Мінаєв Олександр Анатолійович
Учений-металург, член-кореспондент НАН України (2009), доктор технічних наук (1989), професор (1990), заслужений діяч науки і техніки України (1992), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002).
Народився 17 липня 1942 року в м. Серові Свердловскої області. У 1964 році закінчив Донецький політехнічний інститут. У 1972 році отримав ступінь кандидата наук, а в 1989 — доктора наук. Працював у ДонНТУ як науковий співробітник, доцент, професор, завідувач кафедри. З 1990 року — ректор Донецького національного технічного університету.
Розробив теоретичні основи прокатки металів з вуглецевих та низколегованих сталей і класифікацію типів температур плавлення та впливу деформації на якісні характеристики металів при зміненні технологічних операцій. Установив закономірності механізму створення механічних характеристик і факторів, які безпосередньо впливають на структуру вуглецевих і низьколегованих сталей, на підставі чого він запропонував і упровадив у виробництво технологічні схеми заготовок із заданим комплексом механічних характеристик.
Донецький національний
технічний університетПід його керівництвом було захищено 18 кандидатських дисертацій. Він — автор понад 250 наукових праць, серед них — 7 монографій, підручники і довідники, 80 патентів. Деякі з його праць написані сумісно з ученими Польщі, Словаччини, Росії, Англії, Німеччини.
Професор Мінаєв О.А. — член Академії наук вищої школи України, Академії інженерних наук України (1991), Європейській Асоціації з інженерної освіти (1994), Міжнародної інформаційної Асоціації матеріалів (1994), Європейської Асоціації з міжнародної освіти (1995), Міжнародної академії точних наук, промисловості, освіти і мистецтв Каліфорнії (США, 1996). Віце-президент Міжнародної академії наук вищої школи(2004).
Обраний почесним доктором наук Остравського технічного університету (Чехія, 2002), Московського університету інженерної екології (Росія, 2003) і почесним професором Таганрозького радіотехнічного університету (Росія, 2003).
Нагороджений президією Національної академії наук України пам'ятною медаллю "80 років НАН України" (1998), золотою медаллю ім. А. Енштейна Міжнародної академії наук, індустрії, освіти і мистецтв (Каліфорнія, США, 1998), медаллю "Захисник Вітчизни" (1999), дипломом і пам'ятною медаллю національного проекту "Золота книга української еліти" (2001), почесним знаком ректора Магдебурзького університету (Німеччина, 2001), орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2002), ювілейним знаком — медаллю "70 років Донецької області" (2002), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2002), почесною медаллю технічного університету (м. Ясси, Румунія, 2002). Олександру Анатолійовичу присуджено також срібну нагороду Міжнародного центру з інженерної освіти ЮНЕСКО (1998).
Джерела інформації:
- А.А. Минаев: Биобиблиографический указатель / Сост.: Л.Ф. Девятилова, В.Г. Коваленко, О.В. Кулькова, В.В. Пушина; Вступ. ст. М.П. Зборщика; Ред.: А.А. Минаев, Р.Н. Острожная. — Донецк, 2003. — 70 с.
- Донецький національний технічний університет
Бібліографія публікацій О. А. Мінаєва
(за даними Українського реферативного журналу "Джерело")
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ
www.nbuv.gov.ua