення новин. 

URL: https://ec-europa-eu.libguides.com/ai-and-democracy

60. «Штучний інтелект (і машинне навчання тощо) з колекціями Британської бібліотеки» // Британська бібліотека, 96 Юстон Роуд, Лондон. – 2024.

Машинне навчання (ML) – гаряча тема, особливо коли його розкручують як «штучний інтелект». Як бібліотеки можуть використовувати машинне навчання / штучний інтелект для збагачення колекцій, роблячи їх більш доступнішими та зручними для використання в обчислювальних дослідженнях? Куратор цифрових технологій Міа Рідж наводить деякі приклади зовнішньої співпраці, внутрішніх експериментів та навчання персоналу зі штучного інтелекту / машинного навчання, а також оцифрованих та створених у цифровому форматі колекції.

URL: https://blogs.bl.uk/digital-scholarship/2024/12/ai-and-machine-learning-etc-with-british-library-collections.html

61. Штучний інтелект у бібліотеках // Бібліотеки Університету Лідса Великої Британії.

Цифрова трансформація є критично важливою для втілення амбітного та сміливого бачення бібліотек « Знання для всіх ». Бібліотеки Університету Лідса Великої Британії обслуговують університетську спільноту, яка охоплює близько 38 000 студентів та тисячі викладачів. Впровадження цифрових підходів у бібліотеках може забезпечити підвищення ефективності, а також розширити та покращити підтримку, яку бібліотека надає в рамках університетської діяльності.

URL: https://library.leeds.ac.uk/info/1607/projects/240/ai-in-libraries

62. Як бібліотекам підготуватися до ШІ // LIBER Insider. – 2025.

Під час сесії Unconference на LIBER Winter Event 2024 у Маріборі (26 листопада ) відбулася жвава дискусія на тему «Як бібліотекам підготуватися до штучного інтелекту». Події навколо штучного інтелекту назвали наступним «землетрусом» після цифрової трансформації. Перше питання, яке виникло, було: що взагалі таке ШІ? Друг чи ворог? Дурна розвідка? Дійсно нові знання?

URL: https://libereurope.eu/article/how-can-libraries-become-ready-for-ai/

63. Як національні бібліотеки використовують ШІ для цифрової трансформації // Інформаційний бюлетень LibrarIN. – 2025.

Оскільки цифрова трансформація продовжує змінювати спосіб доступу до інформації та управління нею, національні бібліотеки в усьому світі досліджують потенціал штучного інтелекту (ШІ) для покращення своїх послуг. Результати роботи LibrarIN D3.2 – Цифрова трансформація та ІКТ версії 2.0 містять поглиблений аналіз того, як штучний інтелект інтегрується в національні бібліотеки, основні чинники його впровадження та проблеми, які залишаються.    

URL: https://librarin.eu/how-national-libraries-are-embracing-ai-for-digital-transformation/#

Виставку підготували:

наукова співробітниця відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства

С. Масловська

наукова співробітниця відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства

Н. Білінець

молодша наукова співробітниця відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства

Л. Рудицька