Пересопницьке Євангеліє
(1556-1561 рр.)
- Пересопницьке Євангеліє — визначна рукописна пам'ятка
староукраїнської літературної мови й мистецтва, переклад євангелія
так званою простою мовою, досить близькою до народної.
- Як свідчить приписка в рукопису, переклали євангеліє 1556-1561
син протопопа М.Василевич та архімандрит Пречистенського монастиря
Григорій у с.Двірці й м.Пересопниці (тепер Рівненська обл.).
Замовила книгу княгиня А.Заславська.
Пересопницьке Євангеліє — розкішна книга, вагою 9 кг. 300 гр.,
писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм.
Книга складається з 482 аркушів.
- Рукопис богато орнаментований, прикрашений високохудожніми
кількакольоровими заставками й мініатюрами. За красою й богатством
оформлення "П.Є." не має рівних собі серед українських рукописів.
Для прикладу на Web-сторінці наведена одна з мініатюр, що
прикрашають "П.Є.". На ній зображений євангеліст Лука.
- Зміст рукопису — традиційне четвероєвангеліє. Своєрідним є вміщення
перед кожним євангелієм так званих сумаріїв — короткого змісту розділу.
На маргіналіях чимало голосів — пояснень до окремих малозрозумілих слів.
- Після зруйнування Пречистенського монастиря доля рукопису "П.Є."
тривалий час не була відома. Майже через півтораста років (1701) його
подарував Переяславському єпископському престолові гетьман Іван Мазепа.
Згодом рукопис "П.Є." опинився в бібліотеці Переяславської семинарії,
де 1837 з ним ознайомився славіст О.М.Бодянський (1808-1877).
Після переведення духовної семинарії з Переяслава до Полтави (1862)
рукопис "П.Є." теж був перевезений. На поч.20 ст. "П.Є." було передано
до Полтавського давньосховища. Тут його вивчали літературознавець
В.М.Перетц (1870-1935) та філолог і палеограф О.С.Грузинський (1881-1954).
Під час війни "П.Є." евакуйовано.
- З 1947 року "П.Є." в фондах Національної бібліотеки України
імені В.І.Вернадського.
- Сьогодні ця духовна святиня українського народу набула значення
політичного символу нації — на "Пересопницькому
Євангеліє" під час інавгурації присягали Президенти України
Леонід Макарович Кравчук і Леонід Данилович Кучма.
| Пропонуємо переглянути кілька листків "П.Є." |
|---|
| 1 |
2 |
3 |
4 |
|
- Дубровіна Л.А., Гнатенко Л.А. Археографічний
та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія [Електрон. ресурс]
- Думитрашко Н. Замечательная рукопись Полтавской семинарии —
Пересопницкое євангелие. — Полтава, 1874. — 29 с.
- Житецкий П.И. Описание Пересопницкой рукописи XVI в.
с приложением текста Евагнелия от Луки, выдержек из других евангелистов
и 4-х страниц снимков. — К., 1876. — 79 + 4 с.
- Грузинский А.С. Палеографические и критические заметки о
Пересопницком евангелии. — С.-Петербург, 1912. — 37 с.
- Запаско Я. Мистецькі рукописні пам'ятки України. — Львів, 1997. — 80 с..
- Історія церкви та релігійної думки в Україні. —
К.: Либідь, 1994. — Кн.2. — С.53-55.
- Пересопницкое евангелие // Украинский советский энциклопедический
словарь / Под. ред. А.В. Кудрицкого. — К., 1988. — Т.2. — С.655.
- Пересопницьке євангеліє // Енциклопедія українознавства.
Перевидання в Україні. Репринтне відтворення видання 1955-1984 років. —
Львів., 1996. — Т. 6. — С. 2014.
- Полтавщина: Енциклопедичний довідник. — К.: УЕ, 1992. — С.644.
- Франко І. Історія української літератури. Часть перша. Від початків
українського письменства до Івана Котляревського // Іван Франко.
Зібрання творів у п'ятдесяти томах. — К., 1983. — Т.40. — С.222-223.
Copyright © 1998-2002, Оксана Башкатова
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського
www.nbuv.gov.ua
