У 2021 р. Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського в межах виконання науково-дослідного проекту, що отримав підтримку програми розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень (КПКВК 6541230) видано 4 наукових видань загальним обсягом 118,65 обл.-вид. арк. (4 колективні монографії).

У межах бюджетної програми КПКВК 6541030 Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського видано 47 наукових видань загальним обсягом 987,67 обл.-вид. арк. (12 колективних та індивідуальних монографій, 7 збірників документів, 15 бібліографічних, довідкових, науково-інформаційних видань, 6 збірників наукових праць, 7 науково-методичних видань); опубліковано 763 наукові публікації загальним обсягом 390,75 обл.-вид. арк. (25 публікацій у виданнях, які індексуються у міжнародних наукометричних базах даних, 263 статті у вітчизняних виданнях, 22 статті у зарубіжних виданнях, 147 статей у наукових фахових періодичних виданнях, що входять до міжнародних баз даних; 306 тез до конференцій).

 

Перелік опублікованих книжкових видань
у межах науково-дослідного проекту, що отримав підтримку програми розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень (КПКВК 6541230)

Монографії

Історико-культурні фонди Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: дослідження, організація доступу та створення електронного ресурсу (2000–2020) : монографія / відп. ред. Г. І. Ковальчук ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2021. – 616 с. (49,6 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-02-9666-4. – ISBN (електрон.) 978-966-02-9667-1

У монографії розкрито діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського щодо дослідження та опрацювання історико-культурних фондів, що зберігаються у відділах стародруків та рідкісних видань, бібліотечних зібрань та історичних колекцій, зарубіжної україніки, образотворчих мистецтв, музичних фондів і частково сектору картографічних видань. Окрема увага приділена питанню створення електронних ресурсів, що дозволяють наблизити відповідну інформацію для віддалених користувачів, прискорити бібліографічний пошук ретроспективних різновидових видань та колекцій. Бібліографічний покажчик публікацій співробітників названих підрозділів демонструє обсяги і напрями наукових досліджень історико-культурних фондів НБУВ.

 

Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: формування фонду, науково-дослідна та науково-інформаційна діяльність, створення електронного ресурсу (2000–2021) : монографія / авторський колектив : Т.О. Батанова, О.П. Бодак, О.М. Гальченко, Л.В. Гарбар, Л.А. Дубровіна, Н.М. Зубкова, Т.В. Коваль, І.С. Корчемна, О.П. Степченко, А.М. Сукало ; відпов. ред. Л.А. Дубровіна / Національна академія наук України, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Інститут рукопису. Київ : НБУВ, 2021. 350 с. (27 обл.-вид. арк.) — Тираж 200. –  ISBN (друк.) 978-966-02-9834-7. – ISBN (електрон.) 978-966-02-9835-4

Видання присвячене висвітленню науково-дослідницької та науково-практичної діяльності одного з найбільш знакових підрозділів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського – Інституту рукопису за період від 2000 до 2021 року. Структура монографії відображає напрями багатоаспектної роботи фахового колективу Інституту, зокрема: кодикологічний, джерелознавчий, археографічний, формування та описування архівного фонду, публікація наукових та науково-довідкових видань, інформаційна та виставкова складові, обслуговування читачів тощо. Особлива увага надається питанням створення електронних ресурсів та поповнення рукописних джерел цифрової культурної спадщини для розвитку національного інформаційного простору. Результати науково-дослідницької діяльності Інституту рукопису в галузі історичного книгознавства, археографії, архівознавства знайшли відображення в численних монографіях та статтях співробітників, у підготовці багатомовного науково-довідкового апарату на рукописні архівні фонди, наукових каталогів писемних джерел як українського та загальнослов’янського походження, так і грецьких, латинських, арабських, єврейських за різні хронологічні періоди, науково-інформаційних довідників та археографічних реєстрів рукописних фондів. Усе це є свідченням того, що підрозділ є не лише джерельною рукописною базою для підтримки гуманітарних досліджень історичного минулого України, але й ініціатором розвитку нового історико-джерелознавчого напряму наукової діяльності Національної академії наук України, пов’язаного зі всебічною розробкою проблем рукописної та документальної спадщини.

 

Цифрові бібліотечно-інформаційні ресурси у розбудові наукового сегменту національного інформаційного простору: монографія / колектив авторів ; відповід. ред.: К. В. Лобузіна ; НАН України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Київ, 2021. 420 с. (20 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-02-9775-3.– ISBN (електрон.) 978-966-02-9776-0

Монографію присвячено дослідженню та аналізу міжнародного та вітчизняного досвіду створення та розвитку багатоаспектної бібліотечної системи підтримки наукових досліджень. Проаналізовано принципові зміни, що відбулися у сучасній цифровій науковій комунікації, їх вплив на діяльність наукових бібліотек. Показана роль наукових бібліотек у формуванні електронної дослідницької інфраструктури, де бібліотечні спеціалісти забезпечують складні функціональні обов’язки на рівні експерта, пов’язані з реалізацією цифрових проєктів. Розглянуто участь наукових бібліотек в цифрових соціогуманітарних проектах, пов’язаних зі створенням цифрових ресурсів національної пам’яті та культурної спадщини. Визначено основні принципи створення бібліотечної системи підтримки наукових досліджень та забезпечення функціонування інституційних систем управління науковою інформацією. Висвітлено досвід та подальші перспективи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у напрямку розвитку електронної дослідницької інфраструктури України.

 

Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: формування та дослідження Архівного фонду Національної академії наук України (2000–2020) : монографія / відп. ред. Онищенко О.С. ; автор. кол.: Березовська О.В. [та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т архівознавства. Київ, 2021. 350 с. (22,05 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-02-9766-1. – ISBN (електрон.) 978-966-02-9767-8

У монографії розкрито діяльність Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського з формування, наукового дослідження та реконструкції Архівного фонду Національної академії наук України, відображено роль інституту в процесі управління архівною справою та діловодством в НАН України та її установах. Видання розраховане на науковців, що працюють у сфері архівознавства, бібліотекознавства, історії науки.

 

Перелік опублікованих книжкових видань
у межах бюджетної програми КПКВК 6541030

Монографії

Віденський Октоїх. Codex Vindobonensis Slavicus 37 / Дослідження : міжнародна колективна монографія / Л. Гнатенко, М. Качмар, В. Корнієнко та ін.; упор. В. Корнієнко, Х. Міклас; відп. ред. Л. Гнатенко. Київ-Відень: Горобець, 2021. 300 с. (15,2 обл.-вид. арк.) – Тираж 300. – ISBN (друк.) 978-966-2377-58-3

У  колективній  монографії  українськими  й  австрійськими  вченими  розглядаються на сучасних наукових засадах основні питання ідентифікації та атрибуції давньоукраїнського  рукописного  кодексу  галицько-волинського  походження  –  Віденського  Октоїха  (Кодексу  Ганкенштайна),  його  структурні,  текстологічні, кодикологічні, палеографічні та мовні особливості. Нові дані отримано й завдяки застосуванню електронних технологій кольорових і мультиспектральних зображень та новітніх методів хімічного аналізу. Результати досліджень супроводжуються ілюстративним матеріалом.

 

Бібліотеки у формуванні інформаційного  ресурсу  стратегічних  комунікацій  українського суспільства / Горовий В.М. (голов. ред.), Закіров М.Б., Удовик  В.М., Половинчак Ю.М., Костенко Л.Й та ін; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2021. – 302 с. (13,89 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-02-9759-3. – ISBN (електрон.) 978-966-02-9760-9

У монографії розглядається зростаюче значення стратегічних  інформаційних  комунікацій в  організації  національного  інформаційного  простору, розкривається  їх зміст, особливості розвитку в процесі еволюції суспільства, досліджується джерельна база забезпечення їхнього функціонування, у якій особлива увага приділяється системі наукових бібліотек. Розглянуто перспективи розвитку цієї соціальної інформаційної системи.

 

Середовище наукових знань: стратегія цифрової трансформації / Л. Й. Костенко та ін. - К. : Ліра-К, 2021. - 76 с. (4,09 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-617-520-218-0

Розглянуто цифрові науково-інформаційні ресурси України, що мають загальнодержавне значення. Обґрунтовано доцільність обрання концептуальних засад конвергентних технологій у якості методологічного базису розвитку цифрового середовища наукових знань. Проаналізовано світові тенденції поширення відкритого доступу до  інформації. Відзначено ключову роль у формування цифрового середовище наукових знань принципів інтероперабельності інформаційних систем і когнітивізації наукових комунікацій. Висвітлено становлення цифрової науки та її системно–інтеграційну взаємодію з інформаційною сферою. Визначено тріаду суспільних функцій наукометрії, їх роль у моніторингу розвитку науки.

 

З історії книжкової культури України: дослідження ретроспективних книжкових, образотворчих, музичних видань та історичних колекцій з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського / Наук. ред. Г. І. Ковальчук; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ : Академперіодика, 2021. – 400 с. (34,5 обл.-вид. арк.) – Тираж 300. – ISBN (друк.) 978-966-360-437-4

Колективна монографія є підсумком наукових досліджень з історії книжкової культури України, що проводилися науковцями Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського впродовж 2016 – 2018 років на базі фондів відділ стародруків тат рідкісних видань, образотворчих мистецтв, музичних фондів, зарубіжної україніки, бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. Історія книжкової культури України XVI – XX ст., що постає зі сторінок цього видання, має різноаспектний, але абсолютно достовірний характер, оскільки ґрунтується на конкретних джерелах.

 

Бондар Н. П. Вільнюські Євангелія 1575–1644 рр. з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : дослідження, попримірниковий опис, альбом ілюстрацій / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Інститут книгознавства. Київ, 2021. 550 с. : іл. (37,5 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-02-7751-9

Пропонована робота складається з дослідження, бібліографічного опису видань та примірників Євангелій, виданих у Вільнюсі упродовж 1575–1644 рр., та альбому ілюстрацій цих видань (130 зображень). Загалом Євангеліє (Четвероєвангеліє) належить до найпопулярніших та найшанованіших видань у середовищі православних та греко-католиків, внаслідок чого його вільнюські видання містять оригінальні за змістом власницькі й вкладні записи, вартісні оправи, відзначаються прикметною історією побутування. До складу каталогу включено деталізовані описи 32 примірників чотирьох вільнюських видань Євангелій – друку П. Мстиславця 1575 р., Євангелій без сигнатур 1600 р. та з сигнатурами кінця 1610-х рр. друкарні Мамоничів та Святодухівського братства 1644 р., а також фрагментів невідомого в бібліографії вільнюського друку 20–30-х рр. ХVІІ ст. Робота містить ґрунтовний науково-довідковий апарат, включає додатки з ідентифікаторами аркушів, схемою міграції примірників, таблиці розміщення філіграней. До публікації включено значну кількість зображень – варіантів друку, власницьких записів, фрагментів тиснення оправ, філіграней описаних примірників. Видання розраховане на фахівців гуманітарних галузей знань і широкий читацький загал, відтак покликане сприяти подальшому введенню в науковий обіг та популяризації давньої кириличної друкованої спадщини.

 

Кожушко Є. В., Івченко Л. В. Нотне видавництво Генріха Їндржишека : 1902–1919 /  Євгенія Кожушко, Лариса Івченко ; наук. ред. Л. Г. Руденко ; ред. О. В. Москалець ; худ. оформл. О. А. Цибульська ; редколегія: Г. І. Ковальчук та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т книгознавства. Київ, 2021. 520 с. (З історії музичної спадщини України).    (40 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-02-9684-8 . – ISBN(електрон.)  978-966-02-9685-5

У дослідженні репрезентовано історію і нотну продукцію видавництва Генріха (Ї́ндржиха) Ї́ндржишека (1857–1924) – власника музичного магазину, майстерень з ремонту й виробництва музичних інструментів у Києві, засновника фірми грамзапису «Екстрафон», одного з засновників спортивного товариства «Сокіл» і культурно-просвітницького товариства імені Яна Амоса Коменського  у Києві, члена Київської міської думи, активного діяча громадського і політичного життя Києва, чеха за походженням. На початку ХХ століття його видавництво було другим за розміром та значенням нотовидавничим центром в Україні. У роботі характеризовано особливості окремих видань та видавничих серій. Наводиться інформація і наукові описи усіх, виявлених на цей час примірників нотної продукції Їндржишека не тільки з фондів НБУВ, але і з інших бібліотек, приватних  колекцій, Інтернет-ресурсів; представлено і ті видання, щодо яких інформацію встановлено за непрямими джерелами (усього 1430 позицій). Прослідковано долю окремих публікацій, що Їндржишек фактично перевидав, використовуючи підготовлені поліграфічні форми (нотні дошки) своїх попередників з ХІХ ст. (А. Соколь, І. Будкевич та ін.), а також пізніші перевидання, здійснені у радянський час з нотних дощок Їндржишека з вихідними даними «Київського музичного підприємства», «Українського музичного видавництва», видавництва «Мистецтво». Дослідження діяльності і реконструкція видавничого репертуару надає змогу відтворити раніше невідомі сторінки історії книжкової справи і культури в Україні. У коментарях до описів подано відомості про авторів музики, слів та про осіб, яким твори присвячено. До видання додається укладена авторами таблиця послідовності нотних дошок, де відтворено хронологію діяльності видавництва, іменний та систематичний покажчики. Працю проілюстровано 305 зображеннями (в основному титульних аркушів, видавничих штампів та печаток). Більшість відомостей про продукцію Г. Їндржишека вводиться до наукового обігу вперше.

 

Вакульчук О. А. Багатотиражна преса України 1917–1941 років: становлення, розвиток, контент : монографія / О. А. Вакульчук ; відп. ред. Л. А. Дубровіна. – Київ: НБУВ, 2021. – 536 с. (26,8 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.)  978-966-02-9645-9 (друк.). – ISBN  (електрон.) 978-966-02-9646-6.

У монографії розглядається широке коло питань, пов’язаних з процесами становлення, розвитку і функціонування багатотиражних газет, що виходили на території сучасної України впродовж 1917–1941 років. Багатотиражна преса цього періоду є специфічним явищем і окремим видом газетної періодики, яка слугувала формуванню радянських ідеологічних засад в усіх галузях економічної, політичної та культурної діяльності держави, організовувала трудові колективи на виконання поставлених владою завдань. Вона об’єднувала у собі всі різновиди газет, котрі видавалися заводськими, фабричними, шахтними, транспортними установами та підприємствами, об’єднаннями, політвідділами МТС, а також редакціями колгоспів, радгоспів, навчальних та культурних закладів, профспілкових та громадських організацій тощо. У роботі проаналізовано специфіку етапів становлення багатотиражної преси, розкрито загальне та специфічне у розвитку її різних видів, встановлено особливості функціонування багатотиражних газет на тлі суспільно-політичної ситуації, що склалася у період 1917 – початку 1940-х років.

 

Добко Т. Українська революція (1917–1921 рр.) у бібліографічних покажчиках : монографія / Тетяна Добко, Олександр Дуднік ; наук. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського. – Київ, 2021. – 484 с. (27 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.)  978-966-02-9768-5. – ISBN  (електрон.) 978-966-02-9769-2

У монографії схарактеризовано бібліографічні джерела з історії Української революції та визвольної боротьби українського народу (1917–1921 рр.), видані в УРСР, СРСР, незалежній Україні та за кордоном у XX – на початку XXI ст. Увага акцентується на ідеологічних і методологічних засадах їх укладання, аналізується їхній зміст та інформаційне наповнення. Проаналізовано бібліографічні покажчики, списки, огляди, методико-бібліографічні матеріали, біобібліографічні видання присвячені окремим регіонам, визначним подіям, військовим і державним структурам, підрозділам, органам і організаціям революційної доби, а також визначним діячам Української революції (1917–1921 рр.) – В. Винниченку, М. Грушевському, В. Липинському, Н. Махну, С. Петлюрі, П. Скоропадському та ін. Розглядаються покажчики, що розкривають зміст окремих періодичних видань. Значну увагу приділено аналізу покажчиків, підготовлених представниками українських національно-патріотичних сил за кордоном, бібліографічних видань радянських дослідників у різні періоди СРСР, а також актуальним бібліографічним працям сучасних бібліографів, зокрема, приуроченим 100-річчю Української революції. Додаток складає список бібліографічних посібників, що висвітлюють питання Української революції, її видатних діячів і учасників. Видання розраховане на істориків, зокрема історіографів, бібліотекарів, викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів і студентів.

 

Кіраль С. Київськими стежками Івана Чендея : листування з критиками : монографія / Сидір Кіраль. – Київ : Ужгород:  ТОВ «РІК-У», 2021. –  432 с. (32 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-617-7868-91-9

У монографії на матеріалі листування закарпатського письменника-шістдесятника, автора сценарію всесвітньовідомого фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків», лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка І. Чендея зі знаними українськими критиками К. Волинським, І. Дзюбою, Л. Коваленком, В. Костюченком розкрито актуальні питання з проблем тогочасного літературного життя, зокрема ролі письменника та критики в духовному житті народу, а також долі українського книговидання, питання функціонування рідної мови, радянської цензури та ін. Цікавими в контексті сьогочасності видаються також і щоденникові «цюхвилинні» спостереження І. Чендея, виключеного в 1969 р. із лав компартії та забороною друку творів упродовж дев’яти років, і його адресатів про початки становлення молодої незалежної держави Україна.

 

Українська біографіка ХХІ століття: мозаїка контекстів і форм : колективна монографія / НАН України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського; редкол. : В. І. Попик (відп. ред.) та ін. – Київ : НБУВ, 2021. – 315 с. (13 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-02-9763-0. – ISBN  (електрон.) 978-966-02-9764-7

Колективна монографія Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського присвячена аналізу сучасного стану, здобутків і невирішених проблем, завдань та визначальних тенденцій розвитку вітчизняної біографіки як інформаційно-комунікативного ресурсу в умовах політичних і соціокультурних трансформацій українського суспільства. Сформульовані в монографії теоретичні положення та методичні рекомендації адресовані дослідникам-біографістам, працівникам видавничої та інформаційної сфери, бібліотекарям, а також представникам громадських осередків — усім, хто причетний до справи біографічних досліджень, інтеграції й поширення культурологічної інформації та біографічних знань.

 

Попик В. І. Біографіка: феномен культури і науки, інформаційний ресурс суспільства / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2021. – 495 с. (21 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-02-9761-6. – ISBN  (електрон.) 978-966-02-9762-3

У монографії досліджено місце, роль і значення біографіки як важливого феномена національної культури та науки, інформаційного ресурсу, у житті українського суспільства. Проаналізовано основні етапи її розвитку на Батьківщині та в українській діаспорі, здобутки, невирішені проблеми, актуальні завдання та перспективи розвитку. Розкрито досвід Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, а також вчених інших наукових установ та завладів освіти у розробці теоретичних і методичних засад біографіки, освоєнні та впровадженні в Україні новітніх напрацювань світовоі науки і культури у галузі збагачення творчого арсеналу біографічних досліджень та поширення біографіччних знань. Для істориків, культурологів, бібліотекознавців, фахівців інформаціної сфери  та всіх, хто цікавиться проблемами біографіки, формування ресурсів біографічної інформації, поширення біографічних знань.

 

Формування цілісного соціокультурного простору України як складова консолідаційних національних стратегій : монографія / Л.А. Дубровіна, О.С. Онищенко, В.І. Попик, В. М. Горовий, Ю.М. Половинчак, К. В. Лобузіна, А.В. Матвійчук [та ін.]   відп. ред. Л.А. Дубровіна;  НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2021. – 223 с. . (11 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-02-9847-7. – ISBN  (електрон.) 978-966-02-9848-4

Монографія присвячена дослідженню культуроутворюючих чинників єдності українського простору як важливого фактора забезпечення сталості та поступальності суспільного розвитку. Значна увага приділена науковому осмисленню варіативності соціокультурного контексту життя територіальних соціумів та зусиль культурних та наукових інституцій (у першу чергу - бібліотек) для неконфліктної та конструктивної репрезентації такої варіативності. Розглянуто умови, тенденції, напрями формування, розвитку, трансформації та трансляції суспільних уявлень про національний проект, його культурну поліфонічність та інклюзивність.

 

Збірники документів

Історія Аскольдової Могили та Пустинно-Микільського монастиря м. Києва за публікаціями ХІХ–початку ХХ ст. з фондів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : зб. документів і матеріалів / укладач І. С. Шекера ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2021. – 630 с.: 63 іл. (49,6 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-02-9696-1. – ISBN  (електрон.) 978-966-02-9697-8

Збірник складається з уривків текстів опублікованих у ХІХ – на початку ХХ ст. історичних документів, досліджень, описів, путівників, енциклопедій та довідників, у яких міститься інформація про Аскольдову Могилу, Микільський Військовий собор, Пустинно-Микільський монастир та його бібліотеку. Поштовхом до відбору таких матеріалів стало дослідження бібліотеки Пустинно-Микільського монастиря, яка зберігається у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій та інших відділах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Книги з історичної бібліотеки Київського Пустинно-Микільського монастиря звірені з рукописним каталогом бібліотеки монастиря 1912 р., що перебуває в Інституті рукопису НБУВ. 

 

Джерела до життєпису Олени Сахновської (листи мисткині до Стефана Таранушенка 1947–1958 рр. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського) / упоряд. О.В. Сторчай, Н.О. Щеколдіна ; авт. вступ. статті О.В. Сторчай. Київ : НБУВ, 2021. 152 с. (7,3 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-02-9613-8.– ISBN (електрон.) 978-966-02-9614-5

Науковим виданням до суспільного обігу залучаються невідомі джерельні матеріали до життєпису талановитої української художниці, графіка, гравера, ілюстратора класичної та радянської української й російської літератури, майстрині екслібрису Олени Борисівни Сахновської (1902 – 1958). Це, зокрема, автобіографія 1958 року та листи 1947 – 1958 років до знаного мистецтвознавця й музейного працівника Стефана Андрійовича Таранушенка (1889 – 1976), що зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Бібліографія про творчість мисткині є дуже  невеликою, отож фактологічний матеріал, репрезентований у виданні, стане солідним підґрунтям для подальшого монографічного дослідження її праці і доповненням до історії розвитку вітчизняного граверного мистецтва першої половини ХХ ст. Публікація супроводжується вступною статтею, іменним покажчиком та ілюстративним матеріалом.

 

Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia wypisany roku 1757 dnia 24 lipca / wyd. i opr. J. Dumanowski, S. Bułatowa. Monumenta Poloniae Culinaria. Polskie zabytki kulinarne / red. J. Dumanowski. T. 8. Warszawa: Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie.  Warszawa 2021. 404 s. (20 обл.-вид. арк.) – Тираж 300. – ISBN (друк.) 978-83-66104-72-3

Zbiór dla kuchmistrza to prawdziwa summa staropolskiej wiedzy kulinarnej. Kolekcja pochodzących z różnych źródeł receptur i porad została spisana dla Rozalii z Zahorowskich Pociejowej, właścicielki Uściługa na Wołyniu oraz znajdujących się dziś w Polsce Strzyżowa,Włodawy i Różanki. Tytuł całości i dobór ponad tysiąca rękopiśmiennych przepisów, które tworzą obraz dawnej sztuki kulinarnej i kultury stołu, wskazują na praktyczny charakter zbioru czerpiącego z mądrości pokoleń. Zredagowany w 1757 r. tekst zawiera m.in. kopię zaginionego Kuchmistrzostwa z ok. 1540 r., receptury kuchmistrzowej koronnej z 1633 r. oraz przepisy sąsiadów, przyjaciół i lekarzy pań Zahorowskich. Opisom leczniczych właściwości jedzenia i wyrobu domowych medykamentów towarzyszą różnego typu porady gospodarskie dotyczące dobrostanu zwierząt, ogrodnictwa, sadownictwa i pszczelarstwa. Pochodzący ze zbiorów Biblioteki Narodowej Ukrainy rękopis został opublikowany dzięki współpracy badaczy oraz instytucji polskich i ukraińskich. Receptury spisane dla dziedziczek ruskich rodów Zahorowskich i Pociejów to część naszego wspólnego dziedzictwa, opowieści nie tylko o jedzeniu, ale także o estetyce, wiedzy, religii i tożsamości. Dziś zachwyca ona swoją wszechstronnością oraz pięknem języka opisującego codzienne zdarzenia i radości. 
Колекція для шеф-кухаря – це справжня скарбниця давніх польських кулінарних знань. Збірник рецептів і порад з різних джерел написаний для Розалії Поцеєвої, уродженої Загоровської, власника Усцілуга у Волині, а також для Стшижува, Влодава та Рожанки, які сьогодні знаходяться в Польщі. У збірці понад тисячі рукописних рецептів, що створюють образ старого кулінарного мистецтва та культури харчування, свідчать про практичний характер колекції, що спирається на мудрість поколінь. Текст, відредагований у 1757 році, включає, серед іншого, копію втраченого блюда близько 1540 року, рецепт коронного блюда з 1633 року та рецепти сусідів, друзів і лікарів пані Загоровських. Описи цілющих властивостей харчових продуктів і домашніх засобів супроводжуються різними видами фермерських порад щодо благополуччя тварин, садівництва та бджільництва. Рукопис із фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського опубліковано завдяки співпраці дослідників польських та українських установ. Рецепти, написані для спадкоємців русинських родин Загоровських та Поцеїв, є частиною спільної спадщини, історії не лише про їжу, а й про естетику, знання, релігію та ідентичність. Сьогодні колекція радує своєю багатогранністю та красою мови, яка описує повсякденні події та радощі.

 

Молитовник князя Володимира (Служебник Теодоровича) XIV століття : Видання факсимільного типу. Дослідження / Відп. ред. Л. Гнатенко = Prayerbook of Great Prince Volodymyr (Teodorovich Euchologion) of the 14th century : Facsimile-type edition. Researches / Managing ed. L. Hnatenko. – Київ : Горобець, 2021. – 460 с., іл. (28,8 обл.-вид. арк.) – Тираж 300. – ISBN (друк.) 978-966-2377-59-0

Уперше здійснено факсимільне видання оригіналу середньовічного українського рукописного Служебника XIV ст., що зберігається у Нью-Йоркській публічній бібліотеці, у відділі рукописів та архівів, cod. slav. 1. У науковій частині представлено на новітніх засадах дослідження українських учених щодо кодикологічних, палеографічних, художніх, мовних та текстологічних особливостей рукопису. Актуалізовано розгляд питань ідентифікації й локалізації, історії кодексу й сфальшованих атрибуційних маргіналій О. Сулакадзева, до рукописної колекції якого він належав на початку ХІХ ст.

 

Щоденники Івана Чендея : Книга І. / упоряд., автор передм. і комент. д-р  філол. наук., проф. Сидір  Кіраль – Ужгород: РІК-У, 2021. – 640 с. (51,4 обл.-вид. арк.) – Тираж 300. – ISBN (друк.) 978-617-8046-06-4

«Щоденники Івана Чендея» становлять не тільки унікальну цінність для розуміння письменника, який став однією з ключових постатей літературного процесу на Закарпатті у ХХ столітті, його думок і почуттів, секретів творчої кухні. Ці нотатники є фіксацією культурного і політичного життя краю у час з 1953-го по 1996 рік, показують життя Закарпаття у радянську добу, письменницький труд в умовах, коли все підлягало суворій цензурі. Тут маємо можливість побачити невідцензурований погляд спостережливого і вдумливого митця на те, що відбувалося довкола. Це унікальний документ тоталітарної доби, добутий на Боже світло вже в демократичні часи, після смерті автора. Сотні імен, подій, фактів, про які мало відомо або й невідомо загалу постають на сторінках цього життєвого літопису, веденого півстоліття. Літературне Закарпаття не знає більше подібних прецедентів. Ця книжка має загальноукраїнське значення, буде цікавою для широкого кола читачів, особливо для тих, хто вміє аналізувати, вивчати минуле, досліджувати його через проникання в долю окремої людини небуденного таланту та інтелекту, яким був Іван Чендей.

 

Щоденники Івана Чендея : Книга ІІ. / упоряд., автор передм. і комент. д-р  філол. наук., проф. Сидір  Кіраль – Ужгород: РІК-У, 2021. – 688 с. (55,6 обл.-вид. арк.) – Тираж 300. – ISBN (друк.) 978-617-8046-06-4

«Щоденники Івана Чендея» становлять не тільки унікальну цінність для розуміння письменника, який став однією з ключових постатей літературного процесу на Закарпатті у ХХ столітті, його думок і почуттів, секретів творчої кухні. Ці нотатники є фіксацією культурного і політичного життя краю у час з 1953-го по 1996 рік, показують життя Закарпаття у радянську добу, письменницький труд в умовах, коли все підлягало суворій цензурі. Тут маємо можливість побачити невідцензурований погляд спостережливого і вдумливого митця на те, що відбувалося довкола. Це унікальний документ тоталітарної доби, добутий на Боже світло вже в демократичні часи, після смерті автора. Сотні імен, подій, фактів, про які мало відомо або й невідомо загалу постають на сторінках цього життєвого літопису, веденого півстоліття. Літературне Закарпаття не знає більше подібних прецедентів. Ця книжка має загальноукраїнське значення, буде цікавою для широкого кола читачів, особливо для тих, хто вміє аналізувати, вивчати минуле, досліджувати його через проникання в долю окремої людини небуденного таланту та інтелекту, яким був Іван Чендей.

 

Іван Чендей. Листування з київськими критиками / упоряд., автор передм. і комент. д-р  філол. наук., проф. Сидір  Кіраль. – Київ : Ужгород:  ТОВ «РІК-У», 2021. – Т. І. – 668 с. (54,3 обл.-вид. арк.) – Тираж 300. – ISBN (друк.) 978-617-7868-74-2 (cерія). - ISBN 978-617-7868-74-9 (Т. 1)

Увазі читача пропонується перший том видавничого проєкту в 10-ти томах «Епістолярні джерела чендеєзнавства», у якому уміщено листування закарпатського письменника-шістдесятника, автора сценарію всесвітньовідомого фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків», лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка І. Чендея зі знаними українськими критиками К. Волинським, І. Дзюбою, Л. Коваленком, В. Костюченком. У виданні також уміщено дарчі написи І. Чендея на книжках, подарованих своїм адресатам, копії листів, світлини та інші неопубліковані документи з родинних архівів учасників епістолярного діалогу та державних архівів України.

 

Довідкові, бібліографічні, науково-інформаційні  видання

Академік Анатолій Глібович Загородній: матеріали до біобібліографії: до 70-річчя від дня народження / авт.-упоряд.: С. В. Блиндарук, Т. В. Добко Л. А. Дубровіна (керівник) [та ін.] ; відп. ред.: О. С. Онищенко. – Київ: НБУВ, 2021. – 136 с. (7,9 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. 

Матеріали до біобібліографії, представлені у покажчику, містять інформацію про основні наукові праці видатного українського ученого у галузі теоретичної фізики, організатора науки, Президента НАН України, директора Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України Анатолія Глібовича Загороднього. Бібліографія є джерелом дослідження особистості вченого та змісту його діяльності на різних етапах життя, наукових та науково-організаційних досягнень. Покажчик складається з двох розділів: «Основні наукові праці А. Г. Загороднього» та «Література про життя та діяльність А. Г. Загороднього». Бібліографія включає окремі праці вченого, статті з журналів, збірників, матеріали конференцій, праці за редакцією вченого, а також публікації про його життя та діяльність за період 1974 – 2020 р. 

Засновники і президенти Національної академії наук України : біобібліографічні матеріали / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; авт. біогр. ст.: Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко, В. І. Попи та ін. ; уклад.: Т. В. Добко (керівник) та ін.; редкол.: Л. А. Дубровіна (голова), Т. І. Арсеєнко, Т. В. Добко, О. С. Онищенко, В. І. Попик. – Київ, 2021. – 942 с. (45,16 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-02-9691-6. – ISBN  (електрон.) 978-966-02-9692-3

У виданні представлено біографічні довідки та бібліографічні матеріали про засновників та президентів Національної академії наук (НАН) України. Першими академіками (дійсними членами) Української Академії Наук згідно з наказом Гетьмана Павла Скоропадського по Міністерству народної освіти та мистецтва від 14 листопада 1918 були обрані відомі вчені: Дмитро Багалій, Володимир Вернадський, Микола Кащенко, Володимир Косинський, Агатангел Кримський, Орест Левицький, Микола Петров, Степан Смаль-Стоцький, Федір Тарановський, Степан Тимошенко, Михайло Туган-Барановський, Павло Тутковський. Деякі з них також були обрані й президентами НАН України. Це, зокрема Володимир Іванович Вернадський, Орест Іванович Левицький. Очолювали Академію також: Микола Прокопович Василенко, Володимир Іполитович Липський, Данило Кирилович Заболотний, Олександр Олександрович Богомолець, Олександр Володимирович Палладін, Борис Євгенович Патон. Нині НАН України очолює відомий український вчений Анатолій Загородній. Відображено літературу, переважно представлену у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 

 

Наукові праці академіка І. Д. Беха – науково-освітній ресурс з питань психолого-педагогічного розвитку особистості : біобібліогр. покажч. / НАПН України, ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського ; упоряд.: Ніколаєнко Я. М., Павленко Т. С., Пономаренко Л. О., Добко Т. В ; авт. вступ. ст. Малиношевський Р. В. ; наук. ред. Добко Т. В. – Вінниця, ТОВ «Нілан-ЛТД», 2021. – 200 с. (16,7 обл.-вид. арк.) – Тираж 100. – ISBN (електрон.) 978-966-924-924-1

Біобібліографічний покажчик серії «Академіки НАПН України» висвітлює життя та діяльність Івана Дмитровича Беха, доктора психологічних наук, професора, академіка Національної академії педагогічних наук (НАПН) України, заслуженого діяча науки і техніки України, директора Інституту проблем виховання НАПН України. Представлено науковий доробок вченого упродовж 47 років наукової діяльності (1974–2021) – монографії, навчальнометодичні посібники, довідкові видання, статті, опубліковані в наукових збірниках, матеріали наукових конференцій та публікації у фаховій періодичній пресі.

 

Зарубіжні періодичні видання у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та бібліотек наукових установ НАН України (надходження 2019–2020 рр.) : науково-допоміжний бібліографічний покажчик / відп. ред. О. М. Василенко ; уклад.: О. Б. Вихристюк, Є. А. Рибак, А. К. Ятченко. – Київ: НБУВ, 2021. – 121 с. (9,3 обл.-вид. арк.) – Тираж 50.

Покажчик подає відомості про зарубіжні періодичні видання, які надійшли з усіх джерел комплектування у 2019–2020 рр. до фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та бібліотек наукових установ НАН України. Покажчик розрахований на читачів та працівників бібліотек і служб науково-технічної інформації.

 

Обмінний фонд Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у 2021 році : бібліогр. покажч. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; уклад.: Л. А. Пестрецова, І. О. Шульга, Є. М. Білько, А. О. Ткаченко, М. Ю. Кузнeцова, І. М. Смелік ; відп. ред. О. М. Василенко. – Київ : НБУВ, 2021. – 182 с. (6,6 обл.-вид. арк.) – Тираж 50.

У покажчику представлено видання з обмінного фонду Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, які пропонуються установам-партнерам НБУВ здокументообміну. Для працівників бібліотек, вищих навчальних закладів, музеїв та інших наукових установ для формування та поповнення бібліотечних фондів.

 

Народна культура, фольклор і мова українців Канади : анотований бібліографічний покажчик видань із фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського  / Н. Солонська, Г. Борисович ; вступ. ст. Н. Солонська ; наук. ред. Т. Д. Антонюк ; НАН України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського, Ін-т книгознавства. – Київ, 2021. – 470 с. (25,7 обл.-вид. арк.) – Тираж 200.

У покажчику, який презентує літературу із фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського із заявленої теми, представлено бібліографічні описи книг і статей, в яких відображено історію, стан і проблеми народної культури, мови, фольклору канадських українців, що набули дещо відмінних від культури історичної батьківщини рис; подано також бібліографічні описи опублікованих досліджень вітчизняних та канадсько-українських учених із зазначених проблем. Допоміжні покажчики: іменний, назв, алфавітно-предметний; періодичних та продовжуваних видань, географічних назв; видавництв і видавничих організацій Канади, які друкували праці з пропонованої теми.

 

Міцан Т.В. Архів Петра Панча з фондів Національної бібліотеки України
імені В.І. Вернадського як джерело з історії української літератури ХХ ст.
Науковий каталог. Київ : НБУВ, 2021. 860 с. (40,2 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-02-9611-4. – ISBN  (електрон.) 978-966-02-9612-1

Наукове видання репрезентує архів видатного українського письменника Петра Йосиповича Панча, який зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Комплекс документів особового походження митця у своїй сукупності є віддзеркаленням його творчого потенціалу, відповідно матеріали, що вперше залучаються до суспільного обігу, нададуть дослідникам Петра Панча можливість глибше осягнути його багатогранний талант та внесок у розвиток українського літературного процесу ХХ ст. Видання складається з передмови, в якій висвітлюється біографія та творчий шлях письменника, та власне Каталогу з археографічними описаннями рукописів з особового архівного фонду П.Й. Панча: біографічних документів, літературного доробку, документів службової та громадської діяльності, епістолярної спадщини, фотодокументів, матеріалів інших осіб тощо.

 

Місця пам’яті української дипломатії: енциклопедичний довідник/за заг. ред. І. Б. Матяш. Київ: “Горобець», 2021. 350 с. (21  обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-2377-62-0.

У енциклопедичному довіднику подано відомості про місця пам’яті, що виконують функцію творення ідентичності професійної спільноти української дипломатії, а саме: місця розташування дипломатичних представництва УНР/Української Держави в країнах призначення; місця проведення важливих міжнародних переговорів; відомості про українських дипломатів, що завершили земний шлях у еміграції, та місця їх поховання; про пам’ятні місця в Україні, пов’язані з діяльністю зовнішньополітичного відомства; народженням, навчанням, професійною діяльністю представників української дипломатичної служби з відповідними енциклопедичними довідками; меморіальні дошки та пам’ятники українським дипломатам;  про репресованих дипломатів та місця їхньої страти в Російські Федерації; місця розташування іноземних дипломатичних представництв у Києві та інших українських містах.    

 

Раритети Української козацької держави – Гетьманщини XVII–XVIII ст.: до 30-річчя Незалежності України: каталог виставки / В. Корнієнко, Н. Нікітенко, Д. Гордієнко, Т. Горбач / За ред.. Н. Куковальської. К., 2021. 29 с., іл. (1,3 обл.-вид. арк.) – Тираж 200.

У книжці представлено опис експонатів виставки «Раритети Української козацької держави – Гетьманщини XVII–XVIII ст.», приуроченої до 30-річчя Незалежності України. Експонати показано в інтер’єрі визначної пам’ятки архітектури і монументального мистецтва ХІ ст. – Софійському соборі, який у часи Гетьманщини пережив своє відродження. Оригінальні пам’ятки зі Швеції і України – гетьманська булава Пилипа Орлика, Клейнод гетьмана Івана Мазепи, «Пакти і конституції прав і вольностей Війська Запорізького …» 1710 р., універсали гетьмана Івана Мазепи засвідчують тяглість української державності від часів Русі-України крізь добу Гетьманщини і Визвольних змагань до сучасної України. 

 

Деменко Л. М. "Supplementum": Додаткові відділи бібліотек польського короля Станіслава Августа Понятовського "Collectio Regia" та Волинського ліцею в Кременці : каталог / Л. М. Деменко. – Київ: НБУВ, 2021. – 380 с. (23,75 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. 

Каталог розкриває склад і зміст додаткових відділів двох історичних книгозбірень, час формування яких припадає на другу половину XVIII ст. – початок ХІХ ст.: «Collectio Regia. Supplementum» бібліотеки останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського та «Supplementum ad Bibliothecam» бібліотеки Волинського ліцею в Кременці. Наразі вони є частиною фонду відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. У передмові на документальній основі за хронологією подається історія формування, опису і переміщення цих фондів. Видання містить алфавітні каталоги, покажчики: хронологічні, місць друку, видавців і друкарів, топографічні, провенієнцій; список джерел і літератури, які сприяли атрибуції. Наприкінці каталогу – фотододаток.

 

Книжкові джерела української біографіки (2010–2013) : науково-бібліографічне дослідження / О. М. Яценко (кер. авт. кол.), Ю. В. Вернік, Т. В. Комарянська, Н. П. Філіппова ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; редкол. В. І. Попик (голова) [та ін.]. – Київ, 2021. – 625 с. – (Серія «Джерела української біографіки» ; вип. 5). (55 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISBN (друк.) 978-966-02-9803-3. – ISBN  (електрон.) 978-966-02-9804-0

Наукове дослідження бібліографічних питань розкриває тенденції, видовий та проблемно-тематичний діапазон, характерні риси й особливості вітчизняної біографічної літератури першого – початку другого десятиліть ХХІ ст., позначених стрімким розширенням дослідницької та видавничої роботи у галузі вітчизняної біографіки. Вперше систематизовано весь комплекс книжкових джерел (друкованих і електронних видань), випущених в Україні у 2010–2013 рр., що містять біографічну інформацію про діячів української історії, науки, культури та інших сфер життя. Адресовано науковцям, викладачам, бібліотекарям, студентам та всім, хто досліджує і вивчає українську біографіку.

 

Крижанівський В. Ми знову здобули державність. Спогади першого посла незалежної України в Росії / В. Крижанівський; літ. запис і упоряд. І. Стамбол. — Київ: Темпора, 2021. — 316 с (16,5 обл.-вид. арк.) – Тираж 500. – ISBN (друк.) 978-617-569-533-3

У виданні подано спогади В. Крижанівського (1940 р. н.) — інженера, народного депутата І скликання Верховної Ради України, учасника конференції у Біловезькій Пущі 1991 р., першого Надзвичайного і повноважного посла України в Російській Федерації (1991−1994 рр.), громадського діяча та багаторічного спеціаліста з парламентського регламенту. Спогади розкривають сторінки життя діяча, його оточення та досягнення, а також демонструють маловідомі факти післясталінської епохи в Україні. Разом із темою відродження української державності та особливостей дипломатичної роботи червоною лінією у спогадах проходить тема імперськості Росії, яка неминуче мала призвести до війни з незалежною Україною. Спогади розраховані на широку читацьку аудиторію: від дослідників та журналістів до дипломатів, політиків, парламентарів і всіх, хто цікавиться нашою недалекою минувшиною.

 

Михайло Комаров / І. Стамбол. – Харків : Фоліо, 2021. – 126 с. – (Знамениті українці). (3 обл.-вид. арк.) – Тираж 500. – ISBN (друк.) 978-966-03-9576-3

Михайло Федорович Комаров (1844—1913) — видатний бібліограф, лексикограф, видавець, бібліофіл, юрист, громадський діяч, одна з найпомітніших постатей України другої половини ХІХ — початку ХХ століття, людина, яку називали «адвокатом української культури» та «українським серцем Одеси». Колись він будив цілі покоління своїми популярними історичними нарисами та піклувався про упорядкування найважливішої для всіх українців спадщини, зокрема першої бібліографії Тараса Шевченка та української літератури загалом, був одним із перших, хто іще за кілька років до Б. Грінченка (1893) разом зі своїми однодумцями створив російсько-український словник, зробивши тим самим неоціненний внесок у наукове становлення української мови.

 

Інформаційний синтез українського національного простору в контексті варіативності його соціокультурних кодів : аналітична записка / Л.А. Дубровіна, О.С. Онищенко, В.І. Попик, В. М. Горовий, Ю.М. Половинчак, К. В. Лобузіна, А.В. Матвійчук [та ін.]   відп. ред. Л.А. Дубровіна;  НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2021. – 93 с. (4 обл.-вид. арк.) – Тираж 100. – ISBN (друк.) 978-966-02-9849-1. – ISBN  (електрон.) 978-966-02-9850-7

Аналітична записка присвячена розкриттю передумов, причин виникнення і пускових механізмів деструкцій соціокультурного простору; з’ясуванню перспектив подолання імперської і радянської спадщини соціокультурного контексту життя територіальних спільнот. Зроблено спробу напрацювання дієвих інструментів неконфліктного представлення варіативності культурної пам'яті у соціокультурному просторі.

 

Репрезентації поліфонічності національного буття в державних національних соціогуманітарних стратегіях: стан та перспективи : аналітична записка / Л.А. Дубровіна, О.С. Онищенко, В.І. Попик, В. М. Горовий, Ю.М. Половинчак, К. В. Лобузіна, Н.Г. Іванова [та ін.]   відп. ред. Л.А. Дубровіна;  НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2021. – 87 с. (4 обл.-вид. арк.) – Тираж 100. – ISBN (друк.) 978-966-02-9851-4. – ISBN  (електрон.) 978-966-02-9852-1

Аналітична записка присвячена виявленню стану суспільного сприйняття та державного унормування українського простору у його амбівалентних характеристиках множинності, варіативності та цілісності. Дослідження має на меті введення проблеми репрезентації поліфонічності (варіативності) національного буття в контекст державної національної та соціогуманітарної стратегії. Авторським колективом виконано оцінку результативності системної інформаційно-культурної політики реінтеграції територій, які постраждали від зовнішньої агресії, до українського соціокультурного простору. Записка містить пропозиції стосовно забезпечення цілісності соціокультурного простору в  контексті проблеми захисту національної безпеки.

 

Науково-методичні видання

Робота бібліотек наукових установ Національної академії наук України у 2020 році: інформ.-аналіт. огляд / НАН України, Інформ.-бібл. рада НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського / автори : Т. Л. Кулаковська, О. Л. Сокур, Г. І. Солоіденко; укладачі : О. Л. Сокур, Г. І. Солоіденко; відп. ред. О. М. Василенко, Г. І. Солоіденко – Київ: НБУВ, 2021. – Вип. 26. –  263 с.  (11,92 обл.-вид. арк.) – Тираж 100.

Випуск продовжує серію інформаційно-аналітичних видань «Робота бібліотек наукових установ Національної академії наук України у … році», підготовлених за матеріалами звітів бібліотек. Видання вміщує аналітичні матеріали, статистичні таблиці та довідкову інформацію про діяльність бібліотечно-інформаційних підрозділів 95 наукових установ НАН України, які надали звіти до Інформаційно-бібліотечної ради НАН України. Подано  нові законодавчі акти, нормативно-правові та інструктивно-методичні документи в галузі бібліотечної справи і науково-інформаційної діяльності. Представлено інформацію про нові методичні, бібліографічні та інші видання, які були підготовлені бібліотеками у 2020 році.

 

Положення про фонд основного зберігання Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : науково-методичне видання / уклад. : О. Яковенко,  Т. Коваль, С. Сарнавська, Н. Дмитрієва ; наук. ред. О. Василенко, відп. ред. Т. Коваль; НАН України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського. Київ, 2021. 30 с. (1,2 обл.-вид. арк.) – Тираж 100.

Положення розроблено спеціалістами-практиками та методистами НБУВ  з використанням  вітчизняних наукових підходів в галузі бібліотекознавства та з урахуванням вимог державних стандартів з бібліотечної справи. Воно підготовлено за всіма правилами опрацювання нормативно-методичних документів із забезпечення основних напрямів діяльності НБУВ. Положення складається з передмови та семи розділів. Включає перелік умовних скорочень. Надає тезаурус основних термінів й понять із заявленої тематики. Містить список використаних джерел (нормативно-правових документів та локальних нормативних актів НБУВ). Наприкінці розміщує Додаток із розкриттям загальної характеристики фонду, хронологічних меж, мовної характеристики, формату документів, розстановки фонду, шифрів документів, кількості метро-полиць розміщення документів та  науково-довідкового апарату секторів колекційних видань, книг, періодичних видань та іноземної літератури.

 

Таблиця відповідності між науковими спеціальностями, спеціальностями, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, Рубрикатором НБУВ і УДК : науково-методичний посібник / С. В. Галицька, Є. Ю. Гуренко, Н. В. Орєшина, Т. П. Устинова. – Київ: НБУВ, 2021. – 73 с. (2,39 обл.-вид. арк.) – Тираж 100.

Науково-методичний посібник містить таблицю відповідності між науковими спеціальностями, спеціальностями, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, Рубрикатором Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і Універсальної десяткової класифікації, яка дає змогу під час систематизації документів оптимізувати процес прийняття класифікаційних рішень і забезпечити їх уніфікованість. Застосування відповідності між компонентами різних інформаційно-пошукових мов і зв’язків між незалежними класифікаторами під час наукового опрацювання документів зумовлює точність і повність результатів тематичного пошуку в електронному каталозі наукової бібліотеки. Шифри наукових спеціальностей і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, пов’язані з рубриками Рубрикатора Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і Універсальної десяткової класифікації, у певних базах даних бібліотеки (наприклад, «Автореферати дисертацій», «Книжкові видання та компакт-диски») є зручним засобом навігації і пошуку в масивах інформаційних ресурсів.

 

Створення та впорядкування наукометричних профілів Author ID та Researcher ID : Інструкція для співробітників НАН України / уклад. С. С. Гарагуля. – Київ: НБУВ, 2021. – 10 с. (0,2 обл.-вид. арк.) – Тираж 100.

Авторські профілі у наукометричних системах Scopus та Web of Science використовуються для однозначної ідентифікації вченого у цифровому середовищі, впорядкування його публікацій, формування наукового портфоліо, а наведені в цих профілях індекси цитування слугують інструментарієм для оцінки ефективності наукової діяльності вченого.

 

Створення та впорядкування профілів наукових установ у Scopus та Web of Science : Інструкція для співробітників НАН України / уклад. С. С. Гарагуля. – Київ: НБУВ, 2021. – 11 с. (0,2 обл.-вид. арк.) – Тираж 100.

Профілі наукових установ у базах даних Scopus та Web of Science використовуються для впорядкування всієї інформації про публікаційну активність співробітників установи, однозначної ідентифікації та репрезентації наукової установи у цифровому середовищі, а наведені в цих профілях кількісні показники щодо публікацій та їх цитування слугують інструментарієм для оцінки ефективності наукової діяльності установи.

 

Наукометричний профіль дослідника та установи у Google Scholar : Інструкція для співробітників НАН України / С. С. Гарагуля. – Київ: НБУВ, 2021. – 10 с. (0,2 обл.-вид. арк.) – Тираж 100.

Google Scholar (відома також як Google Академія) – це вільна система індексації наукових публікацій усіх форматів і дисциплін. Започаткована у 2004 році, наразі ця база даних налічує понад 400 мільйонів документів. Google Scholar містить більшість рецензованих журналів ЄС і США, продукцію найбільших наукових видавництв, дозволяє користувачам здійснювати пошук цифрової або фізичної копії статей, онлайн або в бібліотеках, використовується як інструмент експертного оцінювання результативності роботи науковця. Особливістю Google Scholar є індексація не тільки статей із фахової періодики, а й тез доповідей, розділів книг, методичних та інструктивних матеріалів тощо із можливістю самостійної модерації вмісту профілю автором. Це, з одного боку, дозволяє комплексно представити науковий доробок ученого, а з іншого – наражає базу даних на звинувачення в індексації неперевірених публікацій. Функціонал Google Scholar дозволяє створювати профілі автора, журналу, наукової установи та окремих її підрозділів.

 

Наукова мережа Publons: профілі дослідника та установи : Інструкція для співробітників НАН України / С. С. Гарагуля. – Київ: НБУВ, 2021. – 9 с. (0,2 обл.-вид. арк.) – Тираж 100.

Publons [https://publons.com] — це соціальна мережа рецензентів наукових публікацій. Започаткований 2012 року, наразі цей проєкт налічує понад 200 тисяч профілів науковців з інституцій по всьому світу. Основною метою мережі є сприяння зовнішньому незалежному рецензуванню статей у наукових журналах, формування груп експертів у кожній галузі знань, створення майданчика вільної циркуляції актуальних наукових досліджень (зокрема, й препринтів). Станом на 2021 рік учасниками мережі Publons надано понад 1 мільйон рецензій на наукові публікації у 25 тисячах видань.

 

Збірники наукових праць

Збірники наукових працьРукописна та книжкова спадщина України: археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів / Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. – К., 2021. – Вип. 27. – 388 с.  (31,53 обл.-вид. арк.) – Тираж 200. – ISSN 2222-4203
До чергового, 27-го, випуску збірника увійшли фахові розвідки, що залучають до наукового та суспільного обігу результати археографічних досліджень унікальних архівних та бібліотечних фондів. Це, зокрема, студії, при¬свячені вивченню тестаментів волинських городян кінця XVI–XVII ст. та франкомовного наукового тексту XVIII ст. «Herbier Medical. 1759»; висвітленню документів до історії Львова з фондів Львівської національної наукової біб-ліотеки України імені В. Стефаника. У статті «“Сибірський Ліствичник” у слов’янській писемності» висловлено гіпо-тезу стосовно того, що автором книги може бути ченець, який жив наприкінці XVII ст. в одному з київських мона-стирів. Історію книжкових колекцій та зібрань представляють статті з аналізом інформаційного потенціалу колек-ції газети «Нова Рада» та авторських листівок Опанаса Заливахи із зібрань приватних архівів. Нові дані про діяль¬ність інтролігаторської майстерні Михайла Сльозки у світлі бібліопегістичних досліджень поглиблюють знанняз української кодикології та кодикографії. Спеціальні історичні науки репрезентовані студіями з книгознавства,бібліотечної справи, бібліографії, біографістики. Інформаційний ресурс культурної спадщини України збагачує роз¬відка стосовно контент-аналізу цитувань «Енциклопедії Сучасної України». Низка статей присвячена 150-річному ювілеєві видатного українського орієнталіста та організатора вітчизняної науки академіка А. Ю. Кримського. 

 

Українська біографістика = Biographistica Ukrainica : зб. наук. пр. Ін-ту
біогр. дослідж. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; ред-
кол.: М. Г. Палієнко (голов. ред.) та ін. – Київ, 2021. – Вип. 21. – 372 с.  (23,74 обл.-вид. арк.) — Тираж 200. – ISSN 2520-2855 (друк.). – ISSN 2520-2863 (електрон.)

Збірник наукових праць Інституту біографічних досліджень присвячений проблемам теорії і методології сучасної біографіки, висвітленню життєвого й творчого шляху діячів вітчизняної історії, науки та культури. Центральне місце в ньому належить рубриці, присвяченій 150-річчю від дня народження Лесі Українки. У статтях відомих вітчизняних учених — філологів, істориків, культурологів — зроблено спробу сучасного прочитання багатьох контекстів біографічного світу великої дочки українського народу. 

 

Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / редкол.: Н. Кунанець (голов. ред.), В. Горовий (заст. голов. ред.), В. Струнгар (відп. секр.) [та ін.] ; відп. ред. С. Закірова ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2021. – Вип. 61. – 352 с. (19,55 обл.-вид. арк.) — Тираж 200. - ISSN 2224-9516 (друк.). - ISSN 2224-9524 (електрон.)

У збірнику наукових праць представлено матеріали, у яких висвітлюються актуальні питання гуманітарно-культурної складової стратегічних комунікацій в умовах інформаційних викликів часу, сучасних моделей діяльності бібліотек як наукових і соціокультурних центрів. Репрезентовано дослідження можливостей сучасних технологій у задоволенні інформаційних запитів вітчизняної науки; проаналізовано феномен стратегічних комунікацій, їх вплив на протидію глобальним інформаційним загрозам; висвітлено актуальні аспекти протидії інформаційній агресії в умовах війни з РФ; з’ясовано роль інформаційних структур у соціальному діалозі; досліджено значення інформаційно-аналітичного супроводу стратегічних комунікацій. У наукових статтях випуску розглянуто особливості наукової та бібліотечно-інформаційної діяльності НБУВ в умовах карантину; роль і значення сучасних бібліотек для формування та функціонування інформаційного простору; досліджено новітні напрями бібліотечної діяльності, характеристики роботи з традиційними й цифровими джерелами та носіями інформації.

 

Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / редкол.: Н. Кунанець (голов. ред.), В. Горовий, В. Струнгар [та ін.] ; відп. за вип. О. Клименко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. Київ, 2021. Вип. 62. 528 с. (31,61 обл.-вид. арк.) — Тираж 200. - ISSN 2224-9516 (друк.). - ISSN 2224-9524 (електрон.)

У збірнику наукових праць представлено матеріали, у яких розглянуті різноаспектні питання науково-методичного та нормативного забезпечення розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності наукової бібліотеки. У статтях науковців НБУВ висвітлено результати проведеного Інститутом бібліотекознавства дослідження за темою «Бібліотечно-інформаційний комплекс в умовах трансформації наукових комунікацій». У публікаціях розкрито теоретичні та прикладні аспекти розвитку інформаційно-комунікаційної діяльності наукових бібліотек України та зарубіжних країн, роль і місце наукових комунікацій у сучасній бібліотечній практиці під впливом інтенсивного впровадження інформаційних технологій, оптимального забезпечення доступу користувачів до достовірної, якісної інформації та наукових знань, дотримання авторських прав тощо. Окремий розділ присвячено питанням організації електронних інформаційних ресурсів наукової бібліотеки в умовах трансформації наукових комунікацій

 

Читання академіка В. І. Вернадського / НАН України; Комісія НАН України з наукової спадщини академіка В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Київ, 2021. Вип. 2. 126 с. (5,67 обл.-вид. арк.) — Тираж 200. – ISBN (друк. заг.). 978-966-02-9113-3. – ISBN (електрон. заг.) 978-966-02-9115-7. – ISBN (друк. Вип. 2). 978-966-02-9823-6. – ISBN (електрон. Вип. 2).978-966-02-9829-3 

Випуск 2 збірника «Читання академіка В. І. Вернадського» містить матеріали ХХХ читань академіка В. І. Вернадського «Наука – фундамент інтелектуального потенціалу держави» (17 березня 2020 р., Київ) та ХХХІ читань на тему «Розвиток біосферних ідей В. І. Вернадського в сучасних науках про життя» (12 березня 2021 р., Київ), у яких науковці, практики, представники громадських організацій висвітлюють актуальні проблеми вивчення величезної і безцінної наукової спадщини академіка В. І. Вернадського.

 

Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями : матеріали Міжнародної наукової конференції (Київ, 5–7 жовтня 2021 р.) / відп. вип. М. В. Іванова ; ред. Л. А. Дубровіна, В. М. Горовий, Н. П. Бондар, О. М. Василенко, Т. Ю. Гранчак, Л. В. Івченко, Т. В. Коваль, К. В. Лобузіна, Л. В. Муха, В. І. Попик, О. О. Хамрай. – Київ: НБУВ, 2021. – 806 с. (36,17 обл.-вид. арк.) — Тираж 200. – ISBN (друк.). 978-966-02-9672-5. – ISBN (електрон.).978-966-02-9673-2 

Збірник містить матеріали міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями», організованої Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського (5–7 жовтня 2021 р.), в яких висвітлені традиційні та інноваційні напрями у діяльності наукових бібліотек в умовах продукування нового знання. Українськими та зарубіжними фахівцями розкриті теоретичні та прикладні аспекти формування, використання, організації доступу до електронних інформаційних ресурсів наукової бібліотеки в сучасному веб-середовищі та оптимізації бібліотечної діяльності в умовах продукування нового знання, зокрема: управління бібліотечно -інформаційним комплексом в умовах трансформації наукових комунікацій; технології управління знаннями в науковій бібліотеці; наукова бібліотека в стратегічних комунікаціях глобального інформаційного простору; біографіки та біобібліографії: знаннєвий ресурс інтелектуального і духовного розвитку українського суспільства; рукописна та архівна спадщина: від рукопису до бази знань; музична культура і музичні фонди бібліотек та архівів в умовах сьогодення; досвід, проблеми та сучасні тенденції функціонування інституту президентства в сучасному інформаційному просторі; тиражування, рефлексії, інтерпретації святого Письма в українській рукописній та друкованій традиції (до 440-ліття виходу друком Острозької Біблії 1581 р.); актуальні проблеми збереження бібліотечних фондів, які становлять культурне надбання України; академічна юдаїка в незалежній Україні (1991–2021): досвід наукових бібліотек.

 

У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського у 2021 р. видавався такий журнал:

1. Науково-теоретичний та практичний журнал «Бібліотечний вісник», 4 номери на рік, 31,34 обл.-вид. арк. (гол. редактор – член-кор., д-р іст. наук, проф. Л. А. Дубровіна).