Івакін Гліб Юрійович

Гліб Івакін  
Збільшене фото  
Вчений у галузі історії й археології Київської Русі та пізньосередньовічної України. Член-кореспондент Національної академії наук України (2009), доктор історичних наук (1997), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1983, 2002).

Народився 30 січня 1947 року в м. Києві. Син письменника і літературознавця, доктора філологічних наук Ю.О. Івакіна (1917-1983). Закінчив історичний фкультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка (1970). Від 1974 року працює в Інституті археології АН України (нині Інститут археології НАН України): з 1997 року – провідний науковий співробітник, від 2003 року – заступник директора з наукової роботи.

Брав участь у розкопках археологічних пам’яток Києва 10–18 ст. на Подолі, Печерську, у Верхньому Києві, Гончарах і Кожум’яках та в інших історичних місцях, очолював архітектурно-археологічні дослідження під час відновлення Михайлівського Золотоверхого собору, Успенського собору Києво-Печерської лаври, церкви Успіння Пресвятої Богородиці Пирогощі. Одним із перших звернув особливу увагу на необхідність археологічного дослідження одного з «темних» періодів історії України – післямонгольських часів (2-га пол. 13–17 ст.). Опікується створенням заповідних та охоронних зон Києва й інших історичних центрів України.

Автор понад 200 друкованих праць, у т. ч. 3-х індивідуальних монографій та низки фундаментальних колективних видань з історії й археології України.

Вчений секретар Національного комітету України Всесвітньої спілки візантиністів, член Міжнародної унії археологів-славістів.

Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1983, за «Цикл праць з археології та історії стародавнього Києва») та Деравної премії України в галузі науки і техніки (2002, за «Цикл праць “Давня історія України” та “Етнічна історія давньої України”»).

Джерело інформації: e-Енциклопедія історії України
[Last accessed 02.02.2009]


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua