Ющенко Костянтин Андрійович

Костянтин Ющенко  
Вчений у галузі металургії та технології зварювання високолегованих сталей і сплавів, академік Національної академії наук України (2003), лауреат Державної премії СРСР (1985), заслужений діяч науки і техніки України (2001).

Народився 8 грудня 1935 року. Закінчив механічний факультет Київського політехнічного інституту за спеціальністю «інженер-механік зі зварювання і технологій». В Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України Костянтин Андрійович працює від 1958 р. Нині він заступник директора та керівник відділу цієї потужної наукової установи. Основний напрям його дослідницької діяльності — нові металічні матеріали, процеси їх одержання та обробки поверхні, технологія зварювання. До сфери наукових інтересів К. А. Ющенка також входить розробка теоретичних основ та створення добрезварюваних сталей і сплавів, зокрема використовуваних в агресивних середовищах, умови випромінювання за кріогенних і високих температур.

Упродовж 1962—1965 років Костянтин Андрійович виконав цикл робіт із теорії зварювання сталей феритно-аустенітного класу. В результаті виявлено закономірності змінення фізико-механічних і корозійних властивостей металу з багатокомпонентним фазовим складом. Вивчення мікропроцесів вибіркового електрохімічного розчинення фаз допомогло встановити взаємозв’язок між ступенем їх легування, лінійними розмірами і процесами поляризації у різних активних середовищах. Це стало основою для розробки нових систем економно легованих нікелем сталей і швів, створення зварювальних матеріалів і процесів, які забезпечують їхнє широке впровадження у хімічному машинобудуванні.

Протягом 1965—1995 років К. А. Ющенко очолював дослідження зі створення нових конструкційних зварюваних сталей і сплавів для кріогенної техніки, що здійснювалися в інституті. Багаторічна робота завершилася формуванням нового наукового напряму — зварювального кріогенного матеріалознавства, яке одержало визнання не тільки у країнах СНД, а й далекого зарубіжжя.

Понад 50 нових марок сталей, зварювальних дротів, флюсів, створених за участю вченого, використовуються у вітчизняному кріогенному машинобудуванні, зокрема в новітніх великих національних проектах «Буран», «Токамак-7», «Токамак-15», великих імітаторах космосу, МГД-генераторах, пристроях життєзабезпечення та бортових двигунах космічних систем, у новому поколінні газотурбінних двигунів.

Розвиваючи теоретичні роботи зі зварювання високолегованих сталей, Костянтин Андрійович у 1985 р. розробив нові положення щодо процесів, які спричинюють утворення тріщин у швах за умов кристалізації та повторних нагрівань. Обґрунтовано й експериментально підтверджено роль дислокаційних і сегрегаційних процесів у верхньому та нижньому інтервалах крихкості в утворенні тріщин. Одержані результати реалізовано при створенні оригінальних систем легування швів і матеріалів електродних дротів, які застосовувалися під час зварювання спеціальних сплавів на основі нікелю.

В останні роки К. А. Ющенко зі співробітниками запропонували ідею управління сегрегаційними явищами у процесі рекристалізації металу за рахунок контрольованого диспергування домішок у зерні. Ці роботи відкрили перспективний напрям у розробці технологічних безнікелевих корозійностійких високохромистих феритних сталей, що дало змогу запропонувати низку добрезварюваних сталей масового призначення. Нові сталі типу 04X1УАФТ із нітридно-ванадієвим дисперсійним мікролегуванням, освоєні металургійними виробництвами України і Росії, знайшли широке застосування у промисловості.

Одним із значних наукових досягнень К. А. Ющенка є створення теорії зварювання високолегованих сталей із понадрівноважним умістом азоту. Цикл робіт у цьому напрямі допоміг сформулювати принципи одержання якісних з’єднань металів нового класу з понадрівноважним легуванням газами. Дослідження з кінетики деазотації дали змогу встановити умови існування квазірівноважних станів у приграничних зонах металу, що кристалізується, роль фазових змін металу в системі «рідина—газ». Уперше в світовій практиці розроблено матеріали та процеси, що уможливлюють зварювання металу з понадрівноважним умістом азоту до 1%.

Протягом 1990—1995 років Костянтин Андрійович брав участь у роботах зі зварювання кераміки і кераміки з металом. Вивчалися процеси взаємодії оксидної, боридної та нітридної кераміки з металізованою плазмою за умов високоенергетичних імпульсних навантажень. Теоретично обрунтовано можливість одержання якісних нероз’ємних з’єднань різних видів кераміки через металічний прошарок, що миттєво випаровується, а потім конденсується, та утворення у процесі з’єднання когерентно-зв’язаних з основою прошарків металокераміки. Одержано унікальні характеристики міцності з’єднань кераміки на основі карбіду кремнію за температур понад 1800 °С.

Упродовж 1986—2002 років К. А. Ющенко займається створенням нових матеріалів і досліджує процеси обробки поверхні та нанесення покриттів. Учений провадить наукові роботи зі створення і використання спеціальних порошкових дротів для стійкого до спрацьовування та корозійностійкого наплавлення, нових видів дротів і порошків на основі тугоплавких матеріалів, розробляє нові композиції сплавів з аморфною структурою. Результати досліджень знайшли практичне втілення у таких технологічних процесах, як карбованадування, плазмо-детонаційна обробка, мікроплазмове наплавлення і напилення.

У 1980 р. за роботи зі створення спеціалізованих комплексів для металургійного виробництва Костянтина Андрійовича відзначено премією Ради Міністрів СРСР, а 1983 р. — премією ім. Є. О. Патона НАН України за дослідження у галузі кріогенного матеріалознавства. У 1985 р. він удостоєний Державної премії СРСР за створення нових сталей та сплавів. К. А. Ющенко — Заслужений діяч науки і техніки України.

Костянтин Андрійович — автор понад 650 друкованих праць, серед яких п’ять монографій, один довідник. Під його керівництвом захищено 30 кандидатських та 6 докторських дисертацій. К. А. Ющенко веде активну науково-організаційну роботу. У 1989 р. його обрано віце-президентом Міжнародного інституту зварювання. Він був заступником голови Національного комітету СРСР зі зварювання, а від 1993 року — голова Національного комітету зі зварювання України. Вчений очолює секцію покриттів науково-технічної міждержавної ради СНД з одержання та обробки нових матеріалів, є членом бюро Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України, Спеціалізованої ради із захисту дисертацій при Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона, входить до редколегій журналів «Автоматическая сварка» та «Сварщик».

Джерело інформації: Вісник НАН України. - 2005. - N 12


Бібліографія публікацій   К. А. Ющенка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua