Болтівець Сергій Іванович
 |
Народився 7 квітня 1956 року в м. Київ. Закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. О.М.Горького (1978), здобувач Інституту педагогіки (1986-91).
Основні місця роботи: вчитель української мови та літератури середніх шкіл № 2, 97 м. Києва, санаторної школи-інтернату № 22 для дітей з психоневрологічними захворюваннями (1978-82); заступник директора з навчально-виховної роботи санаторної загальноосвітньої школи-інтернату № 22 м. Києва для дітей з психоневрологічними захворюваннями (1982-89); заступник директора з навчально-методичної роботи Київського міського інституту удосконалення вчителів, проректор з навчальної та наукової роботи Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка (1989-2000). З 2000 – заступник директора з науково-експериментальної та організаційної роботи, головний науковий співробітник лабораторії вікової психофізіології Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України; професор Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (з 2000).
Тема кандидатської дисертації – «Особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах для дітей, що страждають на психоневрологічні захворювання». Тема докторської дисертації – «Теоретико-методичні засади педагогічної психогігієни».
Основні напрями наукової роботи: вікова психологія, педагогічна психологія, історія психології і педагогіки, андрагогіка, психогігієна навчання і виховання, соціальна психогігієна.
Головні здобутки розроблюваних тем – розроблено методичний інструментарій в галузі педагогічної психогігієни, до якого належать: методика оцінки вираженості рольової поведінки учнів і її змінюваності; методика визначення коефіцієнту кваліфікаційної якості педагогічного персоналу; методика «Самооцінка адаптивності»; тест передекзаменаційного самопочуття (ТПС); методика встановлення значень фонової психогенності; методика встановлення значень вікової психогенності; методика визначення якості психічного здоров’я; методика психогігієнічного прогнозування вікової взаємоузгодженості функціонування особистості; методика оцінювання продуктів дитячої уяви (методика короткострокового прогнозування коливань динаміки психічних станів); методика оперування оціночним судженням, що включає в себе класифікацію прийомів оперування певними типами оціночних суджень (позитивним, негативним, відкладеним на визначений термін, припорученим (делегованим), стереотипізованим, парціальним, невизначеним); методика «Потреба в самооцінці».
Голова Всеукраїнського координаційного бюро Міжнародної громадсько-державної програми «Освіта дорослих України», що діє за сприяння Міжнародного інституту ціложиттєвого навчання ЮНЕСКО (2000), член Європейської асоціації безпеки (European Assotiation for Security) (2003). Президент Всесвітнього педагогічного музею (2001), Українського фонду психогігієни (2003). Член науково-методичної комісії з післядипломної освіти Міністерства освіти і науки України, член Фахової ради в галузі «Державне управління» Державної акредитаційної комісії України. Науковий керівник експерименту з психологічної, медичної, педагогічної і соціальної реабілітації дітей та підлітків з девіантною та делінквентною поведінкою на базі Фонтанської загальноосвітньої школи соціальної реабілітації Одеської області (з 1997). Голова комісії з педагогіки, психології та управління загальною середньою освітою Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (з 2008 р.). Член редколегій наукових та науково-методичних журналів «Післядипломна освіта», «Практична психологія та соціальна робота», «Проблеми сучасної психології», «Психологія і суспільство», «Урок української», «Ринок праці та зайнятість населення», часопису для українського шкільництва «Жива вода».
Відмінник народної освіти УРСР (1992), Відмінник освіти України (1996). Нагороджений Почесною грамотою Академії педагогічних наук України (2002), нагрудним знаком МОН України «За наукові досягнення» (2006).
Бібліографія публікацій С. І. Болтівця
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua