Олексенко Павло Феофанович

  Олексенко Павло Феофанович
Вчений у галузі оптоелектроніки, фізики напівпровідникових приладів, твердотільної електроніки і приладобудування. Член-кореспондент Національної академії наук України (1995), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Народився в 1940 р. на Вінниччині. Трудову діяльність він розпочав у 1961 році після закінчення Київського політехнічного інституту і призначення в Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України. Саме з цією установою пов’язана вся творча біографія вченого. Упродовж 1991–2003 рр. він був заступником директора з наукової роботи, а зараз очолює науковий відділ фізики оптоелектронних приладів цієї установи.

Павло Феофанович — один із фундаторів становлення оптоелектроніки як нового науково-технічного напряму і галузі промисловості, розвиток яких має неабияке значення для науково-технічного прогресу. Проведені ученим фундаментальні дослідження забезпечили пріоритетний розвиток оптоелектроніки в Україні. Він один із перших звернув увагу на важливість оптоелектроніки як новітньої технології приладобудування, що дає змогу досягти принципово нових показників за параметрами і функціональними можливостями інформаційно-вимірювальних систем.

Уже в 60-х роках П.Ф. Олексенко вперше розробив новий клас оптоелектронних приладів — оптронів, які допомогли забезпечити працездатність електронних систем спеціальної техніки в умовах сильних завад (ядерна силова установка, ядерний вибух). Ці результати привернули увагу союзних міністерств, і на їхнє прохання АН УРСР спільно з Мінприладпромом СРСР на базі Інституту фізики напівпровідників АН УРСР і підприємства «Точелектроприлад» було створено першу в СРСР лабораторію оптоелектроніки, науковим керівником якої став Павло Феофанович. Згодом в очолюваному ним відділі спільно з Міністерством електронної промисловості СРСР було створено ще дві лабораторії: рідких кристалів та світлодіодів.

Велике значення мають і теоретичні дослідження вченого, які дали можливість створити узагальнену теорію та методологію побудови аналітичних моделей оптоелектронних перетворювачів. В основу цієї методології покладено закон збереження енергії та аналогії хвильової природи між електричними й оптичними механізмами її передачі. Було запропоновано єдиний простір параметрів, адекватний як для електричної, так і для оптичної взаємо дії, розроблено методи і прилади для їх ви мі рювання. Уперше теоретично й експериментально вивчено фундаментальні властивості цього нового класу фізичних систем, розроблено критерії їхньої активності та пасивності, досліджено явища їхньої несталості, бістабільності та гірації. П.Ф. Олексенко також здійснив порівняльний аналіз властивостей інших приладів електронної техніки. Ці праці стали вагомим внеском у створення фізичних засад оптоелектроніки.

Сьогодні у відділі успішно розвиваються новітні напрями оптоелектроніки, зокрема інтегральна оптика, фізика нелінійних явищ, плівкові хвилевідні лазери, фізика світлодіодів, оптоелектроніка наноструктур.

Наукова діяльність Павла Феофановича спрямована на практичний кінцевий результат. У практику впроваджено понад десяток нових технологій і приладів світового рівня. Учений — один з ініціаторів розроблення і впровадження в Україні світло-сигнальної та освітлювальної енергоощадної апаратури на світлодіодах.

Творчий доробок П.Ф. Олексенка — це понад 300 наукових статей, присвячених аналітичним і експериментальним дослідженням фізики взаємодії випромінювання з твердим тілом, фотопровідності, процесів генерації випромінювання, різноманітним аспектам оптоелектронного приладобудування і схемотехніки.

У 1973 році за розроблення фізико-технічних основ оптоелектроніки Павлові Феофановичу присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки, що стало, по суті, першим кроком до визнання важливості розвитку оптоелектроніки на державному рівні в Радянському Союзі.

Наукову і педагогічну діяльність П.Ф. Олексенко поєднує з науково-організаційною. Він заступник голови експертної ради ВАК України зі спеціальності «радіотехніка, електроніка, телекомунікації», член спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій при Інституті фізики напівпровідників, редколегій міжнародного журналу «Semiconductor Physics, Quantum and Op to elect ronics» і науково-технічного збірника «Оптоэлектроника и полупроводниковая техника».

Учений бере активну участь у роботі українських відділень міжнародних товариств SPIE та SID, неодноразово входив до складу оргкомітетів міжнародних і республіканських конференцій. П.Ф. Олексенко очолює секцію «Фотоніка та оптоелектроніка» Наукової ради ВФА НАН України «Фізика напівпровідників та напівпровідникові пристрої».

Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2010. — N 3


Бібліографія публікацій   П. Ф. Олексенка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")


Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua