Маляренко Василь Тимофійович

Маляренко Василь Тимофійович  
Фахівець у галузі судочинства, член-кореспондент Академії правових наук України (2004), доктор юридичних наук (2005), професор (2004), суддя вищого кваліфікаційного класу, заслужений юрист України (1992). Голова Верховного суду України (2002-2006).

Народився 18 жовтня 1941 р. у с. Вiкторiвка Манькiвського району Черкаської області. Трудову діяльність розпочав з 1958 р.: працював робітником та гірничим майстром вугільної шахти, інженером у системі шахтобудування. В 1962 р. закінчив Кадiївський гірничий технікум. З 1963 по 1966 р. проходив військову службу на космодромі Байконур. У 1973 р. закінчив Харкiвський юридичний інститут за спеціальністю «Правознавство», після чого працював суддею Кадiївського міського суду Луганської області, суддею Луганського обласного суду, заступником голови цього суду. З квітня 1980 р. – суддя Верховного Суду України. Упродовж десяти років був секретарем Пленуму цього суду, з грудня 1993 р. – заступник Голови Верховного Суду України, у 2002-2006 роках — Голова Верховного Суду України.

Очолює Науково-консультативну раду при Верховному Суді України, член Вищої ради юстиції. З 1994 р. на підставі рішення Кабінету Міністрів України очолив робочу групу з питань підготовки проекту Кримінально-процесуального кодексу України, а з 2003 р. – заступник Голови такої групи у Верховній Раді України. Член комісії з доопрацювання та узгодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України, член Комісії з опрацювання питань щодо скасування смертної кари в Україні, Комісії з питань реформування правоохоронних органів України. Безпосередньо пiдготував ряд проектiв законодавчих актiв, у тому числi проект Закону «Про статус суддiв», а також проектiв постанов Пленуму Верховного Суду України з питань роз’яснення законодавства. Брав участь у створеннi Мiжнародного кримiнального суду як глава делегацiї України у Пiдготовчому та Спецiальному комiтетах ООН та заступник глави делегацiї України на Дипломатичнiй конференцiї (Рим, 1998 р.), на якiй було прийнято Римський статут цього суду.

Автор понад 150 наукових праць, виданих як в Українi, так i за її межами. Опублiкував монографiї: «Пьянство и преступность» (у спiвавторствi, 1988 р.); «Конституцiйнi засади кримiнального судочинства» (1999 р.) та «Прокурор у кримiнальному судочинствi» (у спiвавторствi, 2001 р.), які були удостоєні спеціальних відзнак; "Про покарання за новим Кримінальним кодексом України" (2003 р.); "Реформування Кримінального процесу України в контексті Європейських стандартів. Теорія, історія і практика" (2004 р.); навчальний посібник "Кримінальний процес України: Стан та перспективи розвитку" (2004 р.), підручник "Кримінальний процес України" (у співавторстві, 2004 р.); підручник "Суд, правоохоронні та правозахисні органи України" (у співавторстві, 2004 р.). Протягом 1993—2005 рр. у спiвавторствi опублiкував ряд збiрникiв судової практики, в тому числi збiрник «Реабiлiтацiя репресованих» (1997 р.).

За рецензiєю В. Т. Маляренка видано два науково-практичних коментарi Кримiнального кодексу та коментар Кримiнально-процесуального кодексу України. За його редакцiєю видано науково-практичні коментарі Кримінально-процесуального кодексу України та Закону "Про судоустрій України", в яких він є автором коментарів багатьох розділів; постанови Пленуму Верховного Суду України; "Кримінальний кодекс України. Структурно-логічні схеми" та інші праці. Є членом редакцiйних колегiй видань видавництва «Юрiнком», а також журналiв «Адвокат» і «Практика Європейського суду з прав людини. Рiшення. Коментарi».

У фахових виданнях опубліковані статті: "Кримінально-процесуальне законодавство України: питання становлення і розвитку", "Про рівень правосуддя в державі та повагу до суду", "Про розгляд кримінальної справи в апеляційному порядку" та багато інших. Автор низки статей в Юридичній енциклопедії та на шпальтах газет. Веде активну викладацьку дiяльнiсть.

Нагороджений орденом «За заслуги» III (1998), II (2000), I (2004) ступенів; медалями «Двадцять рокiв Перемоги у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941—1945 рр.» (1965 р.) та «Ветеран працi» (1989 р.); Почесною грамотою Верховної Ради України (2002). Є одним із перших лауреатів премії ім. Ярослава Мудрого (2001). Має інші нагороди й відзнаки.

Джерело інформації:
Онлайн газета "Політика і культура"
[Last accessed 15.07.2009]


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua