Лисенко Володимир Сергійович
Вчений у галузі фізики напівпровідників. Член-кореспондент Національної академії наук України (1992), заслужений діяч науки і техніки України.
Народився 28 січня 1940 р. у м. Києві в родині службовців. Після закінчення в 1963 р. Київського державного університету (навчався на радіофізичному факультеті) Володимир Сергійович працює в Інституті фізики напівпровідників НАН України, подолавши шлях від аспіранта до завідувача відділу. У 1971 р. він захистив кандидатську, а в 1988 р. — докторську дисертації.
Сфера наукових інтересів ученого охоплює всі аспекти фізики напівпровідників. Серед основних наукових здобутків В.С. Лисенка:
- відкриття і з’ясування впливу поперечних електростатичних полів на фундаментальні електрофізичні характеристики високотемпературних надпровідних керамік (критична температура надпровідного переходу, критична густина струму, критичне магнітне поле та ін.), що доводить принципову можливість керування поверхневими властивостями надпровідних сполук у структурах металдіелектрик-надпровідник і створення на їхній основі транзисторних елементів;
- детальні дослідження ролі впливу нанорозмірних перехідних прошарків на межі розділу багатофазних структур на формування електронних спектрів станів, тунельне перезарядження яких визначає функціонування транзисторних пристроїв при низьких температурах;
- вивчення фізичних явищ низькотемпературних відпалів дефектів й активації домішок в імплантованих багатофазних структурах при нерівноважних впливах і розроблення на їхній основі нових технологій покращення характеристик інтегральних схем та електролюмінесцентних наноструктурних напівпровідникових приладів;
- створення автоматизованих методів діагностики мікроелектронних приладів та систем.
Учений — автор і співавтор 250 публікацій, у тому числі трьох монографій, підготував двох докторів та 15 кандидатів наук.
В.С. Лисенко активно проводить науково-організаційну роботу. У 1992 р. він був заступником голови Колегії з питань науково-технічної політики Державної думи України, а також одним з ініціаторів та засновником Державного інноваційного фонду України, який очолював у 1992–1996 рр. Працював заступником голови Комітету з автоматизації наукових досліджень при Президії АН УРСР, був членом ради з мікроелектроніки при Мінелектронпромі СРСР, Національної ради при Державному комітеті України з питань науки і техніки. Сьогодні Володимир Сергійович — член Наукової ради з приладобудування НАН України, консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України, експертної ради з інформатики для присудження державних премій України, редколегії декількох наукових журналів (зокрема, "Semiconductor Physics, Quantum Electronics & Optoelectronics" і "Реєстрація, зберігання і обробка даних"), оргкомітету постійної Міжнародної європейської конференції з низькотемпературної електроніки.
Багаторічна наукова діяльність В.С. Лисенка відзначена Державною премією України (1984) та премією імені Є.О. Лебедєва (2004). Він удостоєний звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Джерело інформації: Вісник НАН України. — 2010. — N 1
Бібліографія публікацій В. С. Лисенка
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua