У фондах відділу формування та використання газетних фондів НБУВ зберігається значна колекція польськомовних газет, що виходили на території сучасної України у 1880–2020 рр. Щоправда, частина з назв – у кількості один екземпляр окремого номера.

Саме польськомовною є перша із збережених у ВФВГФ газет, що виходили на території сучасної України – Dodatek do Gazety Lwowskiey (Lwow, 1816).  Кожен номер видання починався з прогнозу погоди – температура повітря, вітер тощо. Значну частину матеріалів складали урядові повідомлення (більша частина з них стосувалася описів розшукуваних злочинців). Були у виданні і статті на економічні теми (зокрема – «Курс векселів і монети у Відні», «Курс монети у Львові», «Торгові ціни у Львові»). Також вміщувалися приватні повідомлення про прибуття до Львова окремих видатних осіб, результати розиграшів лотерей тощо. Частину матеріалів публікували німецькою мовою.

«Gazeta Lwowska» (Lwow, 1845) у кінці року подала докладний огляд статей, що були вміщені у цьому році під рубриками «Місцеві новини», «Закордонні новини», «Новини» (з сучасного життя), «Відомості промисловості і торгівлі» (з поділом на підрубрики – «Про торгівлю у нашому краю», «Про торгівлю закордонну», «Господарювання вдома та на полі», «Залізниці», «У справі інститутів і т. д.», «У справі здоров’я», «Різне»). Кожен номер цього видання починався з коротких заголовків вміщених у ньому статей.

«Straznica Polska» (Lwow, 1880) починала номер з урядових повідомлень. Також були статті з приводу міжнародної та внутрішньої ситуації. Публікувалися промови польських депутатів в парламенті Австро-Угорської імперії, повідомлення з галузі економіки, вірші, огляди театральних вистав. У єдиному номері, що зберігається у фондах ВФВГФ, у рубриці «Kronika» є інформація про прибуття до Львова професора Київського університету Володимира Антоновича.

«Zycie polskie» (Odesa, 1906) починало номер з рекламних оголошень. Була також рубрика «З життя польських товариств», місцеві новини, закордонні новини під рубрикою «Korespondencje i lysty». Публікувалися листи до редакції.

«Lud Bozy» (Kijow, 1909–1910) виходив під гаслом «Blagoslowioni Lud, rtorego panom – Bog jego» («Благословенний люд, котрого паном Бог його»). Газета видавалася раз на тиждень. Починався номер із матеріалів про тривалість днів, час сходу та заходу сонця та римо-католицького церковного календаря. З одного боку – газета містила відомості про місцеві новини та міжнародну ситуацію, з іншого боку – були і матеріали щодо релігійного життя (про оздоблення храмів, виховання молоді, боротьбу з пияцтвом). Видання мало додатки «Gazetka dlia dzieci» («Газетка для дітей»), «Nauka Wiary» («Наука віри»), «Nasza Wies» («Наше село»).

«Slowo Boze» (Kijow, 1909–1910) також було одним з додатків газети «Lud Bozy». Містилися тут виключно молитви та релігійні проповіді.

«Slowo polskie» (Lwow, 1915) на своїх сторінках подавало міжнародні новини (значна частина з яких стосувалася війни), новини економіки, огляди театральних вистав.  Була тут і довідкова інформація про погоду, розклад руху поїздів та театральні афіші.

«Dzennik Kijowski» (Kijow, 1910–1918) був однією з провідних польськомовних газет в Російській імперії. Видання широко висвітлювало питання політики, економіки й культури. Зокрема – публікували статті-огляди російської преси, де особливо звертали увагу на її ставлення до польського питання.

Загальною рисою польськомовної преси України до 1917 р. є відсутність чіткої ідеологічної спрямованості. В той же час – у СРСР не могли існувати інші газети, ніж ті, що поділяли ідеологію правлячої партії. Відповідно змінилися і польськомовні газети України.

Вже «Glos Komunisty» (Kijow, 1919) вміщував на своїх сторінках заклики «Хай живе влада Рад на Україні» та «Хай живе всесвітня революція», некрологи видатних радянських діячів на першій сторінці тощо.

«Zolnierz polski» та «Zolnierz rewolucji» (Kijow, 1920) серед інших матеріалів містили маршові пісні вояків, вірші про них, оповідання про їх побут тощо.

У 1930-х рр. в Україні певний час виходили газети мовами національних меншин. Однією з таких була «Marchlewszczyzna radziecka» (Marchlewsk, 1932). Газета мала таку саму концепцію, як україномовні районні газети. В ній розповідалося про заготівлю збіжжя, виконання планів колективізації тощо. Щоправда, в оголошеннях публікувалася інформація про прийом до Польського інституту педагогічного імені Дзержинського в Києві з описом правил прийому та докладним переліком спеціальностей і факультетів.

У Львові в 1930-х рр. виходила «Chwila». Газета публікувала багато матеріалів з міжнародного і внутрішнього життя, вірші, оповідання, афіші кіно і театрів. Містила, зокрема, такі рубрики і сторінки – «Огляд господарчий», «Огляд спортивний», «Жіночий голос», «Справи шахові», сторінку кросвордів, «Сwila academicka», «Literatura. Nauka. Sztuka» тощо.

У незалежній Україні відроджено «Dziennik Kijowski». Виходять регіональні польськомовні газети та видання спілки вчителів-полоністів «Glos Nauczyciela» (Дрогобич). Публікують, здебільшого, місцеві новини та інформацію про польсько-українські стосунки. Є й певні особливості. Так, «Kotwica» (Миколаїв) публікує на своїх сторінках статті польською, українською та російською мовами. «Kurjer Stanislawowski» присвячує окрему сторінку господарським справам, зокрема – подає рецепти. А «Glos Nauczyciela» друкує багато матеріалів, присвячених роботі школи (зокрема – методичні рекомендації).

Виставка буде корисна всім, хто цікавиться історією преси в Україні (зокрема – преси національних меншин), історією поляків в Україні.

Виставку підготували головний бібліотекар Дмитро Захаров та провідний бібліотекар Станіслав Малюк.