Становлення в Україні, на початку 90-х років ХХ століття, багатопартійності спричинило появу нових партійних осередків. На початку 90-х років ХХ ст. утворилися Українська республіканська партія, Демократична партія України, Партія Зелених, Українська національна партія, Українська християнсько-демократична партія, Українська селянсько-демократична партія, Аграрна партія, Соціалістична партія, Прогресивна соціалістична партія, Партія Праці та ін.

Найбільш масовою і впливовою демократичною організацією став Народний Рух України за перебудову, відновлюють свою діяльність в Україні Організація українських націоналістів (ОУН) та Конгрес українських націоналістів. Важливу роль у розбудові нової демократичної держави відіграє молодь. У 1990 році виникають Український студентський союз, Демократичний союз студентів, створюються численні неформальні організації.

Утворення нових партій, громадських та молодіжних об’єднань викликало справжній газетний бум. З’явилася нова преса, відмінна від радянських газет. Кожне видання має свою позицію, своє обличчя. Перші «неформальні» видання виходять у незвичному для радянських газет вигляді: друкуються на друкарських машинках, тиражуються на ротопринті, нестандартні за формою і форматом, не мають реєстрації, наклад газет не перевищує 1000 пр., і всі ці видання декларують себе як незалежні часописи.

Зокрема, газета Народного Руху України «Вісник Руху» у своєму 1-му номері за липень 1989 р. повідомляє: «…Нашу газету ви не купите в кіоску, її вам не принесе листоноша, згадку про неї ви не почуєте у щоденному огляді преси по радіо. Бо часопис, який ви тримаєте в руках незалежний».

Нові видання презентують програмні завдання партій, громадських, профспілкових, молодіжних об’єднань та спілок якими вони започатковані. Так, орган Партії Праці «Нова праця» обіцяє своїм читачам стати їх співрозмовником та путівником у суворому незвичному для багатьох суспільстві, писати правду, якою б вона не була. Партія Зелених України у своєму друкованому органі «Зелений світ» має намір спрямовувати свою діяльність на захист навколишнього середовища, екологічну просвітницьку діяльність.

Видання демократичного спрямування, зокрема газета Демократичної партії України, ставить за мету у своєму друкованому органі «Демократ» формувати світогляд нового демократичного суспільного ладу. «Не цуратиметься газета й просвітницьких завдань – політологічних, історіографічних, інформаційних». Газета «Завтра» - орган Трудового конгресу України, також декларує побудову демократичного суспільства. На Декларацію принципів Соціал-демократичної партії орієнтується й двотижневик «Київський Соціал-демократ».

Скориставшись Законом України «Про об’єднання громадян» (червень, 1992 р.) у 1993 р. відновлює свою діяльність Комуністична партія України. Частина членів колишньої компартії України оголосила про створення Соціалістичної партії України та Прогресивної соціалістичної партії. Оновлені партії відкривають свої друковані органи. Комуністична партія презентувала газету «Комуніст», Соціалістична партія України газету «Товариш», Прогресивна соціалістична партія - «Досвітні вогні».

Крім суто партійних, з’являються видання різноманітних громадських об’єднань, профспілкові, молодіжні та студентські видання.

Перші «неформальні» газети починають виходити у 1989 р. За каталогом Відділу газетних фондів Національної бібліотеки України імені
В. І. Вернадського (ВГФ НБУВ) кількість цих видань у 1989 р. становила 107 назв в т. ч. київських газет - 28. Основна частина цих видань започаткована новоутворенними партіями та громадськими об’єднаннями. З’явились перші газети національних меншин України, зокрема єврейської громади: «Хадашот», «Эйникайт» вірменської - «Азатамарат» та ін.

 Українська Автокефальна Православна Церква починає видавати свою газету «Наша віра», з’являється друкований орган горезвісного Білого Братства «Атма» виходить газета Євангельських християн баптистів України «Християнське життя» та газета «Український православний вісник».

З’являються нові пресові агентства, які засновують свої друковані органи, зокрема газети «Шляхи», незалежного пресового агентства, «Перспектива», «Пути», «Політика» «Деза». Молодіжні організації започатковують свої видання : «Замкова гора», «Информация к размышлению», «Свобода», «Українське студентство».

Започатковують свої видання і профспілки. Фонд культури та Координаційна Рада солідарних профспілок України видає газету «Воля», газету «Вставай» - незалежні профспілки студентів, «Полуинтеллигент» -профспілки літераторів та ін. Нова преса стає активним учасником масової комунікації та найдоступнішим засобом пропаганди власних поглядів та ідей партій, громадських об’єднань, молоді, профспілок.

Кількість «неформальних» видань, що надходила до ВГФ НБУВ щороку змінювалася, більшість редакцій цих газет не оголошували передплату, виходили газети нерегулярно, часто змінювали назви. Найбільша кількість «неформальних» видань надійшла у 1990 році – більш ніж 400 з них київських газет - 111. Виявити всі газети, які виходили в період з 1989 по 1998 рік в Україні та Києві практично неможливо. У виданні «Смолоскип» 2001 р. вийшов друкований каталог «Неформальна преса в Україні (1988-1991). Каталог за матеріалами газетних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського», до якого увійшло 766 газет, наявних у фондах ВГФ НБУВ. Серед укладачів каталогу фахівці ВГФ НБУВ Борисенко Т., Залізнюк О., Лук’янчук.

У електронних каталогах бібліотек України відсутня інформація про наявність партійної та «неформальної» преси за період 1989-1998 рр.

На виставці представлена невелика кількість «неформальної преси» Києва, яка виходила у зазначений період. Повну інформацію про ці видання можна отримати з «Імідж каталогів», друкованого каталогу «Неформальна преса в Україні (1989-1991)» та карткових каталогів ВГФ НБУВ.

Зав. сектору обслуговування ВГФ НБУВ Н. М. Носкіна.